Постанова № 14890039, 06.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 р.Справа № 2-а-6853/09/1470 Категорія: 9.1.1Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Баязітової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»та державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»до державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2009 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» звернувся до суду першої інстанції з позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000042200 від 26.11.2009 року за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та податкового повідомлення-рішення № 0000922301/0 від 26.11.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток та застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 91785,87 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2010 року позовні вимоги ТОВ «Сандора»задоволено частково. Визнано частково протиправним та скасовано рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області № 0000042200 від 26.11.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» в частині нарахування штрафу у сумі 652915,94 грн. за контрактом № 551108S. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області № 0000922301/0 від 26.11.2009 року, в частині донарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Сандора»недоїмки з податку на прибуток на суму 30595,29 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

26 лютого 2010 року державна податкова інспекція у Жовтневому районі Миколаївської області подала апеляційну скаргу на вказану постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2010 року.

Апелянт в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства в сфері здійснення розрахунків в іноземній валюті прийнято правомірно, оскільки зважаючи на те, що поставкою товару вважається оформлення ВМД, позивачем був порушений 180-денний строк поставки (імпорту) товару. Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995 року підприємство, що є резидентом України, під час виплати роялті на користь іноземного субєкта господарювання, який є резидентом Росії, зобовязане утримувати податок у розмірі 10 % від загальної суми роялті. Також відповідач посилається на правомірність визначення податкового зобовязання з податку на прибуток на ряду із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій. Зважаючи на зазначене, відповідач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення про визначення зобовязання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій правомірним, та таким, що не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2010 року та відмову в позові ТОВ «Сандора».

В свою чергу 04.03.2010 року ТОВ «Сандора» також подало апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2010 року.

Апелянт зазначає, що Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків встановлено лише можливість, а не обовязок резидента України при виплаті доходу резиденту Російської Федерації нарахування та утримання такого податку, тому апелянт вважає прийняте державною податковою інспекцією у Жовтневому районі Миколаївської області податкове повідомлення-рішення неправомірним.

В своїй апеляційній скарзі позивач просить частково скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2010 року в частині п. 3 резолютивної частини постанови визнання частково протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000922301/0 від 26.11.2009 року, та ухвалити нове рішення в цій частині, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000922301/0 від 26.11.2009 року в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Сандора»підлягає задоволенню, а апеляційна скарга державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 29.09.2009 року по 09.11.2009 року на підставі направлень від 28.09.2009 року № 268/23-23, від 15.10.2009 року № 279/23-23, від 20.10.2009 року № 287/23-23, від 26.10.2009 року № 291/23-23, державною податковою інспекцією у Жовтневому районі Миколаївської області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сандора»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1209/23-22430008 від 16.11.2009 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Жовтневому районі Миколаївської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000922301/0 від 26.11.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток та застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 91785,87 грн. та винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 654003,01 грн.

В ході зазначеної перевірки державною податковою інспекцією у Жовтневому районі Миколаївської області встановлено порушення ТОВ «Сандора»п. 13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток з іноземних юридичних осіб всього на суму 30595,29 грн., а також порушення ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині порушення термінів надходження на митну територію України валютної виручки та імпортного товару.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно визнання частково протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000042200 від 26.11.2009 року, зважаючи на наступне:

Як вбачається з акту перевірки ТОВ «Сандора»уклало імпортний контракт № 551108S від 19.11.2008 року з компанією “SIDEL Conveying SAS”.

На виконання умов імпортного контракту 24.11.2008 року ТОВ «Сандора»з валютного рахунку здійснено передплату на користь нерезидента в сумі 8899723,20 Євро. Таким чином, граничний термін надходження імпортної продукції, згідно Закону України «Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті»в редакції дійсній на момент виникнення спірних правовідносин, визначений у 180 днів, тобто 23.05.2009 року.

Як зазначено податковими органами в акті перевірки погашення дебіторської заборгованості відбулося за рахунок поставки товару згідно 17 ВМД типу ІМ-40 від 25.05.2009 року та 16 ВМД типу ІМ-40 від 26.05.2009 року.

Зважаючи на зазначене державною податковою інспекцією у Жовтневому районі Миколаївської області зроблено висновок про прострочення встановленого законом строку поставки імпортного товару.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті», в редакції дійсній на момент виникнення спірних правовідносин, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з пунктами 3.1 і 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 136 від 24.03.1999 року, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення авансового платежу (виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами передбачених строків поставки товарів тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Моментом здійснення експорту (імпорту), в силу ст. 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

За змістом ст. 43 Митного кодексу України у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, митний контролю розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 92 вказаного Кодексу, якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Отже, вирішальним є перетин митного кордону України, як умова здійснення імпорту. Митне оформлення товарів, як наступна подія після перетину митного кордону, має інше правове значення.

Поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними і обовязковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки пропуск через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Вантажна митна декларація не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення товарів через митний кордон України.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі і проставляється відтиск штампа «Під митним контролем»(імпорт), виписується провізна відомість в митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп «Під митним контролем»(імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався.

Як вбачається з наданих позивачем товаросупровідних документів, а саме міжнародних товарно-транспортних накладних CMR та інвойсів відтиск «під митним контролем», та відповідно перетин митного кордону України при переміщенні товару здійснено у межах граничного строку надходження імпортного товару, тобто без порушення встановлених Законом строків.

Крім того слід зазначити, що судом першої інстанції вірно встановлено, що оскаржуваним рішенням до позивача застосовано також штрафні санкції за порушення по контракту № 110608-1 від 11.06.2008 року, яке в свою чергу не оспорюється позивачем.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно часткового скасування рішення ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000042200 від 26.11.2009 року в частині нарахування штрафу у сумі 652915,94 грн.

Що стосується позовних вимог ТОВ «Сандора» щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000922301/0 від 26.11.2009 року в повному обсязі, колегія суддів вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, зважаючи на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 12.12.2008 року ТОВ «Сандора»уклало ліцензійний договір з російським підприємством ТОВ «Мікротест»(ООО «Микротест») про передачу прав на використання програм для ЕВМ та бази даних.

За вказаним договором позивач сплатив російському підприємству в якості роялті 305952,92 грн.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що на порушення ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем не нараховано та не сплачено податок на прибуток з іноземних юридичних осіб в розмірі 10 % від загальної суми, що була виплачена на користь нерезидента ТОВ «Мікротест».

Однак з вказаним висновком ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області погодитись не можна.

Так, п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено нарахування та сплата резидентом, що здійснює нерезиденту виплату доходу, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, з джерелом його походження з України, податку з таких доходів, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, як набрали законної сили.

Відповідно до п. 12 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995 року доходи від авторських прав і ліцензій (роялті), які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що сплачується, не може перевищувати 10 процентів загальної суми доходів.

Таким чином, зазначеною вище Угодою встановлюється не обовязок, а лише можливість оподаткування доходу від роялті в країні резидента.

В свою чергу, колегія суддів апеляційного суду вважає вірним посилання позивача на норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено вирішення питання конфлікту інтересів.

Так, відповідно до п. 4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, колегія суддів вважає, що немає підстав для визначення ТОВ «Сандора»податкового зобовязання з податку на прибуток з іноземних юридичних осіб в розмірі 10 % від загальної суми, що була виплачена на користь нерезидента ТОВ «Мікротест»(ООО «Микротест») та застосування санкцій до товариства, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000922301/0 від 26.11.2009 на загальну суму 91785,87 грн. є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора».

Керуючись ст.ст. 184, 185, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»задовольнити частково.

Визнати частково протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області № 0000042200 від 26.11.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» в частині нарахування штрафу у сумі 652915,94 грн. за контрактом № 551108S.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області № 0000922301/0 від 26.11.2009 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.