Постанова № 14876499, 12.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2011 року Справа № 2а-2285/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Бородіній І.Ю.,

за участю представників

ві позивача: Соловйовій Т.С.,

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Дар Сонця" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ

17 березня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Дар Сонця", в якому зазначив, що відповідач не сплачує у встановленому законом термін страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська, у звязку з чим, утворилася заборгованість по сплаті внесків в сумі 44082,97 грн. Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення по суті позовних вимог та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 4. ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 3 ст.15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Дар Сонця" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська, як платник страхових внесків, що підтверджується повідомленням про взяття на облік (а.с.11). Відповідно до довідки з ЄДРПОУ № 1395 відповідач має статус юридичної особи та ід.код 35156038 (а.с.6).

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

В порушення норм Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. № 1058 товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Дар Сонця" не сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з грудня 2010 року по січень 2011 року, у звязку з чим утворилась заборгованість в сумі 44082,97 грн.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

У звязку з тим, що страхові внески у встановлений Законом термін не сплачені, позивачем на адресу відповідача згідно вимог ст.106 вищевказаного Закону направлялась вимога № 279 від 07.02.2011 року про сплату боргу, яка 11.02.2011 року була отримана відповідачем, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.7).

Судом встановлено, що вищевказана вимога про сплату боргу відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Дар Сонця" не оскаржена та заборгованість в добровільному порядку не сплачена.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи представників позивача, представник відповідача суду не надав.

Суд оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058, ст. 17, 18, 69, 70, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Дар Сонця" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Дар Сонця" (адреса: 91000, м. Луганськ, вул. Ломоносова, 98-к, р/р 2600295010279 в ЛФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 364304) на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська (адреса: 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 121, р/р 25608301724 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792318) заборгованість по сплаті страхових внесків за період з грудня 2010 року по січень 2011 року в розмірі 44082,97 грн. (сорок чотири тисячі вісімдесят дві грн. 97 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову викладено в повному обсязі та підписано 18.04.2011 року.

СуддяО.В. Ципко