Постанова № 14884844, 14.04.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

14 квітня 2011 р. № 6/137

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.

судді: Данилова Т.Б., Осетинський А.Й.

розглянувши матеріали касаційної скаргипідприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 04.10.2010р.

у справі

господарського суду№6/137

Донецької області

за позовомпідприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат"

довиробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Відіс"

про

за участю

представників сторін:

позивача –

відповідача –стягнення 67 580,40грн.

пр. Безсмертна Т.М. – дов. №01/4844 від 30.11.10р.

пр. Дирул І.М. –дов. №10 від 11.04.11р. Розпорядженням №03.08-05/223 від 12.04.2011р. змінено склад колегії суддів у справі №6/137, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П. утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Осетинський А.Й. В С Т А Н О В И В :

У червні 2010 року підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Відіс" про стягнення збитків у розмірі 67580,40грн. за простій вантажів у змерзлому стані в очікуванні вивантаження.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.08.2010р. (суддя Подколізна Л.Д.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2010р. (судді Акулова Н.В., Геза Т.Д., Чернота Л.Ф.) у задоволенні позовних вимог відмовлено, посилаючись на те, що вантаж прибув на станцію призначення 05.02.2010р., а акти загальної форми складено тільки 08.02.2010р., тобто на четвертий день після прибуття вагонів, а тому актами загальної форми 172, 173, 174 від 08.02.2010р. зафіксовано стан не прибулого у змерзлому стані вантажу з вини вантажовідправника, а стан вантажу, який вже три доби простояв на станції призначення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 07.12.2008р. між підприємством з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (Покупець) та виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Відіс" (Постачальник) укладений договір поставки №19.

До вказаного договору сторонами укладена додаткова угода №1 від 21.12.2009р.

Згідно із п.1.1 вказаного договору відповідач взяв на себе зобов'язання виготовити та поставити в 2009р. на умовах СРТ-станція покупця, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити щебінку-піщану суміш фракції 0-10мм (вапняк флюсовий доломітізірований) згідно ТУ У 14.1-30076990-001-2004 по ціні за одиницю та загальною вартістю, встановленими п.3.1 та п.3.2 даного договору відповідно та в кількості, яке наведено у додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 7.4 договору сторони визначили, що у разі спричинення однією із сторін збитків, невиконанням або неналежним виконанням обов'язків за цим договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені збитки згідно нормам цивільного законодавства України.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.05.2004р. між закритим акціонерним товариством "Запорізький залізорудний комбінат" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" укладений договір №20/205-777/04, який регулює взаємовідносини між замовником та експедитором, пов'язані з наданням послуг замовнику по організації перевезень вантажів, вказаних в угоджених сторонами даного договору заявках, у власних (орендованих) вагонах експедитора або інших підприємств.

Відповідно до п.1.1 договору, даний договір регулює взаємовідносини між замовником та експедитором по оплаті користування власним (орендованим) рухомим складом та його схоронності як у випадку організації перевезень вантажів по заявкам замовника, так і випадках організації перевезень по замовленням інших юридичних осіб, де замовник є вантажоодержувачем та вантажовідправником.

25.06.2009р. між державним підприємством "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" та закритим акціонерним товариством "Запорізький залізорудний комбінат" укладений договір №ПР/ДН-3-09-385/НЮп/55 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

Докучаєвським флюсо-доломітним комбінатом на виконання умов договору поставки №19 на підставі замовлень по залізничним накладним №52131078 від 02.02.2010р., №52131096 та №52131094 від 03.02.2010р. відправлено у адресу позивача щебнево-пісчану суміш у кількості 173 вагони.

Вантаж надійшов у вагонах на станцію призначення 05.02.2010р. у змерзлому стані, про що були складені акти загальної форми №172, №173 та №174 від 08.02.2010р.

Прибуття щебеню на станцію призначення у змерзлому стані призвело до тривалого його розмороження, вивантаження та за наднормативний час знаходження у ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат" вагонів Укрзалізниці державним підприємством "Придніпровська залізниця" було списано з особистого рахунку позивача грошові кошти у розмірі 8656,80грн.

Також платіжним дорученням №3275 від 12.03.2010р. за користування власними вагонами сплачено 58923,60грн. на користь ТОВ "Лемтранс".

Таким чином, позивач вважає, що діями відповідача йому причинені збитки у 67580,40грн. та просив суди їх стягнути з відповідача.

Вирішуючи справу по суті, судами попередніх інстанцій виходили з того, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За приписами ст.22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 614 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання доказується кредитором. При визначені неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно накладних на маршрут або групу вагонів №52131078 від 02.02.2010р., №52131096 та №52131094 від 03.02.2010р. вантаж відповідачем відправлено 02.02.2010р. та 03.02.2010р.

На станцію призначення вантаж прибув 05.02.2010р., про що свідчить відповідна відмітка у вказаних накладних, а акти загальної форми складено тільки 08.02.2010р., тобто на четвертий день після прибуття вагонів.

За таких підстав суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що актами загальної форми №№172, 173, 174 від 08.02.2010 р. зафіксовано стан не прибулого вантажу, а стан вантажу, який вже три доби простояв на станції призначення, а тому зазначені акти не підтверджують той факт, що вантаж був відвантажений у вологому стані і прибув у змерзлому стані, а не змерзся під час перебування на станції призначення протягом трьох днів, за таких підстав суди правомірно відмовили в задоволенні позовних вимог.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2010р. у справі №6/137 залишити без змін.

          Головуючий           Є. Першиков

Судді           Т. Данилова

А. Осетинський