Рішення № 14885653, 11.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/10411.04.11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Донгорбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан Трейд"

про стягнення заборгованості у розмірі 572 125,71 грн.

                                                                                          Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Зайцев О.М. –представник за довіреністю № 6710 від 28.12.09

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :                    

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан Трейд" заборгованості за Договором купівлі-продажу цінних паперів № Д 85/П-2009 від 13.04.2009 в розмірі 572 125,71 грн., в тому числі 554 150,00 грн. основного боргу, 15 606,74 грн. пені, 5 917,07 грн. пені, 2 914,98 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору купівлі-продажу цінних паперів № Д 85/П-2009 від 13.04.2009, відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати цінних паперів, на підставі чого у нього виникла заборгованість, розмір якої станом на час звернення з позовом Публічного акціонерного товариства "Донгорбанк" склав 554150,00 грн.

Вважаючи, що неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором протирічить нормам чинного законодавства, порушує права Публічного акціонерного товариства "Донгорбанк", позивач, керуючись нормами чинного законодавства, звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва з відповідними вимогами про стягнення суми заборгованості у примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 порушено провадження по справі № 53/104, розгляд справи призначено на 21.03.2011.

В судовому засіданні від представника Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи Витяг з ЄДРПОУ станом на 14.03.2011 щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, довідка про залишкову суму боргу.

У зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважного представника відповідача, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2011 розгляд справи відкладено на 11.04.2011.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.2011 підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судове засідання шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 14.03.2011 щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція отримана Відповідачем, про що свідчать відмітки про отримання на зворотних боках повідомлень про вручення поштових відправлень.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.04.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

13 квітня 2009 року між ЗАТ «Донгорбанк» як продавцем та відповідачем –ТОВ «Союз Віктан Трейд»як покупцем бук укладений Договір купівлі-продажу цінних паперів № Д85/П-2009, згідно зп. 1 якого продавець прийняв на себе зобов’язання продати (передати у власність Покупця) цінні папері.

Згідно з п. 1.2. Договору Покупець приймає на себе зобов’язання прийняти цінні папери і оплатити продавцю за вказані цінні папери по курсовій різниці на загальну суму 554150,00 грн.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що факт здійснення прийому-передачі цінних паперів підтверджується виписками з рахунку в цінних паперах Продавця та Покупця.

Згідно зі ст.. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 656 Цивільного Кодексу Українипредметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому

Статтею 509 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що цінні папери –документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Стаття 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»передбачає, що облігація –цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Як вбачається із розділу 2 Договору купівлі-продажу від 13.04.2009продавець прийняв на себе зобов’язання до 15:00 15.12.2009 провести всі залежні від нього дії для зарахування вищевказаних цінних паперів на рахунок в ЦБ № 301547 у Депозитарії ВАТ «МФС»(код МФС1), за умови повної оплати покупцем курсової вартості ЦП згідно з п.1.2 даного договору.

Покупець на підставі п.2.2 договору прийняв на себе зобов’язання до 15:00 15.12.2009 року провести оплату за вищевказані ЦП у сумі, яка вказана у п.1.2 даного договору на рахунок ЗАТ «Донгорбанк», № 36410100000001 у ЗАТ «Донгорбанк», код банку 334970, ідентифікаційний код 20365318.

У вказаний у п.2.2.1 договору термін відповідач як покупець свої зобов’язання за договором у частині оплати цінних паперів на загальну суму 554150,00 грн. та і до теперішнього часу так і не провів.

Приймаючи до уваги, що відповідач безпідставно ухиляється від виконання своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д85/П-2009 у частині встановленої оплати за таким договором, суд вважає, що позовні вимоги позивача у частині стягнення заборгованості за договоромкупівлі-продажу від 13.04.2009 року обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач не надав суду належних доказів оплати такої заборгованості повністю або частково.

Крім вище заявленої вимоги, позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 15060,73 грн. за період з 16.12.2009 по 17.02.2011.

Статтею 546 Цивільного Кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Положеннями ст.. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського Кодексу України також передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного Кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою відповідно до статті 549 Цивільного Кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.2.1 договору від 13.04.2009 року передбачено, що у випадку невиконання покупцем зобов’язань згідно з п. 2 даного договору, покупець оплачує продавцю пеню від курсової вартості неоплачених ЦП, вказаних у п.1.1 даного договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Враховуючи, що строк виконання свого зобов’язання відповідача у частині оплати встановлений 15.12.2009 рік 15:00, тому суд вважає, що позивач правомірно виходячи з умов такого договору, нарахував пеню за період з 16.12.2009 по 17.02.2011 у сумі 15060,73 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його вірним та обґрунтованим.

Крім пені, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2914,98 грн. за період з 16.12.2009 по 17.02.2011.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання свого грошового зобов’язання перед позивачем на підставі договору від 13.04.2009 року, позивач правомірно на законних підставах просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2914,98 грн. за період з 16.12.2009 по 17.02.2011.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, суд вважає його вірним та обґрунтованим.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що правові вимоги ПАТ «Донгорбанк»в цілому обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан Трейд" (04053, м. Київ, вул.. Воровського, 4, ідентифікаційний код 33643230, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Донгорбанк" (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, ідентифікаційний код 20365318) 554 150 (п’ятсот п’ятдесят чотири тисячі сто п’ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 15 060 (п'ятнадцять тисяч шістдесят) грн.. 73 коп. пені, 2 914 (дві тисячі дев’ятсот чотирнадцять) грн. 98 коп. 3% річних та судові витрати: 5 721 (п’ять тисяч сімсот двадцять одна) грн.. 25 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя           О.А.Грєхова

Повне рішення складено 13.04.2011