Рішення № 14925283, 04.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" квітня 2011 р. Справа № 5/5007/20/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача Єщенко І.О.- директор

розглянув справу за позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (м.Іллічівськ Одеська область)

до Українсько-Литовського Товариства з обмеженою відповідальністю "Сам Фіш" (смт. Новогуйвинське Житомирський район Житомирська область)

про стягнення 515,81 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 515,81грн. заборгованості за надані послуги.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 64).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.07р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САМ Фіш" (відповідачем, споживачем) був укладений договір про надання послуг електрозв'язку (а.с. 8-11).

Відповідно до розділу 1 Договору, позивач зобов'язався надавати послуги електрозв'язку за телефоним номером 9-38-18.

Згідно п. 3.6. Договору відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що послуги за користування телефоном сплачуються за тарифами, що погоджені сторонами в Додатоку 1 (а.с. 12) до Договору.

Відповідач сплачує за фактично надані послуги відповідно до виставлених рахунків позивача (п. 4.2 Договору).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та належним чином.

31.08.10р. відповідачеві було направлено рахунок №29758 (а.с. 16) на суму 515,81 грн.

Листом від 03.11.10р. за № 10.3/10-669 відповідача було повідомлено про наявну заборгованість в сумі 515,81 грн. за рахунком №29758 (а.с. 18).

16.11.10р. в листі до позивача № 277/01-04 відповідач зазначив, що в зв'язку з арештом поточних рахунків підприємства, погасити суму заборгованості за надані послуги електрозв'язку в найближчий час не є можливим (а.с. 17).

28.12.10р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №14/20.3-8 з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 515,81 грн. (а.с. 13).

Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення, внаслідок чого у останнього на момент звернення з позовом до суду рахується заборгованість в розмірі 515,81грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ґрунтує свої вимоги на укладеному між сторонами договорі про надання послуг електрозв'язку від 13.06.07р.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки порядок повернення вищевказаної заборгованості не обумовлений Договором, для визначення виникнення у відповідача зобов'язань щодо погашення боргу, слід керуватися положеннями ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

...Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, враховуючи положення ст. 530 ЦК України, грошове зобов'язання у відповідача в сумі 515,81грн. виникло з 12.02.11.р. (11.01.11р. - дата отримання відповідачем претензії + 30 пільгових днів, визначених відповідачем у письмовій претензії для добровільного перерахування коштів).

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач позовні вимоги в сумі 515,81грн. визнав у повному обсязі.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені належними доказами, відповідають чинному законодавсту і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Українсько-Литовського Товариства з обмеженою відповідальністю "САМ Фіш", 12441, Житомирська обл., Житомирський р-н., смт. Новогуйвинське, вул. Заводська, 2, код 32746536

на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", 68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код 01125672

- 515,81 грн. - основного боргу;

- 102,00 грн.- державного мита;

- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 06 квітня 2011 року

Віддрукувати:

1 - в справу

2- позивачу (рек. із зв. повід.)

3 - відповідачу