ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 квітня 2011 р. Справа № 5010/281/2011-21/10 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.
при секретарі судового засідання Чверенчук Р. Р.,
За участю:
спеціаліста 1-ї категорії юридичного відділу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради - Челеха А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000, код 02314062.
до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ін.код. НОМЕР_1.
про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2, 28412, 87 грн. (15 340, 38грн. становить 20% від суми попереднього пайового внеску, в тому числі 7 847, 73 грн. пені(згідно пункту 3.2 та п. 5.1 договору), 1 216, 34 грн. 3% річних та 4 008. 42 грн. індексу інфляції) на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рахунок міського бюджету м. Івано-Франківськ, р/р 31512931700002, код платежу 50110000, код 20568100, МФО 836014 УДК в Івано-Франківській області, призначення платежу: на соціально-економічний розвиток міста.
встановив, що Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради подав суду позовну заяву про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2, 28412, 87 грн. (15 340, 38грн. становить 20% від суми попереднього пайового внеску, в тому числі 7 847, 73 грн. пені(згідно пункту 3.2 та п. 5.1 договору), 1 216, 34 грн. 3% річних та 4 008, 42 грн. індексу інфляції) на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рахунок міського бюджету м. Івано-Франківськ, р/р 31512931700002, код платежу 50110000, код 20568100, МФО 836014 УДК в Івано-Франківській області, призначення платежу: на соціально-економічний розвиток міста.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до умов договору №25 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 09.04.2008р. укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні зобов'язання: виконком Івано-Франківської міської ради зобов'язується видати дозвіл на будівництво та затвердити акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (у разі відсутності порушень норм чинного законодавства у сфері містобудування, будівельних нормативів, інших норм та правил при здійсненні будівництва), а приватний підприємець ОСОБА_2 зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни визначені Договором.
Представник позивача зазначив, що рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.04.2008року №195 про матеріали управління архітектури і містобудування виконавчого комітету міської ради, приватному підприємцю ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво багатоповерхового житлового будинку з приміщеннями громадського призначення в межах власної земельної ділянки на АДРЕСА_2. Будівництво здійснювати на умовах угоди з виконавчим комітетом міської ради про участь у соціально-економічному розвитку міста.
Відповідно до п. 3.2 Договору попередній розмір пайового внеску складає 76 701, 90 грн, відповідач сплачує не менше 20% попереднього розміру пайового внеску протягом сорока банківських днів від дати, зазначеної на витягу з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради протокольною частиною.
Листом від 07.09.2010року позивачем запропоновано відповідачу добровільно, у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, виконати зобов"язання щодо сплати до фонду соціально-економічного розвитку коштів у сумі 26 767, 25грн., з них: 15 340, 38грн. - 20% від суми попереднього пайового внеску, 11 426, 87 грн. пені(згідно пункту 3.2 та п. 5.1 договору), 3% річних та індексу інфляції. Однак, відповіді позивач не отримав.
Відповідач в засідання суду не з"явився, вимоги суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що, свідчить поштове повідомлення, яке міститься у матеріалах справи (а.с. 27).
Суд неодноразово за клопотанням відповідача відкладав розгляд справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, заслухав пояснення позивача та вважає, що позовні вимоги позивача слід задоволити, судові витрати стягнути з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
При цьому суд врахував наступне.
Між сторонами у справі укладено договір № 25 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від09.04.2008року.
Відповідно до п. 2.1 договору замовник зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни визначені договором, зокрема пунктом 3.2 договору встановлено, що попередній розмір пайового внеску складає 76 701, 90 грн. Замовник сплачує не менше 20 % попереднього розміру пайового внеску протягом сорока банківських днів від дати, зазначеної на витягу з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради протокольною частиною.
На витягу з рішення виконавчого комітету Івано- Франківської міської ради зазначено дату - 22.04.2008р., відповідно, враховуючи п.3.2. договору, відповідач повинен був сплатити 15 340, 38 грн., як 20% попереднього розміру пайового внеску, до 02. 06. 2008р.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобовязальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем у справі, рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.04.2008року № 195 приватному підприємцю ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво багатоповерхового житлового будинку з приміщеннями громадського призначення в межах власної земельної ділянки на АДРЕСА_2.
07.09.2010р. позивач звернувся до відповідача із листом щодо виконання зобов"язання щодо сплати до фонду соціально-економічного розвитку коштів у сумі у сумі 26 767, 25грн., з них: 15 340, 38грн. - 20% від суми попереднього пайового внеску, 11 426, 87 грн. пені(згідно пункту 3.2 та п. 5.1 договору), 3% річних та індексу інфляції.
Суду не подано доказів направлення відповіді на лист позивача, як і не подано доказів сплати суми заборгованості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд, здійснивши перерахунок заявлених позовних вимог, дійшов висновку про правильність нарахування позивачем заборгованості по сплаті коштів у сумі 15 340, 38 грн. - 20% від суми попереднього пайового внеску до фонду соціально-економічного розвитку.
Відповідно до п.5.1 Договору при простроченні платежів, визначених пунктами 3.2 та 3.4 Договору, замовник сплачує виконкому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяв у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно п. 5.1 договору встановлена відповідальність сторін за невиконання своїх обов"язків у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Період прострочки нарахований позивачем з 01.07.2008року по 30.11.2010р. Сума пені, згідно розрахунку від 01.12.2010р. становить 7 847, 73 грн. Суд, здійснивши перерахунок пені, дійшов висноку, що дана позовна вимога є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивачем відповідачу нараховано 3 % річних в розмірі 1 216, 34 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 4 008, 42 грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобовязанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобовязань.
Враховуючи викладене, заявлені вимоги про стягнення 3 % річних в розмірі 1 216, 34 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 4 008, 42 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати понесені позивачем, у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід стягнути з відповідача в повному розмірі.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, (ін.код. НОМЕР_1) на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рахунок міського бюджету м. Івано-Франківськ, р/р 31512931700002, код платежу 50110000, код 20568100, МФО 836014 УДК в Івано-Франківській області, призначення платежу: на соціально-економічний розвиток міста - 28 412, 87грн., з них: 15 340, 38грн. - 20% від суми попереднього пайового внеску, 7 847, 73 грн. пені, 1 216, 34 грн. 3% річних та 4 008, 42 грн. індексу інфляції, 284, 13 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Скапровська І. М.
Повне рішеня складено
та підписано 15.04.2011року
Судове рішення № 14882065, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 12.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5010/281/2011-21/10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: