Рішення № 14882137, 01.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/12101.04.11 За позовом:Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»

До відповідача:Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Про: стягнення коштів 17330 грн. 12 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:Строєнко Н.Ф. дов. № ГО-10/297 від 29.12.2010; Відповідача:Лата А.Ф. дов. № б/н від 08.12.2010

У судовому засіданні 01.04.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення коштів 17330 грн. 12 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.11.2008 у м. Херсон по пр-ту Ушакова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Фольцваген, державний номер НОМЕР_3, яким керувала ОСОБА_1, та автомобіля марки «Субару», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 та який був застрахований у позивача на підставі договору добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків ДКТЗ/21/44/48 № 003646 від 05.06.2008. Винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_1. Позивачем було виплачено власнику автомобіля марки «Субару», державний номер НОМЕР_2 , страхове відшкодування у розмірі 17330 грн. 12 коп. За твердженням позивача, відповідальність була застрахована у відповідача (поліс № ВА/6470218 від 06.08.2008). Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача в порядку регресу суми у розмірі 17 330 грн. 12 коп.

Ухвалою суду від 03.03.2011 порушено провадження у справі № 61/121, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 01.04.2011, зобовязано сторони виконати певні дії.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні в усній формі проти позову не заперечив.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

З довідки УМВС України в Херсонській області Управління державної автомобільної інспекції відділу ДАІ м. Херсона та постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 16.12.2008 у справі № 3-22144/08, вбачається, що 21.11.2008 о 09:00, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Фольцваген», державний номер НОМЕР_3, в м. Херсоні по пр-ту Ушакова, перед зміною напрямку руху та перестроюючись з лівого ряду на правий, не впевнившись в безпеці маневру скоїла зіткнення з автомобілем «Субару», державний номер НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 16.12.2008 у справі № 3-22144/08 ОСОБА_1., визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Субару», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків ДКТЗ /21/44/48 № 003646 від 05.06.2008, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (Страховиком), ОСОБА_2 (Страхувальником).

11.11.2009 проведено державну реєстрацію зміни назви позивача - із Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»на Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», яке є правонаступником всіх прав та обовязків Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС».

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження № 072/09 від 18.05.2009, виданого Незалежною судовою атотоварознавчою експертизою, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Субару», державний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП склала 20379 грн. 59 коп.

Як вбачається зі страхового акту № 12717/В/21від 15.06.2009, позивачем було прийнято рішення про виплату Страхувальнику 17330 грн. 12 коп.

08.07.2009 було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 17330 грн.12 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 22964 від 08.07.2009.

04.12.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування порядку регресу № 8911/1059-49, в якій просить виплатити страхове відшкодування в розмірі 17 330 грн. 12 коп.

Відповідач відповіді на претензію не направив, оплату страхового відшкодування в порядку регресу не здійснив.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного Кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного Кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного Кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що згідно з полісом № ВА/6470218 від 06.08.2008 між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта»було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 3), відповідно до умов якого було застраховано цивільно-правову відповідальність третьої особи, при цьому забезпеченим транспортним засобом було визначено автомобіль «Субару», державний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено в сумі 35 000 грн. 00 коп.

Умовами договору страховим випадком визначено подію, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, що кореспондується зі статтею 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з пунктом 15.3 статті 15 цього Закону договором ІІІ типу є договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.

Згідно з полісом № ВА/6470218 визначено також одну із осіб, цивільно-правову відповідальність, якої також застраховано даним полісом ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відшкодувавши збитки завдані третьою особою позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного Кодексу України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість потерпілого ОСОБА_2

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні отримавши право замість потерпілого водія вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 509 Цивільного Кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобовязання не створює обовязку для третьої особи (стаття 511 Цивільного Кодексу України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 Цивільного Кодексу України, виконання обовязку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобовязання не випливає обовязок боржника виконати зобовязання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 Цивільного Кодексу України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обовязок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої Цивільного Кодексу України і стосуються як договірних, так і недоговірних (у тому числі деліктних) зобовязань.

Відповідно до статті 511 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених договором, зобовязання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 Цивільного Кодексу України, кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обовязку боржника третьою особою. Кредитор у зобовязанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 514 Цивільного Кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»виникло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та ст.ст. 993, 1194 Цивільного Кодексу України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у сумі грн. 17330 грн. 12 коп.

Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1187, 1191 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65; код ЄДРПОУ 30115243) страхове відшкодування у розмірі 17330 (сімнадцять тисяч триста тридцять) грн. 12 коп., 173 (сто сімдесят три) грн. 30 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Івченко А.М.

Дата підписання рішення: 06.04.2011