Рішення № 14885672, 07.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/5407.04.11

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіопласт»

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміськбудпостач»

про                    стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій

                                         Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Цалко В.П., довіреність від 01.02.2011 року;

від відповідача: не з’явились;

07.04.2011 року у судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіопласт»(надалі ТОВ «Сіопласт», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміськбудпостач»(надалі ТОВ «Укрміськбудпостач», відповідач) заборгованості за договором в сумі 8604,00 грн. основного боргу, 336,42 грн. нарахованої пені, 163,47 грн. інфляційних втрат, 64,90 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року було порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2011 року в порядку ст. 69 ГПК України строк вирішення спору було продовжено на 15 днів.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 5/07-01 купівлі-продажу від 05.07.2010 року рахується заборгованість в сумі 8604,00 грн. З посиланням на положення Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення також суму пені, нарахування якої передбачено договором, інфляційних втрат та 3% річних.

03.03.2011 року представником відповідача було надано клопотання про припинення провадження у справі, яке обгрунтовано сплатою заборгованості за придбане обладнання в розмірі 8604,00 грн. На підтвердження сплати вказаної суми боргу відповідачем представлено платіжне доручення № 585 від 02.03.2011 року.

У судовому засіданні, 07.04.2011 року представник позивача надав пояснення, у яких підтвердив сплату відповідачем основної суми боргу в розмірі 8604,00 грн. При цьому, заперечив щодо заявленого відповідачем клопотання про припинення провадження у справі та просив стягнути з відповідача 336,42 грн. пені, 163,47 грн. інфляційних втрат, 64,90 грн. 3% річних.

Враховуючи, що за заявленими вимогами про стягнення 8604,00 грн. основної суми боргу спір між сторонами відсутній клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення боргу в розмірі сплачених коштів не існує, відповідно провадження в цій частині підлягає припиненню.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

5 липня 2010 року між ТОВ «Сіопласт»та ТОВ «Укрміськбудпостач» укладено договір купівлі-продажу № 5/07-01, згідно з яким продавець зобовязувався поставляти покупцеві продукцію, у кількості в асортименті та по цінам, що узгоджуються в специфікаціях, які є невідємними частинами цього договору, а покупець зобов’язувався прийняти цей товар та сплатити за нього договірну вартість.

На підтвердження поставки товару на суму 197506,80 грн. суду представлені видаткові накладні, рахунки, довіреності, що у належним чином засвідчених копіях залучені до справи.

В силу положень договору (п. 2.3) розрахунки за договором здійснюються покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця протягом 21 календарного дня після отримання товару покупцем, згідно відвантажувальних документів продавця.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково, згідно проведених взаєморозрахунків заборгованість відповідача станом на звернення до суду з позовом становила 8604,00 грн., та була сплачена останнім 02.03.2011 року згідно платіжного доручення № 585 від 02.03.2011 року, що, відповідно, свідчить про порушення відповідачем встановленого договором строку розрахунків.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 2.3 договору, строк виконання зобов’язань щодо оплати продукції є таким що настав за спливом 21 календарного дня після отримання товару покупцем.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 6.3 договору у разі порушення строків оплати товару покупець зобовязаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи порушення строків оплати товару, стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно здійсненого позивачем розрахунку, що проведений у відношенні суми заборгованості щодо якої виник спір, за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 09.08.2010р. № 377 (7,75%) за період не більше шести місяців, та складає 336,42 грн. (розрахунок наведено у позовній заяві).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення оплати за поставлений товар по договору № 5/07-01 купівлі-продажу від 05.07.2010 року суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 163,47 грн. здійсненим позивачем у відношенні суми боргу та виходячи з терміну прострочення і вважає такий обгрунтованим. Сума 3% річних заявлена до стягнення в розмірі 64,90 грн. та підтверджується представленим до справи розрахунком.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 102 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Витрати позивача здійснені в сумі 236 грн. по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміськбудпостач»(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 5, р/р 26003513530001 у ПАТ «Асвіо Банк»м. Київ, МФО 353489, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 36460590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіопласт»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7а, р/р 26007081718301 у АТ «Сведбанк»(публічне) м. Київ, МФО 300164, ідент. код 35848260) 336,42 грн. (триста тридцять шість гривень 42 копійки) пені, 163,47 грн. (сто шістдесят три гривні 47 копійок) інфляційних втрат, 64,90 грн. (шістдесят чотири гривні 90 копійок) 3% річних 102,00 грн. (сто дві гривні) витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі за заявленими вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміськбудпостач»суми основного боргу в розмірі 8604,00 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 11.04.2011р.