Постанова № 14884873, 12.04.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 р. № Б-50/132-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючий, доповідач),

Коробенко Г.П.,

Міщенко П.К.

розглянувши

касаційну скаргу Ізюмської ОДПІ

на постанову

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року

господарського суду Харківської області від 25.12.2009 року

у справі

господарського суду№ Б-50/132-09

Харківської області

за заявоюДП "Українська пивна компанія" СП АТ "Українська пивна компанія"

доЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія"

провизнання банкрутом

ліквідаторТищенко О.І.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від скаржника:не з'явились,

від заявника:не з'явились,

від боржника:Тищенко О.І. (ліквідатор у справі).

В С Т А Н О В И В :

в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія" (далі боржника) порушена ухвалою суду від 15.09.2009 року за заявою ДП "Українська пивна компанія" СП АТ "Українська пивна компанія" (далі ініціюючий кредитор) за загальною процедурою передбаченою статтею 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закону).

Постановою господарського суду Харківської області від 06.11.2009 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора арбітражного керуючого Тищенко О.І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.12.2009 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія", провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, 13.09.2010 року Ізюмська ОДПІ (далі інспекція) звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила зазначену ухвалу скасувати, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 25.12.2009 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2010 року у задоволені клопотання Ізюмської ОДПІ про відновлення строків на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 25.12.2009 року відмовлено, а апеляційну скаргу Ізюмської ОДПІ на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.12.2009 року залишено без розгляду.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 53, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2010 року касаційну скаргу Ізюмської ОДПІ задоволено, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2010 року у справі № Б-50/132-09 скасовано. Справу № Б-50/132-09 передано до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного розгляду за апеляційною скаргою Ізюмської ОДПІ на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.12.2009 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року ухвалу господарського суду Харківської області від 25.12.2009 року залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, а зокрема, статті 25, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши ліквідатора у справі Тищенко О.І., дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2009 року зобов'язано кредитора - ДП “Українська пивна компанія” СП АТ “Українська пивна компанія” в 10-денний строк опублікувати в офіційному друкованому печатному органі оголошення про порушення справи про банкрутство ЗАТ “Ізюмська пивоварна компанія”. Встановлено, що розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора складає 420004,40 грн. основного боргу. Введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Тищенко О.І. ( ліцензія НОМЕР_1 від 09.02.2005 року), якого зобовязано виконати вимоги Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (том 1, а.с.123-125).

На виконання вимог ухвали суду від 21.09.2009 року в газеті “Голос України” №180 від 25.09.2009 року надруковано відповідне оголошення (том 1, а.с. 132).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.11.2009 року за результатами попереднього засідання визнано грошові вимоги та вимоги щодо зобовязань по сплаті податків та зборів (обовязкових платежів) 10- ти конкурсних кредиторів, в тому числі ініціюючого кредитора та затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 9016416,14 грн., у тому числі 4268,22 грн. неустойки, з яких: ДП “Українська пивна компанія” СП АТ “Українська пивна компанія” в сумі 420004,40 грн основного боргу; ТОВ “ОЛДІ” в сумі 29829,25 грн. основного боргу; ТОВ “ЄВРОПЛАСТ - Україна” в сумі 74711,23 грн. основного боргу; ТОВ “Харківська компанія Трейдінг” в сумі 1129700,84 грн. основного боргу; ТОВ “Українська пивна компанія - Харків” в сумі 3996683,28 грн. основного боргу; ТОВ “Український папір” в сумі 2221,16 грн.; основного боргу; ТОВ “Профхім” в сумі 17784,74 грн. основного боргу; ТОВ “Фронт” в сумі 2500,00 грн. основного боргу; ПП. “ПРО-ПРЕ” в сумі 20995,66 грн., з якої 1924,03 грн. неустойки; АК ІБ “УкрСиббанк” в сумі 3321985,58 грн., в тому числі неустойки в сумі 2344,19 грн., з яких 3319766,39 грн. забезпечені заставою. Затверджено вимоги по заробітній платі працівників підприємства в сумі 18383,67 грн. Затверджено відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав та окремо внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а саме: нежитлова будівля (номер за РПВН 23233716), яка знаходиться за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, б. 12-к, згідно договору іпотеки р.№ 3257 від 23.06.2008 р.; нежитлова будівля - склад (номер за РПВН 23234056), яка знаходиться за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна,12-з. Визнано вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені у встановлений законодавством строк, або не були заявлені взагалі, вважати погашеними. Зобовязано розпорядника майна сповістити кредиторів, відповідно до реєстру вимог кредиторів, про дату, час та місце проведення зборів, які відбудуться не пізніше 06.11.2009 р., повідомити кредиторів про кількість голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на загальних зборах (зборах комітету) кредиторів (том 2, а.с. 79-82).

Судами встановлено, що на зборах кредиторів (протокол № 1 від 05.11.2009 року) обрано комітет кредиторів у складі: АК ІБ “УкрСиббанк”, ТОВ “Українська пивна компанія Харків”, ТОВ “Харківська пивна компанія - Трейдінг”, ДП “Українська пивна компанія” СП у формі АТ “Українська пивна компанія” (том 2, а.с. 100-102).

На зборах комітету кредиторів боржника (протокол № 1 від 05.11.2009 року) прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання ЗАТ “Ізюмська пивоварна компанія” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Також на зборах погоджено кандидатуру ліквідатора боржника арбітражного керуючого Тищенко О.І. (том 2, а.с.96-97).

06.07.2009 року голова комітету кредиторів - ДП “Українська пивна компанія” СП АТ “Українська пивна компанія” звернувся до господарського суду з відповідним клопотанням (том 2, а.с. 118).

Постановою господарського суду Харківської області від 06.11.2009 року визнано банкрутом ЗАТ “Ізюмська пивоварна компанія” та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором боржника банкрута арбітражного керуючого Тищенко О.І., якого зобов'язано виконати вимоги Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (том 2, а.с. 120 -124).

09.12.2009 року до господарського суду Харківської області від ліквідатора боржника надійшло клопотання про затвердження звіту, ліквідаційного балансу та про прийняття рішення про ліквідації боржника, як такого, що не задоволив у повному обсязі грошові вимоги конкурсних кредиторів (том 6, а.с. 3).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.12.2009 року затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, юридичну особу ліквідовано, провадження у справі припинено (том 10, а.с. 205-207).

Залишаючи без змін зазначену ухвалу місцевого суду, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про дотримання судом процедури банкрутства, належне формування пасиву боржника та прийняття рішення про введення ліквідаційної процедури з дотриманням особливостей провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою. Також, апеляційним судом встановлено, що ліквідатором проведені усі необхідні дії по ліквідації банкрута, а зокрема, в газеті “Голос України” № 216 від 11.11.2009 року опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, проведено інвентаризацію майна банкрута, виявлено майно, що належить банкруту на праві власності, яке включено до складу ліквідаційної маси банкрута; проведено експертну оцінку майна та реалізовано майно банкрута; зроблено всі необхідні запити для встановлення активів боржника. Апеляційним судом повторно переглянуто звіт ліквідатора та надані ним додатки, за яким апеляційний суд дійшов висновку про належне проведення ліквідаційної процедури ліквідатором, встановлено що загальна сума майна банкрута склала 718259,87 грн., внаслідок реалізації якої отримано грошові кошти на суму 389401,79 грн. Апеляційним судом проаналізовано дотримання ліквідатором законодавства про банкрутство при реалізації майна боржника та черговості при розподілі отриманих коштів .

Всі отримані ліквідатором в ході ліквідаційної процедури грошові кошти були спрямовані на погашення кредиторських вимог, забезпечених заставою в сумі 299215,21 грн., витрат в ліквідаційній процедурі в сумі 70879,81 грн. та оплату послуг ліквідатора в сумі 4346,01 грн., та додаткової винагороди ліквідатору в сумі 14 960,76грн.

Також, апеляційний суд дослідив, що із загального розміру кредиторських вимог на суму 9670501,23 грн., непогашеними залишились вимоги кредиторів на суму 9372536,02 грн.

У зв'язку з наявністю незадоволених вимог кредиторів за наслідком проведеної ліквідаційної процедури, апеляційний суд дійшов висновку про правильність рішення суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та ліквідацію боржника.

Апеляційним судом встановлено, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія" здійснені всі розрахунки з кредиторами за рахунок коштів , одержаних від продажу майна банкрута, до звіту та ліквідаційного балансу додані показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу й акти передачі-приймання передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів, тобто проведені всі необхідні дії по ліквідації банкрута.

Матеріалами справи підтверджується, що в ході ліквідаційної процедури Ізюмською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку боржника, про що складено Акт від 01.12.2009року №1966/2320/00383047 (том 11, а.с. 45-55), також матеріалами справи підтверджується визнання та включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог Ізюмської ОДПІ на суму 252751,30грн., як поточних вимог у процедурі банкрутства, які залишились незадоволеними в ході здійснення провадження у справі про банкрутство, оскільки за наслідком процедури ліквідації задовольнялись тільки вимоги першої та другої черги. (том 6, а.с.52).

Отже, доводи скаржника про порушення його прав кредитора та органу, уповноваженого державою на здійснення перевірки платника податків, не підтверджені матеріалами справи. Решта доводів скаржника про неналежне відчуження дебіторської заборгованості, порушення ліквідатором принципу дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спрямовані на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі компетенції касаційної інстанції згідно статті 111-7 ГПК України.

Доводи скаржника про несплату податків за відчужене в ліквідаційній процедурі майно з посиланням на Закони України "Про систему оподаткування" та "Про податок на додану вартість" колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими, оскільки зазначені закони регулюють загальну процедуру сплати податкових зобов'язань суб'єктами господарської діяльності, а в процедурах банкрутства застосовується порядок сплати та черговість задоволення грошових вимог (в тому числі податкових), визначена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка є спеціальною та має переважне застосування.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій ліквідатором по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, встановлення судом обставин неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, встановлення неможливості задоволення визначених за звітом ліквідатором вимог кредиторів та необхідності у звязку з цим ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 08.12.2009 №14).

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст.1115, 1117 ГПК України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Ізюмської ОДПІ залишити без задоволення.

2.Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 25.12.2009 року у справі № Б-50/132-09 залишити без змін.

Головуючий Л. Катеринчук

Судді Г. Коробенко

П. Міщенко