Рішення № 14885649, 11.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/10311.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КС Менеджмент»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Містер Снек»

про стягнення 30123,23 грн.

                                                                                                    Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Антипенко М.М. –представник за довіреністю б/№ від 17.03.2011

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :                    

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Містер Снек» заборгованості за Договором про надання послуг № 01/11-1 від 01.11.2008 в розмірі 30123,23 грн., в тому числі 27558,77 грн. основного боргу, 1892,54 грн. збитків від інфляції, 671,92 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати наданих послуг. З посиланням на положення Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму річних та інфляційних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2011 порушено провадження по справі № 53/103, розгляд справи призначено на 21.03.2011.

Представником позивача в судовому засіданні 21.03.2011 було надано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 53/103 від 25.02.2011.

Через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява з доданими до неї документами, серед яких і довідка про залишкову суму боргу, відповідно до якої позивач вказав, що сума основного боргу зменшилась, оскільки після подання позовної заяви до суду відповідачем погашено борг у сумі 10158,37 грн. Таким чином станом на 25.02.2011 залишкова сума боргу відповідача по договору про надання послуг № 01/11-1 від 01.11.2008 в межах заявлених позовних вимог становить 19964,46 грн. з яких: 17400,00 грн. основного боргу, 1892,54 грн. збитків від інфляції, 671,92 грн. 3 % річних.

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

У зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважного представника відповідача, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2011 розгляд справи відкладено на 11.04.2011.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.2011 підтримав уточнені позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судове засідання шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме з Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 21.03.2011 щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв’язку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою –01010, м. Київ, Площа Слави, 1.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.04.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КС Менеджмент»(надалі –Позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мистер Снек»(надалі –Відповідач, замовник), було укладено договір про надання послуг № 01/11-1 (надалі - Договір).

У відповідності до умов Договору замовник доручає, а виконавець зобов’язується надавати послуги (роботи) зі щоденного комплексного прибирання в торгових приміщеннях замовника. Перелік та адреси торгових приміщень замовника, зазначені в Додатку № 1, який є невід’ємною частиною даного договору. Перелік і графік надання послуг в Додатку № 2, який є невід’ємною частиною даного договору (п. 1.1.).

Згідно з п. 3.2. Договору щомісячна вартість послуг (робіт), які надаються відповідно до п. 1.2. даного Договору вказана в специфікації № 1, яка є невід’ємною частиною даного Договору.

Оплата послуг (робіт) по даному Договору здійснюється по безготівковому розрахунку протягом 10 банківських днів з моменту підписання замовником акту здачі-приймання послуг (робіт) наданого виконавцем. Рахунок за послуги (роботи) передається разом з Актом здачі-приймання послуг (робіт) (п. 3.2.).

Відповідач зобов’язався своєчасно сплачувати рахунки виконавця за надані послуги (роботи) згідно з п. 3.1.-3.3. даного Договору, підписувати акти здачі-приймання послуг (робіт) (п. 2.3.2.).

На виконання умов договору позивачем надавалися послуги по прибиранню приміщень, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт, які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Відповідач, в порушення п.п. 2.3.2., 3.2. Договору належним чином не виконав свої зобов’язання по оплаті наданих послуг в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 17400,00 грн.

Керуючись положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано інфляційні втрати в сумі 1892,54 грн. та 3% річних в сумі 671,92 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановленого договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи позивач надав послуги, належним чином та в повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання робіт, проте відповідач взяті за Договором зобов‘язання по оплаті наданих послуг не виконав, вартість отриманих послуг не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 17400,00 грн.

Таким чином, відповідачем були порушені Договірні зобов’язання в частині оплати вартості отриманих послуг.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення з перерахування коштів за надані послуги, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 1892,54 грн. та з розрахунком 3% річних у розмірі 671,92 грн. наданими позивачем і вважає їх обґрунтованими.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Містер Снек»(01010, м. Київ, Площа Слави, 1, ідентифікаційний код 24576727, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КС Менеджмент»(04136, м. Київ, вул.. Північно-Сирецька, 3, ідентифікаційний код 33348720) 17 400 (сімнадцять тисяч чотириста) грн.. 00 коп. основного боргу, 671 (шістсот сімдесят одна) грн. 92 коп. 3% річних, 1 892 (одна тисяча вісімсот дев’яносто дві) грн. 54 коп. збитків від інфляції та судові витрати: 302 (триста дві) грн.. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя           О.А.Грєхова

Повне рішення складено 13.04.2011