Постанова № 14924872, 05.04.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 квітня 2011 р. № 34/544-4/454 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. –головуючого,

Владимиренко С. В.,

Кролевець О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу           Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"

на постанову           Київського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2011року

у справі          №34/544-4/454

господарського суду міста Києва

за позовом          Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"

до                     Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"

про          стягнення 3412446,75 грн.

за участю представників:

позивача -          Лінніченко І.В., Мельник М.А.

відповідача -          Серафіменко В.О.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2009 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", що є правонаступником Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" заборгованості з виплати відсоткового доходу за сьомий відсотковий період за облігаціями у кількості 119025 штук серії І, якими володіє позивач, у сумі 3412446,75 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21 грудня 2010 року (суддя Борисенко І. І.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2011 року (судді Кошіль В.В., Шапран В.В., Моторний О.А.) у справі № 34/544-4/454 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" 10237340 грн. 25 коп. заборгованості, а також 25500 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням господарського суду міста Києва від 21 грудня 2010 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2011 року Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення та постанову скасувати в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" суми відсоткового доходу у розмірі 7755446,19 грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" 2481894,06 грн. відсоткового доходу по облігаціям.

Вимоги касаційної скарги Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів справи.

05 квітня 2011 року Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" було подано уточнення до касаційної скарги, в які останній просить у позові Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 вересня 2007 року Правлінням ВАТ "Кредитпромбанк" (Емітент) було прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій ВАТ "Кредитпромбанк" (протокол №34 від 25.09.2007), а саме забезпечених іменних відсоткових облігацій у кількості 500000 штук серії Н та І номінальною вартістю 1000,00 грн. (загальною номінальною вартістю 500000000,00 грн.) у бездокументарній формі, із забезпеченням у формі добровільного страхування виданих гарантій у розмірі 642110000 грн.

Відповідно до рішення, з врахуванням внесених змін згідно рішення правління ВАТ "Кредитпромбанк" від 08.10.2007 (протокол №37 від 08.10.2007), було встановлено порядок розміщення облігацій та перелік осіб, серед яких Емітент має намір розмістити облігації шляхом здійснення закритого продажу (п. 4.7 рішення). До даного переліку також ввійшов і позивач.

Пунктом 4.10 рішення визначено, що облігації обертаються на території України протягом всього терміну їх обігу серед виключного кола інвесторів. Власниками облігацій можуть бути особи, які зазначені у переліку, що зазначений у п. 4.7 рішення.

Строк обігу облігацій серії Н та І встановлено після реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення облігацій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій до 20.10.2009 та до 19.10.2010 відповідно.

Обіг облігацій здійснюється в Національній депозитарній системі України за рахунками у цінних паперах, що відкриті власниками у зберігачів та у Відкритому акціонерному товаристві "Міжрегіональний фондовий союз" (Депозитарій). Право власності на придбані облігацій виникає з моменту їх зарахування на рахунок у цінних паперах власника у зберігача та підтверджується випискою з цього рахунку, яку надає зберігач власнику.

20 січня 2009 року між позивачем (Покупець) та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № МО 01.002/09; Д-30/09, відповідно до якого відповідач зобов’язався передати у власність позивача, а позивач зобов’язався належним шляхом прийняти і сплатити наступні цінні папери: облігації відсоткові іменні з додатковим забезпеченням в бездокументарній формі існування, емітентом яких є ВАТ "Кредитпромбанк"(код ЄДРПОУ 21666051), свідоцтво ДКЦПФР про реєстрацію випуску облігацій 807/2/07 від 22.10.2007, серія І, код облігацій UA4000022537, номінальною вартістю однієї облігації - 1000,00 грн., загальною кількістю 128973 штук, ціною однієї облігації 1000,00 грн., вартість договору 128973000,00 грн. (вторинний ринок).

15 травня 2009 року між відповідачем та позивачем було укладено договір міни цінних паперів № МО 01.005/09; Д-88/09, відповідно до якого відповідач зобов’язався в обмін на облігації, що належать позивачу на праві власності і зазначені в цьому договорі, передати у власність позивачу (продати), а позивач зобов’язався належним чином прийняти від відповідача (придбати) облігації.

На виконання договору міни цінних паперів № МО 01.005/09; Д-88/09 сторонами було підписано акт про виконання сторонами зобов’язань, щодо приймання-передавання цінних паперів від 15 травня 2009 року.

24 травня 2009 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ТіСа-Інвест" було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Д-74/09, відповідно до якого позивач зобов’язався передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ТіСа-Інвест" облігації.

Таким чином, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач станом на 24 травня 2009 року був власником 119025 штук іменних відсоткових облігацій ВАТ "Кредитпромбанк" випущених у бездокументарній формі, серії І, код цінних паперів (ISIN) UA4000022537, на підставі рішення Правління ВАТ "Кредитпромбанк" про закрите (приватне) розміщення облігацій ВАТ "Кредитпромбанк" (протокол №34 від 2.09.2007), що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах №0011548 позивача виданою зберігачем цінних паперів.

Позивач звернувся до суду в зв’язку з невиплатою відповідачем позивачу відсоткового доходу у вигляді нарахованих відсотків на номінальну вартість облігацій в кінці 7-9 відсоткового періоду.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що позивач на момент здійснення виплат відсоткових доходів за 7-9 відсоткові періоди був власником облігацій серії І у кількості 119025 штук, а отже мав право на отримання відсоткового доходу у розмірі 10237340,25 грн., в підтвердження того, що позивач був власником вищезазначених 119025 штук іменних відсоткових облігацій ВАТ “Кредитпромбанк” суд посилається на виписки про стан рахунку у цінних паперах № 001158 ВАТ “Укргазбанк”, видані зберігачем цінних паперів станом на 21 липня 2009 року, 20 жовтня 2009 року та 19 січня 2010 року (а.с. 15, 73, 74 т.І).

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України з висновком судів попередніх інстанцій про стягнення відсоткового доходу у розмірі 10237340,25 грн. не погоджується з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції 03 червня 2009 року між ВАТ “Кредитпромбанк” як покупцем та ВАТ “Укргазбанк” як продавцем було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № МО 01.007/09; № Д-96/09, відповідно до якого продавець зобов’язався передати у власність покупця, а покупець зобов’язався належним чином прийняти і оплатити цінні папери в порядку і на умовах, викладених у договорі, а саме: облігації відсоткові іменні, серії І, у кількості –19457 шт., номінальною вартістю –1000,00 грн., ціна однієї облігації, що включає номінальну вартість та нараховані відсотки –1075,20 грн., вартість договору, що включає номінальну вартість та нараховані відсотки –20920166,40 грн., дата розрахунків –24 вересня 2009 року (а.с.91-93 т.І).

03 червня 2009 року між ВАТ “Кредитпромбанк” як покупцем та ВАТ “Укргазбанк” як продавцем було укладено договори купівлі-продажу цінних паперів:

№МО01.008/09;Д-97/09 щодо 48641 шт. облігацій, вартістю 52310477,04 грн., строк розрахунків –20.07.2009 (а.с. 95-97 т. І);

№МО01.009/09;Д-98/09 щодо 30710 шт. облігацій, вартістю 32207726,70 грн., строк розрахунків –15.07.2009 (а.с. 99-101 т. І);

№МО01.010/09;Д-99/09 щодо 20217 шт. облігацій, вартістю 21342076,05 грн., строк розрахунків –24.09.2009 (а.с. 103-105 т. І).

Пунктом 2.1 зазначених договорів сторони зобов'язались: відповідач сплатити зазгальну ціну договору, зазначену у п. 1.1.9 на рахунок позивача не пізніше дати розрахунків (п. 1.1.10) при умові виконання позивачем зобов'язання передбаченого п. 2.2 договору, згідно якого позивач зобов'язаний надати розпорядження на переказ Облігацій, що зазначені у п. 1.1 Договору, рахунку Зберігача ВАТ АБ "Укргазбанк" на рахунок у цінних паперах відповідача в Депозитарій ВАТ "МФС" до дати розрахунків (п. 1.1.10).

Всього згідно зазначених договорів купівлі-продажу цінних паперів позивач зобов’язався продати відповідачу 119025 штук облігацій.

У зв'язку з не виконанням позивачем договірних зобов'язань у відповідача не виникло обов'язку перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

У вересні 2009 р ПАТ “Укргазбанк” звернувся до господарського суду про визнання даних договорів купівлі-продажу недійсними у зв'язку з тим що зазначені договори купівлі-продажу цінних паперів були підписані неуповноваженою особою. В грудні 2009 року ПАТ “Кредитпромбанк” були подані зустрічні позовні заяви про спонукання до виконання умов договорів купівлі - продажу.

Рішеннями господарського суду міста Києва від 09 грудня 2009 року у справах № 14/480, №14/481, № 14/482 та рішенням від 25 січня 2010 року у справі № 34/571 у задоволенні первісних позовних вимог ПАТ “Укргазбанк” відмовлено, а зустрічні позовні вимоги ПАТ “Кредитпромбанк” задоволено (а.с. 107-132 т. І).

Зазначеними рішеннями суду ПАТ “Укргазбанк” було зобов’язано виконати умови оскаржених договорів та перерахувати облігації на рахунок ПАТ “Кредитпромбанк”. Дане зобов’язання на підставі рішень господарського суду було виконане ПАТ “Укргазбанк” 03березня2010 року.

Також, 03 березня 2010 року ПАТ “Кредитпромбанк” перерахував на рахунок ПАТ “Укргазбанк” меморіальними ордерами № 714_15, 714_22, 714_23, 714_24 грошові кошти, відповідно до договорів купівлі –продажу (а.с. 133-136 т. І).

Як вірно зазначено відповідачем та свідчать матеріали справи, договорами купівлі-продажу цінних паперів від 03 червня 2009 року встановлено ціну облігації та вартість договору з урахуванням номінальної вартості облігації та нарахованих відсотків п. 1.1.9.

З наведено та як було встановлено судовими інстанціями вбачається, що позивач незаконно утримував у себе облігації, а тому відсутні будь-які підстави для отримання відсоткового доходу за 7 (22.04.2009-21.07.2009), 8(22.07.2009-20.10.2009), 9 (21.10.2009-19.01.2010) відсоткові періоди.

Частиною першою статті 7 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок України” визначено, що облігацією є цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій меморіальними ордерами від 03 березня 2010 року відповідач сплатив позивачу ціну облігацій, а також відсотковий дохід у розмірі 7755446,19 грн.

Оскільки, договорами укладеними 03 червня 2009 року сторони погодили продаж облігацій у визначений строк, а позивач не виконав свого договірного зобов'язання з їх переказу відповідачу, то відсутні будь-які правові підстави для нарахування відсоткового доходу.

Таким чином у позивача після 03 червня 2009 року взагалі не виникло права на отримання відсоткового доходу за 7-9 відсоткові періоди.

Судом апеляційної інстанції цілком вірно була встановлена та обставина, що за договорами від 03 червня 2009 року позивач отримав позивач отримав як номінальну вартість спірних облігацій так і нараховані відсотки. Але даному факту всупереч вимогам законодавства не було надано правильної юридичної оцінки.

Що стосується позиції суду першої інстанції, який в своєму рішенні, як на встановлений факт та доказ того, що позивач має право на отримання відсоткового доходу за 7-9 відсоткові періоди послався на неіснуючі судові рішення не заслуговують взагалі на увагу, оскільки протирічить нормам діючого законодавства та грубо порушує вимоги Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, постанова Київського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2011 року та рішення господарського суду міста Києва від 21 грудня 2010 року підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у позові слід відмовити.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2011 року та рішення господарського суду міста Києва від 21 грудня 2010 року зі справи № 34/544-4/454 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. У задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Витрати по сплаті державного мита за подання касаційної скарги покласти на позивача.

6. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва

Головуючий суддя                                                                                І. А. Плюшко

Судді                                                                                                    С. В. Владимиренко

                                                                                                    О. А. Кролевець