Постанова № 14877621, 29.03.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 року Справа № 2а/2370/270/2011

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Паламар П.Г.,

при секретарі Поштаренко О.І.,

за участю представника позивача Гречко І.В. за довіреністю, відповідача Городнюка О.П. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державного підприємства «Канівське лісове господарство»до Канівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Канівське лісове господарство»(далі позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області (далі відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення № 0000512301/0 від 31.12.2010 року про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 477801 грн., з якої 318534 грн. основного платежу та 159267 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Канівська обєднана державна податкова інспекція Черкаської області провела планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт № 166/23/00993352 від 22.12.2010 року.

На підставі акта перевірки відповідачем 31.12.2010 року прийняте податкове повідомлення рішення № 0000512301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість по основному платежу в сумі 318534 грн. та штрафних (фінансових) санкціях в сумі 159267 грн., а всього в сумі 477801 грн.

Позивач вважає, що відповідач при прийнятті рішення діяв всупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України, Закону України «Про податок на додану вартість»та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Зокрема, 20.01.2009 року позивач подав заяву відповідачу про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. За результатами її розгляду 10.02.2009 року відповідач видав позивачу відповідне свідоцтво № 100191879 серії НБ № 017494 про реєстрацію його як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, вказавши, що датою реєстрації є 01.01.2009 року, а датою початку дії свідоцтва 07.02.2009 року.

22.09.2009 року позивач подав відповідачу заяву про зняття його з реєстрації, як субєкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість та реєстраційну заяву платника ПДВ. 16.10.2009 року зазначені заяви позивачем відкликані.

22.09.2009 року відповідачем складений акт № 1 про виключення позивача - сільськогосподарського підприємства з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування. При цьому відповідач визначив дату виключення позивача 01.01.2009 року та з цієї ж дати останній вважається платником ПДВ на загальних підставах.

Зазначене рішення (акт № 1 від 22.09.2010 року) відповідача оскаржене позивачем до Черкаського обласного адміністративного суду. Постановою суду задоволено позов позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю.

Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у поданому запереченні на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Державне підприємство «Канівське лісове господарство»зареєстроване, як юридична особа 28.01.1992 року Канівською районною держаною адміністрацією Черкаської області, ідентифікаційний код 00993352.

Відповідно до копії довідки серії АБ № 306277 з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій, видами діяльності за КВЕД позивача, зокрема, є надання послуг, повязаних з лісовим господарством (код 02.02.0), лісозаготівлі (код 02.01.1), одержання продукції лісового господарства (02.01.2).

20.01.2009 року позивач подав відповідачу заяву встановленого зразка про реєстрацію його (сільськогосподарського підприємства) як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

За результатами розгляду заяви 10.02.2009 року відповідач видав позивачу свідоцтво № 100191879 серії НБ № 017494 про реєстрацію його як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, вказавши, що датою реєстрації є 01.01.2009 року, а датою початку дії свідоцтва 07.02.2009 року.

22.09.2009 року позивач подав відповідачу заяву про зняття його з реєстрації, як субєкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість та реєстраційну заяву платника ПДВ.

22.09.2009 року відповідачем прийнятий акт № 1 про виключення позивача - сільськогосподарського підприємства з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування. При цьому відповідач визначив дату виключення позивача 01.01.2009 року та з цієї ж дати останній вважається платником ПДВ на загальних підставах.

05.10.2010 року позивачу відповідачем видано свідоцтво № 100248218 про реєстрацію платника податку на додану вартість з 28.06.1997 року.

Відповідачем з 02.11.2010 року по 20.12.2010 року проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, про що складено акт № 166/23/00993352.

У акті перевірки зазначено заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 318534 грн.

31.12.2010 року відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення № 0000512301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість по основному платежу в сумі 318534 грн. та штрафних (фінансових) санкціях в сумі 159267 грн., а всього в сумі 477801 грн.

Законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Закону №168/97-ВР резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 81.6 ст. 81 Закону №168/97-ВР передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (п. 81.7. ст. 81 Закону №168/97-ВР).

Відповідно до п. 81.10. ст. 81 Закону №168/97-ВР для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість.

У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім того, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства. В той же час, відповідно до п. 81.11. ст. 81 Закону №168/97-ВР якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Відповідно до пп. «а» п. 81.12. ст. 81 Закону №168/97-ВР свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню у разі, якщо сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах.

Нормативний документ, яким визначається порядок реєстрації платників ПДВ є Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року №79 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 3 квітня 2000 року за №208/4429 (далі Положення №79).

Отже, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то відповідно до п. 29.3. Положення №79 такий субєкт зобовязаний не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення перевищення подати до органу державної податкової служби за місцем реєстрації заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою №3-РС, разом із Спеціальним свідоцтвом та всіма його завіреними копіями, а також заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних умовах за формою №1-ПДВ.

Так, 20.01.2009 року позивач подав до відповідача заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, при цьому причину зняття з реєстрації вказав п. 81.11. ст. 81 Закону №168/97-ВР, додавши до заяви свідоцтво №100191879 серії НБ №017494 про реєстрацію його як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

За таких обставин, відповідно до п. 33.1 анулювання Спеціального свідоцтва здійснюється за ініціативою сільськогосподарського підприємства. В такому випадку, орган державної податкової служби протягом десяти календарних днів від дня отримання такої заяви видає заявнику (відправляє поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво за процедурами перереєстрації, визначеними Положенням 79.

При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, датою початку дії нового Свідоцтва, датою анулювання Спеціального свідоцтва та датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є дата внесення відповідного запису до Реєстру. Датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником податку на загальних підставах, є перше число місяця, в якому було допущено перевищення, визначене пунктом п. 81.11. ст. 81 Закону №168/97-ВР (пункт 29 Положення №79).

Аналізуючи наведену норму суд приходить до висновку, що при виконанні субєктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість обовязку подання заяви про зняття його з реєстрації не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення перевищення в разі поставки протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів (послуг), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), звільняє його від нарахування та сплати ПДВ за періоди, в яких не були допущені такі відсоткові перевищення.

В той же час, Положенням № 79 визначено, що спеціальне свідоцтво підлягає анулюванню у разі, якщо сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником цього податку на загальних підстава, при цього таке анулювання може бути здійснене за ініціативою податкового органу і таке анулювання оформляється актом.

Так, 22.09.2009 року відповідач приймає акт № 1 про виключення позивача з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РС.

При цьому, приймання акту за формою № 6-РС передбачено у випадках, визначених п. п. 29.4, 29.5, 29.6 Положення № 79.

Пунктом 29.4. Положення № 79 визначено, що якщо сільськогосподарське підприємство не подає заяву (заяви) у строки та орган державної податкової служби за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, орган державної податкової служби складає акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РС.

На підставі такого акта орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрацію сільськогосподарського підприємства як платника податку на додану вартість на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації.

У цьому випадку дата реєстрації платником податку на додану вартість не змінюється, датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є дата затвердження акта про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником податку на загальних підставах, є перше число місяця, в якому було допущено перевищення, датою анулювання Спеціального свідоцтва та датою початку дії нового Свідоцтва є дата внесення до Реєстру запису про перереєстрацію.

Пунктом 29.5. Положення №79 закріплено, що якщо за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби встановить, що підприємство не відповідало критеріям, встановленим пунктом п. 81.6 ст. 81 Закону № 168/97-ВР (підпункт 26.1 пункту 26 цього Положення), на момент подання заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, яка стала підставою для видачі Спеціального свідоцтва, то орган державної податкової служби складає акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РС.

На підставі такого акта орган державної податкової служби виключає підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрацію сільськогосподарського підприємства як платника податку на додану вартість на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації.

У цьому випадку дата реєстрації платником податку на додану вартість не змінюється, датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є дата затвердження акта, датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником податку на загальних підставах, є дата реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, датою анулювання Спеціального свідоцтва та датою початку дії нового Свідоцтва є дата внесення до Реєстру запису про перереєстрацію.

Так, пунктом 29.6. Положення № 79 закріплено, що якщо сільськогосподарське підприємство після досягнення перевищення подало заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах, але не повідомило, що причиною зняття з реєстрації є перевищення, то після встановлення такого факту органом державної податкової служби на підставі акта про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РС в такому реєстрі проводиться коригування дати, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником податку на загальних підставах, на перше число місяця, в якому було допущено перевищення.

Дати реєстрації платником податку на додану вартість, виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та анулювання Спеціального свідоцтва не змінюються.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання протиправним і скасування рішення від 22.09.2009 року (акт № 1) про виключення державного підприємства «Канівське лісове господарство»з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.03.2010 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області № 1 від 22.09.2009 року про виключення державного підприємства «Канівське лісове господарство»з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 року по справі № 2а-72/10/2370 апеляційну скаргу Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області залишено без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що адміністративний позов обґрунтований та відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Канівське лісове господарство»до Канівської обєднаної державної податкової інспекції - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення Канівської обєднаної державної податкової інспекції від 31.12.2010 року № 0000512301/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Канівське лісове господарство»судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя П.Г. Паламар