Ухвала суду № 14880156, 08.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 року справа №2а-7359/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В. , Губської Л.В.

при секретарі Дегтярьовій А.М.

за участю сторін:

представника відповідача Цукера І.Б. за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фелікс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року по справі № 2а-7359/10/1270 за позовом Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Приватного підприємства «Фелікс» про стягнення суми фінансових санкцій у розмірі 61815,20 грн. -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року позовні вимоги Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Приватного підприємства «Фелікс» про стягнення суми фінансових санкцій у розмірі 61815,20 грн. задоволені, в наслідок чого стягнуто з Приватного підприємства «Фелікс» (94400, Луганська область, м. Краснодон, пл. Комсомольська, 1) на користь Державного бюджету України (р/р 31117104700028, одержувач Краснодонське УДК, код одержувача 24048922, код платежу 3021080900, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013) штрафну (фінансову) санкцію в сумі 61815,20 грн. (шістдесят одна тисяча вісімсот п'ятнадцять гривень 20 копійок) шляхом звернення стягнення на активи.

Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та залишити адміністративний позов без розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме, суд неправомірно не зауважив на те, що позивачем пропущеного шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції Приватне підприємство «Фелікс» зареєстроване Виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 03.08.1995 року, про що зроблено реєстраційний запис за №2387170000002034.

06.10.2009 року співробітниками Краснодонської ОДПІ Луганської області проведена перевірка господарської одиниці складу № 2 субєкта господарської діяльності ПП «Фелікс», розташованого за адресою м. Старобільськ, вул. Старотаганрогська, 111 , за результатами якої складено акт перевірки від 06.10.2009 року за №0081/12/07/23/13380949 (а.с. 5-6).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р №265/95-ВР, а саме розрахункову операцію проведено без застосування зареєстрованого опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи РРО; особі, яка отримала товар, розрахунковий документ не надано; не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.

На підставі акту перевірки від 06.10.2009 позивачем прийнято рішення № 0001232343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 61815,20 грн., яке було отримано головним бухгалтером відповідача 16.10.2009, про що свідчить підпис уповноваженої особи та відповідачем у встановлений законодавством строк не оскаржене(а.с.7).

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції враховано, що матеріалами справи підтверджено правомірність застосування Краснодонської ОДПІ фінансових санкцій .

Апелянт, не оскаржуючи правомірність застосування фінансових санкцій, посилається на порушення судом першої інстанції процесуальних строків звернення до суду, які не були дотримані позивачем , які на погляд відповідача складають шість місяців, який сплинув ще 26.10.2009 року.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта з цього питання з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 99 КАС України ( в редакції Закону № 2453-У1 від 07.07.2010 року, набравшего чинності 30.07.2010 року)адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, в пункті 22 свого рішення від 28 березня 2006 року в справі «Мельник проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. В пунктах 23, 26 і 28 цього рішення Суд підкреслив, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист, тому необхідно дослідити, чи можна вважати перебіг строку прогнозованим з точки зору заявника. За відсутності будь-яких перехідних чи таких, що мають зворотну силу, вимог у змінених положеннях заявник міг обґрунтовано очікувати, що новий кінцевий строк буде перенесений. Суд вважає, що такий кінцевий строк був би передбачуваним для заявника, оскільки він мав бути ще місяць, щоб подати свою апеляційну скаргу після набуття змінами чинності, навіть якщо цей новий кінцевий строк зменшив строк, передбачений старим ЦПК. У зв'язку з цим Суд дотримується думки, що застосування зворотного в часі цивільного процесуального законодавства порушуватиме принцип юридичної визначеності і буде несумісним з нормами закону, якщо він позбавляє особу доступу до засобів правового захисту, які мали б бути ефективними згідно положень п. 1 статті 35 Конвенції.

До прийняття змін до ст. 99 КАС України, строк позовної давнини був визначений в один рік. Враховуючи наявність змін в законодавстві щодо строку звернення до суду, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, слід вважати, що позивачем не пропущений строк звернення до суду в цій адміністративній справі, який слід обчислювати в один рік, оскільки позивачем позов подано в межах як річного, так само шестимісячного строку після зміни строку звернення до суду відповідно до ч.2 ст.99 КАС України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 199,200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фелікс» - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року по справі № 2а-7359/10/1270 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті і проголошена в судовому засіданні 08 квітня 2011 року, в повному обсязі складена 13 квітня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г.Арабей

Судді: І.В. Геращенко

Л.В.Губська