Постанова № 14877423, 16.03.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5578/10/1770

16 березня 2011 року 16год. 10хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чучалін В.І. , представник Чучаліна К.В.,

відповідача: представник Оніщук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ" ДАК" "Автомобільні дороги України"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство “Рівненський облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України” (далі - ДП “Облавтодор”) звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне №0001321742/0/17-123 від 23.07.2010 р. про визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 45000 грн. в т.ч. 15000 грн. основного платежу та 45000 грн. застосованих штрафних санкцій.

До початку розгляду справи по суті, позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Згідно даної заяви позивач просив суд додатково визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0002542342/0 від 09.08.2010 р., відповідно до якого позивачу було визначено податкове зобовязання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 2607329 грн. в т.ч. 1331468 грн. основного платежу та 1275861 грн. застосованих штрафних санкцій; № 0002552342/0 від 09.08.2010 р.. відповідно до якого позивачу було визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1656155 грн. в т.ч. 1104103 грн. основного платежу та 552052 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0002562342/0 від 09.08.2010 р. відповідно до якого позивачу було визначено частину чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету в сумі 38440 грн. в т.ч. 7950 грн. основного платежу та 30490 грн. застосованих штрафних санкцій.

В обґрунтування адміністративного позову з урахуванням вимог заяви про збільшення позовних вимог позивач зазначає, що пп. 4.2.10 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-IV від 22.05.2003 р. передбачає оподаткування доходів у вигляді неустойки, штрафу та пені фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або моральної шкоди. За своєю суття моральна шкода не штрафними санкціями та не відповідає визначенням неустойки, штрафу або пені. Таким чином позивач вважає, що виплата моральної шкоди не є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Обґрунтовуючи безпідставність визначення податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість позивач вказував, що у ревізорів ДПІ у м. Рівне були відсутні будь-які підстави вважати, що право чини вчинені ДП “Рівненський облавтодор” з ПП. “Приват” та ТОВ “Доркомплектсервіс” є нікчемними. Вчинення господарських зобовязань підтверджується первинними документами оформленими у відповідності до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” № 996-XIV від 16.07.1999 р., розрахунковими документами та податковими накладними, що відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. Товари поставлено в повному обсязі і взаємних претензій сторони один до одного не мають. В наступному товарно-матеріальні цінності придбанні у вказаних вище контрагентів були використані в рамках господарської діяльності ДП “Рівненський облавтодор”. На момент вчинення господарських операцій ПП. “Приват” та ТОВ “Доркомплектсервіс” володіли належним обсягом право- та дієздатності і були в установленому порядку зареєстровані платниками податку на додану вартість. Доказів щодо фіктивного характеру діяльності ПП. “Приват” та ТОВ “Доркомплектсервіс” в акті перевірки податковим органом наведено не було. Таким чином, позивач вважає такі висновки ДПІ у м. Рівне безпідставними та надуманими.

Спростовуючи висновки ДПІ у м. Рівне про отримання безповоротної фінансової допомоги позивач посилався на пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/97-ВР від 28.12.1994 р. та вказував, що згідно даної норми права під безповоротною фінансовою допомогою можна розуміти лише суму грошові кошти у готівковому або безготівковому вигляді, а не металобрухт. Таким чином, ревізори необґрунтовано дійшли висновку, про отримання ДП “Рівненський облавтодор” безповоротної фінансової допомоги.

Позивач вказав, що збільшення амортизаційних відрахувань на основні фонди повязане з їх переоцінкою проведеною згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку “Основні засоби” затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 92 від 27.04.2000 р. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. № 288/4509 в результаті чого збільшилася їх балансова вартість . При цьому розмір амортизаційних відрахувань було визначено з дотриманням приписів ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р.

Зазначив, що при визначенні обєкта оподаткування по операціях з металобрухтом відповідачем було застосовано пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. та визначено звичайну ціну товару, при цьому жодних обґрунтувань розміру звичайної ціни товару в акті перевірки не наведено.

На противагу доводам ДПІ у м. Рівне про необхідність відрахування до складу бюджету частини чистого прибутку позивач вказує, що не являється державним унітарним підприємством як наслідок відсутній обовязок щодо перерахування до бюджету авансових платежів по чистому прибутку.

В судовому засіданні представники позивача підтримали адміністративний позов повністю та додатково пояснили суду, що податковий кредит сформований ДП “Рівненський облавтодор” на протязі періоду січень 2009 березень 2010 рр. повністю підтверджується податковими накладними, що складені з вимогами Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. проте в силу незрозумілих причин частину з них ревізорами ДПІ у м. Рівне не було враховано під час проведення перевірки. Просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Державна податкова інспекція у м. Рівне адміністративний позов не визнала з підстав викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що під час проведення документальних перевірок ДП “Рівненський облавтодор” було виявлено ряд порушень податкового законодавства. Так зокрема було встановлено, що згідно судового рішення, що набрало законної сили позивачем було виплачено моральну шкоду фізичній особі без попереднього утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Аналазізуючи господарські операції вчинені ДП “Рівненський облавтодор” з ТОВ “Доркомплектсервіс” та ПП. “Приват”, ревізори ДПІ у м. Рівне дійшли висновку, що останні за своєю суттю не відповідають нормам 203, 215, 228 Цивільного кодексу України та є нікчемними. Враховуючи нікчемність господарських операцій на думку ДПІ у м. Рівне валові витрати та податковий кредит сформовані ДП “Рівненський облавтодор” документально не підтверджуються.

На думку відповідача вартість безоплатно отриманої філією Рівненський ДЕД демонтованої барєрної огорожі від Служби автомобільних доріг України слід розцінювати як безповоротну фінансову допомогу та включати у відповідності до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. до складу валових доходів звітної декларації по податку на прибуток підприємств.

Відповідач вказав, що частина податкового кредиту сформованого ДП “Рівненський облавтодор” за період січень 2009 березень 2010 рр. під час проведення документальної перевірки всупереч пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. не було підтверджено податковими накладним, у звязку на вказані суми податковий кредит було зменшено.

Обґрунтовуючи правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення ДП “Рівненський облавтодор” частину чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету податковий орган стверджує, що ДП “Рівненський облавтодор” має всі ознаки унітарного державного підприємства та зобовязано сплачувати згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 26.12.2008р № 835-VI частину чистого прибутку до бюджету.

На думку представника ДПІ у м. Рівне всі виявлені під час проведення перевірки є неспростовними і підстав для задоволення адміністративного позову не має. Просив суд повністю відмовити в задоволенні позову ДП “Рівненський облавтодор” про скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Рівне було проведено декілька документальних перевірок дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за результатами яких було складено акти перевірок № 1005/23-100/26206621 від 09.07.2010 р. та № 1095/23-100/31994540 від 27.07.2010 р.

На підставі акта перевірок № 1005/23-100/26206621 від 09.07.2010 р. заступником начальника ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001321742/0/17-123 від 23.07.2010 р. згідно якого було визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 45000 грн. в т.ч. 15000 грн. основного платежу та 45000 грн. застосованих штрафних санкцій.

На підставі акта перевірки № 1095/23-100/31994540 від 27.07.2010 р. заступником ДПІ у м. Рівне було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002542342/0 від 09.08.2010 р., відповідно до якого позивачу було визначено податкове зобовязання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 2607329 грн. в т.ч. 1331468 грн. основного платежу та 1275861 грн. застосованих штрафних санкцій; № 0002552342/0 від 09.08.2010 р.. відповідно до якого позивачу було визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1656155 грн. в т.ч. 1104103 грн. основного платежу та 552052 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0002562342/0 від 09.08.2010 р. відповідно до якого позивачу було визначено частину чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету в сумі 38440 грн. в т.ч. 7950 грн. основного платежу та 30490 грн. застосованих штрафних санкцій.

ДП “Рівненський облавтодор” скористався правом на адміністративне оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень. За результатами розгляду первинні та повторні скарги було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Судом встановлено, що філією Рівненський ДЕД на підставі актів про облік демонтованих технічних засобів при ремонті автодороги “Київ-Чоп “ в результаті демонтажу (зняття) барєрної огорожі на а/дорозі “Київ-Чоп” філією “Рівненська ДЕД” оприбутковано металобрухт та інші матеріальні цінності на загальну суму 701960,40 грн. (584967 грн. без ПДВ та ПДВ в сумі 116993,40 грн. ), а саме: акт б/н від 17.08. 2009 р. -огородження 273,005 т на суму 222586,70 грн.; акт б/н від 15.10. 2009 р. залізобетонні опори 542 шт. на суму 46374,90 грн. з ПДВ; Акт б/н від 03.11. 2009 р. - мостові прольоти 263,45 т на суму 184415,00 грн. з з ПДВ; акт б/н від 03.11. 2009 р. - огородження (оцин) 67,024 т на суму 46895,80 грн. з ПДВ; акт б/н від 05.12. 2009 р. - огородження 296,6 т на суму 201688 грн. з ПДВ.

Під час проведення перевірки було надано акт №1 від 25.11.2009 р. про облік повернених сум демонтованих технічних засобів, завіреним службою автомобільних доріг, який підтверджує, що сума повернення по демонтованому огородженню обємом 139,8 т на суму 97842 грн. (в т.ч. 81535 грн. - вартість товару, та 16307 грн. - ПДВ) . За період з 01.01.2009р по 31.03.2010р філією “Рівненська ДЕД” було реалізовано частину металобрухту демонтованої огорожі в кількості 304,663 т іншим для СПД : ТОВ “Шарбон”, ПП. “Метпромресурс”, ТОВ “Сучасні дорожні технології” , ПП. “ІКГ”, РФ “Парітет А”. У грудні 2009р філією “Рівненська ДЕД” передано на філію “Гощанська ДЕД” по рахунку № 683.1 (внутрішні розрахунки) металобрухту в кількості 151.75 т на суму 85992,17 грн. Залишки металобрухту станом на 01.04.2010 р. складають 275,394 т на суму 227846,42 грн., в т. ч. по дільницях філії “Рівненська ДЕД” : ДРП №1 - 113,16 т на суму 131898,14 грн., ДРП №2 - 150,75 т на суму 85083,41 грн., ДРП №3 - 9,407 т на суму 6109,53 грн., відділ механізації - 2,077 т на суму 4755,34 грн.

На думку ДПІ у м. Рівне вартість безоплатного отриманого металобрухту та інших технічних засобів при демонтажі барєрної огорожі на автодорозі “Київ-Чоп” філією “Рівненська ДЕД” сумі 503432 грн. (584967 - 81535-зворотня сума ) слід розцінювати як безповоротну фінансову допомогу та у відповідності до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. включати до складу валових доходів звітної декларації.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Вказана норма визначає вичерпний перелік випадків коли кошти можна класифікувати у якості безповоротної фінансової допомоги.

Отриманий філією Рівненський ДЕД металобрухт від Служби автомобільних доріг України не являється грошовими коштами та не може розцінюватися як безповоротна фінансова допомога. Крім того, як вбачається з акта перевірки № 1095/23-100/31994540 від 27.07.2010 р. на момент її проведення залишки металобрухту складають 275,394 т на суму 227846,42 грн. Крім того, як пояснив представник позивача між Службою автомобільних доріг України та філією Рівненський ДЕД існує наявна заборгованість в сумі не компенсованої виконаними роботами вартості отриманого металобрухту. Таким чином, матеріалами справи спростовується твердження про безоплатне отримання філією Рівненський ДЕД металобрухту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що ДПІ у м. Рівне було безпідставно включено до складу валових доходів в якості безповоротної фінансової допомоги балансову вартість металобрухту в сумі 503432 грн. отриманого філією Рівненський ДЕД в Служби автомобільних доріг України.

Як вбачається з акта перевірки № 1095/23-100/31994540 від 27.07.2010 р. на думку податкового органу філія Рівненський ДЕД не вірно визначала приріст балансової вартості запасів в результаті чого відбулося його заниження на суму 410566 грн. в т.ч. IV-й квартал 2009 р. на суму 311105 грн. та за І кв. 2010 р. на 99461 грн. та завищення убутку балансової вартості запасів за І кв. 2010 р. на суму 44066 грн.

Крім того, філією “Рівненський райавтодор” в І квартал 2010р. було завищено убуток балансової вартості запасів на суму 58615 грн. та занижено приріст балансової вартості записів на суму 141385 грн.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Обґрунтовуючи виявлене порушення ревізори ДПІ у м. Рівне вказують на допущено філією Рівненський ДЕД та філією “Рівненський райавтодор” арифметичну помилку.

Відповідно до пп. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 р. за № 925/11205 - За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються субєктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб субєкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників субєкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

Згідно п. 15 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-XII від 04.12.1990 р. вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 р. за № 925/11205 щодо оформлення результатів документальних перевірок в розрізі законодавчо наданих для ДПІ у м. Рівне прав суд прийшов до висновку, що про неналежне оформлення результатів перевірки, в результаті чого встановити правомірність тверджень ревізорів про заниження філією Рівненський ДЕД приросту балансової вартості запасів на суму 410566 грн. не є можливим. Під час проведення перевірки слід було вимагати у посадових осіб ДП “Рівненський облавтодор” проведення інвентаризації всіх запасів філією Рівненський ДЕД та філією “Рівненський райавтодор” і лише на підставі акта інвентаризації співставляючи його з даними декларацій по податку на прибуток підприємств стверджувати про наявність чи відсутність заниження приросту балансової вартості запасів.

Враховуючи вищевикладене, доводи податкового органу про заниження філією Рівненський ДЕД балансової вартості запасів та, відповідно, валового доходу на суму 410566 грн. в т.ч. IV-й квартал 2009 р. на суму 311105 грн. та за І кв. 2010 р. на 99461 грн. та філією “Рівненський райавтодор” в 1 кв. 2010 р. на суму 141385 грн. суд вважає не обґрунтованими та безпідставними.

З аналогічних підстав є необґрунтованим зменшення валових витрат через завищення убутку балансової вартості запасів по філії Рівненський ДЕД за І кв. 2010 р. на суму 44066 грн. та філією “Рівненський райавтодор” в І квартал 2010р. суму 58615 грн.

Як вбачається з акта перевірки № 1095/23-100/31994540 від 27.07.2010 р. ревізори ДПІ у м. Рівне стверджуються що правочини вчинені філією “Доркомплект” з ТОВ “Доркомплектсервіс” та ПП “Приват” є нікчемними як наслідок сформовані валові витрати та податковий кредит по вказаних операціях не підтверджуються належними документами.

Як вбачається з матеріалів справи між філією “Доркомплект” (як Покупцем) та ТОВ “Доркомплектсервіс” (як Продавцем) було укладено договір поставки №17/10-08-05 від 17.10.08 р. Бітуму БНД 60/90:

ТОВ “Доркомплектсервіс за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р. передано до оплати наступні видаткові накладні:

№ РН-0000051 від 31.03.09 р. на суму 188015,3 грн. та 37603,06 ПДВ всього в сумі 225618,4 грн.; № РН-0000050 від 31.03.09р. на суму 187715,3 грн. та 37543,06 грн. ПДВ в загальній сумі 225258,4 грн.; № РН-0000052 від 31.03.09 р. на суму 187565,3 грн. та 37513,06 грн. в загальній сумі 225078,4 грн.; № РН-0000026 від 12.03.09 р. на суму 185778 грн. в т.ч. 37155,6 грн. ПДВ, загалом 222933,6 грн.; № РН-0000027 від 12.03.09 р. на суму 370506 грн. та ПДВ 74101,2 грн., загалом на суму 444607,2 грн.; № РН-0000065 від 13.04.09 р. на суму 107969,05 грн. та ПДВ 21593,81 грн. загалом на суму 129562,9 грн.; № РН-0000066 від 14.04.09 р. на суму 113294,9 грн. та ПДВ на суму 22658,98 грн. загалом на суму 135953,9 грн.; № РН-000067 від 15.04.09 р. на суму 100222,4 грн. та ПДВ 20044,48 грн. загалом на суму 120266,9 грн.; № РН-000086 від 21.04.09 р. на суму 187415,3 грн. та ПДВ на суму 37483,06 грн., загалом на суму 224898,4 грн.; № РН-000099 від 21.04.09 р. на суму 185215,3 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 37043,06 грн., загалом на суму 222258,4 грн.; № РН-0000085 від 17.04.09 р. на суму 187865,3 грн. та ПДВ на суму 37573,06 грн. загалом на суму 225438,4 грн.; № РН-000087 від 21.04.09 р. на суму 187265,3 грн. та ПДВ в сумі 37453,06 грн., загалом на суму 224718,4 грн.; № РН-000098 від 21.04.09 р. на суму 183015,3 грн. та ПДВ в сумі 36603,06 грн., загалом на суму 219618,4 грн.; № РН-0000070 від 17.04.09 р. на суму 187415,3 грн. та ПДВ в сумі 37483,06 грн. загалом на суму 224898,4 грн.; № РН-0000103 від 27.04.09 р. на суму 179588 грн. та ПДВ на суму 35917,6 грн., загалом в сумі 215505,6 грн.; № РН-000113 від 24.06.09 р. на суму 217133,9 грн. та ПДВ в сумі 43426,78 грн., загалом на суму 260560,7 грн.; № РН-000112 від 24.06.09 р. на суму 216430,9 грн. та ПДВ в сумі 43286,18 грн., загалом на суму 259717,1 грн.; № РН-000122 від 30.06.09 р. на суму 216886,6 грн. та ПДВ в сумі 43377,32 грн.. загалом в сумі 260263,9 грн.; № РН-000125 від 01.07.09 р. на суму 216535,1 грн. та ПДВ в сумі 43307,02 грн., загалом на суму 259842,1 грн.; № РН-000126 від 02.07.09 р. на суму 216886,6 грн. та ПДВ в сумі 43377,32грн., загалом на суму 260263,9 грн.; № РН-000127 від 02.07.09 р. на суму 176605 грн. та ПДВ в сумі 35321грн., загалом на суму 211926 грн.

ТОВ “Доркомплектсервіс” виписані наступні податкові накладні: № 29 від 31.03.09 р. на суму 225618,41 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 37603,06 грн.; № 30 від 31.03.09 р. на суму 225078,4 грн. в т.ч. ПДВ 37513,06 грн.; № 31 від 31.03.09 р. на суму 225258,4 грн. в т.ч. ПДВ 37543,06 грн.; № 7 від 12.03.09 р. на суму 222933,6 грн. в т.ч. ПДВ 37155,6 грн.; № 8 від 12.03.09 р. загалом 444607,2 грн. в т.ч. ПДВ 74101,2 грн.;№ 37 від 13.04.09 р. на суму 129562,9 грн. в т.ч. ПДВ 21593,81 грн.; № 39 від 14.04.09 р. на суму 135953,9 грн. в т.ч. ПДВ 22658,98 грн.; № 43 від 15.04.09 р. на суму 120266,9 грн. в т.ч. ПДВ 20044,48 грн.; № 48 від 17.04.09 р. на суму 224898,4 грн. в т.ч. ПДВ 37483,06 грн.; № 67 від 21.04.09 р. на суму 222258,4 грн. в т.ч. ПДВ 37043,06 грн.; № 71 від 21.04.09 р. на суму 225438,4 грн. в т.ч. ПДВ 37573,06 грн.; № 73 від 21.04.09 р. на суму 224718,4 грн. в т.ч. ПДВ 37453,06 грн.; № 66 від 21.04.09 р. на суму 219618,4 грн. в т.ч. ПДВ 36603,06 грн.; № 72 від 21.04.09 р. на суму 224898,4 грн. в т.ч. ПДВ 37483,06 грн.; № 79 від 27.04.09 р.на суму 215505,6 грн. в т.ч. ПДВ 35917,6 грн.; № 88 від 24.06.09 р. на суму 260560,7 грн. в т.ч. ПДВ на суму 43426,78 грн.; № 89 від 24.06.09 р. на суму 259717,1 грн. в т.ч. ПДВ 43286,18 грн.; № 96 від 30.06.09 р. на суму 260263,9 грн. в т.ч. ПДВ 43377,32 грн.; № 99від 01.07.09 р. на суму 259842,1 грн. в т.ч. ПДВ 43307,02 грн.; № 100 від 02.07.09 р. на суму 260263,9 грн. в т.ч. ПДВ 43377,32 грн.; № 101 від 02.07.09 р. на суму 211926 грн. в т.ч. ПДВ 35321 грн.

Таким чином, філією “Доркомплект” (Покупець) та ТОВ “Доркомплектсервіс” товарно матеріальних цінностей на суму 3999324,15 грн. та ПДВ в сумі 799864,8, загалом на суму 4799189 грн.

Відповідно до залізничних накладних транспортування бітуму БНД 60/90 здійснювалось з Луганської області, м. Лисичанськ.

За наслідками виконання господарських операцій філією “Доркомплект” до складу валових витрат віднесено витрати в сумі 3999324 грн., в т.ч.: в 1 кварталі 2009 р. витрати в сумі 1119580 грн.; в 2 кварталі 2009 р. витрати в сумі 2269718 грн.; в 3 кварталі 2009 р. витрати в сумі 610027 грн. Крім того, було сфоромвано податковий кредит по податку на додану вартість за відповідні періоди: березень 2009 р. в сумі 223915,98 грн.; квітень 2009 р. в сумі 323853,23 грн.; червень 2007р. в сумі 130090,28 грн.; липень 2009 р. в сумі 122005,34 грн.

Крім того, філією “Доркомплект” (Покупець) та ПП “Приват” (Продавець) було укладено усний договір поставки, згідно якого ПП “Приват” передано до оплати наступну видаткову накладну № РН 11157 від 17.03.2009р. на суму без ПДВ 6910,0 грн., ПДВ 1382,0 грн. Товар було отримано повністю, а кошти перераховано для контрагента.

На підставі наведених документів філією “Доркомплект” до складу валових витрат в 1 кв. 2009 р. було віднесено витрати в сумі 6910,0 грн.

На підставі податкової накладної виписаної ПП. “Приват” № 11165 від 17.03.09р. на суму без ПДВ 6910,0 грн., ПДВ 1382,0 грн. в березні 2009 р. було сформовано податковий кредит.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи повністю підтверджується документальне оформлення господарських операцій між філією “Доркомплект” з ТОВ “Доркомплектсервіс” та з ПП. “Приват”.

Транспортування придбаного бітуму було здійснено залізничним транспортом і вказані обставини підтверджуються в акті перевірки. В наступному придбаний товар було використано в господарській діяльності позивача для виробництва асфальту, що підтверджується документально та не заперечується представниками ДПІ у м. Рівне ні під час написання акта перевірки № 1095/23-100/31994540 від 27.07.2010 р., ні під час судового розгляду справи.

На момент їх вчинення відомості про ТОВ “Доркомплектсервіс” та ПП. “Приват” знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ч. 1, ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15 травня 2003 р. № 755-IVЯкщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, ТОВ “Доркомплектсервіс” та ПП. “Приват” у встановлено порядку були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали право виписувати податкові накладні.

Вказані обставини доводять, що контрагенти ТОВ “Доркомплектсервіс” та ПП. “Приват” володіли необхідною право та дієздатністю та реально здійснювали поставки товарів для вчинення господарських операцій, що ставляться податковим органом під сумнів.

Доводи ДПІ у м. Рівне щодо відсутності фактичної спрямованості з боку сторін на реальне настання правових наслідків обумовлених в договорі судом не беруться судом до уваги так як вказані обставини не підтверджуються письмовими доказами.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

До матеріалів перевірки та матеріалів справи ДПІ у м. Рівне не долучено жодного доказу, що засвідчує безтоварність господарських операцій вчинених філією “Доркомплект” з ТОВ “Доркомплектсервіс” та з ПП. “Приват”, таким чином суд вважає, що правочини відповідають вимогам ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому у відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні вимоги передбачаються пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Матеріали справи містять копії документів, обовязковість наявності яких передбачена правилами податкового обліку для підтвердження сформованих валових витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з доводами ДПІ у м. Рівне про завищення філією “Доркомплект” валових витрат в сумі 3999324 грн. та податкового кредиту в сумі 799864,8 грн. по господарських операціях з ТОВ “Доркомплектсервіс” та, відповідно, по операціях з ПП. “Приват” валових витрат на суму 6910,0 грн. та податкового кредиту на суму 1382,0 грн. Вказані доводи є надуманими та спростовуються матеріалами справи.

З матеріалів перевірки вбачається, що податковий орган вважає безпідставним включенням філією “Гощанський райавтодор” до складу валових витрат вартості транспортних послуг наданих ПП. ОСОБА_6 згідно рахунку № 45 від 31.08.2009 р. з підстав відсутності товарно-транспортної накладної.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

До матеріалів справи надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на перевезення вантажів на суму 8795,0 грн. Суд не розцінює вказані документи як достатні для підтвердження факту понесення філією “Гощанський райавтодор” витрат, як наслідок їх включення до складу валових витрат є неправомірним.

Судом вставнолено, що на думку ревізорів ДПІ філією “Дубровицький райавтодор” завищено залишкову балансову вартість основних фондів станом на 01.01.2010 р. всього на суму -1708290 грн., що в кінцевому результаті призвело до завищення амортизаційних відрахувань за І квартал 2010 року на суму 46744 грн.

