Постанова № 14877270, 11.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1817/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

при секретарі Протас О.М.,

за участю: представника позивача - Стадник Н.О.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Хорольського районного центру зайнятостідо ОСОБА_2про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2011 року позивач Хорольський районний центр зайнятостізвернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2про стягнення заборгованості в розмірі 5743,43 грн.

Ухвалою від 24 січня 2011 року провадження у справі відкрито.

24 лютого 2011 року ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області справу передано за предметною підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року справу прийнято до провадження.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідачем під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітної та отримання допомоги по безробіттю було приховано факт реєстрації як субєкта підприємницької діяльності, тому відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" отримана сума допомоги по безробіттю в розмірі 5743,43 грн. підлягає поверненню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що протягом періоду коли знаходився в статусі безробітного в Хорольському районному центрі зайнятості підприємницькою діяльністю не займався, оскільки 21.12.2006 року ним до Державного реєстратора Хорольської районної державної адміністрації надано заяву про припинення підприємницької діяльності, у зв'язку з чим 18 січня 2007 року звернувся до Хорольського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, в зв'язку з тим, що не був підприємцем і заробітку та інших доходів у грошовій чи іншій формі не отримував.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

18 січня 2007 року ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Хорольського районного центру зайнятості, де був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки № НОМЕР_1.

Таким чином, згідно поданої 18 січня 2007 року заяви, ОСОБА_2 наказом Хорольського районного центру зайнятості був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю як застрахованій особі залежно без урахування страхового стажу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", яка виплачувалась з 18 січня 2007 року по 14 лютого 2008 року.

Однак, позивачем було встановлено, що ОСОБА_2 у період перебування на обліку в службі зайнятості, як безробітний та отримання допомоги по безробіттю був зареєстрований як фізична особа - підприємець, відповідно до відповіді на запит № 835703 від 03 вересня 2010 року, що стало підставою для прийняття Хорольським районним центром зайнятості наказу № 132 від 06.09.2010 року про повернення ОСОБА_2 коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 262,08 грн.

На виконання вищезазначеного наказу відповідачем 16 вересня 2010 року було сплачено 262,08 грн.

Проте, позивачем було скасовано наказ №132 від 06 вересня 2010 року відповідно до якого підлягала поверненню сума в розмірі 262,08 грн. та прийнято наказ №132 від 06 вересня 2010 року про повернення ОСОБА_2 коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття за період з 18 січня 2007 року по 12 січня 2008 року в сумі 6005,51 грн., тобто за весь час перебування відповідача в центрі зайнятості.

Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Як вбачається з копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.04.2011 року, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 14 березня 2005 року державним реєстратором Хорольської районної державної адміністрації, номер запису про державну реєстрацію НОМЕР_2.

21 грудня 2006 року до ЄДР було внесено рішення ОСОБА_2 щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не повязано з її банкрутством. Проте, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача за його власним рішенням було здійснено лише 30 січня 2007 року, номер запису НОМЕР_2.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-XII до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ч. 2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року, у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно довідки Хорольського районного центру зайнятості за період з 18 січня 2007 року по 14 лютого 2008 року року (термін перебування на обліку в центрі зайнятості) ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю в розмірі 6005,51 грн.

Відповідач в судовому засідані пояснив, що до Державного реєстратора після подання заяви про припинення підприємницької діяльності не звертався та не з'ясовував яке рішення прийнято за результатом поданих відповідачем документів, крім того зазначив, що частково сплатив суму боргу в розмірі 262,08 грн.

У відповідності до п.3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

З приводу твердження відповідача про те, що на момент реєстрації в центрі зайнятості він не займалася підприємницькою діяльністю, суд приходить до висновку, що Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 року повязує статус підприємця не з фактом зайняття фізичною особою підприємницькою діяльністю, а з державною реєстрацією цієї особи як підприємця.

Згідно абзацу другому частини 15 статті 47 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Таким чином, відповідач на момент звернення до центру зайнятості, був зайнятою особою, яка не мала права на реєстрацію в якості безробітного та на отримання відповідної матеріальної допомоги.

Відповідно до п.7. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року, у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Доказів оскарження вказаних наказів та доказів повернення отриманої суми грошової допомоги по безробіттю відповідач до суду не подав, фактичних даних, які б спростовували наявність у нього такого обов'язку, суду не навів, а суд самостійно при виконанні вимог статті 11 КАС України у частині офіційного зясування всіх обставин у справі не виявив.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення допомоги по безробіттю в сумі 5743,43 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Хорольського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (37800, АДРЕСА_1) на користь Хорольського районного центру зайнятості (37800, м. Хорол, вул. К.Маркса, 66, р/р 37171162203202, банк: ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 22551338) незаконно отриману допомогу в сумі 5743 (п'ять тисяч сімсот сорок три) грн. 43 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2011 року.

СуддяГ.В. Костенко