Рішення № 14885661, 07.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/6707.04.11

За позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                           Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Бурмістрова О.А. - представник

від відповідача: Тукмачов О.О. - представник

07.04.2011р. у судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»(далі - позивач) звернулося до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»(далі – ТОВ «Арсенал-Центр», відповідач) суми основного боргу у розмірі 17241,50 грн., пені –963,98 грн., 3% річних –426,78 грн. та втрати від інфляції –1466,85 грн., всього: 20099,11 грн.

Ухвалою від 10.02.2011р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.03.2011р.

В судовому засіданні 14.03.2011р. оголошено перерву до 07.04.2011р., про що сторони повідомлені належним чином, під розписку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати послуг за спожиту теплову енергію відповідно до Договору № 5044 на відпуск теплової енергії від 01.08.2005 року.

Відповідач в судове засідання з’явився, вимог ухвал суду від 14.02.2011р. не виконав, відзиву на позов не надав.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2005 року між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» (далі –споживач) був укладений договір № 5044 на відпуск теплової енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) сторони погодили, що підприємство зобов’язується постачати теплову енергію до елеваторного вузла, зазначеного власником будівлі.

Згідно з пунктом 1.3 Договору теплова енергія, яка постачається по даному Договору, використовується споживачем виключно для теплопостачання приміщення, згідно дислокації.

Відповідно до пункту 2.1 Договору сторони домовились, що при виконанні договірних умов вони будуть керуватися діючим законодавством України.

Згідно з пунктом 2.2 Договору облік відпущеної теплової здійснюється за приладами обліку, встановленими на тепловому введенні абонентом.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що абонент здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходять у нього в оперативному управлінні, або орендовані їм приміщення.

Відповідно до пункту 3.2 Договору поставка теплової енергії здійснюється абоненту за умови 100% передплати або оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно встановлених тарифів.

Згідно з пунктом 3.4 Договору оплата, здійснена абонентом, буде зарахована, як передплата, за умови відсутності заборгованості по даному Договору.

Відповідно до пункту 6.8 Договору останній може бути розірваним в частині поставки теплової енергії за наявності 2-ох стороннього акту, підписаного представниками абонента та підприємства, які свідчать про те, що абонент не користується послугами теплопостачання.

Позивач на виконання умов Договору за період з жовтня 2009р. по квітень 2010 року поставив відповідачу теплової енергії на загальну суму 17241,50 грн., що підтверджується рахунками від 25.10.2009р.; від 21.11.2009р.; 11.12.2009р.; 15.01.2010р.; 15.02.2010р.; 15.03.2010р.; 15.04.2010р. та податковими накладними.

Однак, за поставлену теплову енергію відповідач не розрахувався, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 17241,50 грн.

Cтаном на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість останнього перед позивачем в силу наведеного вище становить 17241,50 грн.

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 275 Господарським кодексом України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 707 від 13.05.2010р. про сплату заборгованості із врахуванням пені у розмірі 21379,46 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 17241,50 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.4 Договору пеня в розмірі 0,75% за кожний день прострочення від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка нараховується підприємством протягом 1 (одного) року.

Позивач керуючись пунктом 4.4 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 963,98 грн., що підлягає задоволенню в повному обсязі, відповідно до розрахунку позивача доданого до позовної заяви.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 426,78 грн. та 1466,85 грн. –інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 3.2 Договору, прострочення грошового зобов’язання, порядку розрахунків встановлених сторонами та періодів нарахування визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 426,78 грн., а інфляційні втрати підлягають задоволенню в сумі 1466,85 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов, доказів здійснення розрахунків у повному обсязі за надані послуги у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 200,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»(03067, м. Київ, пров. Чугуївський, 21, ідент. код 31202310, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»(83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, ідент. код 33257089, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 17241,50 грн. (сімнадцять тисяч двісті сорок одну гривню 50 копійок) –основного боргу, 963,98 грн. (дев’ятсот шістдесят три гривні 98 копійок) –пені, 426,78 грн. (чотириста двадцять шість гривень 78 копійок) –3% річних, 1466,85 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят шість гривень 85 копійок) –втрат від інфляції, 200,99 грн. (двісті гривень 99 копійок) –витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) - витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 11.04.2011р.