Ухвала суду № 14892862, 23.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2011 р. м. КиївК-22643/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька

на постанову Господарського суду Донецької області від 04.07.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2007

у справі № 41/172а

за позовом Словенське енергетицьке строярнє а.с.

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Донецької області від 04.07.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2007, позов Словенське енергетицьке строярнє а.с. задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Донецька від 05.02.2007 №0000162340/0-1908/7/23-3.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень 2006 року, за результатами якої складено акт №101/23-4/25882573 від 23.01.2007.

За висновками акта перевірки обсяги оподатковуваних операцій представництва за останні 12 місяців складають суму, яка менша, ніж сума, заявлена до бюджетного відшкодування, у звязку з чим у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування відповідно до приписів пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000162340/0-1908/7/23-3 від 05.02.2007, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року на суму 776495 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що при перевірці правомірності формування податкових зобовязань та податкового кредиту представництва за період з червня 2005 року по вересень 2006 року порушень з боку позивача не встановлено. Спірним є розуміння положень пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо визначення періоду, показники якого підлягають врахуванню при розрахунку обсягів оподатковуваних операцій платника податків за останні 12 місяців, а в залежності від цього, наявності у платника податків права на відшкодування податку на додану вартість. Оскільки для вересня 2006 року, у якому заявлено бюджетне відшкодування, попередніми 12 календарними місяцями є вересень 2005 року серпень 2006 року, обсяг оподатковуваних операцій у якому є більшим ніж заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість, у відповідача відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Бюджетне відшкодування, відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з нього (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлено в п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно і підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із вимогами п.п.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. «а» пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, з врахуванням приписів пп.7.8.1 п. 7.8 ст. 7 цього Закону, щодо визначення податкового періоду, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій що попередніми 12 календарними місяцями, обсяги оподатковуваних операцій яких враховуються для вирішення питання про здійснення позивачу бюджетного відшкодування за декларацією за вересень 2006 року, є вересень 2005 серпень 2006 року. За відсутності заперечень відповідача, що з врахуванням показників декларації за вересень 2005 року обсяги оподатковуваних операцій позивача перевищують заявлену до відшкодування суму, правові підстави для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення суми попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 04.07.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2007 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров