Рішення № 14925316, 01.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" квітня 2011 р. Справа № 3/5007/3/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Машевської О.П.

при секретарі Адамович Ж.В.

за участю представників сторін

від позивача Чміль В.В. - дов. №14/20-21-11 від 11.01.11р., предст. ВАТ НАК "Украгролізинг"

від відповідача Синявська А.І. - дов. від 01.04.11р., предст. ВАТ "Вібросепаратор"

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м.Київ)

до Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" (м.Житомир)

про стягнення 202172,73 грн.

Позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м. Київ) пред'явлено позов до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" (м. Житомир) про стягнення 202 172, 73 грн.

До прийняття рішення по справі представником позивача надано суду заяву за №14/683 від 31.03.11р. про уточнення позовних вимог та додаткові пояснення, згідно якої просить стягнути з відповідача 3 747, 12 грн. - відсотків за користування чужими коштами за період з 01 січня 2011р. до 14 лютого 2011р., 1 498, 85 грн. - пені за період з 01 січня 2011р. по 18 січня 2011р. та 338, 45 грн. - 3% річних з простроченої суми за період з 25 січня 2011р. по 14 лютого 2011р. Крім того позивач просить припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 196 086, 00 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві про уточнення позовних вимог за №14/683 від 31.03.11р., просить суд задовольнити їх у заявленому розмірі.

Заяву позивача №14/683 господарський суд розцінює як заяву про зменшення розміру позовних вимог, що не суперечить приписам ст. 22 ГПК України та приймає її до розгляду.

Представник відповідача надала суду відзив за №99/275 від 01.04.11р., згідно якого визнає позовні вимоги позивача, при цьому посилається на неможливість вчасного виконання зобов'язань перед позивачем через арешт рахунків, однак 15.02.11р. позивачу було передано майно на суму основного боргу - 196 086, 00 грн., що підтверджується накладними, копії яких додано до відзиву.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач має право до винесення рішення у справі заявити про зменшення позовних вимог безпосередньо в засіданні суду, якщо при цьому не будуть порушені процесуальні права відповідача ( п. 8 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996р. №02-5/422 "Про судове рішення").

Представник відповідача не наполягає на відкладенні розгляду справи, оскільки заперечення щодо періоду нарахування пені та 3% річних відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши усні пояснення уповноважених представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.1 Договору (поставки) №10-56 СтС/417 (надалі за текстом - Договір поставки), укладеного 21.07.2010р. між ВАТ "НАК "Украгролізинг" (покупець) та ВАТ "Вібросепаратор" (постачальник), останній постачає у встановлені Договором строки машини сільськогосподарські інші: ДК 29.32.6., щодо яких немає обмежень надання їх у лізинг та включеної Міжвідомчою експертною радою з питань визначення пріоритетів у виробництві нової техніки та обладнання для сільськогосподарських товаровиробників до переліку сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу, закупівля якої фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України згідно специфікації.

Пунктом 3.2.1 Договору поставки передбачено, що постачальник (відповідач) зобов'язаний у термін, що не перевищує трьох місяців після отримання авансового платежу передати Товар (або його партію) покупцю (позивачу) або уповноваженим представникам покупця. Авансовий платіж може складати до 100% вартості товару, визначеного специфікації.

У Додатковому договорі №1/545а від 17.08.10р. до Договору поставки внесено зміни до п. 3.2.1 та 4.1 Договору поставки, згідно якого встановлено, що постачальник (відповідач) зобов'язується поставити товар до 31.12.10р.

Так, позивачем на виконання своїх грошових зобов'язань за Договором поставки 22.09.10р. платіжним дорученням №107 перераховано 150 000, 00 грн., 18.10.10р. платіжним дорученням №142 перераховано 46 086, 00 грн., загалом на суму 196 086, 00 грн., що підтверджується виписками із рахунку за 01.10.10р. та 22.10.10р. (а.с. 12-16).

Однак відповідачем допущено невиконання своїх зобов'язань щодо поставки позивачу товару, визначеного в Специфікації на суму 196 086, 00 грн. у визначений Додатковим договором №1/545а строк.

Пунктом 4.3 Договору поставки передбачено, що в разі, якщо покупець (позивач) з вини постачальника (відповідача) не одержав товар, за який сплачено авансовий платіж, постачальник (відповідач) зобов'язується на вимогу покупця (позивача) протягом трьох робочих днів з моменту одержання вимоги, або з моменту, коли повинен був одержати вимогу, повернути покупцю (позивачу) перерахований авансовий платіж.

Позивач на повернення перерахованих відповідачу коштів за Договором поставки надіслав 06.01.11р. за №14/12 відповідачу вимогу про повернення авансового платежу на загальну суму 196 086, 00 грн. у відповідності до вимог п. 2 ст. 693 ЦК України, яку відповідачем отримано 19.01.11р. (а.с. 17, 35).

Як вбачається із матеріалів справи, після порушення провадження у справі відповідачем 14.02.11р. було укладено Угоду про розрахунки за Договором поставки, згідно умов якої попередня оплата за Договорами поставки від 29.07.10р. №10-63СтС/459 та від 21.07.10р. за №10-56 СтС/417 на суму 300 000, 00 грн. зараховується як попередня оплата за договором поставки від 21.07.10р. №10-56СтС/417 (а. с. 30).

Отже в частині стягнення основного боргу в сумі 196 086, 00 грн. станом на дату ухвалення судового рішення предмет спору відсутній.

У числі позовних вимог, позивачем також заявлено вимогу про стягнення процентів за користування чужими грошима з посиланням на умови договору та ст. 536 ЦК України, і зокрема.

Пунктом 1, 2 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п. 8.5 Договору поставки, за порушення строків поставки товару (або партії товару, якщо товар постачається партіями), постачальник сплачує покупцю у відповідності до ст. 536 ЦК України проценти за користування коштами з розрахунку облікової ставки НБУ за кожен день користування від суми неповернутих коштів.

За прострочення виконання основного зобов'язання за Договором поставки позивачем, згідно уточненого розрахунку, нараховано відповідачу процентів за користування чужими грошовими коштами за період фактичного користування з 01.01.11р. по 14.02.11р. на суму 3 747, 12 грн., що не заперечується відповідачем.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення пені на підставі п. 8.5 Договору поставки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Статтею 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання, як сплата неустойки.

У ч. 3 ст. 549 ЦК України, визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За прострочення виконання зобов'язань по договору поставки позивачем, згідно уточненого розрахунку, нараховано відповідачу пеню в період з 01 січня 2011р. по 18.01.11р., взявши до уваги момент отримання відповідачем 19.01.11р. вимоги про повернення авансового платежу, яка становить 1 498, 85 грн.

Відповідач, стосовно нарахованої позивачем суми пені, заперечень не заявляв.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлено позивачем в якості окремої матеріально-правових вимог також вимогу про стягнення 3% річних з простроченої суми за період з 25 січня 2011р. по 14 лютого 2011р., який згідно уточненого розрахунку становить суму 338, 45 грн., що не заперечується відповідачем.

Господарський суд, перевіривши розрахунки позивача про стягнення коштів за користування чужими грошовими коштами, пені, 3% річних з простроченої суми визнав їх належними.

Статтею 33 ГПК країни передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позов обгрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню на суму 5 584, 42 грн., з яких: 3 747, 12 грн. - проценти за користування чужими грошима, 1 498, 85 грн. - пені, 338, 45 грн. - три проценти річних з простроченої суми. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 196 086, 00 грн. слід припинити за відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Однак, у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується цей спір.

За наведених обставин, на відповідача покладаються державне мито у розмірі, визначеному згідно із новою ціною позову.

Як зазначається у п. 17 Інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 № 01-8/2351 питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

На підставі ч. 2 ст. 11, ст. 525, 526, 530, п. 1, 2 ст. 536, ч. 3 ст. 549, ст. 610, 611, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 626, п. 2 ст. 693 ЦК України, керуючись ст. ст. 33, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" (м. Житомир, вул. Баранова, буд. 93, ідентифікаційний код 13568038) на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16а, ідентифікаційний код 30401456):

- 3 747, 12 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами;

- 1 498, 85 грн. - пені;

- 338, 45 грн. - 3% річних з простроченої суми;

- 2011, 68 грн. грн. - витрат по сплаті державного мита;

- 236 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 196 086, 00 грн.

Рішення господарського суду Житомирської області може бути оскаржене в апеляційному порядку - до Рівненського апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Машевська О.П.

Дата підписання 05.04.11р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу