Постанова № 14877418, 09.03.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6228/10/1770

09 березня 2011 року 16год. 58хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Янчук В.В

відповідача 1: представник Коритнюк В.О.,

відповідача 2: представник Крет В.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства обмеженою відповідальністю "Р.В.Метал Сервіс"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області

про стягнення суми бюджетного відшкодування, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Р.В.Метал Сервіс»(далі ТзОВ «Р.В.Метал Сервіс») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне (далі ДПІ у м. Рівне), Головного управління Державного казначейства у Рівненській області (далі ГУ ДКУ у Рівненській області) про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 64411 грн. 00 коп., що нарахована за січень 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем 19.02.2010 року до ДПІ у м. Рівне була подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2010 року з розрахунком бюджетного відшкодування, сума якого визначена в розмірі 64411 грн. 00 коп. До декларації подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків в банку. В подальшому ДПІ у м. Рівне проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Р.В.Метал Сервіс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року, про що складено довідку від 28.05.2010 року №726/582/23-300/30712400. В даній довідці зазначено, що перевіркою порушень не встановлено, проте на дату подання адміністративного позову сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 64411 грн. 00 коп. позивачу не повернута.

Позивач зазначає, що виконав умови, визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та правомірно задекларував податковий кредит, а в подальшому заявив бюджетне відшкодування з податку на додану вартість. ДПІ у м. Рівне після проведення перевірки повинна була або надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Чинне законодавство не передбачає права податкового органу з будь-яких причин утриматись від виконання зазначених дій. Норми Закону України «Про податок на додану вартість»не ставлять право платника податку на отримання бюджетного відшкодування у залежність від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу придбання товарів (робіт, послуг) до кінцевого виробника та не передбачають отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів субєкта господарювання у якості обовязкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Позивач просив стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКУ у Рівненській області на свою користь, на рахунок у банку, суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 64411 грн. 00 коп., що нарахована за січень 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКУ у Рівненській області на користь ТзОВ «Р.В.Метал Сервіс», на рахунок у банку, суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 64411 грн. 00 коп., що нарахована за січень 2010 року.

Представник відповідача ДПІ у м. Рівне в судовому засіданні адміністративний позов не визнав та пояснив, що у довідці від 28.05.2010 року №726/582/23-300/30712400 про підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування зазначено про те, що остаточний висновок буде зроблено після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання до виробника. Оскільки матеріали зустрічних перевірок на запити відповідача 1 про документальне підтвердження взаєморозрахунків по основних постачальниках ТзОВ «Р.В.Метал Сервіс»не надійшли, тому суми бюджетного відшкодування не повернуті позивачу. Представник відповідача ДПІ у м. Рівне просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача ГУ ДКУ у Рівненській області адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях від 15.02.2011 року №03-01/434, та зазначила, що відповідно до статті 200 Податкового кодексу України підставою для здійснення бюджетного відшкодування платнику податків органами Державного казначейства України є висновок відповідного податкового органу. Згідно з вимогами Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року № 39 та Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року №451/501/132, відшкодування податку на додану вартість здійснюється за узагальненою інформацією про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та висновками регіональних податкових органів (до 01.01.2011 року отриманим реєстром та висновками регіональних податкових органів). Такі висновки та реєстри від ДПІ у м. Рівне про відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року ТзОВ «Р.В.Метал Сервіс»не надходили. Представник відповідача ГУ ДКУ у Рівненській області просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Р.В.Метал Сервіс»є субєктом господарювання, з 13.03.2000 року взято на облік платника податків у ДПІ у м. Рівне, зареєстроване платником податку на додану вартість, про що видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.04.2000 року №24918108.

19.02.2010 року позивач подав до ДПІ у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, у якій відобразив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку в розмірі 64411грн.00коп., та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

ДПІ у м. Рівне проведено перевірку показників податкової звітності позивача за січень 2010 року, про що складено довідку №726/532/23-300/30712400 від 28.05.2010 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Р.В.Метал Сервіс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року». У розділі 4 «Висновок»довідки №726/532/23-300/30712400 від 28.05.2010 року зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року в розмірі 64411 грн. 00 коп., оскільки на момент підписання довідки перевірки відсутні відповіді на направлені запити до інших ДПІ про проведення перевірок документального підтвердження взаєморозрахунків по основних постачальниках.

В розділах 3.1.2 та 3.2.2 довідки в частині перевірки правильності визначення податкового кредиту за листопад 2009 року, грудень 2009 року зазначено, що проведеною перевіркою не встановлено заниження або завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядках 10-17 декларації; на формування цих показників вплинуло здійснення операцій придбання металопродукції (лист, лист г/к, швеллер, арматура, угол, труба, квадрат, круг, полоса) для виробництва контейнерів для збирання і транспортування сміття, які реалізовані за межами митного кордону України.

Вказаною довідкою було встановлено та підтверджено правомірність формування податкового кредиту за листопад 2009 року, грудень 2009 року на підставі таких документів: податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт (наданих послуг), платіжних доручень, банківських виписок, реєстрів отриманих податкових накладних, реєстрів бухгалтерського обліку по рахунках 631, 70, 64, 311, оборотно-сальдових відомостей. Копії зазначених первинних документів, реєстрів, платіжних доручень по господарських операціях, відповідні суми податку по яких були відображені в складі податкового кредиту листопада-грудня 2009 року та вплинули на формування бюджетного відшкодування січня 2010 року, долучені до матеріалів справи. Невідповідність вказаних первинних документів, на підставі яких товариством включено суми сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а в подальшому до бюджетного відшкодування, вимогам підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДПІ у м. Рівне не встановлено. Також за результатами перевірки податковим органом не було виявлено фіктивних господарських операцій між позивачем та його контрагентами, по яких було заявлено бюджетне відшкодування.

Отже, перевіркою не було встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту чи податкових зобовязань та не виявлено помилок при здійсненні розрахунку сум бюджетного відшкодування за січень 2010 року, з урахуванням того, що податковим органом не приймалися рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вказаний податковий період.

Станом на день розгляду справи сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлена позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року, складає 64411грн.00коп.

На думку суду, позивач ТзОВ «Р.В.Метал Сервіс»дотримав умов формування податкового кредиту з податку на додану вартість, має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 64411 грн. 00 коп., заявлене у податковій декларації з податку на додану вартість у січні 2010 року, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями, чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обовязкових реквізитів.

Судом встановлено, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірно у листопаді 2009 року, грудні 2009 року включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, сплачений (нарахований) при придбанні товару у найбільших постачальників СП ТОВ «Метал Холдінг», ТОВ «Монерон».

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктами 7.7.4, 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає суду підстави прийти до висновку, що Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає проведення перевірки контрагентів платника податку на додану вартість по ланцюгу постачання до виробника як обовязкову умову відшкодування податку на додану вартість, а повязує можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України з фактичною сплатою податку контрагенту платника в ціні придбаних товарів (послуг) у попередніх податкових періодах.

Положення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам, з огляду на те, що відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10 Закону). Таким, чином, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, суд не бере до уваги пояснення представника відповідача ДПІ у м. Рівне про те, що позивач не може отримати бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за відсутності результатів зустрічної перевірки, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету та не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість. Діючий порядок проведення бюджетного відшкодування встановлює рівні права для всіх платників податку на додану вартість, які мають право на бюджетне відшкодування, та дає достатні можливості податковим органам своєчасно виявляти невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, з метою недопущення безпідставного бюджетного відшкодування і, як наслідок, втрат бюджету.

З довідки перевірки №726/532/23-300/30712400 від 28.05.2010 року вбачається відсутність порушень при визначенні позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, за результатами перевірки відповідачем ДПІ у м. Рівне не було виявлено фіктивних господарських операцій між позивачем та його контрагентами, по яких було заявлено бюджетне відшкодування, але зазначено, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2010 року буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Рівне не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів «б», «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість»ДПІ у м. Рівне мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Такий обовязок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний ДПІ у м. Рівне, чим були порушені права позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 64411 грн. 00 коп., нарахованої за січень 2010 року, підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) на користь позивача підлягає до стягнення з Державного бюджету України 644 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №1931 від 24.12.2010 року.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області на користь Товариства обмеженою відповідальністю "Р.В.Метал Сервіс" суму бюджетного відшкодування у розмірі 64 411 (шістдесят чотири тисячі чотириста одинадцять) грн. 00 коп., що нарахована за січень 2010 року

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.В.Метал Сервіс" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 644 (шістсот сорок чотири) грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.