Рішення № 14882066, 12.04.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 р. Справа № 5010/271/2011-2/10

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

суддя Круглова О. М.

при секретарі Андріїв Л.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Малого приватного підприємства "Торг-Маркет", юридична адреса: пров. Грибоєдова, 10, м. Вінниця, 21000

фактичні адреси: м. Вінниця, вул. Визволення, 2

Вінницька обл., м. Хмільник, вул. 276- Стрілкової Дивізії, 12

представник позивача: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат Агро Продукт" вул. Верхня, 1а, с. Залуква , Галицький район, Івано-Франківська область, 77160

про стягнення 301456,23 грн. заборгованості.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися.

від відповідача: не з'явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№418 від 14.02.11 про стягнення з відповідача 301456,23 грн. заборгованості, в тому числі 220415,8 грн. основного боргу, 63528,13 грн. інфляційних та 17512,3 грн. - 3% річних за період з 28.06.08 по 31.01.11.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак направив суду додаткове обгрунтування за вх. № 3047/2011-с вх від 08.04.2011р. в якому просив позовні вимоги задовольнити в повному об"ємі.

Представник відповідача в судове засідання повторне не з'явився, витребуваних документів не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 17.02.11, 01.03.11 та 22.03.2011р., що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.2, 22, 32)

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

24.03.08 між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу №24/03-08, згідно якого Продавець зобов"язується продати, а Покупець зобов"язується прийняти та оплатити товар .

Відповідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На виконання умов вказаного договору відповідач отримав товар від позивача на суму 330415,8 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи довіреністю на отримання товару та видатковою накладною №00160 від 27.06.08 (а.с.12-13), яка підписана і скріплена печатками обох сторін, що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов"язань .

Для проведення оплати відповідачу було видано рахунок №00160 від 27.06.2008р. на суму 330415,8 грн., оплата за яким проведена відповідачем частково в сумі 110000 грн. (а.с.14), заборгованість станом на день зверення до суду становила 220415,8 грн.

Відповідно до умов п.3.4 Договору за взаємною домовленістю сторін, Покупець (відповідач) здійснює оплату за кожну партію товару відповідно до рахунків продавця по факту відвантаження з можливою зміною умов оплати за згодою сторін, оформлені у відповідності з п.8.4.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

На час розгляду справи в суді відповідачем не подано доказу повної оплати суми боргу за отриманий товар, а саме 220415,8 грн., тому суд вважає її обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 63528,13 грн. інфляційних та 17512,3 грн. 3% річних за період з 28.06.08 по 31.01.11 суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, якою встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалося, відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття, а тому сам факт прийняття товару породжує обов"язок оплати його покупцем. Термін виконання зобов"язання ,що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений вищезазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Враховуючи наведене, обгрунтований розмір інфляційних за заявлений період становитиме 63528,13 грн., а 3% річних - 17512,30 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Щодо стягнення 24000 грн. за послуги адвоката слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді, платіжного доручення або іншого фінансового документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Статтею 12 Закону України “Про адвокатуру” передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Частиною 3 ст. 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Адвокатом, відповідно до ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України. Право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.17).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.11 між Малим приватним підприємством "Торг-Маркет" та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат Агро Продукт" заборгованості та штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання (а.с.16).

Факт оплати позивачем адвокатських послуг підтверджується платіжним дорученням №350 від 15.03.11 про оплату позивачем адвокатських послуг в розмірі 18000 грн, а не 24000 грн. як заявлено в позовній заяві (а.с.24). Отже, матеріалами справи підтверджено факт надання адвокатських послуг, зокрема, по підготовці позовної заяви та інших матеріалів для подачі до суду та участь в судових засіданнях, та оплати таких позивачем в розмірі 18000 грн.

Однак, за наявних в матеріалах справи документів не вбачається відповідності заявленої до стягнення суми та наданого обсягу адвокатських послуг. З врахуванням ступеню складності даних спірних правовідносин, затрат зусиль на зібрання доказової бази, суд приходить до висновку про обмеження розміру вимог щодо стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 9000 грн., з врахуванням Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.99.

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином до стягнення підлягає 220415,8 грн. основного боргу, 63528,13 грн. інфляційних та 17512,30 грн. 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього слід покласти судові витрати , а саме: 3014,56 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 173-175 ГК України, ст.ст.11, 509, 526, 625,655,692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Малого приватного підприємства "Торг-Маркет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат Агро Продукт" про стягнення 301456,23 грн. заборгованості - задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат Агро Продукт" вул. Верхня, 1а, с. Залуква , Галицький район, Івано-Франківська область, 77160 (код 31265297) на користь Малого приватного підприємства "Торг-Маркет", юридична адреса: пров. Грибоєдова, 10, м. Вінниця, 21000, фактичні адреси: м.Вінниця, вул. Визволення, 2, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. 276- Стрілкової Дивізії, 12 (код 35057160) 220415 (двісті двадцять тисяч чотириста п"ятнадцять) грн. 80 коп. основного боргу, 63528 (шістдесят три тисячі п"ятсот двадцять вісм) грн. 13 коп. інфляційних, 17512 (сімнадцять тисяч п"ятсот дванадцять) грн. 30 коп. - 3% річних, 3014 (три тисячі чотирнадцять) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 9000 (дев"ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

В стягненні 15000 (п"ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката - відмовити.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О. М.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_ Григорійчук Я.В. 12.04.11