Ухвала суду № 14891272, 06.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2011 р. м. КиївК-24275/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Сіроша М.В.

при секретарі: Гутніченко А.М.

за участю представників:

Державної інспекції з енергозбереження Куценко Т.В.

КП “Компанія “Вода Донбасу” Філімонова А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з енергозбереження на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2010 року у справі №2а-21355/09 за позовом комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до Державної інспекції з енергозбереження в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області про визнання недійсною постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2009 року КП “Компанія “Вода Донбасу” звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з енергозбереження в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області про визнання недійсною та скасування постанови від 11.11.2009 № 15-6/09-22-64 ПП 54 ЕС про застосування економічних санкцій у розмірі 356 294,88 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2010 року, позов задоволено в повному обсязі.

В касаційній скарзі Державна інспекція з енергозбереження просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами встановлено, що КП “Компанія “Вода Донбасу” є юридичною особою, зареєстроване 03.09.2007 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за №00191678, здійснює діяльність у відповідності зі статутом, затвердженим розпорядженням голови Донецької обласної ради від 28.08.2007 № 98р, зі збирання, очищення та розподілення води, транспортування іншої продукції трубопроводами, збирання і оброблення стічних вод, тощо.

04.11.2009 Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області було проведено комплексну перевірку стану використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства на Сніжнянському виробничому управлінні водопровідно-каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу” про що складено акт №15-6/09-20-64, на підставі якого винесено припис від 05.11.2009, яким Сніжнянському ВУВКГ було приписано усунути порушення вимог з енергозбереження, виявлені за результатами перевірки, із визначенням строку виконання січень 2010 року.

Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 №64 року зареєстрованим у Мін'юсті України 25 вересня 2000 за № 653/4874, затверджено Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання.

Відповідно до п. 12 цього Порядку за результатами перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством. Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Як вбачається з акту перевірки від 04.11.2009 № 15-6/09-20-64 його підписано керівником КП “Компанія “Вода Донбасу” О.В. Горшковим, начальником ЕМС Талапою В.М, хоча перевірка проводилась Держінспектором Назаренком О.І.

Дані обставини свідчать про порушення з боку посадової особи суб'єкта владних повноважень законодавчо передбаченого порядку проведення перевірки.

Відповідно до п. 15 вищевказаного Порядку - рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати.

11.11.2009 на підставі акту перевірки та у відповідності до Законів України “Про енергозбереження”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, та згідно з Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 №1039, начальником Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області було винесено Постанову № 15-6/09-22-64 ПП 54 ЕС про застосування економічних санкцій (підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) у розмірі 356 294,88 грн. з якої вбачається, що до позивача застосовано економічні санкції за перевитрати електричної енергії на роботу насосних станцій внаслідок перевищення фактичних втрат води над нормативними (понаднормативні втрати питної води за три квартали 2009 року в розмірі 1055,6 тис.м3.).

Відповідно до преамбули Закону України “Про енергозбереження” паливно-енергетичні ресурси - сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві.

Підпунктами “е”, “є” ст. 11, ст.. 7, 20 цього Закону встановлено економічні заходи для забезпечення енергозбереження, збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір), застосування норми і нормативи витрат паливно-енергетичних ресурсів.

Пунктами 1, 3 Постанови КМ України від 15.07.1997 № 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" визначено мету раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів, основу для застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання та запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження, норми витрат паливно-енергетичних ресурсів.

У пункті 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 935 “Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів” встановлено, що розрахунок обсягів неефективного (нераціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники нормативних значень їх витрат, що встановлені стандартами, а у разі відсутності стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії або нормативами витрат паливно-енергетичних ресурсів, проводиться у перерахунку на річне споживання, крім випадків, що підтверджені документально, за період від дня настання до їх виявлення, але не більш як за один рік від дня порушення таким суб'єктом установлених актами законодавства правил, згідно з методиками визначення та розрахунку втрат (перевитрат) паливно-енергетичних ресурсів, які затверджуються НАЕР в установленому порядку.

Згідно з п. 1.4 Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених Наказом Держкоменергозбереження від 22.10.2002 №112, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.11.2002 за № 878/7166 основою для запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження є прогресивні показники норм питомих витрат ПЕР. Воно здійснюється відповідно до Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого спільним наказом Держкоменергозбереження та Мінекономіки від 21.06.2000 N 47/127, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.07.2000 за N 405/4626. Підставою для застосування економічних санкцій та адміністративних штрафів є недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат ПЕР або перевищення показників міжгалузевих та регіональних норм питомих витрат, погоджених та затверджених відповідно до пунктів 7.2 та 7.7 Положення.

Пунктом 7.4 Основних положень визначено, що нормуванню підлягають усі види продукції і робіт, передбачені номенклатурою за статистичною звітністю, форма N11-МТП, затверджена наказом Держкомстату України від 05.07.2006 N 300, та інші види основної продукції підприємства з розрахунку охоплення нормуванням не менше 95 % кожного з видів споживаних купованих ПЕР при віднесенні норм до натуральних або умовних (зведених) одиниць вимірювання обсягів виробництва продукції відповідно до вимог розділу 4.

Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” були розроблені та погоджені із першим заступником голови НАЕР загальновиробничі норми питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2008 рік. У відповідності до цих норм КП “Компанія “Вода Донбасу” розробило, у тому числі, витрати електроенергії на 2008р., серед яких витрати на послуги з розподілу води, пропуск стоків, очистку стоків, відпуск теплоенергії, виробленої промкотельними та інше виробниче споживання.

Отже, зазначені нормативно-правові акти стосуються виключно порядку нормування використання паливно-енергетичних ресурсів та відповідальності за їх нераціональне використання (у тому числі, понад встановлені нормативи), види та перелік яких визначається нормами спеціального законодавства.

Разом з тим, відповідач, приймаючи оскаржувану постанову про застосування до КП “Компанія “Вода Донбасу” економічних санкцій, виходив з того, що Сніжнянським ВУВКГ допущено перевитрати електричної енергії через понаднормативні втрати питної води. При цьому, розрахунок перевитрат електроенергії відповідач здійснив на підставі Методики визначення та оцінки втрат паливно-енергетичних ресурсів та перевірки підприємств водопровідно-каналізаційного господарства з питань енергозбереження, затвердженої Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 20.12.2002 № 138.

Тобто, відповідач, визначаючи обсяг перевитрат електроенергії по підприємству, враховував та фактично надавав оцінку нормативам витрачання питної води по Сніжнянському ВУВКГ, порядок розрахунку яких, в свою чергу, встановлюється спеціальними нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до статті 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами, насамперед, для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб відповідно до статті 48 Водного кодексу.

Статтею 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним.

Згідно зі статтею 30 цього Кодексу платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Статтею 31 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” встановлено розмір збору за використання водних ресурсів.

Галузевими технологічними нормативами використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 33 від 17.02.2004, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.12.2004 за № 1557/10156 (далі - Галузеві нормативи) установлені Галузеві технологічні нормативи використання питної води підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства та порядок розрахунку Поточних індивідуальних ТНВПВ для конкретних підприємств водопровідно-каналізаційного господарства.

Як встановлено судом, позивач не заперечує факт перевищення вказаних вище нормативів, а це є підставою для сплати збору за спеціальне водокористування відповідно до ст. 31 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Враховуючи наведене, суди дійшли правильного висновку, що у даному випадку у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача санкцій, пов'язаних із понаднормативними втратами питної води.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: