Постанова № 14883513, 11.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2011 р. Справа № Б-39/100-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

апелянта філії АТ «Укрексімбанк»- Романенко Т.В.- дов.,

кредиторів: ТОВ «БВКП «СВ»- Бихно О.М. дов., ПАТ «ВТБ Банк»- Колесніков А.Г. дов.,

боржника Ірков В.О. дов.,

розпорядника майна арбітражний керуючий Шишлов О.М.ліцензія АВ № НОМЕР_1 від 02.11.2010 р.,

розглянувши апеляційну скаргу (вх.№950Х/2-7) ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові, на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. про відмову у включенні вимог до реєстру вимог кредиторів та на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. за результатами попереднього засідання у справі № Б-39/100-10,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ», м. Харків,

до Приватного підприємства «СВ», м.Харків, код 31982336,

про визнання банкрутом,-

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. (суддя Швидкін А.О.) відмовлено АТ «Державний експортно-імпортний банк України»у включенні його грошових вимог до реєстру вимог кредиторів, як таких, що є поточними у процедурі банкрутства.

Ухвалою господарського суду Харківської області за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів в кількості 10 кредиторів з загальною сумою грошових вимог та вимог щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів) в розмірі 35805997,67 грн., а саме:

ДП «Деснел Трейд»- 14579620,86 грн.;

ТОВ «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ»- 10807615,09 грн.;

ПП «АЗЧ Постач»- 1096824, 00 грн.;

ТОВ «Кріо-Трейд»- 787803,06 грн.;

ПП «ЛСВ Моноліт№-525179,65 грн.;

ПП «Виробник Інтер Плюс»-258569,00 грн.;

ПП «ТПК «Спец постач»- 543144,92 грн.;

ТОВ «Харківський завод «Полімер контейнер»- 6407,00 грн.;

ВАТ «ВТБ Банк» -6921017,09 грн.;

ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова 279817,00 грн.

Визнано вимоги ПАТ «ВТБ Банк»в розмірі 17859743,26 грн. основного боргу, які забезпечені заставою майна боржника та постановлено окремо внести їх до реєстру вимог кредиторів приватного підприємства «СВ».

Визнано розмір неустойки та інших штрафних санкцій, та постановлено окремо внести до реєстру вимог кредиторів в сумі 2287954,87 грн.

Визнано вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені в тридцяти денний строк з моменту публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника вважати погашеними.

Зобовязано розпорядника майна виконати вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Кредитор ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»з зазначеними ухвалами не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. про відмову у включенні вимог до реєстру вимог кредиторів та ухвалу господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. за результатами попереднього засідання у справі № Б-39/100-10 та винести нове судове рішення, яким вимоги банку задовольнити і включити до реєстру вимог конкурсних кредиторів грошові вимоги банку до боржника у сумі 1472060,88 дол. США/ еквівалент 11716132,55 грн. та 138005,37 грн. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що господарським судом при постановленні ухвали суду про відхилення його грошових вимог до боржника не було враховано, що право вимоги дострокового виконання ПП «СВ»зобовязань боржника за кредитним договором № 6807С91 від 28.09.2007 р. виникло до дня порушення провадження у справі про банкрутство, тобто у розумінні статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»він є конкурсним кредитором, а не поточним.

Боржник надав відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Укрексімбанк», в якому просить суд ухвалу господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. по справі № Б-39/100-10 про відмову у задоволенні скарги на рішення боржника та розпорядника майна про невизнання грошових вимог ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України»в особі філії ПАТ «Укрексімбанк»в м. Харкові та ухвалу суду від 09.02.2011 р. про затвердження реєстру вимог конкурсних кредиторів - залишити без змін.

Розпорядник майна боржника надав відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Укрексімбанк», в якому просить суд ухвалу господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. по даній справі про відмову у задоволенні скарги на рішення боржника та розпорядника майна про невизнання грошових вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії ПАТ «Укрексімбанк»залишити без задоволення, а ухвалу суду від 09.02.2011 р. про затвердження реєстру вимог конкурсних кредиторів без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та, повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2010 р. порушено провадження у справі № Б-39/100-10 про банкрутство Приватного підприємства «СВ», в порядку ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; призначено проведення підготовчого засідання на 14.09.2010 р.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.11.2010 р. за результатами підготовчого засідання зобовязано кредитора ТОВ «БВКП «СВ»в десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті «Голос України»або «Урядовий курєр»оголошення про порушення даної справи про банкрутство. Введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Шишлова Олександра Миколайовича, ліцензія серії АВ №НОМЕР_1 від 02.11.2010 р. Зобовязано розпорядника майна виконати вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Попереднє засідання призначено на 24.01.2011 р. (т. 1 а.с. 129-130).

На виконання вимог вказаної ухвали суду в газеті «Голос України»№ 232 від 08.12.2010 року здійснена офіційна публікація про порушення справи про банкрутство № Б-39/100-10 (т. 1 а.с. 132).

06.01.2011 р. до господарського суду Харківської області звернулось АТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові у порядку статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з заявою про визнання його кредитором у даній справі та включення до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги у сумі 1472060,88 грн. дол. США/ еквівалент 11716132,55 грн. та 138005,37 грн. ( т. 3 а.с. 114-136)

Розпорядник майна боржника повідомленням № 17-001 від 17.01.2011 р. заявлену суму не визнав та відхилив.

09.02.2011 р. судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу 09.02.2011 р. про відмову банку у включенні до реєстру вимог кредиторів грошових вимог у сумі 11854262,92 грн., як таких, що є поточними у процедурі банкрутства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції так і не спростовано в апеляційній інстанції, між АТ «Укрексімбанк»та боржником було укладено договір поруки № 6807Р74 від 28.09.2007 р., відповідно до якого боржник взяв на себе зобовязання солідарно відповідати перед банком за належне виконання Руденко Олегом Вікторовичем ( надалі позичальником) своїх зобовязань за кредитним договором № 6807С91 від 28.09.2007 р.

Відповідно до п.4.4.1 договору поруки, поручитель зобовязаний у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобовязання та/або в разі виникнення у банку права вимагати обов*язкового дострокового виконання основного зобовязання погасити, без будь-яких заперечень, заборгованість позичальника перед банком у повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включити відсотки, пеню за несвоєчасне виконання зобовязань, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання основного зобовязання, інші понесені витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання основного зобовязання.

Згідно п.4.1.4, 4.1.5 кредитного договору № 6807С91 від 28.09.2007 р., подією невиконання зобовязань є погіршення фінансового стану позичальника та/або поручителя; отримання банком достовірної інформації, що у відношенні поручителя прийнято судову ухвалу про порушення справи про банкрутство у справі про банкрутство.

Відповідно до п.4.1.2 (г) договору поруки № 6807Р74 від 28.09.2007 р., банк набуває право вимагати дострокового виконання основного зобовязання поручителем у випадку якщо відбулося погіршення фінансового стану позичальника та/або поручителя; якщо порушено справу про визнання позичальника та/або поручителя банкрутом.

Погіршення фінансового стану підприємства це обставина, яка може бути встановленою не припущенням, а на підставі проведеного фахівцем аналізу чи документом юрисдикційного органу.

Аналіз фінансово - господарського стану підприємства можливо провести відповідно до методики проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, затвердженою наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27.06.1997 р. № 81; методичних рекомендацій з аналізу фінансового стану підприємств, які звертаються до податкових органів з питання розстрочення (відстрочення) податкових зобовязань, які додаються до листа Державної податкової адміністрації України від 23.07.2009 р. № 15653/7/24-0417; методичних рекомендацій з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств розроблених центральною спілкою споживчих товариств України від 28.07.2006 р.

Проте, як свідчать матеріали справи, до моменту порушення провадження у справі ( та після порушення провадження у справі про банкрутство ПП «СВ») у ПАТ «Укрексімбанк»не було в наявності та в подальшому не надано жодного висновку фахівця на підставі проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ПП «СВ»чи документів юрисдикційного органу із встановленим фактом погіршення фінансового стану ПП «СВ»до порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, як встановлено судом першої інстанції так і не спростовано під час апеляційного провадження, обставина «погіршення фінансового стану», є не встановленою, та становити цю обставину можливо лише після завершення процедури розпорядження майном боржника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що лист від 17.03.2010 р. з вимогою дострокового погашення заборгованості до ПП «СВ», наданий суду, не є доказом, який об*єктивно підтверджує погіршення фінансового стану боржника. Дослідивши зміст зазначеного листа, колегія суддів погоджується з твердженням боржника відносно того, що боржник цей лист не отримував, у зв*язку з тим, що цей лист був направлений не за адресою боржника.

Окрім того, в матеріалах справи міститься лист від Худенка О.В., в якому зазначено, що він не має заборгованості перед ПАТ «Укрексімбанк»і це підтверджено платіжними документами, а тому відповідний факт не може вважатися безспірним та доведеним.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що кредитор це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобовязань до боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обовязкових платежів).

Конкурсні кредитори це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги які не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 15 статті 11 вказаного закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобовязань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього ж Закону.

Статтею 14 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Отже, так як, відповідно до п.4.1.2 (г) договору поруки № 6807Р74 від 28.09.2007 р. банк набуває право вимагати дострокового виконання основного зобовязання поручителем у випадку якщо порушено справу про визнання позичальника та/або поручителя банкрутом - вимоги АТ «Укрексімбанк»є такими, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство та АТ «Укрексімбанк»є поточним кредитором.

Таким чином, АТ «Укрексімбанк», може заявляти свої вимоги до ліквідатора та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури, лише при умові прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що заява ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України» про визнання кредиторських вимог на загальну суму 11854262,92 грн. та включення їх до реєстру вимог ПП «СВ»підлягає відхиленню, оскільки заявлені вимоги є поточними.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. по справі № Б-39/100-10 про відмову у включенні до реєстру вимог кредиторів ПП «СВ»грошових вимог ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України» у сумі 11854262,92 грн прийнято у відповідності до фактичних обставин справи, при правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права. Заперечення, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на вимогах закону та не підтверджені належними доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі.

Стосовно вимоги апелянта щодо скасування ухвали господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. за результатами попереднього засідання у справі № Б-39/100-10 та винесення нового судового рішення, яким вимоги банку задовольнити і включити до реєстру вимог конкурсних кредиторів грошові вимоги банку до боржника у сумі 1472060,88 дол. США/ еквівалент 11716132,55 грн. та 138005,37 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 3 статті 105 ГПК України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно статті 91 Господарського процесуального кодексу України право апеляційного оскарження на рішення місцевого господарського суду, яке набрало законної сили мають сторони у справі, прокурор, треті особи, які не набрали участь у справі, якщо господарський суд вирішував питання про їх права та обов*язки. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

У даному судовому засіданні залишено ухвалу господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. про відмову у включенні грошових вимог судом ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України»до реєстру вимог кредиторів, тобто судом не визнано ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України»стороною, або учасником провадження у справі про банкрутство .

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи викладені обставини справи та з огляду на те, що статтею 91 Господарського процесуального кодексу України не передбачена можливість апеляційного оскарження ухвал господарського суду особами, стосовно, яких суд не вирішував питання про їх права та обовязки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України»на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. за результатами попереднього засідання підлягає припиненню.

Така позиція узгоджується з пунктом 12 Постанови № 15 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. «Про судову практику в справах про банкрутство», яким зазначено, що юридичні особи та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 80,99, ч.1 ст. 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

постановила:

Апеляційну скаргу ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. про відмову у включенні вимог до реєстру вимог кредиторів у справі № Б-39/100-10 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. про відмову у включенні вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові до реєстру вимог кредиторів у справі № Б-39/100-10 залишити без змін.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.02.2011 р. за результатами попереднього засідання у справі № Б-39/100-10 припинити.

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя Я.О.Білоусова

Суддя О.А.Пуль

Повний текст постанови складено 07.04.2011 р.