Рішення № 14925295, 30.03.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" березня 2011 р. Справа № 15/5007/4/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін:

- від позивача: Павлюк І.О. представника за довіреністю від 02.12.2010р.,

Кіма В.П. представника за довіреністю від 02.12.2010р. (був присутній в

судовому засіданні 23.03.2011р.),

- від відповідача: ОСОБА_3 підприємець,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр" (м.Житомир)

до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (м.Житомир)

про стягнення 18887,33грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог).

У відповідності із ст. 77 ГПК України в судовому засідання оголошувались перерви з 15.03.2011р. по 23.03.2011р., з 23.03.2011р. по 30.03.2011р.

Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 20502,23грн., з яких: 19316,72грн. основний борг, 1185,51 грн. пеня.

Ухвалою господарського суду від 21.01.2011р. позовну заяву ПАТ Публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.02.2011р.

Ухвалою від 10.02.2011р. розгляд справи відкладено на 22.02.2011р., а ухвалою від 22.02.2011р. розгляд справи відкладено на 15.03.2011р.

В судовому засіданні 15.03.2011р. представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог (а.с.59), в якій він просив стягнути з відповідача на користь позивача 20272,98грн., з яких: 19106,00грн. заборгованості по орендній платі, 1166,98грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав у повному обсязі. Представником позивача в судовому засіданні 15.03.2011р. заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою подання додаткових доказів та продовження строку розгляду спору.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 15.03.2011р. не направив. В засіданні приймав участь ОСОБА_4

Господарський в судовому засіданні 15.03.2011р. оголосив перерву до 23.03.2011р. та продовжив строк розгляд спору у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Після оголошеної перерви, в судовому засіданні 23.03.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав, заявив клопотання про оголошення перерви з метою зібрання додаткових доказів на підтвердження позовних вимог.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав. В судовому засіданні 23.03.2011р. підприємець ОСОБА_3 заперечила проти задоволення позову, зазначивши, що на підставі листа позивача №1028 від 28.07.2010р. орендоване майно на 2-му поверсі торгового центру було повернуте позивачу. В подальшому, відповідач орендував приміщення на третьому поверсі торгового центру, яке було звільнено відповідачем у жовтні 2010р. Відповідач стверджує, що реконструкція торгового центру спричинила різке зниження відвідування покупцями торгового центру, псування майна відповідача. У зв'язку з погіршенням умов, які були спричинені реконструкцію торгового центру, відповідач неодноразово зверталась до позивача як в усній формі так і письмово про розірвання договору оренди №1/071-09. При цьому зазначає, що листи про розірвання договору оренди у відповідача відсутні, оскільки надавались позивачу в одному примірнику. Листи, які надавались позивачу, були зареєстровані у книзі вхідної кореспонденції ПАТ "Обласний торговий центр".

За клопотанням представника позивача (а.с. 73), яке підтримано відповідачем, в судовому засіданні 23.03.2011р. оголошувалась перерва до 30.03.2011р. з метою надання додаткових доказів. Позивача було зобовязано надати усі листи, які надходили від відповідача та книгу вхідної кореспонденції ПАТ "Обласний торговий центр" за 2010 рік.

В судовому засіданні 30.03.2011р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, у відповідності з якою просить стягнути з відповідача на користь ПАТ "Обласний торговий центр" заборгованість в сумі 18887,33грн., з яких 17819,03грн. основний борг, 1068,30грн. пеня. Зазначена заява фактично є заявою про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки заява позивача про зменшення позовних вимог від 30.03.2011р. не суперечить вимогам чинного законодавства не порушує чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтереси, господарський суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

В судовому засіданні 30.03.2011р. відповідач заперечила проти позову посилаючись на те, що договір оренди №1/071-09 є розірваним після отримання від позивача листа від 28.07.2010р., а на орендоване приміщення на третьому поверсі торгового центру площею 27,00кв.м. мав бути укладений окремий договір оренди та акт приймання-передачі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2009р. між Закритим акціонерним товариством "Обласний торговий центр" (згідно рішення загальних зборів акціонерів від 01.02.2010р. (протокол №1) назву змінено на Публічне акціонерне товариство "Обласний торговий центр" (Статут ПАТ "Обласний торговий центр" (нова редакція) (а.с. 33-44)) - орендодавець (позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 - орендар (відповідач) було укладено договір оренди №1/071-09 (а.с. 7-8).

Згідно п.1 договору оренди №1/071-09 орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення (далі - об'єкт).

Об'єкт розташований на 2-му поверсі будинку торгового центру за адресою: АДРЕСА_2 (п.1.2. договору).

Загальна площа об'єкту 27 кв.м., в т.ч. торгова площа 27 кв.м. та площа підсобного приміщення 0 кв.м. (п.1.3. договору).

У відповідності до п.3.2., 3.3 договору №1/071-09 передача об'єкту оформляється актом приймання - передачі. Об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі.

На виконання умов договору оренди №1/071-09 від 01.01.2009р. позивачем було передано відповідачу в оренду приміщення площею 27 кв. м., яке розташоване на 2-му поверсі будинку торгового центру за адресою: Україна, АДРЕСА_2, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.01.2009р. (а.с. 8, зворотній бік).

Стаття 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений у договорі.

Пунктом п. 4.1. договору №1/071-09 передбачено, що даний договір оренди діє з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця до закінчення строку дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п.4.2. договору).

Пунктом 4.5 договору оренди передбачено, що будь-які зміни та доповнення до цього договору дійсні лише при умові виконання їх в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

На підставі п.4 ст.284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки матеріали справи не містять заяв сторін (ні за місяць до закінчення строку дії договору, як передбачено умовами договору, ні протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, як обумовлено нормами діючого законодавства), то договір оренди №1/071-09 продовжено на 2010рік.

Водночас, за домовленістю сторін 01.05.2010р. до договору оренди №1/071-09 сторонами були внесені зміни, зокрема, щодо зменшення орендованої площі на 12 м.кв. (а.с. 49). На підставі внесених змін, п. 1.3. договору оренди викладено в наступній редакції: "Загальна площа 15 м.кв. на другому поверсі", та п. 5.1.: "За користування площею орендар щомісячно, до 5 числа поточного місяця сплачує суму в розмірі 2250,00грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок або внесенням в касу орендодавця".

З матеріалів справи вбачається, що в листі від 28.07.2010р. за №1028 ПАТ "Обласний торговий центр" повідомило відповідача про необхідність припинення дії договору оренди на другому поверсі з 01.08.2010 р., зазначивши, що для продовження співпраці слід підписати нові договори оренди (а.с.74).

Разом з тим, судом враховується, що після отримання відповідачем листа №1028 від 28.07.2010р. дія договору оренди №1/071-09 не припинилась, оскільки відповідач використовував приміщення на 3-му поверсі будинку торгового центру (що не заперечувалось відповідачем) про що сторонами 17.08.2010р. було підписано договір про внесення змін №1/071-09 -01 до договору оренди №1/071-09 від 01.01.2009р. (а.с. 9), у звязку з чим сторони погодили викласти пп. 1.2, 1.3, 4.1, 5.1 в наступній редакції:

«1.2. Обєкт розташований на 3-му поверсі будинку торгового центру за адресою: Україна, м.Житомир, вул. майдан Житній ринок, 1.

1.3. Загальна площа обєкту складає 27,00 квадратних метрів, в т.ч. торгова площа 27,00 квадратних метрів, площа підсобного приміщення 0 квадратних метрів.

4.1. Умови даного договору про внесення змін і договору в цілому діють з моменту укладання договору про внесення змін та до 31.12.2010 року включно.

5.1 Розмір орендної плати складає 150 грн. в т.ч. ПДВ (20%) за 1 (один) квадратний метр орендованого приміщення, у відповідності до пп. 1.3. цього договору. Щомісячна сума до сплати складає 4050 грн. в т.ч. ПДВ (20%)».

Інші умови, що не передбачені договором про внесення змін, регулюються договором і сторони підтверджують свої зобовязання. Цей договір про внесення змін вступає в силу з дати його підписання і є невідємною частиною договору (п. 2, п. 3 договору від 17.08.2010р. про внесення змін до договору оренди №1/071-09).

Щодо посилання відповідача на те, що договір оренди №1/071-09 від 01.01.2009р. після отримання відповідачем листа №1028 від 28.07.2010р. було розірвано, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 653 ЦК України визначені правові наслідки зміни або розірвання договору. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Поряд з цим, загальний порядок розірвання господарських договорів встановлений ст.188 ГК України. Згідно зазначеної норми, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Натомість, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про результат розгляду пропозиції позивача (листа від 28.07.2010р. №1028) про припинення дії договору оренди протягом 20 днів після одержання пропозиції . В судовому засіданні 30.03.2011р. представник відповідача підтвердив той факт, що відповідачем відповідь на лист від 28.07.2010р. №1028 не надавалась. В матеріалах справи також відсутні докази звернення сторін до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди №1/071-09.

Твердження відповідача про те, що на орендоване приміщення на третьому поверсі торгового центру площею 27,00кв.м. мав бути укладений окремий договір та акт приймання-передачі не спростовує умов підписаного 17.08.2010 р. сторонами додаткового договору про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень №1/071-09 від 01.01.2009 р., в якому чітко визначено зміну об'єкта оренди саме за договором №1/071-09.

Як встановлено статтею 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

А тому доводи відповідача з даного приводу не можуть бути прийняті до уваги господарським судом.

В судовому засіданні 23.03.2011р. представник позивача пояснив, що відповідач зобовязання по договору оренди №1/071-09 щодо сплати орендних платежів у 2009р. виконував належним чином та у повному обсязі. Даний факт підтвердив і відповідач (протокол від 23.03.2011р.).

Позивач (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а.с. 79-80), просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендних платежів у 2010 році у розмірі 17819,03грн.

З пояснень наданих представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 10.02.2011р., вбачається, що нарахування орендної плати за період з січня 2010р. по квітень 2010р. (включно) проводилось позивачем виходячи з суми 3700,00грн. за один місяць користування обєктом. Про зниження орендної плати позивач письмово повідомляв усіх орендарів торгового центру, у тому числі і ФОП ОСОБА_3 Заперечень проти нарахування такої суми за надані послуги позивач не отримував (а.с. 31).

Частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором найму.

Відповідно до пункту 5.1 договору оренди №1/071-09, розмір місячної орендної плати складає 4850,00грн. в т.ч. ПДВ.

Орендна плата сплачується до 05 числа поточного місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок або внесення в касу орендодавця. Можливі взаєморозрахунки (п.5.2. договору).

Позивачем за період з січня 2010р. по квітень 2010р. включно, нарахування орендної плати проводилось виходячи з суми 3700,00грн. за один місяць користування обєктом.

Після внесення 01.05.2010р. сторонами до договору оренди №1/071-09 змін (угода про внесення змін від 01.05.2010р., а.с. 49), щомісячний розмір орендної плати з 01.05.2010р. склав 2250,00грн.

Після укладення 17.08.2010р. сторонами договору про внесення змін до договору оренди №1/071-09 (договір про внесення змін від 17.08.2010р., а.с. 9), щомісячний розмір орендної плати склав 4050грн.

Таким чином, за період з січня 2010р. по грудень 2010р. відповідач мав здійснити оплату орендних платежів в сумі 39579,00грн. Зокрема, за січень 2010р. відповідач мав сплатити орендну плату в сумі 3700,00грн., за лютий 2010р - 3700,00грн., за березень 2010р. - 3700,00грн., за квітень 2010р. - 3700,00грн., за травень 2010р. 2250,00грн., за червень 2010р. 2250,00грн., за липень 2010р. 2250,00грн., за серпень 2010р. -1829,03грн. (за період з 17.08.2010р. по 31.08.2010р. згідно додаткової угоди про внесення змін від 17.08.2010р. розрахунок позивачем проведено за формулою: 4050,00грн. / 31 календарний день х 14 календарних днів = 1829,03грн., а.с. 80), за вересень 2010р. - 4050грн., за жовтень 2010р. - 4050грн., за листопад 2010р. - 4050грн., за грудень 2010р. 4050грн.

Проте, в порушення умов п. 6.1.2. договору, яким передбачено обовязок орендаря (відповідача) своєчасно та у повному обсязі вносити орендні платежі, відповідач свої зобов'язання за договором оренди в частині своєчасного проведення розрахунків за користування орендованим приміщенням виконав частково, перерахувавши позивачу у 2010 році лише 21760,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи прибутковими касовими ордерами (а.с. 45-48). Так, відповідачем сплачено: 18.01.2010р. 3750,00грн., 17.02.2010р. 3750,00грн., 23.03.2010р. 3750,00грн., 25.06.2010р. 2250,00грн., 16.07.2010р. 2250,00грн., 09.08.2010р. 6010,00грн.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання по договору оренди належним чином не виконав, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати за користування об'єктом оренди в загальній сумі 17819,03грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с. 80) та іншими матеріалами справи.

Надані відповідачем квитанції до прибуткових касових ордерів (а.с. 76) не стосуються сплати орендних платежів по договору оренди №1/071-09 (призначення платежу: реконструкція приміщення), оскільки зазначені проплати проводились у 2005 році, тоді як договір оренди №1/071-09 був укладений 01.01.2009р. При цьому, умовами договору оренди №1/071-09 не передбачено зарахування вищезазначених здійснених відповідачем проплат в рахунок плати за оренду за даним договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

З урахуванням вищезазначених обставин справи та положень чинного законодавства вимоги позивача в частині стягнення 17819,03грн. заборгованості по орендній платі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім вимог про стягнення суми основного боргу, за несвоєчасне внесення орендних платежів, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1068,30грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 5.8. договору оренди №1/071-09 сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми орендної плати, визначеної в п.5.1. цього договору, за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1068,30грн. (а.с. 81-83).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд вважає його обґрунтованим, проведеним у відповідності до вимог чинного законодавства та укладеного сторонами договору, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 1068,30грн. пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини, на які посилався відповідач розірвання договору та звільнення обєкту оренди у жовтні 2010р., матеріалами справи не підтверджуються. Так, в оглянутій у судовому засіданні книзі вхідної кореспонденції позивача (а.с. 86-89) відсутні відомості про надходження до Публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр" будь-яких заяв (у тому числі про заяви про розірвання договору, акту про повернення приміщення, тощо) від Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3

Відповідач належними та допустимими доказами вимоги позивача не спростував, доказів погашення заборгованості перед позивачем станом на час прийняття рішення, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18887,33 грн., з яких 17819,03грн. заборгованості по орендній платі та 1068,30грн пені.

Судові витрати, згідно ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позивачем вимог.

На підставі ст.ст.509, 525, 526, 530, 610, 612, 759, 762 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 32-34, 36, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (10030, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь Публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр" (10008, м. Житомир, майдан Житній ринок, 1, ідентифікаційний код 13572598):

- 17819,03грн. заборгованості по орендній платі,

- 1068,30грн. пені,

-188,87 грн. витрат по сплаті державного мита,

- 217,41грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст рішення складено: "01" квітня 2011 р.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам