Ухвала суду № 14892836, 16.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2011 р. м. КиївК-55554/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

За участю секретаря Андрюхіної І.М.

представників сторін:

позивача: Спиридонової І.М.

відповідача: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (правонаступника Державної податкової інспекції у м.Феодосії Автономної Республіки Крим)

на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.06.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009

у справі №2а-6034/09/4/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Перспектива Крим»

до Державної податкової інспекції у м.Феодосії Автономної Республіки Крим

про визнання недійсними та скасування повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009, позовні вимоги ТОВ «Нова Перспектива Крим» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Феодосії від 10.11.2008 №0000232304/0, від 11.12.2008 №0000232304/1, від 25.02.2009 №0000232304/2, від 06.05.2009 №0000232304/3 про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 2179932,80 грн., у т.ч. за основним платежем 1362458,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 817474,80 грн.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Феодосії від 10.11.2008 №0000222304/0, від 11.12.2008 №0000222304/1, від 25.02.2009 №0000222304/2, від 06.05.2009 №0000222304/3 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 4821532,50 грн., у т.ч. за основним платежем 3214355,00 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями 1607177,50 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення, яка обґрунтовується тим, що укладені позивачем з контрагентами угоди з порушенням ч.1 ст.203 ЦК України, а, отже, є недійсними, а також невиконанням ними своїх податкових зобовязань за цими угодами.

Відповідач представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений.

У справі здійснено заміну відповідача Державної податкової інспекції у м.Феодосії Автономної Республіки Крим правонаступником Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Рубітекс»та ТОВ «Рейнбоу Лтд» за період з 01.04.2008 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт №2917/23-4/33535757 від 04.11.2008.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкових зобовязань за квітень 2008 року в сумі 964213,00 грн., за травень 2008 року в сумі 1862695,00 грн., за червень 2008 року в сумі 387447,00 грн., порушення п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, що призвело до заниження та несплати податку на прибуток в сумі 2223673,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.11.2008, якими позивачу визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4821532,50 грн., у т.ч. основний платіж 3214355,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1607177,50 грн., та з податку на прибуток підприємств у сумі 2179932,80 грн., у т.ч. основний платіж 1362458,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 817474,80 грн.

За наслідками апеляційного оскарження рішенням відповідача від 08.12.2008 сума штрафної санкції застосованої при донарахуванні податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств збільшена на 136245,80 грн.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Установлення додаткових обмежень, згідно п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено договір поставки № П-35/2005-НП від 06.10.2005 із ТОВ «Рейнбоу», термін дії якого за додатковою угодою пролонговано до 31.12.2008, за яким ТОВ «Рейнбоу»зобов'язувалось поставити позивачеві нафтопродукти.

За фактами поставки, на виконання умов цього договору ТОВ «Рейнбоу»були виписані податкові накладні №080514000000006 від 14.05.2008 на суму податку на додану вартість 645340,76 грн.; №080523000000003 від 23.05.2008 на суму податку на додану вартість 12003,61 грн.; №080530000000002 від 30.05.2008 на суму податку на додану вартість 688972,43 грн., загальна сума податку на додану вартість за цими податковими накладними становить 1346316,80 грн.

01.03.2008 позивачем укладено договір комісії із ТОВ «Рубітекс» №01/03-08/НПК, за яким позивач зобов'язувався від свого імені, за рахунок ТОВ «Рубітекс»здійснити правочини щодо реалізації пально-мастильних матеріалів.

На виконання умов цього договору ТОВ «Рубітекс»були виписані податкові накладні №080430000000099 від 30.04.2008 на суму ПДВ 23620,60 грн., №080430000000098 від 30.04.2008 на суму ПДВ 46280,50 грн., №080430000000095 від 30.04.2008 на суму ПДВ 7781,88 грн., №080430000000096 від 30.04.2008 на суму ПДВ 36626,10 грн., №080430000000097 від 30.04.2008 на суму ПДВ 828902,81 грн., №080430000000127 від 30.04.2008 на суму ПДВ 135310,10 грн., №080513000000059 від 13.05.2008 на суму ПДВ 387446,54 грн., №080513000000060 від 13.05.2008 на суму ПДВ 19413,29 грн., №080513000000061 від 13.05.2008 на суму ПДВ 10844,00 грн., №080513000000062 від 13.05.2008 на суму ПДВ 74501,27 грн., розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №080430000000127 від 30.04.2008, за яким зменшено податковий кредит покупця на 135310,10 грн., а всього загальна сума податку на додану вартість за цими податковими накладними з урахуванням розрахунку коригування кількісних і вартісних показників склала 1435416,99 грн.

Крім цього позивачем із ТОВ «Рубітекс»укладено договір купівлі-продажу від 14.05.2008 №14/05-08/НПК, за яким ТОВ «Рубітекс»зобов'язалось передати у власність позивача паливо.

На виконання умов цього договору ТОВ «Рубітекс»видано позивачу податкову накладну №080514000000038 на суму ПДВ 432621,58 грн.

Розрахунки між сторонами за даними договорами проведено в безготівковій формі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що нафтопродукти, які були предметом договорів із ТОВ «Рейнбоу»та ТОВ «Рубітекс», отримані позивачем, факт їх поставки продавцем, отримання і сплати їх вартості покупцем сторонами не заперечується, крім цього підтверджується видатковими та податковими накладними, іншими первинними документами, придбаний позивачем товар призначений для використання в межах господарської діяльності, переданий на зберігання ТОВ «Стабіл», яким здійснювалось перевезення пально-мастильних матеріалів до автозаправних станцій, на яких здійснювалась їх реалізація, що документально підтверджено.

Поставку паливно-мастильних матеріалів позивачу підтверджено також актами документальних перевірок ТОВ «Рейнбоу Лтд»та ТОВ «Рубітекс»проведених ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, згідно яких порушень правил оподаткування при виконанні зазначених господарських операцій не виявлено. Разом з тим, під час проведення зазначених перевірок встановлено наявність правовідносин ТОВ «Рейнбоу Лтд»та ТОВ «Рубітекс»з ПП «Демол-Сервіс»за договорами поставки нафтопродуктів, за наслідками виконання яких, суми податку на додану вартість по виданим ПП «Демол-Сервіс»податковим накладним, відображені у реєстрі виданих податкових накладних та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за квітень, травень, червень 2008 року та відображені у додатку 5 у розділі «податковий кредит»по зазначеному контрагенту.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2009 визнані недійсними свідоцтво про державну реєстрацію ПП «Демол-Сервіс»та свідоцтво про реєстрацію цього підприємства платником податку на додану вартість.

Відповідач вважає, що угоди, укладені ТОВ «Рейнбоу Лтд»та ТОВ «Рубітекс»з ПП «Демол-Сервіс»щодо придбання товару, та в свою чергу угоди, укладені ТОВ «Рубітекс» та ТОВ «Рейнбоу Лтд» з позивачем на подальшу реалізацію товару, мають протиправний характер. Такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений податок на додану вартість до складу податкового кредиту та сформовано валові витрати ТОВ «Рубітекс»та ТОВ «Рейнбоу Лтд»по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протирічить інтересам держави і суспільства, а тому є таким що порушує публічних порядок, а, отже, згідно з частиною 2 ст.228 ЦК України є нікчемним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено, що укладені позивачем з контрагентами договори є нікчемними.

На час укладення та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстровані в ЄДРПОУ, були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, були платниками податку на додану вартість. Отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей на підставі вищезазначених договорів та проведення їх оплати документально підтверджено.

Скасування державної реєстрації субєкта господарювання та його свідоцтва платника податку на додану вартість не тягне автоматичного визнання недійсними всіх правочинів, укладених цим субєктом до моменту такого скасування.

Кримінальна справа порушена відносно директора ПП «Демол-Сервіс»ОСОБА_1. за ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України постановою Хмельницького міськрайонного суду від 25.12.2008 закрита.

При цьому судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що ПП «Демол-Сервіс»не є контрагентом позивача, у звязку з чим висновки податкового органу, що угоди, укладені ТОВ «Рейнбоу Лтд»та ТОВ «Рубітекс»з ПП «Демол-Сервіс»щодо придбання товару, та в подальшому з позивачем на реалізацію товару, є нікчемними ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст.159 КАС України. Факт наявності у сторін правочинів протиправного умислу при їх укладенні, відповідачем не доведено.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.06.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров