Ухвала суду № 14879564, 08.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 року справа №2а-9480/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Радіонової О.О.

суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.

при секретарі судового засіданняДровниковій К.В.

за участю представників від:

позивача: Алейникова Т.Г., представник за дов. від 25.01.11р.

відповідача: Гавриш М.Г., представник за дов. від 05.04.11р.

розглянувши у відкритому судовомуЛенінської міжрайонної державної податкової

засіданні апеляційну скаргу інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від31 січня 2011 року

по адміністративній справі № 2а-9480/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Тітан С-2»

до Ленінської міжрайонної державної податкової

інспекції у м. Луганську

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2010 року № 0001842310/0, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 2339582,00 грн. та штрафні санкції у сумі 701874,60грн. (а. с. 3-7).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (а. с. 1).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року позовні вимоги задоволені повністю. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2010 року №0001842310/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 2339582,00 грн. та штрафних санкції у сумі 701874,60грн (а. с. 190-194).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки в судовому засіданні було встановлено правомірність віднесення до податкового кредиту позивача сум за договірними відносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-Восток Україна» та відповідачем не було доведено, що відповідач діяв без належної обачності і обережності і йому було відомо про порушення, які допускалися його контрагентом.

Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (а. с. 195-197).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що під час здійснення господарської операції контрагент позивача не був платником податку на додану вартість та не мав змоги приймати участь у даній господарській операції з позивачем.

Апелянт надіслав доповнення до апеляційної скарги від 17.03.11р., в яких зазначив, що судом не взято до уваги, що ТОВ «Е-Восток-Україна» виписувало податкові накладні у серпні 2010 року, а свідоцтво платника ПДВ було анульовано раніше у травні 2010 року, чим порушило норми п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», який передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість у порядку, передбаченому ст.. 9 цього Закону. Тому позивач не мав передбачених законом підстав для відображення сум податкового кредиту, сформованого від неплатника ПДВ.

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 09 листопада 2007 року, про що зроблено запис за №13821020000014121 (а.с.28).

Згідно зі Статутом предметом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» є оптова торгівля паливом та інше (а.с. 12-25).

12 листопада 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» було взято на облік платником податків Ленінською міжрайонною Державною податковою інспекцією у м. Луганську (а.с.30).

25 березня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» було зареєстроване як платник податку на додану вартість та отримало свідоцтво №100276372 від 25 березня 2010 року (а.с.31).

11 листопада 2010 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період 01 серпня 2010 року по 31 серпня 2010 року, за результатами якої складено акт №800/23-709/35554237 від 11 листопада 2010 року (а.с.9-11).

Згідно висновків акту невиїзної документальної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» порушило підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за серпень 2010 року у сумі 2339582 грн., внаслідок віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 2339582,00 грн., нарахованої у зв'язку з придбанням товарів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Восток Україна» згідно з податковими накладними № 16399 від 10 серпня 2010 року, № 16380 від 09 серпня 2010 року, № 16360 від 07 серпня 2010 року, № 16357 від 06 серпня 2010 року, № 16333 від 04 серпня 2010 року, № 16446 від 13 серпня 2010 року, № 164747 від 18 серпня 2010 року, № 16372 від 09 серпня 2010 року, № 16512 від 21 серпня 2010 року, № 16518 від 22 серпня 2010 року, № 16471 від 18 серпня 2010 року, № 16328 від 04 серпня 2010 року, № 16587 від 31 серпня 2010 року, № 16267 від 01 серпня 2010 року, № 16354 від 06 серпня 2010 року, № 16442 від 13 серпня 2010 року, № 16362 від 08 серпня 2010, які (товари) не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську на підставі акту невиїзної документальної перевірки від 11 листопада 2010 було винесено податкове повідомлення-рішення №0001842310/0 від 12 листопада 2010 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2339582 грн. та штрафні санкції у розмірі 701874,60 грн., на загальну суму 3041457,00 грн. (а.с.8).

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності визначення податковим органом суми податку на додану вартість із застосуванням відповідних штрафних санкцій.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі Закон №168) та Законом України від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (надалі Закон №509).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоду у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 не дозволяється включати до податкового кредиту буд-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Отже, законодавець не ставить в залежність формування податкового кредиту покупцем товару від несплати податку або не подання звітності продавцем, оскільки за загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

З аналізу вищенаведених норм закону вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та право такого нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що 25 липня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» уклало договір №ДГ-250711 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-Восток Україна» на поставку узгодженими партіями протягом 5 календарних днів з дня отримання заявки товару на загальну суму 20000000 грн.

В період з 01 серпня 2010 року по 31 серпня 2010 року відповідно до договору №ДГ-250711 від 25 липня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Е-Восток Україна» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» вугілля АРШ-200:

01 серпня 2010 на загальну суму 2056331,56 грн., в тому числі податок на додану вартість - 342721,93 грн., що підтверджується податковою накладною від 01 серпня 2010 року №16267 (а.с.50), актом прийому-передачі від 01 серпня 2010 року (а.с.52), видатковою накладною №РН-16267 від 01 серпня 2010 року(а.с.51);

04 серпня 2010 року на загальну суму 249405,33 грн., в тому числі податок на додану вартість - 41567,55 грн., що підтверджується податковою накладною від 04 серпня 2010 року №16328 (а.с.53), актом прийому-передачі від 04 серпня 2010 року (а.с.55), видатковою накладною №РН-16328 від 04 серпня 2010 року(а.с.54);

04 серпня 2010 на загальну суму 911316,77 грн., в тому числі податок на додану вартість - 151886,13 грн., що підтверджується податковою накладною від 04 серпня 2010 року №16333 (а.с.62), актом прийому-передачі від 04 серпня 2010 року (а.с.64), видатковою накладною №РН-16333 від 04 серпня 2010 (а.с.63);

06 серпня 2010 року на загальну суму 1771196,43 грн., в тому числі податко на додану вартість - 295199,40 грн.. що підтверджується податковою накладною від 06 серпня 2010 року № 16354 (а.с.56), актом прийому-передачі від 06 серпня 2010 (а.с.58), видатковою накладною №РН-16354 від 06 серпня 2010 року (а.с.57);

06 серпня 2010 року на загальну суму 817444,39 грн., в тому числі податок на додану вартість - 136240,73 грн.. що підтверджується податковою накладною від 06 серпня 2010 року № 16357 (а.с.71), актом прийому-передачі від 06 серпня 2010 року (а.с.73), видатковою накладною №РН-16357 від 06 серпня 2010 року (а.с.72);

07 серпня 2010 року на загальну суму 914891,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 152481,93 грн.. що підтверджується податковою накладною від 07 серпня 2010 року № 16360 (а.с.65), актом прийому-передачі від 07 серпня 2010 року (а.с.67), видатковою накладною №РН-16360 від 07 серпня 2010 року (а.с.66);

08 серпня 2010 року на загальну суму 679313,10 грн., в тому числі податок на додану варітьсь - 113218,85 грн.. що підтверджується податковою накладною від 08 серпня 2010 року № 16362 (а.с.59), актом прийому-передачі від 08 серпня 2010 року (а.с.61), видатковою накладною №РН-16362 від 08 серпня 2010 року (а.с.60);

09 серпня 2010 року на загальну суму 260826,03 грн., в тому числі податок на додану вартість - 43471,00 грн., що підтверджується податковою накладною від 09 серпня 2010 року № 16372 (а.с.44), актом прийому-передачі від 09 серпня 2010 року (а.с.46), видатковою накладною №РН-16372 від 09 серпня 2010 року (а.с.45);

09 серпня 2010 року на загальну суму 1011676,80 грн., в тому числі податок на додану вартість - 168612,80 грн.. що підтверджується податковою накладною від 09 серпня 2010 року№ 16380 (а.с.74), актом прийому-передачі від 09 серпня 2010 року (а.с.75), видатковою накладною №РН-16380 від 09 серпня 2010 року (а.с.76);

10 серпня 2010 року на загальну суму 190154,34 грн., в тому числі податкуо на додану вартість - 31692,39 грн., що підтверджується податковою накладною від 10 серпня 2010 року № 16399 (а.с.68), актом прийому-передачі від 10 серпня 2010 року (а.с.70), видатковою накладною №РН-16399 від 10 серпня 2010 року (а.с.69);

13 серпня 2010 року на загальну суму 2043243,84 грн., в тому числі податкок на додану вартість - 340540,64 грн.. що підтверджується податковою накладною від 13 серпня 2010 року №16442 (а.с.34), актом прийому-передачі від 13 серпня 2010 (а.с.36), видатковою накладною №РН-16442 від 13.08.2010 (а.с.35);

13 серпня 2010 року на загальну суму 173364,26 грн., в тому числі податок на додану вартість - 28894,04 грн., що підтверджується податковою накладною від 13 серпня 2010 року № 16446 (а.с.37), актом прийому-передачі від 13 серпня 2010 року (а.с.39), видатковою накладною №РН-16446 від 13 серпня 2010 року (а.с.38);

18 серпня 2010 на загальну суму 89451,77 грн., в тому числі податок на додану вартість - 14908,63 грн., що підтверджується податковою накладною від 18 серпня 2010 року № 16474 (а.с.80), актом прийому-передачі від 18 серпня 2010 року (а.с.82), видатковою накладною №РН-16474 від 18 серпня 2010 року (а.с.81);

18 серпня 2010 року на загальну суму 61317,89 грн., в тому числі податок на додану вартість - 10219,65 грн., що підтверджується податковою накладною від 18 серпня 2010 року № 16471 (а.с.85), актом прийому-передачі від 18 серпня 2010 року (а.с.83), видатковою накладною №РН-16471 від 18 серпня 2010 (а.с.84);

21 серпня 2010 року на загальну суму 361183,14 грн., втому числі податку на додану вартість - 60197,19 грн., що підтверджується податковою накладною від 21 серпня 2010 року № 16512 (а.с.47), актом прийому-передачі від 21 серпня 2010 року (а.с.49), видатковою накладною №РН-16512 від 21 серпня 2010 року (а.с.48);

22 серпня 2010 року на загальну суму 2202467,36 грн., в тому числі податок на додану вартість - 367077,89 грн.. що підтверджується податковою накладною від 22 серпня 2010 № 16518 (а.с.77), актом прийому-передачі від 18 серпня 2010 року (а.с.79), видатковою накладною №РН-16518 від 18 серпня 2010 року (а.с.78).

31 серпня 2010 року на загальну суму 243907,43 грн., в тому числі податок на додану вартість - 40651,24 грн., що підтверджується податковою накладною від 31 серпня 2010 року № 16587 (а.с.41), актом прийому-передачі від 31 серпня 2010 року (а.с.43), видатковою накладною №РН-16587 від 31 серпня 2010 року (а.с.42).

Таким чином, з огляду на зазначені первинні документи вбачається, що позивач на підставі податкових накладних, як то вимагає закон, правомірно зарахував до податкового кредиту витрати з покупки у Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Восток Україна» вугілля.

Факт порушення контрагентами платника податків своїх податкових зобов'язань, як на тому наполягає відповідач (не подання ТОВ «Е-Восток Україна податкових декларацій) може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявленої платником податку податкової вигоди, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності і обережності і йому повинно було бути відомо про порушення, які допускалися контрагентами.

Посилання апелянта на те, що актом №173/1/15-7 від 05 травня 2010 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «Е-Восток Україна», а тому позивач не мав право включати до податкового кредиту суму за договірними відносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-Восток Україна», колегія суддів не приймає до уваги, оскільки анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Для підтвердження факту анулювання свідоцтва ПДВ не достатньо тільки акту податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оскільки матеріалами справи не підтверджено, чи виключено Товариство з обмеженою відповідальністю «Е-Восток Україна» з Єдиного реєстру платників податку на додану вартість та чи було здано підприємством вказане свідоцтво.

Апелянтом у доводах апеляційної скарги не було спростовано те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість) продавець Товариство з обмеженою відповідальністю «Е-Восток Україна» був виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Невиконання контрагентами зобов'язань зі сплати податку на додану вартість до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо документального підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, відповідальність за порушення податкового законодавства настає за порушення встановлених нормами законодавства вимог і має індивідуальний характер, а відтак платник податків не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства, допущені іншими платниками податків.

Відповідно до статті 10 Закону №168 та статей 1, 4 Закону №2181 ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки та в матеріалах справи відсутні докази несплати всіма переліченими постачальниками по ланцюгу податку на додану вартість до бюджету, не надані докази визнання недійсними угод укладених між позивачем та його постачальником, й між постачальником за ланцюгом.

Податковий орган, посилаючись на факт порушення постачальниками по ланцюгу вимог податкового законодавства щодо внесення податку на додану вартість до бюджету в порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надає до справи жодного доказу недотримання визначеними в акті перевірки підприємствами вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено, що зазначена господарська операція є фіктивною чи безтоварною, як і не доведено відсутність правових підстав для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких була включена до складу податкового кредиту відповідна сума податку на додану вартість.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року у адміністративній справі №2а-9480/10/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року у адміністративній справі №2а-9480/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2010 року №0001842310/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 2339582,00 грн. та штрафні санкції у сумі 701874,60грн. залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 08 квітня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана колегією суддів 11 квітня 2011 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська