Ухвала суду № 14884470, 23.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 р.Справа № 22-а-5831/08 Категорія:8.1.5Головуючий в 1 інстанції: Горобченко Д.М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі – Снігур М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Миколаївської області від 01 липня 2008 року у справі за адміністративним позовом Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, –

          ВСТАНОВИЛА:

У червні 2008 року Вознесенський міжрайонний прокурор звернувся з вищевказаним адміністративним позовом.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 01 липня 2008 року позовні вимоги були задоволені.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, на користь Державного бюджету України -7861,25 грн.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, знаходиться на податковому обліку у позивача і у відповідності зі статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати податки і збори.

В результаті позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1, господарської одиниці, що підтверджує акт перевірки № 14001204/23-50 від 18.10.07р., - виявлені порушення п.п. 1,2,13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995р., ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№ 184/95 від 19.12.1995р., а саме:

1) не проведення розрахункової операції через РРО, невидача відповідного розрахункового документа на суму 91,25 грн.,

2) незабезпечення відповідності звіту готівкових коштів в сумі 1417,00 грн.,

Всього застосовано фінансових санкцій по пунктам -7861,25 грн., - віднесені на код бюджетної класифікації 21080900.(штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки, та про застосування РРО).

Станом на 03.03.2008р., залишок до сплати залишився в сумі 7861,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у строки, визначені пунктом 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач не погасив свої узгоджені податкові зобов'язання.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України " Про державну податкову службу", Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Крім того, колегія суддів акцентує увагу на наступному.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Припис пункту 5.4.1. вказаного Закону передбачає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків і податковий орган має право звернутись до суду з позовом про її стягнення.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 01 липня 2008 року у справі № 22-а-5831/08 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення суду в повному обсязі – 28 березня 2011 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян