Ухвала суду № 14884465, 23.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 р.Справа № 22-а-5801/08 Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Закурін М.К. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі – Снігур М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ас-мото" на постанову господарського суду Херсонської області від 17 червня 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас-мото" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 07.04.2008 р. № 0001652301/0, –

          ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2008 року ТОВ "Ас-мото" звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось необґрунтованістю спірного повідомлення-рішення у зв’язку з неврахуванням податковою інспекцією суми податку на додану вартість, яка фактично була сплачена в попередньому податковому періоді, а тому на підставі положень підпунктів 7.7.1. та 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” підлягала відшкодуванню з Державного бюджету.

Постановою господарського суду Херсонської області від 17 червня 2008 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "Ас-мото" зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 26 по 28 березня 2008 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні проведена виїзна позапланова перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008 року Товариства з обмеженою відповідальністю „АС-МОТО”, за результатами якої складено відповідний акт перевірки № 1179/23-7/33172807.

Під час проведення цієї перевірки податковою інспекцією встановлено, що згідно до декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року позивачем заявлена до відшкодування з Державного бюджету на розрахунковий рахунок платника в банку сума податку на додану вартість в розмірі 48983 грн. Проте, перевіркою встановлено, що позивачем завищено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, тобто за січень 2008 року, яка, фактично, сплачена у тому ж податковому періоді (тобто в січні 2008 р.) постачальникам товарів (послуг), у зв’язку з чим сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка сплачена позивачем становить 9008 грн. При цьому такий висновок податковою інспекцією зроблено на підставі копій реєстрів отриманих і виданих податкових накладних за січень 2008 року та платіжних доручень, що підтверджують факт оплати за придбані товари (послуги).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

За актом перевірки відповідно до підпунктів 7.7.5. та 7.7.7. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковим органом зменшено на 39975 грн. суму бюджетного відшкодування на рахунок позивача у банку та одночасно збільшено на цю ж суму цифрове значення суми, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З Розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2008 року позивачем, дійсно, в рядках 3 і 4 „Показники” вказано суму 48983 грн., як „суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), та яка підлягає бюджетному відшкодуванню”.

В подальшому на підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Херсоні 7 квітня 2008 року прийнято повідомлення-рішення № 0001652301/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 39975 грн.

Платників податку на додану вартість, об’єкти, базу, ставки та особливості оподаткування, порядок обліку, звітування, внесення податку до бюджету та його відшкодування визначено положеннями Закону України „Про податок на додану вартість”.

В свою чергу пунктом 7.7. статті 7 цього Закону встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Зокрема, за змістом підпункту 7.7.1. названого пункту статті 7 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. В той же час, за підпунктом 7.7.2. передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Поряд з цим в силу підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до підпункт 7.2.8. пункту 7.2. статті 7 цього ж Закону платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об’єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Так, у відповідності до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, а саме пункту 5.11., якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від’ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду). А згідно до пункту 5.12., якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Крім того, листом Державної податкової адміністрації від 12 жовтня 2005 року № 20296/7/16-1417 надано роз’яснення, що при заповненні рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг), включаючи й суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що частина від’ємного значення суми попереднього податкового періоду, розрахованої згідно до підпункту 7.7.1. названого вище Закону, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, формується за рахунок сум податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, колегія суддів акцентує увагу на наступному.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону №168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується в зменшення суми податкового боргу ї цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97).

Таким чином, сутність механізму відшкодування податку на додану вартість полягає у тому, що за підсумками періоду (першого), в якому виникло від'ємне значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує. Сума такого від'ємного значення у даному періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а за його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону).

Платник податку набуває право на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від'ємне значення податку на додану вартість залишається. Однак відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому (першому) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.

Таким чином податковий орган не оспорював права позивача на податковий кредит. Зокрема у актах перевірок вказувалось, що позивач має право на податковий кредит.

З огляду на вищевикладене та враховуючи приписи п. 1.8 ст. 1 Закону №168/97, при реалізації права платника податків на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок обов'язковою умовою є - підтвердження факту оплати платником податків постачальникам товарів (послуг) в попереднім податковому періоді.

Таким чином, норми п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону пов'язує фактичну сплату податку у попередньому податковому періоді та виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ас-мото" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Херсонської області від 17 червня 2008 року у справі № 22-а-5801/08 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян