Постанова № 14877292, 14.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2964/11 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській областідо Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській областіпро скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області 08 квітня 2011 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській областіпро скасування постанови від 28.03.2011 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 25321805.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 28.03.2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Полтавській області при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-1089/11, виданого 10.03.2011 року на підставі рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області винесено постанову ВП № 25321805 про відкриття виконавчого провадження.

На думку позивача вказана постанова державного виконавця є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області не є головним розпорядником бюджетних коштів, встановлення розміру та виділення додаткових коштів на виконання рішень судів за минулі роки не входить до функцій Центру.

Сторони в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Беручи до уваги те, що позивач та відповідач заявили клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Преамбулою Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон №606-XIV) встановлено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом встановлено, що на примусове виконання постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області 10.03.2011 року видано виконавчий лист № 2а-1089/11 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 відповідної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії.

На підставі даного виконавчого листа головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Полтавській області постановою від 28.03.2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області, що за вих. № 2256 направлено до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.

Твердження позивача про те, що Центром у встановлений для добровільного виконання строк судове рішення виконаним бути не може через відсутність відповідного фінансування, судом оцінюється критично, оскільки відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Аналогічне правило міститься і в частині 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, судовий акт, що набрав законної сили, підлягає обов’язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відсутність відповідного фінансування не може вважатися поважною причиною невиконання судового рішення з огляду на те, що за своїм характером є або бездіяльністю, або юридично неспроможною дією і не вказує на належне ставлення боржника до процесу організації виконання судового рішення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і спрямована на виконання рішення суду, а позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській областідо Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській областіпро скасування постанови - відмовити.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                О.О. Кукоба