Рішення № 14925296, 05.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" квітня 2011 р. Справа № 12/5007/17/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Балан О.С.- дов. № 21 від 29.03.11р.

від відповідача Скрит Л.А.- голова правління

розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Дасна" (м.Житомир)

до Дубищанського споживчого товариства (смт. Чуднів)

про стягнення 761,87 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 761,87 заборгованості, з яких 710,32 грн.- основний борг, 11,79 грн. - 3% річних та 39,76 грн. - інфляційні втрати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надала суду, підписаний сторонами, акт звірки розрахунків, з якого вбачається заборгованість відповідача станом на 16.03.11р. в розмірі 710,32грн. (а.с. 19)

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги визнала. Повідомила, що 04.04.11р. позивачем частково проведені розрахунки на суму 200,00грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 02.10.09 по 27.11.09р. згідно видаткових накладних № РН-0022203 від 02.10.09р., № РН-0028308 від 27.11.09р. та №РН-0028309 від 27.11.09р. (а.с.12-13) Приватне підприємство "Дасна" (позивач) передало Дубищанському споживчому товариству (відповідач) товар на загальну суму 1010,32грн.грн.

16.06.10р. за вих. № 27 відповідачу направлено лист з вимогою перерахувати заборгованість в сумі 1010,32грн. протягом 7 днів з дня отримання вимоги (а.с.10).

Натомість, відповідачем лише частково сплачено заборгованість в сумі 300,00грн. На дату звернення до суду борг відповідача становив 710,32 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів, інших правочинів та інших юридичних фактів.

Матеріали справи вказують, що між сторонами виникли правовідносини щодо купівлі - продажу, підставою виникнення яких є факт передачі відповідачу товару згідно видаткових накладних № РН-0022203 від 02.10.09р., № РН-0028308 від 27.11.09р. та №РН-0028309 від 27.11.09р. (а.с.12-13) на загальну суму 1010,32грн.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Дійсно, позивачем 16.06.10р. за вих. № 27, в порядку ст.530 Цивільного кодексу України, було відправлено відповідачу лист з вимогою перерахувати в семиденний строк заборгованість в сумі 1010,32грн. (а.с.10).

Як вбачається з поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, вищевказану вимогу відповідач отримав 24.06.10р.

Отже, враховуючи положення ст. 530 ЦК України, грошове зобов'язання у відповідача виникло з 01.07.10 р. (24.06.10- дата отримання вимоги + 7 днів, визначених відповідачем у письмовій вимозі для добровільного перерахування коштів).

Оскільки, у вказані строки відповідач свої зобов'язання виконав не у повному обсязі, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача становила 710,32грн.

Однак, в процесі вирішення спору, відповідачем проведені часткові розрахунки на суму 200,00грн, що підтверджується платіжним дорученням № 68 від 04.04.11р. (а.с.30), тому його заборгованість на день слухання справи становить 510,32 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обгрунтованими, такими, що підтверджені належними доказами і підлягаєть задоволенню в сумі 510,32 грн.

В частині стягнення 200,00 грн. провадження у справі слід припинити за п. 1-1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 39,76грн. інфляційних нарахувань та 11,79грн. - 3% річних.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та заявленими до стягнення у відповідності до норм чинного законодавства.

Представник відповідач проти позовних вимог не заперечила. Підтвердила факт наявної заборгованісті перед позивачем в сумі 510,32грн.

Згідно зі ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню в сумі 561,87грн., з яких: 510,32 грн. основний борг, 39,76 грн. інфляційні нарахування, 11,79 грн. 3% річних .

Провадження у справі в частині стягнення 200,00 грн. основного боргу суд припиняє відповідно до п.1-1. ч. 1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69,75, п. 1-1 ч.1 80, 82-85, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дубищанського споживчого товариства, 13200, Житомирська обл., смт.Чуднів, вул. 50-річчя Жовтня,7, код 31469080

на користь Приватного підприємства "Дасна", 10001, м.Житомир, вул. Ватутіна,65, код 30432814

- 510,32грн. основного боргу;

- 39,76 грн. інфляційних нарахувань;

- 11,79 грн. 3% річних;

- 102,00 грн. державного мита;

- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 200,00 грн. основного боргу припинити за п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 05 квітня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу