Ухвала суду № 14892326, 29.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2011 р. м. КиївК-4261/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008 року

та постанову Господарського суду Житомирської області від 15.10.2007 року

по справі № 11/135-НА

за позовом Малого приватного підприємства "Антар"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2005 року Мале приватне підприємство "Антар" звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №1623/23-1/14377 від 22.03.2005р., №1623/231/14377/1 від 27.05.2005р., №3128/23-1/27969/1 від 27.05.2005р., №3129/231/27970/1 від 27.05.2005р., №1623/23-1/14377/2 від 04.07.2005р., №3128/231/27969/2 від 04.07.2005р., №3129/23-1/27970/2 від 04.07.2005р. за актами перевірки №5/23-01/12562107/0110 від 19.01.2005р. та №640/2301/13562107/100 від 16.05.2005р.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 15.10.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008 року у даній справі позов задоволено та визнано недійсними спірні податкові повідомлення-рішення з мотивів безпідставності їх прийняття.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач брав пайову участь у будівництві житлових будинків згідно договорів у місті Києві по вул. Старонаводницькій, 2-20, вул. Андрущенка 4-а, вул. Лісовій в с. Зарічани Житомирської області та по проспекту Мира, 18 в місті Житомирі. Цими договорами не визначено порядок оформлення та передачі прав власності на збудовані житлові площі.

Відповідно до наказів від 03.01.2002р. та 03.01.2003р. "Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики на МПП "Антар" порядок оподаткування за вказаними договорами визначається по кожному об'єкту окремо. Наказами "Про облікову політику" від 31.08.2000р. №32 та від 30.12.2002р. №34 визначено, що за об'єктами по вул. Старонаводницькій в м. Києві, по вул. Андрущенко в м. Києві потрібно відображати доходи та витрати по першій події. Наказом "Про облікову політику" від 31.01.2003р. №8 визначено, що від виконання договорів №10 від 16.10.2002р. та №15 від 23.10.2002р. за об'єктом житловий будинок в с. Зарічани доходи та витрати відображати по кінцевому результату. Наказом "Про облікову політику" від 26.12.2002р. №33 визначено, що за результатами виконання договорів №8/04-01 від 18.04.2001р. та №20/01 від 27.04.2001р. за об'єктом проспект Миру в м. Житомир доходи та витрати відображати по кінцевому результату.

Таким чином, за кожним договором пайової участі позивач наказами про облікову політику визначав порядок оподаткування, що не суперечить чинному законодавству.

Згідно висновку експерта у даній справі, по відношенню до договорів №1/100 та №64/02-А про будівництво житлових будинків у місті Києві по вул. Старонаводницькій, та вул. Андрущенко, з метою визначення податку на додану вартість, операції за даними договорами враховували позивачем як операції з поставки товарів. Виходячи з наданих експерту документів 2002-2003р.р. господарські операції по вищенаведеним договорам позивачем ідентифіковані і відображені в податковому обліку як операції з придбання, що не суперечить чинному законодавству та обліковій політиці позивача.

Стосовно договорів №10 та №15 про будівництво житлового будинку по вул. Лісовій с. Зарічани, експерт підтвердив, що відображення позивачем господарських операцій даними договорами у податковій звітності для розрахунку податку на прибуток та ПДВ за підсумками 9 місяців 2003р. не призвело до зниження або завищення валових доходів і валових витрат, а також податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ. Методика врахування результатів виконання вказаних договорів, застосована позивачем, відповідає методиці відображення договорів доручення визначення оподатковуваного доходу та податку на додану вартість.

Стосовно договору №20/01 та інших угод про будівництво житлового будинку по пр. Миру, з висновку експерта, з яким погодились суди, вбачається, що операції за даними правочинами керуючись розпорядчими документами, позивач обліковував як договори доручення на будівництво житла, що не суперечить чинному законодавству. Тому, у позивача були підстави для визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з урахування приписів п.4.7 ст.4 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Згідно п.7.9.1 ст.7 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податків звязку з: залученням платником податку коштів або майна в довірче управління, також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, схову, а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

Відповідно до п.п.7.9.2 ст.7 Закону не включаються до валових витрат кошти або майно, надане платником податку у зв'язку з поверненням платником податку коштів або майна, довірчого управління, схову або згідно з іншими цивільно-правовими договорами що передбачають передачу права власності на таке майно іншій особі.

За наведених обставин колегія суддів вважає вірним висновок судів про те, що методика визначення позивачем валових доходів та валових витрат при визначенні податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ не суперечить вимогами чинного законодавства, а відтак і щодо правильності висновків про наявність підстав для задоволення позову

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008 року та постанову Господарського суду Житомирської області від 15.10.2007 року по справі №11/135-НА залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

підписШипуліна Т.М. Ухвала складена у повному обсязі 31.03.2011р.