Ухвала суду № 14878577, 17.02.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2011 р.справа № 2а-4678/08 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Мірошниченка М.В.

суддів: Руденко М.А. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання:Ганноченку А.О.

за участю представників :

позивача: Бухтіярова Н.М., довіреність від 25.05.2010р.;

відповідача: Сорока В.М., довіреність від 04.03.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську,

м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 21.11.2008р.

у справі № 2-а-4678/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче

інноваційне підприємство «Інно-Дніпро», м. Дніпродзержинськ,

Дніпропетровської області

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську,

м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

про визнання неправомірним і скасування

податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче інноваційне підприємство «Інно-Дніпро»заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання неправомірним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2007р. № 0016602301/0/40158, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 64567,50 грн., у т.ч. 43045,00 грн. основного платежу та 21522,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2008р. у справі №2-а-4678/08 позов задоволено. Визнано неправомірним і скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Дніпродзержинську від 20.11.2007р. №0016602301/0/40158.

Постанова суду першої інстанції ґрунтується на приписах п.п. 7.2.1, 7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», Положення «Про реєстрацію платників податку на додану вартість», затверджене наказом ДПА України №79 від 01.03.2000р., ст.91 ЦК України, ст.59 ГК України, ст.ст. 18, 36, 38, 40, 41 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»та мотивована тим, що позивачем відповідачу на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у листопаді 2004р. були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством порядку. Зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку відповідача в акті перевірки відсутні. Відповідність господарської операції та фактичний розрахунок за неї підтверджується також даними, які містяться в акті перевірки позивача. У листопаді 2004р. свідоцтво платника ПДВ у ТОВ «Торговельно-промисловий союз»було наявне та дійсне, податкові накладні виписувались ним на законних підставах та у позивача не було підстав не включати вказані суми до податкового кредиту. На момент здійснення господарських операцій, ТОВ «Торговельно-промисловий союз»був в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Угоди, по яким позивачем зроблено включення сум до податкового кредиту по накладним, виданим ТОВ «Торговельно-промисловий союз», не визнані недійсними та ніким не оскаржені.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ДПІ у м. Дніпродзержинську подана апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2008р. у справі №2-а-4678/08 та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування таких вимог відповідач посилається на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Зазначає зокрема, що судом не прийнято до уваги рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2006р., де зазначено, що директору ТОВ «Торговельно-промисловий союз»ОСОБА_3 не було відомо про реєстрацію цього товариства; засновником ОСОБА_4 установчі документи не складались та не підписувались. Отже, заповнений бланк податкової накладної, де значиться продавцем ТОВ «Торговельно-промисловий союз», вважається неналежним документом; податкові накладні виписані особою, яка не є платником ПДВ.

ТОВ «Науково-виробниче інноваційне підприємство «Інно-Дніпро»у відзиві на апеляційну скаргу та в доповненнях до відзиву вказує на те, що судом першої інстанції всебічно та повно зясовані обставини справи. Зазначає зокрема, що твердження відповідача про недійсність податкових накладних, виданих позивачеві ТОВ «Торговельно-промисловий союз», не підтверджено належними доказами. Чинним законодавством України не встановлено наслідком анулювання свідоцтва платника ПДВ позбавлення покупця права на одержання податкового кредиту за минулий до моменту анулювання період. Позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

В судовому засіданні 17.02.2011р. представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у запереченнях на неї.

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Камертон».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 17.02.2011р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, ДПІ у м. Дніпродзержинську була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Науково-виробниче інноваційне підприємство «Інно-Дніпро»з питань взаємовідносин з ТОВ «Торговельно-промисловий союз»за період з 01.10.2004р. по 31.12.2004р. За результатами перевірки складений акт №211/23/19436929 від 12.11.2007р.

В ході перевірки відповідачем було встановлено наступне. Листом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19.10.2007р. №20072/7/10-210 отримано копію рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2006р. про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Торговельно-промисловий союз»від 24.06.2004р. за №40502 з моменту вчинення запису.

Дарницьким районним судом м. Києва встановлено, що відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, пояснив, що йому невідомо про реєстрацію ТОВ «Торговельно-промисловий союз», відповідачем не підписувався жодний документ, пов'язаний з фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Торговельно-промисловий союз», а також ОСОБА_3 не має ніякого відношення до створення та діяльності ТОВ «Торговельно-промисловий союз».

Відповідно до установчого договору засновниками ТОВ «Торговельно-промисловий союз»є громадянин України ОСОБА_5 та громадянин України ОСОБА_4

Судом встановлено, що ОСОБА_4 установчі документи ТОВ «Торговельно-промисловий союз»не складались та не підписувались, нотаріально установчий договір за участю засновника не посвідчувався.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2006р. визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Торговельно-промисловий союз»від 24.06.2004р. за №40502 з моменту вчинення запису, визнано недійсним статут ТОВ «Торговельно-промисловий союз», а також визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Торговельно-промисловий союз»від 07.07.2004р. №37659801 з дати реєстрації.

Згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 01.02.2007р. №6379 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Торговельно-промисловий союз»виключено із реєстру платників податку на додану вартість з 07.07.2004р.

Перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахункам з ТОВ «Торговельно-промисловий союз»встановлено наступне. Попередньою позаплановою виїзною документальною перевіркою, проведеною ДПІ у м. Дніпродзержинську (довідка від 12.09.2007р. №179/23/19436929) встановлено, що ТОВ НВІКП «Інно-Дніпро»у листопаді грудні 2004р. мало взаємовідносини з ТОВ «Торговельно-промисловий союз», які відображені у бухгалтерському обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»у сумі 258268,93 грн.

Станом на початок та кінець періоду, який перевіряється, дебіторська/кредиторська заборгованість перед ТОВ «Торговельно-промисловий союз»відсутня.

Згідно договору від 06.10.2004р. №176 ТОВ «Торговельно-промисловий союз»за період з 01.10.2004р. по 31.12.2004р. здійснило послуги по демонтажу, розділюванню, сортируванню, завантаженню, перевезенню обладнання та металевих конструкцій, які належать ТОВ НВІКП «Інно-Дніпро»на загальну суму 258268,93 грн.

Розрахунки між субєктами господарювання проведені у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок у сумі 258268,93 грн.

На суму виконаних робіт ТОВ НВІКП «Інно-Дніпро»виписані наступні податкові накладні: №30/11-1 від 30.11.2004р. на суму 100475,45 грн., у т.ч. ПДВ 16745,91 грн.; №30/11-2 від 30.11.2004р. на суму 157793,48 грн., у т.ч. ПДВ 26298,91 грн.

За виконані роботи ТОВ «Торговельно-промисловий союз»склало акти приймання-передачі виконаних робіт, а саме: акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.11.2004р. №30/11-1 на загальну суму 100475,45 грн.; акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.11.2004р. №30/11 на загальну суму 157793,48 грн. Вищезазначені послуги включені до складу валових витрат у ІV кварталі 2004р.

За результатами перевірки встановлені наступні порушення чинного законодавства. ТОВ НВІКП «Інно-Дніпро»мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Торговельно-промисловий союз», у відношенні якого згідно рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2006р. визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації від 24.06.2004р. за №40502 з моменту вчинення запису та свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість, а саме, з 07.07.2004р.

Згідно договору №176 від 06.10.2004р. ТОВ «Торговельно-промисловий союз»надало послуги по демонтажу, завантаженню, сортировці, різці лома чорних металів ТОВ НВІКП «Інно-Дніпро», на суму яких виписані податкові накладні, які складено та підписано від імені ОСОБА_3 (директор ТОВ «Торговельно-промисловий союз») у листопаді 2004р. на загальну суму 258268,93 грн., в т.ч. ПДВ 43044,82 грн.

Суми податку на додану вартість включені до податкового кредиту у листопаді 2004р., знайшли відображення у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) та податковій декларації з ПДВ за листопад 2004р.

Податковим органом зроблено висновок про те, що ТОВ НВІКП «Інно-Дніпро»в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно віднесло до складу податкового кредиту у листопаді 2004р. витрати по сплаті ПДВ на загальну суму 43044,82 грн., які не підтверджені податковими накладними, так як податкові накладні виписані особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, ТОВ НВІКП «Інно-Дніпро»завищено податковий кредит у листопаді 2004р. на суму 43045 грн.

На підставі акту перевірки №211/23/19436929 від 12.11.2007р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2007р. №0016602301/0/40158, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 64567,50 грн., у т.ч. 43045,00 грн. основного платежу та 21522,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погодився із висновком податкового органу про заниження підприємством податку на додану вартість у листопаді 2004р. на суму 43045 грн., посилаючись на наступні обставини. На момент оформлення податкових накладних ТОВ «Торговельно-промисловий союз»було наділено правом складати й видавати покупцеві податкові накладні. Видані контрагентом податкові накладні відповідали вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідачем не доведено того, що податкові накладні були підписані неповноважною особою. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва, на яке посилається відповідач в акті перевірки, не вирішено питання про недійсність податкових накладних, складених і виданих ТОВ «Торговельно-промисловий союз»до винесення вказаного рішення. У звязку з цим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності зі п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Пунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»закріплено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що ТОВ «Торговельно-промисловий союз»в періоді, в якому виявлено заниження позивачем ПДВ з 01.10.2004р. по 31.12.2004р. - мало статус платника ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом платника ПДВ. Таким чином, ТОВ «Торговельно-промисловий союз»мало право складати та видавати податкові накладні позивачу при здійсненні господарських операцій.

Зміст податкових накладних, які виписані ТОВ «Торговельно-промисловий союз», не суперечать вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». В ході перевірки податковим органом також не виявлено будь-яких порушень щодо змісту таких податкових накладних.

Визнання в судовому порядку недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Торговельно-промисловий союз»від 24.06.2004р. за №40502 з моменту вчинення запису, визнання недійсним Статуту ТОВ «Торговельно-промисловий союз» та визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Торговельно-промисловий союз»від 12.07.2004р. №37659801, не є підставою для скасування Свідоцтва платника ПДВ з моменту його видачі, згідно з «Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79. Діючим законодавством України не передбачено анулювання Свідоцтва платника податку ПДВ з дати його видання.

Податковим органом також не надано будь-яких доказів того, що позивачеві було відомо про наявність обставин, встановлених у рішенні Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2006р., та завідомо неправомірне вчинення позивачем з ТОВ «Торговельно-промисловий союз»господарських операцій, спрямованих на незаконне отримання податкового кредиту.

Крім того, зі змісту рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2006р. не вбачається того, що дії посадових осіб ТОВ «Торговельно-промисловий союз»повязані саме з господарськими операціями з ТОВ НВІКП «Інно-Дніпро». Вказане рішення також не містить даних про не включення сум сплаченого ТОВ НВІКП «Інно-Дніпро»у складі ціни придбання послуг до складу податкових зобовязань ТОВ «Торговельно-промисловий союз»відповідних податкових періодів.

Отже, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2006р. не свідчить про порушення ТОВ НВІКП «Інно-Дніпро»вимог Закону України «Про податок на додану вартість», на які послався відповідач в акті перевірки №211/23/19436929 від 12.11.2007р.

Таким чином, ТОВ «Торговельно-промисловий союз»на момент здійснення господарських операцій з ТОВ НВІКП «Інно-Дніпро»мало статус платника ПДВ, а також мало законні підстави для складання податкових накладних. На підставі таких податкових накладних позивачем правомірно було сформовано податковий кредит.

У звязку з цим, у висновках акта перевірки податковий орган дійшов до безпідставного висновку про завищення позивачем податкового кредиту в сумі 43045 грн.

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам ст.71 КАС України, відповідачем не було доведено у встановленому законом порядку правомірності визначення позивачеві податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 64567,50 грн., у т.ч. 43045,00 грн. основного платежу та 21522,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, згідно податкового повідомлення-рішення від 20.11.2007р. №0016602301/0/40158.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог визнавши неправомірним та скасувавши спірне рішення субєкта владних повноважень.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених в оскаржуваній постанові.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2008р. у справі № 2-а-4678/08 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 21.03.2011р.

Головуючий:М.В. Мірошниченко

Суддя:М.А. Руденко

Суддя:О.В. Юхименко