Ухвала суду № 14925298, 29.03.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

від "29" березня 2011 р. Справа № 3/24-Б

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фарфор України" (м.Київ)

До боржника: Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (м.Коростень)

про визнання банкрутом

Суддя Машевська О.П.

Представники:

ініціюючого кредитора: Некрасова І.О. - керівник, Гах Д.В. - пред. за дов. від 20.11.09р.

боржника: Кударенко С.В. - пред. за дов. від 27.08.10 року, Кальковець С..М. - пред. за дов. від 26.08.10 року

взяв участь: Шкляр О.С. - арбітражний керуючий

Ухвалою від "29" квітня 2010 р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фарфор України" (м.Київ) господарський суд порушив провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (м. Коростень) за правилами ст.ст. 8, 11-13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та призначив підготовче засідання суду.

Представники ініціюючого кредитора в підготовчому засіданні суду підтримали вимоги заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, наполягають на її подальшому провадженню, а також на призначенні розпорядником майна арбітражного керуючого Олефіренка О.І.

Представники боржника в засіданні суду заперечили проти подальшого провадження у справі про банкрутство з підстав, викладених у письмових відзивах та наполягають на припиненні провадження у справі (а. с. 71-73, Т. 2).

У судовому засіданні прийняв участь арбітражний керуючий Шкляр О.С., який підтвердив згоду бути призначеним розпорядником майна боржника. Арбітражні керуючі Олефіренко О.І., Григор'єва Н.О., Джяутов В.В. в засідання суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, витребуваної судом інформації стосовно діяльності арбітражного керуючого не надали. Правом бути присутньою в засіданні суду не скористалась також арбітражний керуючий Крутоус О.В.

Розглянувши в підготовчому засіданні господарського суду матеріали справи, заслухавши представників ініціюючого кредитора та боржника, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.1993 року між РВ ФДМ по Житомирській області та організацією орендарів, створеною членами трудового колективу підприємства "Коростенський фарфоровий завод" був укладений договір купівлі-продажу державного майна - орендного виробничо-торговельно-комерційного підприємства "Коростенський фарфоровий завод". Після підписання 30.12.1993 року акту передачі державного майна з організацією орендарів, завершилася приватизація підприємства.

Як повідомляє у листі № 03/1333 від 26.05.2010 року РВ ФДМ по Житомирській області державна частка в статутному капіталі товариства відсутня ( а. с. 41 Т.1).

В подальшому на базі майна орендного виробничо-торговельно-комерційного підприємства "Коростенський фарфоровий завод" без участі регіонального відділення було створено Закрите акціонерне товариство "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" та зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Коростенської міської ради 20.04.1994 року з ідентифікаційним кодом 00310350 за юридичною адресою 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 06.05.10р. (а. с. 34, 41 Т.1).

Згідно нової редакції Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 07.05.2008 року ( протокол № 1) та зареєстрованого Державним реєстратором виконавчого комітету Коростенської міської ради 21.05.2008 року, товариство є правонаступником Акціонерного товариства закритого типу "Коростенський фарфор", орендного підприємства "Коростенський фарфоровий завод" та Коростенського фарфорового заводу ім. Ф.Є.Дзержинського ( а с. 29 Т.2).

Засновником товариства є організація орендарів орендного підприємства "Коростенський фарфоровий завод", серед яких розповсюджено 100% емітованих товариством акцій.

Згідно ст. 15 Статуту припинення діяльності товариства може мати місце за рішенням господарського суду.

Так, ухвалою суду від 29.04.10р. господарський суд порушив провадження за заявою ініціюючого кредитора ТОВ "Торговий дім "Фарфор України" (м. Київ) у справі про банкрутство ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" та призначив підготовче засідання господарського суду на 28.05.10р.

Ухвалами від 20.05.10р., 08.06.10р., 01.07.10р., 06.01.11р., 03.02.11р. та 01.03.11 підготовче засідання суду відкладалось з підстав, у них викладених, в тому числі, у зв'язку з апеляційним та касаційним оскарженням боржником судових актів у цій справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону №2343 у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обгрунтованість заперечень боржника.

Відповідно до п. 70 Постанови Пленуму ВСУ №15 від 18.12.09р. "Про судову практику у справах про банкрутство" (далі - Постанова №15) зазначено, що у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність, а відтак, наявність підстав для застосування подальших процедур у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону №2343 ознаками неплатоспроможності боржника є: наявність грошових вимог до кредитора в сумі не менше 300 мінімальних заробітних плат; безспірність цих вимог; їх незадоволеність боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Окрім того, як наголошується у п. 26 Постанови №15, для порушення справи про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення сумарного розміру його заборгованості над вартістю всіх майнових активів боржника за даними бухгалтерського обліку чи фінансової звітності.

Зі змісту статті 1 Закону №2343 випливає, що вимоги кредиторів, які звернулися із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за своєю суттю мають бути грошовими, які боржник неспроможний виконати після настання встановленого строку їх сплати не інакше як через відновлення платоспроможності.

При визначенні розміру безспірних грошових вимог кредитора враховуються суми заборгованості, які сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати (п. 17 Постанови №15).

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2010р." від 27.04.10р. даний Закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з 01 січня 2010р.

Таким чином, на день звернення ініціюючого кредитора з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор", сума безспірних вимог кредитора до боржника повинна складати не менше 265200,00грн. (згідно Закону України від 27.04.10р. №2154-VI визначено розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2010р. - 884 грн.).

Обгрунтовуючи дотримання вище зазначених вимог Закону №2343 про наявність грошових вимог до боржника не нижче встановленого законом розміру та їх безспірний характер, ініціюючий кредитор посилається на рішення господарського суду Житомирської області від 04.08.09р. у справі №5/860, яким стягнуто з боржника на його користь 931905,56 грн. попередньої оплати, 9709,43 грн. витрат по сплаті державного мита, 114,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а. с. 11-16Т.1).

Останньою ознакою неплатоспроможності боржника, є невиконання ним безспірних вимог кредитора протягом трьох місяців.

У п. 31 Постанови Пленуму №15 зазначено, що термін, з якого має обчислюватися мінімальний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору.

Строк виконання цивільних зобов'язань взагалі і грошових, зокрема, визначається за правилами, встановленими статтею 530 ЦК України.

За змістом приписів частини 8 та 9 ст. 7 Закону №2343, як наголошується у п.32 Постанови Пленуму №15, кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження і додати докази цього до своєї заяви.

На підтвердження обставин невиконання боржником в повному обсязі безспірних вимог ініціюючого кредитора протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку ініціюючим кредитором зазначено, що на виконання вище наведеного рішення господарського суду було видано наказ № 5/860 від 18.08.2009 року ( а.с. 17 Т.1)

Наказ господарського суду № 5/860 від 18.08. 09р. було скеровано до виконання Відділу Державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції, яким 08.10.2009 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 15173507(а. с. 18 Т.1).

Відділ Державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції своїм листом за №17815 від 25.05.10р. повідомив представника ініціюючого кредитора про те, що станом на 25.05.2010 року наказ господарського суду № 5/860 від 18.08.2009 року про стягнення з боржника на користь кредитора 941729,16 грн. боргу перебуває на примусовому виконанні, однак борг залишається нестягнутим ( а. с. 131 Т.1).

Листом від 30.06.10 року № 25101 орган державної виконавчої служби додатково підтвердив обставини неможливості виконання виконавчого документу суду у зв'язку з недостатністю коштів на арештованих розрахункових рахунках боржника (а. с. 130 Т.1).

Постановою відділу Державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції від 11.05.10р. зупинено зведене виконавче провадження у зв'язку з порушенням господарським судом справи про банкрутство боржника (а. с. 50 Т.1).

Таким чином, в ході здійснення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду № 5/860 від 18.08.2009 року заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором не погашена в повному обсязі протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону №2343.

Станом на дату проведення підготовчого засідання докази на спростування доводів ініціюючого кредитора, боржником не подано.

Неможливість подання витребуваних судом доказів щодо загальної суми заборгованості перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі працівникам, по страхових внесках та податках ( зборах), щодо наявного майна, в тому числі коштів, які знаходяться на рахунках у банках боржник обгрунтовує обставинами їх вилучення податковою міліцією, без надання, при цьому, підтверджуючих документів ( а с. 22 Т.2) .

У відзиві на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, за підписом представника, боржник не погоджується з правомірністю подальшого провадження у справі, просить винести ухвалу про повернення заяви ініціюючого кредитора без розгляду, посилаючись на невідповідність останньої вимогам ст. 8 та 9 Закону № 2343, і зокрема:

- заява підписана особою, яка не має права її підписувати;

- у заяві не вказано реквізитів розрахункового документу про списання коштів з банківського рахунку боржника та не вказано дату його прийняття банківською установою до виконання;

- до заяви не додано копії неоплаченого розрахункового документу, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, а також копії постанови державної виконавчої служби про неможливість виконання рішення суду.

У відзиві на заперечення боржника, за підписом представника ініціюючого кредитора, останній, на спростування наведених доводів, вказує наступне:

- в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 29.04.2010 року зазначено про відповідність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника вимогам ст. ст. 6-8 Закону № 2343;

- заяву подано ініціюючим кредитором з дотриманням як вимог Закону № 2343, так і ГПК України;

- видана ініціюючим кредитором довіреність від 20.11.2009 року для представництва його інтересів в суді є загальною та належним чином уповноважує представника на підписання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника від його імені ( а. с. 65-66 Т.1).

У доповненні до відзиву на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, боржник, окрім вище викладених доводів, додатково зазначає наступне:

- представник ініціюючого кредитора вправі подавати заяву про порушення провадження у справі про банкрутство лише у тому випадку, коли таке право визначено у довіреності;

- відповідно до п.28 Постанови Пленуму № 15 до розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника у безспірному порядку, належать платіжні вимоги (пункт 1.25 статті 1 і стаття 26 Закону України від 5 квітня 2001 р. N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Не виконані банком через брак коштів на рахунку боржника платіжні вимоги є доказом неплатоспроможності боржника та безспірності вимог його кредитора (кредиторів), до яких відносяться як стягувачі за виконавчими документами, так і отримувачі за договірним списанням коштів;

- до заяви не додано копії постанови державної виконавчої служби про неможливість виконання рішення суду; надання зазначеного доказу, як і будь-яких інших, після порушення провадження у справі про банкрутство є неможливим, оскільки останнє, на відміну від позовного, тягне за собою ряд правових наслідків;

- таким чином, оскільки ініціюючий кредитор не додав до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство всіх необхідних документів та не зазначив у ній всіх необхідних відомостей, передбачених ст. 7 Закону № 2343 провадження у справі підлягає припиненню як помилково порушено із винесенням відповідної ухвали у зв'язку з відсутністю на момент подання заяви хоча б однієї з ознак неплатоспроможності ( а. с. 71-72 Т.2).

У судовому засіданні представники ініціюючого кредитора в усній формі заперечили проти доводів боржника та вважають їх безпідставними. Представники боржника в усній формі підтримали зазначені доводи та наполягають на припиненні провадження у справі про банкрутство.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суду не погоджується із доводами боржника, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 23453 заява про порушення справи про банкрутство подається кредитором у письмовій формі, підписується керівником кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами).

Як свідчать матеріали справи, заяву про порушення провадження у справі про банкрутство підписано представником ініціюючого кредитора адвокатом ОСОБА_1 відповідно до виданої товариством довіреності від 20.11.2009 року ( а. с. 24 Т.1).

У статті 5 Закону № 2343 зазначається про те, що провадження у справах про банкрутство регулюється також Господарським процесуальним кодексом України.

У частині 1 статті 28 ГПК України обумовлено про те, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Повноваження представників юридичних осіб підтверджуються довіреністю від імені підприємства, що підписана керівником або іншою уповноваженою ним особою та посвідчена печаткою підприємства.

Аналогічні вимоги до форми довіреності встановлено і в статті 244 ЦК України та додаткові у статті 247 цього Кодексу про обов'язкову наявність у довіреності такого реквізиту як дата її вчинення.

Видана ініціюючим кредитором довіреність від 20.11.2009 року представнику адвокату ОСОБА_1 зазначеним вимогам відповідає, оскільки підписана керівником Некрасовою І. О., скріплена печаткою юридичної особи та містить дату її вчинення.

Господарським судом додатково перевірено повноваження керівника Некрасової І.О. на підписання довіреності від імені юридичної особи відповідно до установчих документів, відомостей з ЄДР та ЄДРПОУ та шляхом особистого виклику в судове засідання з документами, що посвідчують особу.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про адвокатуру" представництво в суді є одним із видів адвокатської діяльності та здійснюється адвокатом на підставі виданої йому довіреності ( п. 5 Інформаційного листа від 29.06.2010р. N 01-08/369). Оскільки обставини, про які йдеться у ст. 7 цього Закону господарським судом не встановлені, адвокат ОСОБА_1 визнається судом належним представником ТОВ "Торговий дім "Фарфор України".

Стосовно змісту наданих довіреністю від 20.11.2009 року повноважень адвокату ОСОБА_1 на представництво інтересів юридичної особи у господарському суді, зокрема, на підписання від її імені юридичної особи заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, господарський суд зазначає таке.

Чинне законодавство України не містить спеціальних норм, в яких би зазначалося, які відомості мають бути обов'язково вказані у довіреності юридичної особи на представництво її інтересів в суді.

Тому, на думку господарського суду, зміст довіреності визначається в кожному конкретному випадку завданнями, повноваженнями, правами і обов'язками представника в межах конкретної правоздатності та дієздатності уповноваженої особи ( особи, яку представляє представник).

У довіреності від 20.11.2009 року адвокату ОСОБА_1 надані повноваження на ведення справ у всіх судових установах України з правом подання до суду заяв від імені довірителя та їх підписання. Відсутність у тексті довіреності прямого посилання про право представника подавати від імені довірителя заяву про порушення провадження у справі про банкрутство не спростовує наявність такого права взагалі, оскільки до довіреності застосуються загальні положення про презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Відсутність правової норми, яка би зобов'язувала юридичну особу зазначати такі відомості у тексті довіреності є додатковим доказом на підтвердження мотивів суду. Окрім того, присутня в засіданні суду керівник ініціюючого кредитора Некрасова І.О. додатково письмово підтвердила повноваження адвоката ОСОБА_1 на підписання від імені юридичної особи заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

У статті 9 Закону № 2343 передбачено, що заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи може бути повернуто без розгляду, якщо заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Для застосування зазначеної правової норми у господарського суду мають існувати законні підстави, про що наголошується у п. 14 Інформаційного листа ВГСУ від 14.12.2007 № 01-8/973 та підтверджується правовою позицією вищих судових інстанцій ( постанова ВГСУ від 08.09.2010 р. у справі № 05-5-28/6779, постанова ВСУ від 11.11.2003 р. у справі № 22/209).

Оскільки провадження у справі порушено, застосування процесуального механізму повернення заяви без розгляду не може мати місця.

Разом з тим, з врахуванням вище викладеного, господарський суд не встановив також обставин для залишення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду (п.8.2 Рекомендацій Вищого господарського суду від 04.06.2004 № 04-5/1193 " Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі -Рекомендації), які підлягають застосуванню в частині, що не суперечить Постанові Пленуму ВСУ від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" ( далі - Постанова № 15).

Господарський суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, оскільки на момент звернення ініціюючого кредитора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство всі ознаки неплатоспроможності боржника, визначені ч.3 ст. 6 Закону № 2343, існували в сукупності.

Так, у п.4.2 Рекомендацій наголошується на тому, що у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справах про банкрутство за заявою кредитора, господарські суди поряд зі статтею 6 Закону мають враховувати й положення преамбули та статті 1 Закону, якими визначено такі поняття як " неплатоспроможність", "боржник" та "кредитор".

Для цілей цього Закону термін неплатоспроможність вживається у такому значенні: неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, а термін боржник: суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

При цьому, Закон не ставить право кредитора на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у залежність від причин неплатоспроможності боржника. Відповідно, причини невиконання грошових вимог у виконавчому провадженні не мають значення, оскільки з цього моменту боржник зобов'язаний оплатити безспірний грошовий борг, в тому числі, і добровільно.

Натомість боржник, не спростувавши ознак своєї неплатоспроможності виконати безспірне грошове зобов'язання перед ініціюючим кредитором протягом трьох місяців після настання встановленого строку його сплати ( після 18.08.09р.) наполягає на тому, що останній, окрім постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов'язаний був ще подати довідку про хід виконання рішення суду або постанову про неможливість виконання рішення суду через відсутність коштів у боржника тощо, по-перше, за відсутності у Законі № 2343 таких вимог та, по - друге, при відомому йому юридичному факту дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 01.07.2008 року у зв'язку з порушенням провадження у попередній справі про банкрутство № 7/100-Б.

Безпідставними слід вважати доводи боржника про те, що відсутність у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство реквізитів розрахункового документу про списання коштів з банківського рахунку боржника та дати його прийняття банківською установою до виконання, є свідченням того, що заява не відповідає вимогам п.2.ч.1 ст. 9 Закону № 2343, а провадження у справі про банкрутство за цією заявою порушено помилково, виходячи з наступного.

У п. 27 Постанови Пленуму № 15 зазначається про те, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

В наступних п.п. 28 - 30, 32 Постанови № 15 Верховним Судом України, з посиланням на чинне законодавство, роз'яснено зміст документів, що можуть бути подані ініціюючим кредитором в якості доказів неплатоспроможності боржника та безспірності його вимог.

Тому, з врахуванням змісту п.28 Постанови Пленуму № 15, п.1.25 ст. 1, ст. 26 Закону України від 5 квітня 2001 р. N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" , на які у цьому пункті здійснюється посилання, а також додатково з врахуванням змісту п.п. 1.38 ,1.39 та 1.40 Закону № 2346, ст. ст. 115 та 116 ГПК України, ст. 1071 ЦК України, ст. 1 та 5 Закону України "Про виконавче провадження" в редакціях, чинних на дату відкриття виконавчого провадження 18.08.2009 р., посилання у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство на реквізити розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання з обов'язковим доданням до неї копії неоплаченого розрахункового документа ( платіжної вимоги) є необхідним, у разі доведення ініціюючим кредитором обставин безспірності вимог до боржника та його неплатоспроможності при наявності права на договірне списання коштів з рахунку боржника. В даній справі зазначені обставини не встановлені.

Таким чином, господарський суд, на підставі вищевикладених обставин прийшов до висновку, що за наслідками підготовчого засідання встановлені ознаки неплатоспроможності боржника ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" відповідно до вимог ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону №2343, оскільки підтверджено неплатоспроможність виконати грошові вимоги перед ініціюючим кредитором не інакше, як через застосування судових процедур у справі про банкрутство.

Оскільки підстави для припинення провадження у справі про банкрутство відсутні, у підготовчому засіданні суду слід ввести процедуру розпорядження майном та призначити розпорядника майна на строк не більше шести місяців, а також вжити інші заходи, визнані Законом №2343 обов'язковими.

Як свідчать матеріали справи, до дати підготовчого засідання правом запропонувати господарському суду свою кандидатуру для призначення розпорядником майна боржника скористались наступні арбітражні керуючі: Шкляр О.С., Григор'єва Н.О., Джяутов В.В. та Крутоус О.В. Ініціюючим кредитором при зверненні до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство запропоновано суду призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Олефіренка О.І.

Оскільки при зверненні до суду з пропозицією призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Олефіренка О.І. ініціюючим кредитором не було дотримано вимог ч.3 ст. 3-1, ч. 2 ст. 13 Закону №2343, господарський суд при порушенні провадження у справі про банкрутство не знайшов підстав для задоволення відповідного клопотання та, відповідно, введення процедури розпорядження майном за участю арбітражного керуючого, кандидатуру якого було запропоновано.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 2343, якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається у підготовчому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2343, кандидатуру розпорядника майна, які відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, мають право запропонувати суду кредитори боржника (в даному випадку, ініціюючий кредитор). Однак прийняття остаточного рішення при конкуренції кандидатур, залишається за господарським судом, після наведення ним мотивів, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані (п. 64 Постанови №15). Тому, право ініціюючого кредитора запропонувати господарському суду кандидатуру розпорядника майна не кореспондує обов'язок господарського суду приймати та призначати запропоновану ним кандидатуру арбітражного керуючого. У зв'язку з цим, відповідні доводи ініціюючого кредитора відхиляються судом як необгрунтовані.

Ухвалами господарського суду від 06.01.11р. та 03.02.11р. було зобов'язано арбітражних керуючих надати господарському суду у підготовче засідання суду у письмовій формі витребувані судом відомості згідно резолютивної частини ухвали суду.

Стосовно призначення розпорядника майна боржника з числа вище зазначених арбітражних керуючих, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як свідчать матеріали справи, арбітражні керуючі Олефіренко О.І. Григор'єва Н.О. та Джяутов В.В. вимоги ухвал господарського суду щодо подання господарському суду витребуваних відомостей про діяльність професійного арбітражного керуючого не подали. Арбітражний керуючий Крутоус Р.В. таким правом також не скористалась. Відповідно, господарський суд позбавлений можливості оцінити їх діяльність за вище зазначеними критеріями.

Найбільш повно витребувану судом інформацію у письмовій формі надано арбітражним керуючим Шкляром О.С., яким повідомлено суду також додаткові відомості, які свідчать про здатність належним чином виконувати передбачені Законом № 2343 обов'язки розпорядника майна боржника.

Господарський суд, виступаючи органом державної влади, при призначенні розпорядника майна боржника повинен керуватися нормами ст. 3-1 Закону про банкрутство, положення якої передбачають обов'язок арбітражного керуючого при реалізації своїх прав та обов'язків діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та кредиторів.

Як свідчать матеріали справи, арбітражний керуючий Шкляр О.С. є нейтральною кандидатурою в порівнянні з кандидатурами інших арбітражних керуючих, запропонованих з одного боку ініціюючим кредитором ( Олефіренко О.І.), а з іншого боку, фактично , боржником ( Джяутов В.В.).

Таким чином, аналізуючи інформацію, надану арбітражним керуючим Шкляром О.С. про його діяльність в якості розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора підприємств проти яких були порушені господарськими судами справи про банкрутство, беручи до уваги досвід роботи у галузі виробництва боржника та помірну завантаженість арбітражного керуючого на даний час, можливість належного виконання обов'язку з аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, господарський суд прийшов до висновку про доцільність призначення арбітражного керуючого Шкляра О.С. розпорядником майна боржника із зазначенням ухваленого висновку в резолютивній частині ухвали суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону №2343 з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, заявник зобов'язаний подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство.

У разі, якщо заявник не виконує вимоги ухвали щодо публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство у визначений строк, господарський суд має право залишити заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону №2343 кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до боржника в межах строку, встановленого у ст. 14 Цього Закону.

Додатково до викладеного, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 1 Закону №2343 процедура розпорядження майном боржника являє собою систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника.

Відчуження основних засобів в процедурі розпорядження майном зменшує розмір активу боржника, відповідно, знижує ефективність проведення в майбутньому процедури санації, метою якої є фінансове оздоровлення боржника, а отже, сприяє визнанню боржника банкрутом та його ліквідації.

Більше того, таке відчуження порушує права інших кредиторів боржника на задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника в процедурі санації або ліквідації згідно черговості, встановленої ст. 31 Закону №2343.

Відповідно до ст. 12 Закону №2343 господарський суд має право за своєю ініціативою вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд, дослідивши матеріали справи та з врахуванням змісту ст. 13 цього Закону вважає за необхідне вжити додаткові заходи щодо забезпечення вимог кредиторів згідно резолютивної частини ухвали суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 11 - 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, господарський суд, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Визнати ознаки неплатоспроможності боржника Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (м. Коростень, іден. код 35839235).

2. Визнати безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фарфор України" (м. Київ, іден. код 35839235 ) до боржника на загальну суму 941729,16 грн.

3. Ввести процедуру розпорядження майном боржника - Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (м. Коростень, іден. код 35839235) строком на шість місяців по 29 вересня 2011р.

4. Призначити розпорядником майна Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (м. Коростень) арбітражного керуючого Шкляра Олега Степановича ( ліцензія серії НОМЕР_1, видана 22.02.2007 року № рішення 216-517/480, строк дії по 29.02.2012 року, місце проживання : АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) строк на шість місяців по 29 вересня 2011 року.

5. Зобов'язати ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фарфор України" (м. Київ) подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство, в якому повинні міститися: повне найменування боржника, його юридична адреса, банківські реквізити, найменування та адреса господарського суду, номер справи, дата порушення провадження у справі, відомості про розпорядника майна (дату, номер ліцензії та адресу розпорядника майна).

6. Зобов'язати ініціюючого кредитора погодити текст оголошення з розпорядником майна.

7. Ініціюючому кредитору подати в господарський суд в строк до 15.04.2011 року докази публікації оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі, газеті "Голос України" або газеті "Урядовий кур'єр".

8. Попередити ініціюючого кредитора, що у разі невиконання вимог ухвали щодо подання доказів публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство у визначений строк, господарський суд має право залишити заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду.

9. Роз'яснити ініціюючому кредитору, що відповідно до ст. 53 ГПК України за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку і відновити пропущений строк подання до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство.

10. Розпоряднику майна Шкляру О.С. до дати попереднього засідання суду вчинити наступні дії:

- в строк до 10 червня 2011 року подати до суду на затвердження реєстр вимог кредиторів, складений з врахуванням ч. 6 ст. 14 та ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, затверджених наказом Міністерства економіки України від 02.07.10р. №788;

- надіслати конкурсним кредиторам письмові відзиви за результатами спільного розгляду їх вимог з боржником ( про їх визнання в повному обсязі, частково чи про відмову у визнанні у повному обсязі); їх засвідчені копії надати в засідання суду;

- надіслати в строк до 10 червня 2011 року письмовий висновок щодо виявлення ( не виявлення ) ознак доведення до банкрутства чи ознак фіктивного банкрутства боржника, складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.06р. №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України 26.10.10р. №1361);

- надіслати в строк до 10 червня 2011 року письмовий висновок про фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; погоджені з боржником пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;

11. Боржнику спільно з розпорядником майна Шкляром О.С. подати в попереднє засідання суду:

- повну та достовірну інформацію про розмір заборгованості по заробітній платі перед найманими працівниками з такими відомостями: ідентифікаційні дані кожного працівника (прізвище, ім'я, по-батькові,) вид трудових відносин (безстроковий, строковий, сумісництво, цивільно - правова угода тощо), період нарахування заробітної плати (до дати порушення провадження у справі: за три місяці, що передували порушенню справи про банкрутство ( 1 черга задоволення), за більш ранній період ( 2 черга задоволення) та після порушення провадження у справі про банкрутство ( поточний борг), розмір нарахованої заробітної плати, стан боргу ( безспірний, якщо підтверджений рішенням суду або підтверджений виключно даними обліку), спосіб виплати (погашення) боргу із заробітної плати (через органи ДВС чи самостійно підприємством) , дата виплати (погашення) боргу із заробітної плати, спосіб одержання коштів працівниками підприємства ( через особисті рахунки, через касу, інше), залишок боргу по заробітній платі станом на дату судового засідання; окремо навести відомості про утримання та виплату аліментів;

- письмову інформацію щодо наявності на підприємстві трудового колективу, профспілкової організації, документів, що регулюють їх діяльність, а також про проведення зборів трудового колективу з питання вибору на них уповноваженого представника працівників для участі у справі про банкрутство роботодавця;

- витяг із системи реєстру власників іменних цінних паперів, виданий напередодні судового засідання; відомості про незалежного реєстратора ведення реєстру власників іменних цінних паперів товариства; відомості про обрання уповноваженого представника акціонерів; докази приведення Статуту акціонерного товариства у відповідність із нормами Закону України "Про акціонерні товариства"

12. Заборонити органам правління боржника Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (м. Коростень, іден. код 35839235) :

- укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) Шкляра О.С. угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довічне управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток активів боржника;

- приймати без згоди розпорядника майна Шкляра О.С. рішення про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід із складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.

13. Попередити голову правління Гайнуліну Л.Е., що за перешкоджання діям розпорядника майна Шкляра О.С., а також за вчинення дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна.

14. Призначити попереднє засідання суду на "23" червня 2011 р. об 12:00 у приміщенні господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський 3/65, кім. № 109.

15. Дати проведення перших зборів кредиторів та засідання суду для вирішення питання про санацію боржника чи визнання його банкрутом визначити за результатами розгляду справи в попередньому засіданні суду.

16. В засідання суду викликати уповноважених представників ініціюючого кредитора, боржника та розпорядника майна Шкляра О.С.

17. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі про банкрутство, Сектору з питань банкрутства у Житомирській області та Державному реєстратору виконкому Коростенської міської ради,

Ухвала суду може бути оскаржена у встановленому порядку.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу , 2- ініц. кред. (м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Голосіївська, буд. 7, корпус 2, офіс 7/1-1), 3- боржнику ( м. Коростень, вул. Б.Хмельницького , 4) , 4- арб. кер. Шкляру О.С. (нарочним у книзі), 5- арб. кер. Олефіренко О.І. (АДРЕСА_2), 6 - арб. кер. Григор'євій Н.О. (АДРЕСА_3) , 7- арб. кер. Джяутову В.В. АДРЕСА_4), 8. - арб. кер. Крутоус О.В. ( АДРЕСА_5). , 9 - Державному реєстратору виконкому Коростенської міської ради - рек. , 10 - Сектору з питань банкрутства у Житомирській області 11 - Житомирському територіальному управлінню Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - до відома