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР Під терміном “амортизація” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР Амортизації підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

Згідно пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Судом встановлено, що згідно наказу директора філії “Дубровицький райавтодор” №19-б від 02.03.2009 р. “Про проведення дооцінки окремих основних засобів до справедливої вартості” та наказу № 21-а від 24.03.2009 р. “Про проведення дооцінки основних засобів»,комісією в складі спеціалістів (працівників) філії “Дубровицький райавтодор” без залучення експертної служби було проведено дооцінку нижче перерахованих основних засобів на суму 1377476 грн. в тому числі: -адміністративне приміщення на 460000 грн.; трансформаторна підстанція на 9372 грн.; ремонтна майстерня на 401606 грн.; малярна майстерня на 3212 грн.; склад №1 на 2698 грн.; склад №1 на 2698 грн.; склад №1 на 1612 грн.; гараж на 6024 грн.; склад ПММ на 5354 грн.; вагова на 8600 грн.; башта Рожновського на 16780 грн.; лабораторний корпус на 291565 грн.; склад №4 на 14365 грн.; котельня на 40456 грн.; пилорама на 24856 грн.; змішувач асфальтобетону на 44977 грн.; залізнична колія на 33800 грн.; підїздна дорога на 9500 грн.

Перевіркою достовірності даних розрахунку амортизаційних відрахувань відображених у таблиці №2 додаткуК/1 до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 станом на 01.01.2010 року встановлено невідповідність (завищення ) залишкової вартості основних фондів відображених в податковому розрахунку даним головної книги на суму 330815 грн. (2618085 грн. (згідно головної книги) - 2948900грн (згідно розрахунку)) .

Крім того, відповідно до пп.8.1.1,пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п. 8.4 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.1994 р. до нього не передбачено збільшення балансової вартості основних засобів за рахунок індексації, крім того в податковому обліку відповідно до пп.8.1.1,пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 вказаного Закону амортизації підягають витрати на придбання чи спорудження основних засобів.

З врахуванням того, до складу залишкової вартості основних фондів станом на 01.01.2010 року філією включено вищеописана сума дооцінки основних фондів І групи основних фондів в сумі 1307642 грн. та ІІІ групи в сумі 69833 грн., залишкова вартість основних фондів ,що повинна бути відображена в таблиці додатку К/1 та таблиці 3 додатку К/1 код рядка 4.10 в колонці 3 «витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат»становить (2618085 грн. 1377475 грн.) 1240610 грн.

Внаслідок чого перевіркою встановлено, що філією “Дубровицький райавтодор” завищено залишкову балансову вартість основних фондів станом на 01.01.2010 року всього на суму -1708290,00 грн. Вказане призвело до завищення суми амортизаційних відрахувань за І квартал 2010 року на суму 46744 грн.

До матеріалів справи не долучено доказів на спростування висновків податкового органу, у звязку з чим суд вважає їх правомірними.

Судом встановлено, що філією “Гощанський райавтодор” віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 1610,0 грн. в т.ч. ПДВ 268,33 грн. згідно накладної № 291 від 07.10.09 р. від ТВФ “Чари” на придбання дивану. В силу приписів п. 1.32 ст. 1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.1994 р. суд не може розцінювати вказані витрати як такі, що повязані з господарською діяльністю, як наслідок висновки ревізорів про їх завищення та завищення податкового кредиту є правомірними.

Судом встановлено, що в порушення абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. відповідно до якого “Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку”, філією “Колоденська ДЕД” ДП “Рівненський облавтодор” до складу валових витрат включено витрати, які на момент проведення перевірки не підтверджено відповідними первинними документами. Сума непідтверджених валових витрат складає за І квартал 2010р. складає 2 464 грн.

В судовому засіданні представник позивача не надав жодних обґрунтувань на спростування вказаних висновків податкового органу та фактично визнав факт вчинення порушення.

Як вбачається з акта перевірки № 1095/23-100/31994540 від 27.07.2010 р. ревізори ДПІ у м. Рівне вказують, що в порушення пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 р. ДП “Рівненський облавтодор” віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ не підтверджені документами - податковими накладними - на суму 290979 грн. в т.ч. : за січень 2009р. на суму 9847 грн., за лютий 2009р. на суму 14158 грн., за березень 2009р. на суму 24652 грн., за квітень 2009р. на суму 9913 грн., за травень 2009р. на суму 11888 грн., за червень 2009р. на суму 28436 грн., за липень 2009р. на суму 41831 грн., за серпень 2009р. на суму 31281 грн., за вересень 2009р. на суму 27397 грн., за жовтень 2009р. на суму 40587 грн., за листопад 2009р. на суму 39913 грн., за грудень 2009р. на суму 5771 грн., за січень 2010 р. на суму 5305 грн.

Так зокрема не підтверджено податковими накладними податковий кредит сформований по господарських операціях з ТОВ “Рембудсервіс”, ТОВ "Промкомплект", ТОВ "Західторг", ПП. ОСОБА_7, ПП. ОСОБА_8, ДП “Укрзалізниця”, КП “Комуненергія”, ДП ВАТ “Здолбунівський механічний завод”, ВАТ “Томашгородський щебеневий завод”, ДЖОШІ АР СІ САПАНА, ТОВ “Таврбуд”, ДТГО “Львівська залізниця”, ТОВ “Агат Авто”, ДП “Катеринівська виправна колонія”, ТОВ “Саймонс”, ТОВ “В.І.К. Сервіс”, ПП. ОСОБА_9, НДІ ім. М.П. Шульгіна, ТОВ “Агрозахідтехніка”, ПП. ОСОБА_10

До матеріалів справи позивачем долучено копії вказаних податкових накладних з предявленням оригіналів для огляду, як наслідок висновки податкового органу щодо відсутності податкових накладних спростовується документально.

Вказані податкові накладні відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 р. і підстав для їх неврахування у суду не має.

Враховуючи вищевикладене, висновки ДПІ у м. Рівне про завищення податкового кредит ДП “Рівненський облавтодор” на суму 290979 грн. є помилковими.

Судом встановлено, що ДП “Рівненський облавтодор” заключено договір про надання правових консультаційних послуг з СПД ОСОБА_11 від 03.08.09р №03/08/09-К. Згідно якого Виконавець надає юридичні послуги щодо захисту інтересів у вищому адміністративному суді при розгляді справи №К-5292/08 за позовом ТОВ “Компанія Конкурент” до Міністерства охорони навколишнього середовища , 3-я сторона ЗАТ “Ярівський гранкар”єр” ДП “Рівненський облавтодор” . Замовник ДП „Рівненський облавтодор” за виконання робіт перераховує Виконавцю винагороду. Згідно Акту про надання послуг від 30.09.09р. сума виконаних послуг становить 97000,0 грн. (без ПДВ).Підприємством включено до валових витрат вищенаведені послуги на суму 97000,0 грн. у ІІІ кварталі 2009 р.

Пунктом 1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” господарська діяльність, це будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли беспосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. №996 одним із основних принципів на яких грунтуються бухгалтерський облік та фінансова звітність є превалювання сутності над формою, тобто облік операцій відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Згідно з абз. 3 п. 1.31 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.1997 р. (із змінами і доповненнями) продаж результатів робіт (послуг) будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг). Крім того, п. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996, “Порядком складання декларації про прибуток”, затвердженим наказом ДПА України від 08.07.1997 р. № 214 та Наказом ДПА України “Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання” від 29.01.2003 р. за № 42 з наступними змінами і доповненнями, передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку і дані, приведені в податковій декларації повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку.

Відповідно до наданої ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.10.2009 р. по вищевказаної справі відсутні дані про представників.

Враховуючи вищенаведене, підприємством безпідставно віднесено на валові витрати вартість послуг консультативно-правового характеру на суму 97000,0 грн.

Судом встановлено, що на дуку ревізорів філії “Рівненська ДЕД” було занижено суму податкових зобовязань по податку на додану вартість на 1046 грн. у звязку з реалізацією металобрухту нижче ціни оприбуткування.

П. 4.1 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97- ВР від 03.04.1997 р. визначено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).”

Для перевірки та до матеріалів справи позивачем було надано податкову накладну № 148 від 30.11.2009 р. , виписану покупцю ПП. “ІКГ” на реалізований йому металобрухт, що одночасно є розрахунковим документом.

Норма п. п.4.1 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97- ВР від 03.04.1997 р. не передбачає обовязок платника податків визначати базу оподаткування від вартості оприбуткування майна на балансі підприємства. Більше того, однозначно визначено, що база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості яка підтверджується податковою накладною № 148 від 31.11.2009 р.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу про заниження бази оподаткування на 5230 грн. філією “Рівненська ДЕД” та заниження податкового зобовязання за листопад 2009 р. на суму 1046 грн.

Судом встановлено, що згідно наданого для перевірки реєстру отриманих податкових накладних за березень місяць 2010 року перевіркою встановлено, що філією “Дубровицький райавтодор” до складу податкового кредиту повторно включено податкову накладну № 293 від 16.07.2009 року отриману від ТОВ “Кліносол Трейдінг Компані” (фарба 2130,0 кг) на загальну суму 59639,92 грн. в тому числі ПДВ 9939,99 грн., що була включена до складу податкового кредиту в реєстрі отриманих податкових накладних за липень місяць 2009 року. Чим порушено пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР.

Аналогічне порушення було допущено філією “Острозький райавтодор” по податкові накладній №3565/18-18 від 02.04.2009 р., отриманою від Рівненської філії ТОВ “Торговий дім “Континіум-Галичина” на суму 1156,70 грн. в т.ч. 193 грн. ПДВ.

За таких обставин, висновок податкового органу щодо завищення податкового кредиту за березень 2009 р. на суму 9939,39 грн. та на суму 193 грн. є правомірним.

Судом встановлено, що філією “Колоденська ДЕД” ДП “Рівненський облавтодор” у березні 2010 р. згідно реєстру отриманих податкових накладних було включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість по податковій накладній №28 від 22.03.2010р., отриманої від ПП ОСОБА_12 на суму 2 580,01 грн., в тому числі ПДВ - 430 грн., яка не є оригіналом (факсова копія), чим порушено вимоги пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.

В судовому засіданні представник позивача не спростував вказані висновки, у в звязку з чим суд вважає їх правомірними.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі наведеного вище, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0002542342/0 від 09.08.2010 р. про визначення податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств слід визнати протиправним та скасувати на суму 2551193,57 грн. в т.ч. 1292381,75 грн. основного платежу та 1258881,82 грн. застосованих штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення № 0002552342/0 від 09.08.2010 р. про визначення позивачу податкового зобовязання по податку на додану вартість визнати протиправним та скасувати на суму 1639909,41 грн. в т.ч. 1093272,61 грн. основного платежу та 546636,8 грн. застосованих штрафних санкцій.

В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002542342/0 від 09.08.2010 р. про визначення податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств на суму 39086,25 грн. основного платежу та 17049,18 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0002552342/0 від 09.08.2010 р. про визначення позивачу податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 10830,39 грн. основного платежу та 5415,20 грн. застосованих штрафних санкцій відмовити.

Судом встановлено, що філією “Доркомплект” на підставі рішень Рівненського міського суду, що набрали законної сили було виплачено моральну шкоду громадянам України.

Відповідно до пп.4.2.10 п.4.2 ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-IV від 22.05.2003 р. до складу загального мiсячного оподатковуваного доходу включається, дохiд у виглядi неустойки, штрафiв або пенi, фактично одержаних платником податку як вiдшкодування матерiальної або немайнової (моральної) шкоди. Законом “Про ПДФО” не визначено спеціальне тлумачення термінів “неустойка”, “штраф”, “пеня” по відношенню до моральної шкоди.

Загальне поняття про “неустойку”, “штраф”та “пеню” визначене/викладене у ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського Кодексу України.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України:

- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредитору у разi порушення боржником зобов'язання;

- штрафом є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;

- пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, неустойкою, пенею, штрафом визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає:

1)у фiзичному болю та стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку з калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я;

2)у душевних стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведiнкою щодо неї самої, членiв її сiм'ї чи близьких родичiв;

3)у душевних стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку iз знищенням чи пошкодженням її майна;

4)у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Аналіз вищенаведених норм права дає підтрави однозначно стверджувати, що відшкодування моральної шкоди не є штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) і за своєю суттю являються компенсацією в рахунок понесених страждань і відповідно не є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до пп.4.3.35 п.4.3 ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-IV від 22.05.2003 р. до доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу належать інші доходи, які відповідно до норм цього Закону не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу з інших підстав.

Таким чином, суд вважає що ДПІ у м. Рівне було помилково оподатковано кошти виплачені в якості моральної шкоди на підставі рішень Рівненського міського суду, як наслідок податкове повідомлення-рішення №0001321742/0/17-123 від 23.07.2010 р. про визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 45000 грн. в т.ч. 15000 грн. основного платежу та 45000 грн. застосованих штрафних санкцій підлягає визнанню протиправним та скасуванню повністю.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Рівне вважає ДП “Рівненським облавтодор” є державним унітарним підприємством та згідно ст. 59 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 26.12.2008р № 835-VI зобовязано перераховувати частину прибутку до бюджету.

Відповідно до ст. 73 Господарського кодексу України - Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство". Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові. Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства».

Відповідно до ст. 74 Господарського кодексу України Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

ДП “Рівненський облавтодор” є окремим субєктом господарювання створеним ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України, а не безпосередньо державою в особі компетентних органів. Майно внесене до статутного капіталу, належить ДП “Рівненський облавтодор” на праві власності. У назві позивача відсутнє “державне”. Все вищенаведене підтверджує, що позивач не відповідає визначенню державного підприємства і не може розцінюватися як таке.

Ст. 59 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 26.12.2008р № 835-VI установлено, що державні унітарні підприємства та їх обєднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 15 відсотків, зменшену на суму нарахованих та сплачених дивідендів згідно з пунктом 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи наведене вище, суд вважає що ДП “Рівнеснький облавтодор” не є зобовязаний сплачувати до бюджету частину чистого прибутку у відповідності до вимог ст. 59 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 26.12.2008р № 835-VI, як наслідок податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0002562342/0 від 09.08.2010 р. відповідно до якого позивачу було визначено частину чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету в сумі 38440 грн. в т.ч. 7950 грн. основного платежу та 30490 грн. застосованих штрафних санкцій слід визнати протиправним та скасувати повністю.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0001321742/0/17-123 від 23 липня 2010 року та №0002562342/0 від 9 серпня 2010 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0002542342/0 від 9 серпня 2010 року в частині визначення податкового зобов'язання на суму 2 551 193, 57 грн. в тому числі: 1 292 381, 75 грн. - основного платежу та 1 258 811, 82 грн. - застосуваних штрафних санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0002552342/0 від 9 серпня 2010 року в частині визначення податкового зобов'язання на суму 1 639 909, 41 грн. в тому числі: 1 093 272, 61 грн. - основного платежу та 546 636, 80 грн.- застосованих штрафних санкцій.

У решті позовних вимог -відмовити.

Присудити на користь позивача Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ" ДАК" "Автомобільні дороги України" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.