Ухвала суду № 14890044, 30.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 р.Справа № 2-а-11930/09/1570 Категорія: 9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Малахіт»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року по справі за позовом дочірнього підприємства «Малахіт»до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області, державної податкової інспекції у м. Южний Одеської області про визнання неправомірними дій відповідачів по проведенню 08.07.2009 року перевірки, складанню акту перевірки, визнання неправомірним та скасування рішення № 0001082330 від 15 липня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3755 грн.,

В С Т А Н О В И В:

15.10.2009 року директор дочірнього підприємства «Малахіт»звернувся до суду першої інстанції з позовом до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області, державної податкової інспекції у м. Южний Одеської області про визнання неправомірними дій відповідачів по проведенню 08.07.2009 року перевірки, складанню акту перевірки, визнання протиправним та скасування рішення заступника керівника державної податкової інспекції у м. Южний Одеської області про застосування до дочірнього підприємства «Малахіт»штрафних (фінансових) санкцій від 15 липня 2009 року №0001082330 на суму 3755 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову дочірнього підприємства «Малахіт».

04.10.2010 року директор дочірнього підприємства «Малахіт»подав апеляційну скаргу на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року та прийняття нової постанови, якою задовольнити позовні вимоги дочірнього підприємства «Малахіт».

Сторони по справі в судове засідання апеляційної інстанції не зявились, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 08.07.2009 року завідувачем сектору контролю за розрахунковими операціями відділу податкового контролю юридичних осіб Балтської МДПІ Одеської області Лановлюком В.В. та старшим державним податковим інспектором Балтської МДІІІ Одеської області Якимчук С.В на підставі направлення № 6423-7017 від 01.07.2009 року проведено перевірку автозаправної станції дочірнього підприємства «Малахіт», розташованої за адресою: м. Балта, вул. Уварова, 187 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами вказаної перевірки складено акт №0062/15/08/23/25045340/251 від 08.07.2009 року, на підставі якого ДПІ у м. Южний Одеської області від 15.07.2009 року винесено рішення № 0001082330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3755 грн.

В ході зазначеної перевірки Балтською МДПІ Одеської області встановлено порушення позивачем порядку проведення розрахунків, а саме: невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному Х-звіті РРО, чим було порушено п.13 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства «Малахіт», зважаючи на наступне:

Відповідно до п.2, п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»зазначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції.

Згідно ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка дочірнього підприємства «Малахіт»була передбачена планом-графіком на липень 2009 року, затвердженого начальником Балтської міжрайонної ДПІ від 30 червня 2009 року та проведена на підставі направлення №6423-7017 від 01.07.2009 року, з яким був ознайомлений директор ТОВ «Малахіт»ОСОБА_3, про що свідчить його підпис на копії направлення (а.с.43,44).

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що вищезазначена перевірка дочірнього підприємства «Малахіт»проведена з дотриманням вимог ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В порушення зазначеної норми закону, проведеною перевіркою встановлено невідповідність у позивача сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків.

Згідно акту інвентаризації № 000062/2370 від 08.07.2009 року сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складає 3993,65 грн. В свою чергу сума готівкових коштів, яка зазначена у поточному звіті складає 4744,65 грн., що підтверджується копією Х-звіту за 08.07.2009 року (а.с. 48).

Таким чином, різниця між сумою зазначеною у денному звіті та сумою, виявленою на місці проведення розрахунків складає 751 грн.

Згідно ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. (4744,65 грн.-3993,65 грн.= 751 грн.х5=3755,00 грн.).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення ДПІ у м. Южний Одеської області від 15.07.2009 року про застосування штрафних санкцій №0001082330 до дочірнього підприємства «Малахіт»у розмірі 3755 грн. винесено правомірно, обґрунтовано та скасуванню не підлягає.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з твердженнями позивача, стосовно того, що Балтською МДПІ Одеської області по суті не проводилась ніяка перевірка та акт виготовлений за межами обєкта перевірки без огляду і витребування документів, оскільки:

Судом встановлено, що після складання акт перевірки Балтською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області був наданий директору ТОВ «Малахіт»ОСОБА_3 для ознайомлення та підпису.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, директор ТОВ «Малахіт»ОСОБА_3 відмовився від підпису про ознайомлення з актом перевірки, про що був складений акт відмови від підпису матеріалів перевірки № 000062/2300 від 08.07.2009 року (а.с. 49)

У звязку з чим акт перевірки № 0062/15/08/23/25045340/251 від 08.07.2009 року був надісланий на адресу ТОВ «Малахіт»поштою та отриманий позивачем 23.07.2009 року, що спростовує твердження позивача про те, що вказаний акт підприємство не отримало (а.с.50).

Також, в ході проведення перевірки Балтською МДПІ Одеської області був складений акт інвентаризації наявності коштів від 08.07.2009 року №000062/2370, який підписаний директором ОСОБА_3 (а.с.47 зворотній бік), що свідчить про проведення податковим органом перевірки готівкових коштів на місці проведення розрахунків.

Крім того, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що за результатами проведення перевірки та встановленими правопорушеннями старшим державним податковим ревізором-інспектором Балтської МДПІ Одеської області Якимчук С.В. відносно директора дочірнього підприємства «Малахіт»був складений протокол про адміністративне правопорушення № 60/23000 від 08.07.2009 року, який власноруч був підписаний ОСОБА_3 (а.с.35).

Отже, зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що твердження позивача в цій частині є необґрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Малахіт»залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.