Ухвала суду № 14892421, 13.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2011 р. м. КиївК-36020/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Конюшка К.В., Сіроша М.В., Чалого С.Я.

при секретарі: Гутніченко А.М.

за участю представників:

Київської регіональної митниці Маньковської К.Е.

ТОВ «Міжнародна група морепродуктів»Токарева Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року у справі №10/54 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2008 року ТОВ «Міжнародна група морепродуктів»звернулось до суду з позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2008 №45, №46 на загальну суму 159438,33грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що податкові повідомлення - рішення винесені з грубим порушенням діючого законодавства. Зазначав, що при здійсненні процедури розмитнення товарів ним не було допущено порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності, а тому до нього не можуть бути застосовані адміністративно - господарські санкції. Вважає дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 16.05.2008 №45 та № 46 протиправними, а самі податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року, позов задоволено в повному обсязі.

В касаційній скарзі Київська регіональна митниця просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Міжнародна група морепродуктів»просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами встановлено, що на підставі підпункту «в»пункту 4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та наказу Київської регіональної митниці від 11 квітня 2008 року № 326 відповідачем у термін з 14 квітня 2008 року по 21 квітня 2008 року було здійснено камеральну перевірку ТОВ «Міжнародна група морепродуктів»з питань дотримання вимог законодавства України за період з 30 серпня 2005 року по 31 грудня 2007 року, за результатами якої складено акт від 21 квітня 2008 року № к/20/8/100000000/32248136.

В даному Акті камеральної перевірки зазначено, що у період з 30 серпня 2005 року по 31 грудня 2007 року позивач ввозив на територію України продукти морожені з лосося: а саме морожені черевця лосося виробництва Chile S.A.», Salmones Multiexport LTDA (Чілі), Trading AS», Seafood AS», eo Fish AS», Seafood AS»(Норвегія) та фарш лосося свіжоморожений виробництва Platter Ltd для West Coast Smoked Foods Ltd»(Сполучене Королівство (Шотландія), однак дані товари згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності позивачем були задекларовані невірно.

Так, в Акті камеральної перевірки вказано, що підприємство задекларувало черевця лосося та бургери лососеві свіжоморожені за кодом УКТ ЗЕД 0304 90 97 00. Проте, як зазначено в Акті, згідно з Законом України «Про Митний тариф України», Поясненнями до УКТ ЗЕД, які затверджені наказом Держмитслужби України від 31.01.2004 р. № 68, з додатковими поясненнями до товарних категорій позиції 0304 та роз'ясненням Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 07.04.2008 №1-12/621-ЕП, лосось є прісноводною рибою. Тому, відповідно, і продукція, яка вироблена з лосося, повинна класифікуватися в угрупованнях, в яких класифікуються продукти вироблені з прісноводної риби.

На підставі зазначеного Акту камеральної перевірки Київською регіональною митницею 16 травня 2008 року винесені податкові повідомлення форми «Р»№ 45 та № 46, якими позивачу визначено сума податкового зобовязання з мита на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності, в сумі 132865,28 грн., в тому числі 126538,36 грн. за основним платежем та 6326,92 грн. за штрафними санкціями, та сума податкового зобовязання з ПДВ з товарів, ввезених на територію України субєктами підприємницької діяльності, в сумі 26573,05 грн., в тому числі 25307,67 грн. за основним платежем та 1265,38 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до ст.81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно ст.86 Митного кодексу України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.

У відповідності до п.17) розділу «3.Здійснення митних процедур» Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України № 314 від 20 квітня 2005 року, при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).

Статтею 313 Митного кодексу України передбачено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обовязковими для підприємств та громадян. Таким чином, митний орган зобовязаний перевірити правильність класифікацію товару, а відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про Єдиний митний тариф»мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинних на день подання митної декларації.

При здійсненні митного оформлення ВМД за період з 30 серпня 2005 року по 31 грудня 2007 року ТОВ «Міжнародна група морепродуктів»виконано вимоги, передбачені Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України № 314 від 20 квітня 2005 року. Так, під час заповнення ВМД в графі 33 «Код товару»вказано наступний код 0304 90 97 00 відповідно до УКТ ЗЕД, що відповідно до Закону України «Про Митний тариф України»класифікується за ставкою мита - 0%. При цьому, працівниками Київської регіональної митниці здійснено необхідні процедури щодо митного контролю, який включає в себе згідно п.17 вищезазначеного Порядку перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами) та згідно п.21 перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб Київської регіональної митниці зауваження до ВМД, поданих позивачем в період з 30 серпня 2005 року по 31 грудня 2007 року, були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитку печатки у відповідній графі.

Отже, в даному випадку митне оформлення товарів було проведене митними органами, товари випущені у вільний обіг, у митних органів не виникло питань щодо правильності та обґрунтованості митної вартості, що зазначена у вантажних митних деклараціях у момент митного оформлення.

Відповідно до п.3.1.2 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

Згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону України “Про податок на додану вартість” платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобовязання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи наведене, оспорювані податкові повідомлення, прийняті Митницею з посиланням на результати камеральної перевірки та підпункт 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III, суперечить закону, оскільки дія наведеної норми не поширюється на відповідача.

Так, згідно з цим підпунктом контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання. Оспорювані податкові повідомлення не є наслідком згаданих помилок, виявлених у поданій позивачем податковій декларації.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: