Постанова № 14883320, 30.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2011                                                                                           № 42/37

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Синиці О.Ф.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача –Пархоменко І.С.,

від відповідача –Марговська А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 31.08.2010

у справі № 42/37 ( )

за позовом                               Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до                                                   ТОВ "Союзтрейдінг"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 6503177,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.08.2010 (суддя Паламар П.І.) відмовлено в задоволенні позову АЕК «Київенерго» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за договором від 25.12.2006 № 10446 за період 01.11.2009 по 01.01.2010, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, в сумі 6503177,80 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що доводи позивача ґрунтуються не на доказах постачання електричної енергії у заявленому обсязі, а на фактах невідповідності звітності відповідача про споживання ним електричної енергії фактичним обсягам споживання, визначених електролічильником.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт зазначив, що наявні в матеріалах звіти споживача, акти контрольного огляду приладу обліку електричної енергії, а також акт порушення і висновок спеціаліста Науково-дослідного інституту судових експертиз, інші документи, складені під час здійснення перевірок стану електрообладнання відповідача є належними та допустимими доказами факту та обсягу споживання електричної енергії. На думку позивача суд першої інстанції безпідставно не визнав факту порушення відповідачем зобов’язання за договором про постачання електричної енергії, чим порушив норми ст.ст. 526, 614, 714 ЦК України.

Відповідачем наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів позивача, посилаючись на порушення ним порядку застосування Методики визначення розміру збитків, а також застосування методу переходу лічильника через «0» при визначенні обсягу спожитої за спірний період електричної енергії.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

25.12.2006 між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 10446 за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язується постачати електричну енергію на об’єкти відповідача, зазначені в договорі, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти і оплатити енергію на умовах визначених договором.

Строк дії договору відповідно до умов п. 9.5 договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 2007 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору або його перегляду не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до п. 2.3.1, 2.,3.3, 2.3.4. договору обов’язком відповідача є оплата постачальнику (позивачу) вартості електричної енергії згідно з умовами Додатку 2.5 «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживча»; здійснювати оплату за послуги компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з Додатками 2.5 «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача» та 5б «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Додатком 2.5 до договору визначено, що розрахунковий період починається першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця.

Відповідач щомісяця має знімати показання розрахункових лічильників 20 числа кожного місяця та надавати позивачу звіт встановленої форми за фактичним обсягом споживання 21числа шляхом направлення свого уповноваженого представника за адресою, визначеною договором. За даними звіту про використану електроенергію та з урахування розрахункової величини втрат згідно з Додатком «Розрахунок втрат» визначається обсяг фактично спожитої активної і реактивної та генерованої реактивної електроенергії.

Розглядаючи даний спір, апеляційний господарський суд дійшов висновку про виникнення між сторонами спору господарських зобов'язань на підставах, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України, статтею 174 Господарського кодексу України, зміст яких щодо відповідача полягає у обов'язку сплатити одержаний товар у обсязі та розмірі відповідно до наявних у матеріалах справи документів.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що на виконання вказаного договору відповідач 21.10.2009 надав позивачу звіт за спожиту у жовтні 2009 року електричну енергію з показаннями 35213 приладу обліку активної енергії СА4У-И627М № 3723706.

На підставі п. 8.1. Правил користування електричною енергією (затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28) уповноваженими представниками Київенерго проведено контрольні огляди приладу обліку, в результаті який зафіксовано такі показання 13.11.2009 – 43 092,2; 16.11.2009 – 43233,0; 19.11.2009 – 43 365,0.

Однак суд критично оцінює відомості, зазначені в актах за 13 та 19 листопада, та не може брати їх до уваги, оскільки акти складено з порушенням Правил користування електричною енергією. Так відповідно до п. 3.33. роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом, та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

Як встановлено судом під час розгляду справи, акти від 13 та 19 листопада складені тільки одним представником позивача, а особа, зазначена в актах як представник відповідача, таким представником не є.

Крім того, п. 1 Правил встановлено, що контрольний огляд засобу обліку є виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

Натомість акт від 19.11.2009 не відповідає вимогам зазначеної нормам, що також унеможливлює його врахування.

Разом з тим суд вважає за можливе взяти до уваги акт контрольного огляду електролічильників споживача, складений 16.11.2009. Контрольний огляд виконано трьома представниками позивача та здійснено фотозйомку об’єкту обстеження. Відомості, зазначені в акті відповідають зображенню на фотознімках, а також містять дані для ідентифікації приладів обліку (що на них зображені) з даними договору, звітами відповідача та іншими документами.

На акті від 16.11.2009 зазначено про те, що представник споживача від підпису відмовився, однак у даному випадку суд не вважає, що відсутність підпису представника споживача на акті контрольного огляду свідчить про його недійсність. Правилами користування електричною енергією передбачається, що у випадку відмови споживача від підпису акту він вважається дійсним, якщо складений та підписаний не менш, як трьома представниками енергопостачальника. Така норма визначена абз. 4 п. 3.4, абз. 5 п. 6.41 Правил.

Статтею 8 ЦК України встановлено, що якщо цивільні правовідносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Таким чином, незважаючи не те, що в п. 3.33 Правил відсутнє застереження про можливість складання акту контрольного огляду трьома представниками Компанії за обставин, коли споживач відмовляється від підпису, а також ж огляду на проведення фотозйомки у момент проведення обстежень приладу обліку, такий акт не можна вважати недійсним та таким, що не має юридичного значення.

Судом також встановлено, що 23.11.2009 відповідачем було надано звіт за використану електричну енергію у листопаді, в якому зазначено показники 35578 приладу обліку активної енергії СА4У-И627М № 3723706.

25.11.2009 позивачем було проведено черговий контрольний огляд приладу обліку та зафіксовано показання приладу обліку 36019,3.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів та пояснень представників позивача визначення обсягу спожитої у листопаді активної електричної енергії було здійснено шляхом врахування переходу значень лічильного механізму приладу обліку через «0», внаслідок чого обсяг спожитої електричної енергії склав 8241171 кВт/год.

Однак суд вважає застосування такого методу визначення обсягу спожитої енергії невірним, оскільки за визначеною в договорі потужністю електрообладнання навіть при цілодобовому режимі споживанні таку кількість відповідач спожити може тільки за декілька років. Крім того, безпідставність такого нарахування випливає з фактів, які були виявлені при подальших обстеженнях електролічильників відповідача.

27.11.2009 при проведенні перевірки приладу обліку відповідача представниками позивача було виявлено порушення цілісності пломби Держспоживстандарту. Згідно з завданням № 1444/ц/ф на виконання робіт з приладами обліку та акту про опломбування знятого у споживача електролічильника прилад обліку з пошкодженими пломбами знято для проведення експертизи та встановлено і опломбовано інший з показаннями 2577,3. Відповідно до складного акту на момент виявлення порушення показання приладу обліку активної електроенергії становили 36104,2. Вказаний акт порушень складено трьома представниками позивача у присутності повноважного представника відповідача.

Згідно висновку спеціаліста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.12.2009 № 037273706 втручання в цілісність пломби та приладу обліку підтверджено.

З огляду на порушення цілісності пломби, а також підтвердження спеціалістом наявності непритаманних слідів на внутрішніх частинах приладу обліку активної енергії та пломбах Держспоживстандарту суд дійшов висновку, що при визначенні обсягу та вартості спожитої у листопаді електричної енергії не можна враховувати ні звіт відповідача за 23.11.2009, ні акт контрольного огляду від 25.11.2009.

Пунктом 9 Додатку 2.5 до договору встановлено право позивача самостійно знімати показання електролічильників як візуально так і за допомогою комп’ютерної техніки та видавати відповідачу платіжні документи для оплати за електроенергію за весь період, що зберігається в пам’яті приладів обліку. У разі, якщо показання електролічильників відрізняються від наданих відповідачем, позивач має право здійснити розрахунок обсягу спожитої електричної енергії за показаннями, знятими його представниками, з урахуванням прогнозованого середньодобового споживання до дати зняття показів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що нарахування відповідачу за спожиту у листопаді електричну енергію має бути здійснено таким чином:

з моменту здачі звіту у жовтні до моменту контрольного огляду 16.11.2009 – як фактичне споживання, що згідно з розрахунком позивача становить 958538,24 кВт/год на суму 479521,20 грн;

за період 17.11.2009 до моменту виявлення порушення (27.11.2009) відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05. 2006 № 562 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656).

Оскільки борг за актом порушення не було включено до позовних вимог, суд не вбачає підстав для його розгляду у даній справі.

Згідно з наявними у справі доказами 04.12.2009 позивачем було припинено електропостачання відповідача у зв’язку з несплатою заборгованості. На момент припинення електропостачання показання приладу обліку становили 2823.

Таким чином, обсяг та вартість спожитої електричної енергії за період 27.11.2009-04.12.2009 має бути визначений за показаннями приладу обліку, що склало 20174,92 кВт/г за розрахунком: (2823-2577,3)*80 (коефіцієнт трансформації)*1,0264 (технологічні втрати в мережі). Вартість цієї енергії становить 14840,67 грн.

Беручи до увагу переплату відповідача за договором станом на 01.11.2009 сумою 11077,84 грн, оплату листопада 2009 сумою 20766,93 грн. та оплату грудня 2009 сумою 19398,08 грн., загальна вартість активної електричної енергії, заявлена до стягнення позивачем має становити 443118,99 грн.

До позовних вимог також входить стягнення плати за перетікання реактивної електричної енергії, оплата за яку передбачена умовами договору, а розмір оплати визначається у даному випадку відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства енергетики України від 17.01.2002 № 19 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 за № 93/6381).

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем і який не спростований відповідачем, розмір плати за перетікання реактивної енергії за спірний період становить 28697,17 грн.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем прострочено виконання зобов’язання за договором, а саме, не здійснено належним чином оплату електроенергії у терміни, передбачені договором, з відповідача підлягають стягненню інфляційні збитки та 3 % річних. З огляду на те, що розмір зобов’язань відповідачем було визначено позивачем неправильно, судом здійснено перерахунок належної до стягнення суми 3% річних та інфляційної складової борг, що становить 1 050,75 грн. та 6 454,59 грн. відповідно.

Дійшовши висновку про відмову в задоволенні позовних вимог господарський суд першої інстанції не дав належної оцінки дійсним обставинам справи щодо виконання сторонами укладеного договору, а також не правильно оцінив підстави виникнення спірних відносин.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені вище докази, які знаходяться в матеріалах справи, є достатніми для встановлення факту поставки електричної енергії та її отримання відповідачем, а отже рішення суду першої інстанції про відмову у позові щодо стягнення боргу підлягає скасуванню з частковим задоволенням позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача пропорційно до задоволеної суми.

Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2010 у справі №42/37 скасувати.

2. Позов задовольнити частково .

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Союзтрейдінг” (03022, м.Київ, вул. Козацька, 122, код ЄДРПОУ 31368043) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл.І.Франка, 5, кодЄДРПОУ00131305) 443118 (чотириста сорок три тисячі сто вісімнадцять) грн.99 коп. боргу за активну електричну енергію, 28697 (двадцять вісім тисяч шістсот дев’яносто сім) 17коп. боргу за реактивну електричну енергію, 1 050 (одна тисяча п’ятдесят) грн. 75коп. 3% річних, 6454 (шість тисяч чотириста п’ятдесят чотири) грн. 59коп. інфляційної складової боргу, 1879 (одна тисяча вісімсот сімдесят дев’ять) грн. 01коп. державного мита, 17 (сімнадцять) грн. 40коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 939 (дев’ятсот тридцять дев’ять) грн. 75коп. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Справу № 42/37 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді