Постанова № 14877909, 07.04.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 року Справа № 2а/2370/1626/2011

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі - Гришанові Д.Є.,

за участю: представника позивача Передерія А.С. - за довіреністю, представника відповідача Полтавця П.П. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до закритого акціонерного товариства «Графія України» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду, Черкаський міський центр зайнятості (далі-позивач) просить стягнути з закритого акціонерного товариства «Графія України» (далі-відповідач) кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 321 грн. 44 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.01.1999 року ОСОБА_3 звернувся до Черкаського міського центру зайнятості в пошуках роботи. 12.01.1999 року ОСОБА_3 на підставі поданої заяви був наданий статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, а 31.10.1999 року у звязку з працевлаштуванням безробітного за направленням служби зайнятості ОСОБА_3 було знято з обліку.

В період перебування на обліку в службі зайнятості з 12.01.1999 року по 31.10.1999 року ОСОБА_3 було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 1126 грн.49 коп.

25.10.2010 року ОСОБА_3 знову звернувся до позивача в пошуках роботи та 01.11.2010 року на підставі поданої заяви ОСОБА_3. було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

При наданні статусу безробітного було проведено перевірку даних безробітного та поданих ним документів та складено акт № 278 від 01.11.2010 року, яким встановлено, що ОСОБА_3 працевлаштований у відповідача не з 01.11.1999 року, а з 09.08.1999 року згідно наказу № 99-к від 10.08.1999 року. Таким чином, відповідач в корінці направлення на роботу надав невірні відомості про працевлаштування ОСОБА_3, оскільки вказав, що останній працевлаштований з 01.11.2010 року згідно наказу № 130-к, а запис в трудовій книжці свідчить про працевлаштування його з 09.08.1999 року згідно наказу № 99-к від 10.08.1999 року.

Таким чином, на думку позивача, допомога по безробіттю, виплачена ОСОБА_3 за період з 09.08.1999 року по 31.12.1999 року в сумі 321 грн.44 коп., підлягає утриманню з відповідача згідно наказу позивача № 57 від 10.11.2010 року.

Ухвалою від 28.03.2011 року суд по клопотанню відповідача залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, представник відповідача позовних вимог не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Вислухавши доводи представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 05.01.1999 року звернувся до позивача в пошуках роботи, на підставі поданої заяви від 12.01.1999 року ОСОБА_3 був наданий статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, а 31.10.1999 року у звязку з працевлаштуванням безробітного за направленням служби зайнятості його було знято з обліку.

Під час перебування на обліку у позивача в період часу з 12.01.1999 року по 31.10.1999 року, ОСОБА_3 було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 1126 грн.49 коп.

25.10.2010 року ОСОБА_3 знову звернувся до позивача в пошуках роботи та 01.11.2010 року на підставі поданої заяви йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

При наданні статусу безробітного позивачем було проведено перевірку поданих ним документів та встановлено, що ОСОБА_3 був працевлаштований у відповідача на посаді контролера КПП не з 01.11.1999 року, а з 09.08.1999 року, що вбачається з наказу відповідача № 99-к/134 від 10.08.1999 року, про що складено акт № 278 від 01.11.2010 року, в якому зазначені дані обставини.

Таким чином, на підставі досліджених доказів повністю спростовується інформація, зазначена в корінці направлення на роботу відповідача, засвідчена печаткою, про працевлаштування ОСОБА_3 з 01.11.2010 року згідно наказу № 130-к.

На підставі викладеного, допомога по безробіттю, виплачена ОСОБА_3 за період з 09.08.1999 року по 31.12.1999 року в сумі 321 грн.44 коп., згідно п.4 ч.2 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1533-III від 02.03.2000 року (далі Закон України № 1533-III) підлягає утриманню з відповідача.

Нормою ч.2 ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом УРСР «Про зайнятість населення»№ 803-XII від 01.03.1991 року передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Стаття 8 Закону України № 1533-III зазначає, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Відповідно до ст. 12 Закону України № 1533-III, виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду.

Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Статтею 23 Закону України № 1533-III передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 Закону України № 1533-III, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

У відповідності до ст. 30 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування, пп. «б»п.3 ст. 1 УРСР «Про зайнятість населення»№ 803-XII від 01.03.1991 року та п. 6.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року - застраховані особи зобов'язані у повному обсязі та у встановлені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування строки сплачувати внески страховикам, повідомляти страховиків про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядку його надання (зміни стану непрацездатності, в складі сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо). Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Графія України»: 18015, м. Черкаси вул. Громова, 2 (ідентифікаційний номер 02469333) на користь Черкаського міського центру зайнятості: 18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 330 (ідентифікаційний номер 21367756) кошти в сумі 321 (триста двадцять одна) грн. 44 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко