Постанова № 14883514, 13.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5" квітня 2011 р. Справа № 47/150-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.,

при секретарі Криворученко О.І.,

за участю представників:

прокурора –Вряшник В.В.

позивача – Пащенко О.М.

третьої особи –Каденко Н.М.

першого відповідача –Моргун Д.М.

другого відповідача –Головко О.В.

третьої особи –Ніколаєнко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора міста Харкова (вх. № 1220 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 21 лютого 2011 року у справі № 47/150-10

за позовом прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент охорони здоров'я та соціальних питань Управління охорони здоров'я, м. Харків

до 1. Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", м. Київ

2. Кабінету Міністрів України, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - дочірнє підприємство "Харківбуд" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", м. Харків

про визнання права власності,

встановила:

У травні 2010 року прокурор міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі –позивач) звернувся з позовом до Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд” (далі –перший відповідач), в якому просив визнати право комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ А-5, загальною площею 5387,0 кв. м., розташовану по вул. Бакуліна, 4 у м. Харкові (далі –спірне майно) та зобов’язати Державне акціонерне товариство “Будівельна компанія “Укрбуд” передати нежитлову будівлю літ А-5, загальною площею 5387,0 кв.м., розташовану по вул. Бакуліна, 4 у м. Харкові до комунальної власності територіальної громади міста Харкова.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2010 року залучено Кабінет Міністрів України до участі у справі у якості другого відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.02.2011 року в задоволені позову відмовлено. Рішення обґрунтовано тим, що прокурор та позивач не надали відповідних доказів в підтвердження права власності територіальної громади м. Харкова на спірне майно відповідно до Закону України «Про передачу об’єктів державної та комунальної власності».

Прокурор міста Харкова з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи. Вимоги апеляційної скарги прокурор обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при відмові у задоволенні позовних вимог, не в повній мірі були досліджені документальні докази та дана їм невірна правова оцінка. Зокрема, стверджує, що місцевий господарський суд неправильно витлумачив положення Закону України «Про передачу об’єктів державної та комунальної власності». Крім того, вказує, що спірне майно, в якому знаходиться заклад охорони здоров’я, повинно знаходитися у власності територіальної громади м. Харкова, а не першого відповідача, відповідно до статуту якого, не віднесено надання медичних послуг.

Від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому він повністю підтримує мотиви, з яких подана апеляційна скарга прокурором та обґрунтування, покладні в основу апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні в повному обсязі підтримав відзив на апеляційну скаргу.

Перший відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, у відзиві зазначає, що прокурор неправильно визнав орган, в інтересах якого подав позов і фактично позовна заява подана в інтересах комунального підприємства поліклініка № 17 «Будівельник». На думку першого відповідача, судом правильно застосовано положення ст. 3 та ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу об’єктів державної та комунальної власності», оскільки зазначеними нормами закону встановлена процедура передачі майна з однієї форми власності (державної) до іншої (комунальної). Заперечуючи проти апеляційної скарги перший відповідач також вказує, що факт належності до комунальної власності поліклініки № 17 «Будівельник» ні ким не оспорюється. Проте, прокурор помилково ототожнює два об’єкти: заклад охорони здоров’я –поліклініка № 17 «Будівельник»та спірне нерухоме майно, в якому розміщена поліклініка.

В судовому засіданні представник першого відповідача підтримав заперечення на апеляційну скаргу.

Другий відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав. В судовому засіданні представник другого відповідача не підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління охорони здоров’я Департаменту охорони здоров’я та соціальних питань Харківської міської ради надала клопотання про її заміну правонаступником –Департамент охорони здоров’я Харківської міської ради.

Учасники судового процесу не заперечували проти задоволення клопотання.

Зважаючи на приписи статті 25 ГПК України та враховуючи, що заявник клопотання довів належними доказами факт процесуального правонаступництва, клопотання підлягає задоволенню.

Департамент охорони здоров’я Харківської міської ради надав відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує вимоги прокурора міста Харкова і просить задовольнити апеляційну скаргу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Дочірнє підприємство «Харківбуд»державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»письмового відзиву на апеляційну скаргу не надала. Її представник в судовому засіданні просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, прокурора і третіх осіб, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів № 25-11 від 22.01.1986 року вирішено здійснити реконструкцію гуртожитку під поліклініку по вул. Бакуліна, 4 на 1000 звернень в зміну.

На виконання зазначеного Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради в період 1986-1987 роки була здійснена реконструкція гуртожитку під поліклініку. Та рішенням виконавчого комітету № 176 від 27.04.1987 року була призначена державна приймальна комісія.

За результатами роботи державної приймальної комісії був складений Акт від 30.06.1987 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту - реконструкція гуртожитку під поліклініку.

Як вбачається із змісту зазначеного Акту замовником реконструкції було Управління капітального будівництва Харківського міськвиконкому.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів № 186-21 від 30.06.1997 року було вирішено затвердити Акт прийому в експлуатацію державної комісії об’єкту житлового - гражданського призначення по управлінню капітального будівництва міськвиконкому: " Реконструкція гуртожитку під поліклініку по вул. Бакуліна, 4 на 1000 звернень в зміну з внутрішньоквартальними інженерними мережами і благоустроєм та передати на баланс житлово-комунальної контори тресту «Житлобуд-1».

08 липня 1987 року виконавчий комітет Харківської міської ради прийняв рішення № 190, відповідно до якого в зв’язку з введенням в дію реконструйованого приміщення по вул. Бакуліна, 4 вирішено відкрити у вказаному приміщенні медико-санітарну частину з 01.08.1987 року.

29 липня 1987 року Харківським міським відділом охорони здоров’я виданий наказ № 291 «Про відкриття медико-санітарної частини для обслуговування будівельників». Відповідно до цього наказу, в зв’язку з введенням в дію реконструйованого приміщення по вул. Бакуліна, 4 з метою покращення переважно обслуговування працівників будівельних організацій і підприємств з 01 серпня 1987 року відкрито у вказаному приміщенні медико-санітарну частину для обслуговування будівельників із назвою: «Медико-санітарна частина № 3 підприємств і організацій будівництва і промислових будівельних матеріалів».

Встановлені обставини справи дають підстави колегії суддів дійти висновку, що реконструкція здійснювалася не взагалі як об’єкту нерухомості з подальшим розміщенням в цьому об’єкті закладу поліклініки, а виключно під цільове призначення –розміщення в реконструйованому об’єкті нерухомості закладу охорони здоров’я. Таким чином, з моменту прийняття об’єкту до експлуатації і до теперішнього часу існує нерозривний функціональний та правовий зв'язок між об’єктом нерухомості та закладом поліклініки, який розміщений в ньому. В зв’язку з чим, об’єкт нерухомості відноситься до категорії об’єктів закладу охорони здоров’я. Поліклініка функціонує виключно на основі реконструйованого об’єкту нерухомості, оскільки саме з цією метою була здійснена реконструкція будівлі. Відсутність функціонального та правового зв’язку між об’єктом нерухомості та закладом поліклініки фактично призведе до ліквідації останньої.

Підтвердженням таких висновків суду також є те, що головним замовником реконструкції був виконавчий комітет міської ради, а не інші особи, у тому числі Харківжитлобуд.

В зв’язку з чим, висновок першого відповідача, що спірний об’єкт нерухомості і заклад поліклініки, є різними об’єктами, які не пов’язані між собою і можуть функціонувати окремо один від одного, на думку колегії суддів, є помилковим і таким, що зроблений без врахування конкретних обставин справи, які вище встановлені судом апеляційної інстанції.

Виконавчий комітет Харківської міської ради, як головний замовник реконструкції визначив конкретного балансового утримувача реконструйованого об’єкту –житлово-комунальна контра тресту «Житлобуд-1», про що зазначено у Рішенні № 186-21 від 30.06.1987 року. В подальшому, як вбачається з листа Управління охорони здоров’я від 28.03.1996 року № 01/56 приміщення медико-санітарної частини знаходилося на балансі ТСО «Харківжитлобуд».

При цьому, до компетенції виконавчого комітету відносилося вирішення питання щодо конкретної особи, яка буде здійснювати балансовий облік об’єкту. Ця особа за рішенням виконавчого комітету могла бути змінена на будь-яку іншу особу. Однак, наявність на балансовому обліку тієї чи іншої особи об’єкту нерухомості, не позбавляла права виконавчого комітету по управлінню і розпорядженню цим об’єктом, а відповідно у балансового утримувача не виникало будь-яких прав щодо вирішення юридичної долі об’єкту нерухомості, крім тих прав, які були пов’язані із балансовим обліком і виконанням інших обов’язків, які випливали із такого обліку.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження того, що виконавчий комітет Харківської міськради або інший уповноважений ним орган, прийняв рішення щодо передачі спірного об’єкту нерухомості із сфери управління і відання виконавчого комітету до сфери управління і відання інших юридичних осіб або державних органів.

Прокурором надані докази того, що медико-санітарна частина № 3 будівельників перейменована в міську поліклініку № 17 «Будівельник». Міська поліклініка є комунальним закладом охорони здоров’я до теперішнього часу, що підтверджується Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 666 від 25.04.2001 року і цей факт не заперечується жодним із учасників судового процесу. Відповідно і спірний об’єкт нерухомості, як об’єкт який функціонально та юридично пов'язаний із закладом поліклініки не повинен був вибути із управління і відання Харківської міської ради.

Однак фактичні обставини справи, дають підстави колегії суддів дійти висновку, що перший відповідач не визнає права позивача на спірний об’єкт нерухомості, в зв’язку з чим прокурор правомірно подав позов в інтересах Харківської міської ради про визнання права комунальної власності до особи, яка не визнає таке право. В зв’язку з чим, прокурором правильно визначений орган, для захисту інтересів якого поданий позов, а висновок суду першої інстанції та відповідачів, що прокурор помилково подав позов в інтересах Харківської міської ради, є передчасним і необґрунтованим.

Матеріали справи також свідчать, що Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд" (перший відповідач) утворена згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. № 897. Держава в особі Кабінету Міністрів України є єдиним засновником та акціонером Компанії і 100 відсотків акцій Компанії перебувають у державній власності (п.п. 19 і 27 Статуту державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 р. № 1793).

Відповідно до п. 2 Постанови № 897 статутний фонд Компанії формувався шляхом передачі їй майна державних підприємств згідно додатку 1. На виконання Постанови № 897 до статутного фонду Компанії було передане, серед інших державних підприємств і майно державного підприємства "Територіальне будівельне об'єднання по будівництву об'єктів соціальної сфери Харківської області "Харківжитлобуд", на балансі якого знаходилось державне майно, в тому числі і нежитлова будівля ум. Харкові по вул. Бакуліна, 4 (літера А-5).

В матеріалах справи знаходиться Акт від 31.01.2005 року, на підставі якого «Харківжитлобуд»передало першому відповідачеві спірний об’єкт нерухомості. Зокрема, зазначено, що передається будівля поліклініки за адресою: м. Харків, вул. Букуліна, 4. Досліджуючи зазначений доказ, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки на підставі Рішення виконкому № 186-21 від 30.06.1987 року спірний об’єкт передавався виключно для балансового обліку, то і подальші передачі від однієї особи до іншої особи здійснювалися виключно для балансового обліку. Така передача не могла привести до виникнення у особи, що отримала об’єкт нерухомості на балансовий облік, інших прав, а ніж тих які випливають із балансового обліку.

При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення ст. 3 та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на те, що відповідачі не визнають право територіальної громади м.Харкова на спірний об’єкт нерухомості, прокурор правомірно визначив предмет позову про визнання права комунальної власності територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради. Зважаючи на те, що спірний об’єкт нерухомості обліковується на обліку першого відповідача, то є обґрунтованою вимога прокурора про зобов’язання передати спірний об’єкт до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що твердження прокурора, викладені ним в апеляційній скарзі доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в не в повній мірі з’ясовані та не правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення не може вважатися обґрунтованим, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 25, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Здійснити заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Управління охорони здоров’я Департаменту охорони здоров’я та соціальних питань на Департамент охорони здоров’я Харківської міської ради в порядку правонаступництва.

Апеляційну скаргу прокурора м. Харкова задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2011 року скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати право комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ А-5, загальною площею 5387,0 кв. м., розташовану по вул. Бакуліна, 4 у м. Харкові

Зобов’язати Державне акціонерне товариство “Будівельна компанія “Укрбуд” (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, код 33298371) передати нежитлову будівлю літ А-5, загальною площею 5387,0 кв.м., розташовану по вул. Бакуліна, 4 у м.Харкові до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови по справі підписаний 8 квітня 2011 року