Постанова № 14877255, 12.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1682/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представника позивача - Коваленка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятостідо ОСОБА_3про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2011 року позивач Кременчуцький міськрайонний центр зайнятостізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3про стягнення коштів в сумі 1400 грн. 12 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач звернувся із заявою Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю. У період із 13.12.2006 року по 26.03.2007 відповідач перебував у Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості на обліку. Проте, 20.09.2010 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 22.07.2002 року. Таким чином, за час перебування на обліку в Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості відповідачем незаконно отримано матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 1400 грн. 12 коп., яка у добровільному порядку на розрахунковий рахунок позивача не перерахована, що стало підставою для звернення Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості з позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи, що відповідач повторно не прибув у судове засідання, про причини неприбуття суду не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав, суд приходить до висновку про необхідність розгляду даної справи за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 .

Відповідно до пункту 12 цього Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Судом встановлено, що 13.12.2006 року ОСОБА_3 звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує.

Наказом Полтавського районного центру зайнятості від 13.12.2006 року № НТ061213 відповідачу надано статус безробітного з 13.12.2006 року та призначено допомогу по безробіттю.

Із персональної картки ОСОБА_3 вбачається, що останній знятий з обліку в Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості26.03.2007 року на підставі наказу від 26.03.2007 року № НТ070326 у звязку з поданням письмової заяви про відмову від послуг Державної служби зайнятості.

Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку, за період із 13.12.2006 року по 26.03.2007 року ОСОБА_3 отримано допомогу по безробіттю в сумі 1400 грн. 12 коп.

Разом з тим, 20.09.2010 року позивачем встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець 22.07.2002 року, номер запису НОМЕР_1, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія якої наявна у матеріалах справи (а.с.9).

Спеціальним законом, що визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Так, згідно зі статтею 6 цього Закону право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, як то наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції тощо, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Право на забезпечення та соціальні послуги за даним Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних, а також особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності за умови сплати страховику страхових внесків.

Видами забезпечення є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, в тому числі: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах тощо.

Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що безробітними, в свою чергу, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Отже, особи які мають статус субєкта підприємницької діяльності, не залежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець 22.07.2002 року, номер запису НОМЕР_1.

12.03.2010 року державним реєстратором внесено до державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності, що не пов'язано з банкрутством.

Таким чином, 13.12.2006 року при зверненні до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із письмовою заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідач не повідомив про те, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, та своїм власним підписом у заяві ствердив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

З огляду на викладене, відповідачем безпідставно отримано допомогу по безробіттю в розмірі 1400 грн. 12 коп.

Відповідно до пункту 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Рішення про повернення коштів оформлено наказом від 18.10.2010 року № 598. Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості згідно п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, направлено ОСОБА_3 повідомлення від 18.10.2010 року № 5465 про повернення коштів в сумі 1400 грн. 12 коп. Копія повідомлення та поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення наявні у матеріалах справи.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що рішення про повернення допомоги по безробіттю відповідачем до суду не оскаржувалося. Доказів такого оскарження суду не надано.

Таким чином, дане рішення є чинним на момент розгляду справи судом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості на р/р 37175165303202 в ГУДК України в Полтавській області, код 22548262, МФО 831019 допомогу по безробіттю в сумі 1400 грн. 12 коп. (одна тисяча чотириста гривень дванадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2011 року.

СуддяС.С. Сич