Рішення № 14885673, 11.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/5811.04.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»

ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1

Простягнення 7334,00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»про стягнення 7334,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється відшкодувати позивачу розмір сплаченого останнім страхового відшкодування своєму страхувальнику.

Ухвалою від 03.03.2011 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та призначено її розгляд на 21.03.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 21.03.2011 року представники відповідача та третьої особи не зявилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 21.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 11.04.2011 року.

В судове засідання 11.04.2011 року представники позивача та третьої особи не зявилися, вимоги попередніх ухвал не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 11.04.2011 року не зявився, однак подав через канцелярію суду додаткові документи по справі та клопотання, відповідно до якого позовні вимог визнав повністю та крім того, просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.04.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2008 року о 18-00 год. в м. Києві по вул. Серафимовича - Дніпровська набережна за участю автомобіля Chevrolet Lacetti NF19B, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням власником транспортного засобу ОСОБА_2 та за участю автомобіля Nissan Almera 1.6, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, власником якого є ОСОБА_3 сталася дорожньо транспортна пригода.

Як вбачається з довідки про дорожньо транспортну пригоду № 8264691 від 03.11.2008 року та постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 06.11.2008 року у адміністративній справі № 3-34800/08, дорожньо транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 16.11 ПДР та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.11.2008 року у адміністративній справі № 3-34800/08 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого .п. п. 16.11 Правил дорожнього руху України статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно Договору страхування серія ИБ № 2050709 від 09.01.2008 року страховиком автомобіля Chevrolet Lacetti NF19B є Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий альянс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна», що засвідчується статутом ПАТ «СК «АХА Україна».

Відповідно до висновку спеціаліста № 881 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 12 листопада 2008 року та ремонтних калькуляцій, матеріальний збиток, спричинений внаслідок ДТП власнику автомобіля Chevrolet Lacetti NF19B, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2 становить 15257,64 грн.

Відповідно до Договору страхування серія ИБ № 2050709 від 09.01.2008 розмір безумовної франшизи за завданий збиток складає 2020,00 грн.

Як вбачається з страхового акту № 12533/08/05/11 від 10.12.2008 року загальний розмір страхового відшкодування без урахуванням витрат на експертизу становить 7334,00 грн.

На виконання умов Договору позивач сплатив страхувальнику 7334,00 грн. (без урахування витрат на експертизу в сумі 380,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 12097 від 12.12.2008 року на суму 178081,99 грн. та відомістю виплат № 269 від 12.12.2008 року, в переліку якого міститься власник застрахованого автомобіля, якому була завдана матеріальна шкода.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно правова відповідальність водія автомобіля Nissan Almera 1.6 була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», згідно полісу обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0250715.

У звязку з цим, позивач 20.07.2010 року направив на адресу відповідача заяву № 4775/18цв з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку регресу, а саме в розмірі 7334,00 грн. до якої додав весь пакет необхідних документів, однак відповідач на подану заяву не відреагував, кошти не сплатив.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно по частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається, з пункту 2 полісу обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0250715 страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілих завжди зменшується на суму франшизи, яка складає 0,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 7334,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(місцезнаходження: 01032, м. Київ, Голосіївський р н, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»(місцезнаходження: 04070, м. Київ, Подільський р н, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 31235110) 7 334 (сім тисяч триста тридцять чотири) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

13.04.2011 року