Рішення № 14885583, 06.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/5806.04.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

до Державного казначейства України

простягнення 46 894,48 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача Протункевич Я.В. –представник за довіреністю

від відповідача Петровець О.Ф. –представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми основної заборгованості за надані послуги по договору № 44-FR/97-322 від 17.03.2006 в розмірі 37929,17 грн., індексу інфляції –6789,32 грн., 3% річних –2175,99 грн., а також відшкодування судових витрат по сплаті державного мита –468,94 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2011 було порушено провадження у справі № 47/58, розгляд якої призначено на 23.02.2011 (з урахування ухвали Господарського суду міста Києва від 10.02.2011 про виправлення описки).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.02.2011 розгляд справи відкладено до 16.03.2011, від 16.03.2011 –до 23.03.11, а від 23.03.2011 до 06.04.2011.

В судовому засіданні 06.04.2011 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 44-FR/97-322 від 17.03.2006щодо оплати у повному обсязі наданих послуг зретрансляції (передачі) кадрів інформації цифровим пристроєм з використанням власного віртуального каналу та збір на прийомному кінці (FrameRelay) на суму 37929,17 грн. Також, за прострочення виконання відповідачем зобов’язання за договором № 44-FR/97-322 від 17.03.2006 щодо строків оплати наданих послуг, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України було заявлено до стягнення 3% річних в сумі 2175,99 грн., інфляційних втрат –6789,32 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.04.2011 р. проти позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не підтверджено Актом прийому передачі виконання зобов’язань за договором за період з 01.02.2009 по 28.02.2009, а тому на думку відповідача підстави для стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних відсутні.

В судовому засіданні 06.04.2011 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов , об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2006 між позивачем –ВАТ «Укртелеком», як виконавцем, та відповідачем –Державним казначейством України, як споживачем, було укладено договір № 44-FR/97-322 про надання послуг FrameRelay (надалі договір № 44-FR/97-322 від 17.03.2006), який підписано представниками виконавця та споживача посвідчено печатками сторін, оригінал якого було досліджено судом в засіданні, а належним чином засвідчена позивачем копія наявна в матеріалах справи.

Умовами договору № 44-FR/97-322 від 17.03.2006 сторони погодили, що Укртелеком надає споживачу в тимчасове платне користування власні порти та віртуальні канали FrameRelay для з’єднання вузлів споживача та технологією FrameRelay (ретрансляція (передача) кадрів інформації цифровим пристроєм з використанням власного віртуального каналу та збір на прийомному кінці) (п.1), укртелеком зобов’язується надати споживачу послугу відповідно до умов укладеного договору (п.3.1), споживач зобов’язується прийняти послугу не пізніше трьох днів з моменту її готовності та зафіксувати це актом прийому-передачі (п.3.5), укртелеком починає виставляти рахунки абонентної плати з дати прийняття споживачем послуги, зафіксованої в акті передавання –приймання (п.6.1), споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця. Оплата послуги проводиться у грошовій одиниці України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Укртелекому (п.6.3), сторони зберігають за собою право розірвати договір при невиконанні умов договору іншою стороною або при відсутності потреби в отриманні послуги з боку позивача, повідомивши про це іншу сторону письмово не пізніше ніж за 30 днів до дати розірвання договору (п. 7.3.)

          Відповідно до пояснень представника позивача на виконання п. 3.5. Договору № 44-FR/97-322 від 17.03.2006 між сторонами в 2006 складений та підписаний Акт передавання-приймання послуги, однак зазначений первинний документ не зберігся, оскільки відповідно до Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.2008 № 41 первинні документи і додатки до них , що фіксують факт виконання господарських операцій, до яких належить зокрема й акти про приймання, зберігаються три роки.

Разом з тим позивач зазначив, що Укртелеком приступив до виконання покладених на нього договором обов’язків, а відповідач належним чином їх приймав, оскільки своєчасно та в повному обсязі здійснював оплату спожитих послуг за період з початку 2006 по січень 2009.

          11.02.2009 позивачем на адресу відповідача направлено рахунок №МСЮ09/02-FR-44 від 11.02.2009про оплату спожитої відповідачем послуги відповідно до умов Договору № 44-FR/97-322 від 17.03.2006 на суму 37929,17 грн., направлення якого підтверджується реєстром простих листів, які надсилаються апаратом управління ВАТ «Укртелеком».

          Відповідно до позовної заяви, на підставі звернення відповідача, позивачем з 01.03.2009 було припинено надавання послуг споживачу відповідно до умов п. 7.3. договору № 44-FR/97-322 від 17.03.2006, про що свідчить лист Укртелекому № 224-34/160 від 20.02.2009 про відключення послуги FrameRelay.

Відповідно до пояснень представника позивача, відповідачем всупереч умов договору № 44-FR/97-322 від 17.03.2006, не було здійснено оплату наданих послуг, оскільки позивачем було надано послуги на суму 37929,17 грн., які відповідачем прийнято та оплачено не було. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –37929,17 грн.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вимогами статті 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачем, як виконавцем, на виконання умов договору № 44-FR/97-322 від 17.03.2006, починаючи з початку 2006, надавалися відповідачу послуги FrameRelay, між позивачем та відповідачем на виконання п. 3.5 договору підписано акт про готовність послуги до споживання та передачі-приймання послуги, який на момент звернення позивача до суду не зберігся, однак сторони підтвердили факт його підписання та приступили до виконання зобов’язань за договором про що свідчить безперебійне надання послуги з боку позивача, її споживання та оплата з боку відповідача та згідно п.3.5 договору № 44-FR/97-322 від 17.03.2006свідчить про фактичний початок періоду надання послуги.

          Також судом встановлено, що позивачем, як виконавцем, в період з 01.02.2009 по 28.02.2009 надано відповідачу послуги на суму 37929,17 грн. та на виконання п. 6.3. договору виставлено відповідачу рахунок на оплату спожитих послуг, а відповідачем, як споживачем зазначені послуги були прийняті проте не оплачені в повному обсязі.

          Посилання відповідача у відзиві на ту обставину, що позивачем не підтверджено Актом прийому передачі надання послуг за період з 01.02.2009 по 28.02.2009, а тому підстави для оплати даних послуг у відповідача відсутні, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до п. 6.3 договоруспоживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, а оскільки позивачем 11.02.2009 направлено на адресу відповідача рахунок №МСЮ09/02-FR-44 від 11.02.2009 про оплату спожитої відповідачем послуги відповідно до умов договору № 44-FR/97-322 від 17.03.2006 на суму 37929,17 грн. то відповідно і обов’язок оплатити спожиті послуги у відповідача виник з моменту отримання даного рахунку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем не виконано свої зобов’язання по оплаті наданої позивачем послуги по договору № 44-FR/97-322 від 17.03.2006 за період надання послуги з 01.02.2009 по 28.02.2009 на суму 37929,1 7 грн., яка мала бути оплачена у строк згідно п. 6.3 договору № 44-FR/97-322 від 17.03.2006(щомісячно до 20 числа поточного місяця), і оплата якої здійснена відповідачем не була, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, в сумі 37929,17 грн.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов’язань по договору № 44-FR/97-322 від 17.03.2006щодо оплати наданих послуг 3% річних в сумі 2175,99 грн. та інфляційні втрати в сумі 6789,32 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті наданих позивачем послуг, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 37929,17 грн., то суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних законними та обґрунтованими.

          Відповідно до розрахунку позивача, який судом перевірено і з яким суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2175,99 грн., сума витрат з урахуванням індексу інфляції –6789,32 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову – на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –468,94 витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного казначейства України (код ЄДРПОУ 20055032, юридична адреса 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(код ЄДРПОУ 21560766, юридична адреса: 01030, м. Київ, бульв. Т. Шевченка,18) основний борг в сумі 37929 (тридцять сім тисяч дев’ятсот двадцять дев’ять) грн. 17 коп., 3% річних –2 175 (дві тисячі сто сімдесят п’ять) грн. 99 коп., інфляційних втрат 6 789 (шість тисяч сімсот вісімдесят дев’ять ) грн. 32 коп., а також 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 94 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання

апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата складання повного тексту рішення –11.04.2011