Єдиний державний реєстр судових рішень
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2011 р.Справа № 2-а-13047/09/2170 Категорія: 9.1Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Романішина В.Л.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мир Строй-Ки»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мир Строй-Ки»до державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій,
В С Т А Н О В И В:
18.09.2009 року директор товариства з обмеженою відповідальністю «Мир Строй-Ки»звернувся до суду першої інстанції з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним рішення № 0000522301 від 09.02.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 132401 грн. 77 коп. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000532301 від 09.02.2009 року в сумі 340 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Мир Строй-Ки».
29.12.2009 року директор товариства з обмеженою відповідальністю «Мир Строй-Ки»подав апеляційну скаргу на вказану постанову Херсонського окружного адміністративного суду.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В своїй апеляційній скарзі директор товариства з обмеженою відповідальністю «Мир Строй-Ки»зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до додаткової угоди № 1 до контракту № 051107 імпортна операція з постачання товару між сторонами за контрактом припинена, і у нерезидента виникли інші зобовязання, що не підпадають під визначення імпортної операції. Крім того, позивач посилається на те, що за договором відступлення права вимоги від 14.05.2008 року ТОВ «Мир Строй-Ки»було передано ПП «Сугой»право вимоги нерезидента на суму 70079,43 Євро.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 08.12.2009 року та задоволення позовних вимог ТОВ «Мир Строй-Ки».
Сторони по справі в судове засідання апеляційної інстанції не зявились, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 28.11.2008 року № 2014/23-а, від 17.12.2008 року № 2153/23-5 та від 25.12.2008 року № 2208/23-5 державною податковою інспекцією у м. Херсоні проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Мир Строй-Ки»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.05.2006 по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 17.05.2006 по 30.09.2008 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 309/23-5/34370029 від 27.01.2009 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у м. Херсоні винесено рішення № 0000522301 від 09.02.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 132401 грн. 77 коп. за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та рішення № 0000532301 від 09.02.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340 грн. за порушення ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами».
В ході зазначеної перевірки державною податковою інспекцією у м. Херсоні встановлено, що ТОВ «Мир Строй-Ки» порушено терміни надходження валютної виручки в сумі 70079,43 Євро та не задекларовані валютні цінності, які знаходились за межами України у сумі 70079,43 Євро.
Не погоджуючись з вказаними порушеннями ТОВ «Мир Строй-Ки»звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позову ТОВ «Мир Строй-Ки», зважаючи на наступне:
05.11.2007 року ТОВ «Мир Строй-Ки»було укладено контракт з фірмою Wilhelm Mende GmbH & Co про поставку товарів.
На виконання вказаного контракту ТОВ «Мир Строй-Ки»було здійснено на користь нерезидента передплату на загальну суму 150187,78 Євро. В свою чергу фірмою Wilhelm Mende GmbH & Co було здійснено постачання товарів на загальну суму 51686,59 Євро.
Згідно даних перевірки дебіторська заборгованість ТОВ «Мир Строй-Ки»по контракту № 151107 від 15.11.2007 року з нерезидентом фірмою Wilhelm Mende GmbH & Co складає 98501,19 Євро, у тому числі з порушенням термінів надходження валютної виручки 70079,43 Євро.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно з пунктами 3.1 і 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 136 від 24.03.1999 року відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення авансового платежу (виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується).
Згідно п.п ґ п. 1.8 зазначеної вище Інструкції сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму таких коштів.
Таким чином, законодавством передбачена можливість у зв'язку з невиконанням взаємних зобов'язань та розірванням зовнішньоекономічного договору повернення резиденту
перерахованої на користь нерезидента попередньої оплати. Однак зазначено, що вказане повернення здійснюється протягом виконання зобовязань за договором.
Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями днем виникнення порушення строків поставки є перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків Міністерства економіки України на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків
Таким чином, у разі ненадходження на адресу резидента у законодавчо встановлені строки розрахунків (або строки, встановлені відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків) товару за імпортною операцією та/або неповернення резиденту попередньої оплати (у зв'язку з невиконанням взаємних зобов'язань та розірванням імпортного договору) виникає порушення законодавчо встановленого строку розрахунків.
Застосування до резидентів санкцій за вказане порушення передбачено Законом України «Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті», та належить до компетенції податкових органів.
Так, згідно ст. 4 указаного вище Закону порушення резидентами передбачених строків поставки товарів тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Як вбачається з додатку 17 до акту перевірки податковою інспекцією встановлено, що після здійснення ТОВ «Мир Строй-Ки»авансового платежу, нерезидентом Wilhelm Mende GmbH & Co не було поставлено у передбачений законом строк товар та не було повернено у зв'язку з невиконанням зобов'язань попередню оплату, на підставі чого позивачу було нараховано пеню.
Колегія суддів відхиляє посилання позивача на укладення додаткової угоди № 1 до контракту № 051107 від 15.11.2007 року, відповідно до якої імпортна операція з постачання товару між сторонами була припинена, у звязку з тим, що законодавством чітко передбачено, що при поверненні попередньої оплати строк завершення імпортної операції резидента повинен відповідати вимогам зазначеного Закону, тобто повернення сплаченої передоплати повинно здійснюватись у той же строк, що передбачений для поставки товару.
Крім того відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року № 1392 «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України»імпортна операція резидента вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: - зарахування виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; - подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком; - припинення дії зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента на підставі документів, перелік яких визначається Національним банком.
Зважаючи на вищезазначене, твердження позивача про те, що ним було передано право вимоги від нерезидента третій особі ПП «Сургой»на підставі договору про відступлення права вимоги від 14.05.2008 року, також не приймається до уваги колегією суддів, оскільки зазначеним вище Порядком встановлено конкретні умови, при яких може бути припинено дію зобов'язань, а саме шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента на підставі документів, перелік яких визначається Національним банком. Тобто чинним законодавством не передбачається передача права вимоги від нерезидента третій особі.
Що стосується порушення ТОВ «Мир Строй-Ки» порядку декларування валютних цінностей, які знаходились за межами України у сумі 70079,43 Євро, слід зазначити наступне.
Згідно ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», на суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, покладено обовязок декларувати наявність належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
Ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна до резидентів, нерезидентів винних у вказаному порушенні застосовуються штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Відповідно до п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49, порушення порядку декларування тягне за собою штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Оскільки ТОВ «Мир Строй-Ки»не було у встановлено порядку задекларовано валютні цінності, що знаходяться за межами України в сумі 70079,43 Євро, колегія суддів вважає, що державною податковою інспекцією у м. Херсоні правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 340 грн.
Посилання позивача на те, що зазначені санкції застосовуються лише Національним банком України та за його визначенням підпорядкованими йому установами колегія суддів апеляційного суду вважає також необґрунтованим, оскільки Національний банк України застосовує санкції, передбачені Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютою контролю" до банків та інших фінансово-кредитних установ, а органи податкової служби до резидентів та нерезидентів України - суб'єктів підприємницької діяльності.
У звязку із чим, Наказом ДПА України від 04.10.99 р. № 542, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.10.1999 р. за № 712/4005, зі змінами та доповненнями, затверджено Порядок застосування штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства.
Таким чином, на думку колегії суддів рішення № 0000522301 від 09.02.2009 року про застосування до ТОВ «Мир Строй-Ки»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 132401 грн. 77 коп. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000532301 від 09.02.2009 року в сумі 340 грн. прийняті державною податковою інспекцією у м. Херсоні обґрунтовано, правомірно та скасуванню не підлягають.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мир Строй-Ки»залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Бойко А.В.
Судді: Романішин В.Л.
Яковлєв О.В.
Судове рішення № 14890040, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.03.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-13047/09/2170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: