Постанова № 14884906, 12.04.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

12 квітня 2011 р. № Б-24/22-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючий, доповідач),

Коробенко Г.П.,

Міщенко П.К.

розглянувши

касаційну скаргуПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Харківської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк"

на постанову

та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 року

господарського суду Харківської області від 27.12.2010 року

у справі

господарського суду № Б-24/22-10

Харківської області

за заявою ТОВ "Горизонт КЦ"

до ТОВ "Горизонт КЦ"

про визнання банкрутом

ліквідатор Житєньова К.Є.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від скаржника:Восколуп Р.П. (довіреність від 30.07.2010 року № 500/11.5.2),

Міщенко Є.А. (довіреність від 20.08.2010 року № 784/11.5.2),

від боржника:Житєньова К.Є. –(ліквідатор у справі).

В С Т А Н О В И В :

в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа про визнання банкрутом ТОВ "Горизонт КЦ" (далі –боржника), яку було порушено ухвалою суду від 09.02.2010 року за заявою голови ліквідаційної комісії боржника Житєньова К.Є. з урахуванням особливостей, передбачених статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закону).

Постановою господарського суду Харківської області від 18.02.2010 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Житєньову К.Є., зобов’язано ліквідатора письмово повідомити всіх відомих йому кредиторів боржника, зобов’язано ліквідатора за результатами проведеної роботи у строк до 18.02.2011 року подати до господарського суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс (том 2, а.с. 30-33).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2010 року, до завершення строку ліквідаційної процедури, затверджено звіт ліквідатора, звіт про оплату послуг ліквідатору, звіт про витрати, які пов’язані із здійсненням ліквідаційної процедури на суму 107167,45 грн., юридичну особу ТОВ “Горизонт КЦ” ліквідовано; визначено про погашення вимог кредиторів, які не задоволені за недостатністю майна банкрута; провадження у справі припинено. Зобов’язано реєструючий орган і інші державні органи, в яких знаходився на обліку банкрут, виключити його з державних реєстрів (том 11, а.с. 141-144).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Харківської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк" (далі –скаржник) звернулось з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати ухвалу місцевого господарського суду, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 року ухвалу господарського суду Харківської області від 27.12.2010 року залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення (том 12, а.с. 23-28).

Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Харківської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду та ухвалу суду першої інстанції, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 22, 32, 33, 34, 38, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду та ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши представників сторін, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об’єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених нім дій в ході ліквідаційної процедури.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи постановою господарського суду Харківської області від 18.02.2010 року боржника визнано банкрутом з урахуванням особливостей провадження згідно статті 51 Закону, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором призначено Житєньову К.Є., зобов’язано ліквідатора письмово повідомити всіх відомих йому кредиторів боржника, зобов’язано ліквідатора за результатами проведеної роботи у строк до 18.02.2011 року подати до господарського суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс (том 2, а.с. 30-33).

Матеріалами справи підтверджується, що ліквідатором подано ліквідаційний баланс, в якому не зазначено станом на яку дату його складено (том 4, а.с.21)

Також, додатками до звіту ліквідатора не підтверджується здійснення ліквідатором запитів до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) рухомого та нерухомого майна, внаслідок чого не було виявлено активів боржника по реєстрах обтяжень; не зроблено запитів до органу державної статистики для встановлення наявності корпоративних активів боржника в інших юридичних особах; не витребувано виконавчих проваджень в органах державної виконавчої служби в порушення частини 1 статті 25, частини 5 статті 26 Закону, пункту 7статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" .

Отже, ліквідатором не в повній мірі виконано обов'язки по виявленню майна (активів) боржника, а судами першої та апеляційної інстанцій не дано зазначеним обставинам належної оцінки в судовому засіданні, яке підсумовувало хід ліквідаційної процедури.

Залишаючи без змін ухвалу господарського суду Харківської області від 27.12.2010 року апеляційний суд, не дав оцінки зазначеним вище обставинам неповноти проведення ліквідаційної процедури.

Також суди не звернули уваги на недотримання боржником процедури самоліквідації відповідно до статей 105, 111, 112 Цивільного кодексу України щодо складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком виявлення активів та пасивів боржника після здійсненої боржником публікації в Бюлетені державного реєстратора з дотриманням 2-х місячного строку на подання грошових вимог кредиторами та місячного строку на оскарження в суді результату розгляду таких грошових вимог, у випадку їх незадоволення ліквідатором.

Зокрема, матеріалами справи підтверджується здійснення публікації про початок процедури самоліквідації у Бюлетені державного реєстратора №142 (2) від 26.01.2010року, складення проміжного ліквідаційного балансу станом на 01.02.2010року та винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство в порядку статті 51 Закону 09.02.2010року (том 1, а.с. 1, 35-35, 140-141). Отже, судами не дано оцінки підставності здійснення ліквідаційної процедури, наслідком якої стало прийняття оскаржуваної ухвали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення юридичної особи.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14).

Згідно з частиною 1 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відповідно до статті 122 ГПК України, суд вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 року та ухвали господарського суду Харківської області від 27.12.2010 року у справі № Б-24/22-10.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Харківської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 27.12.2010 року скасувати, справу № Б-24/22-10 передати на новий судовий розгляд на стадії ліквідаційної процедури до господарського суду Харківської області.

3. Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника ТОВ "Горизонт КЦ" внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про прийняття зазначеної постанови, скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 року та ухвали господарського суду Харківської області від 27.12.2010 року у справі № Б-24/22-10 про банкрутство ТОВ "Горизонт КЦ" (код ЄДРПОУ 30753358).

Головуючий Л. Катеринчук

Судді                                                                       Г. Коробенко

           П. Міщенко