Постанова № 14876452, 06.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 квітня 2011 року Справа № 2а-1893/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді :Лагутіна А.А.;

при секретарі:Кашкаровій Г.Є.;

за участю представників сторін:

від позивача :Меркулова М.В. (довіреність №235/10 від 10.01.2011р.);

від відповідача: Чуприк С.О. (довіреність №01/4-10-923 від 30.12.2010р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу за адміністративним позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 69010,13 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2011 року Алчевська ОДПІ Луганської області (далі-Позивач або Алчевська ОДПІ) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила стягнути з державного підприємства «Первомайськвугілля» (далі-Відповідач) податковий борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 69010,13 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що державне підприємство «Первомайськвугілля» (код ЄДРПОУ 32320594) є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом 31 березня 2003 року за реєстраційним № 13881200000000004, ДП «Первомайськвугілля» в якості платника податків у Алчевській ОДПІ Луганської області знаходиться на обліку з 18.04.2003 року за № 873, є користувачем надр загальнодержавного значення та платником податку зі збору за забруднення навколишнього природного середовища. Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни. У звязку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобовязання ДП «Первомайськвугілля» має податковий борг зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, який станом на 25.02.2011 року складає 69010,13 грн., у тому числі Червонопрапорська сільська рада - 69010,13 грн. (основний платіж 68744,97 грн., пеня - 265,16 грн.

Податкові зобовязання в сумі 68744,97 грн. визначені платником податків самостійно в податкових деклараціях від 29.10.2010 року № 14811, від 27.01.2011 року № 18792. Нарахована пеня 265,16 грн. Грошові зобовязання платника податків є безспірними та підтверджуються обліковою карткою станом на 25.02.2011 року, висновком Алчевської ОДПІ Луганської області станом на 25.02.2011 року, та податковими деклараціями від 29.10.2010 року № 14811, від 27.01.2011 року № 18792. З метою погашення податкового боргу Алчевською ОДПІ Луганської області на підставі п.п.6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 були застосовані заходи щодо його стягнення шляхом направлення відповідачу податкових вимог: № 1 від 29.05.2009 року, яку отримано головним бухгалтером відповідача 11.08.2009 року, № 2/58 від 11.09.2009 року, яку було отримано уповноваженою особою відповідача 28.09.2009 року. Однак, всі прийняті заходи щодо повного погашення податкового боргу бажаних результатів не дали. На підставі викладеного, позивач просив стягнути в судовому порядку кошти з Державного підприємства «Первомайськвугілля» в сумі 69010,13 грн. податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища з рахунків у банках.

В судовому засіданні 28.03.2011 року представник позивача уточнив адміністративний позов та просив змінити позовні вимоги у частині стягнення коштів з усіх рахунків в банках, які належать відповідачу та просив стягнути кошти в сумі 69010,13 грн. податкового боргу по сплаті за забруднення навколишнього природного середовища з Державного підприємства «Первомайськвугілля» з рахунків у банках, які належать відповідачу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги та просив стягнути з відповідача кошти в сумі 69010,13 грн. податкового боргу зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища з рахунків у банках, які належать відповідачу.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, у відзиві на позовну заяву №01/4-7-238 від 25.03.2011 (аркуші справи 36-38), зокрема, зазначив, що вказаний податковий борг виник до моменту набрання чинності Податковим кодексом України, який передбачив право податкових органів стягувати заборгованість з усіх рахунків боржника. Тому заявлену вимогу позивача шляхом стягнення заборгованості за податковими зобовязаннями 2010р. з рахунків банків, не підлягають задоволенню у повному у обсязі щодо способу стягнення Крім того, у звязку з наявністю на підприємстві заборгованості із заробітної плати, вказаний спосіб стягнення буде порушенням ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», яка заробітну плату встановила першочерговим платежем, та потягне за собою порушення строків виплати заробітної плати і може привести до непередбачених наслідків. Станом на 22.03.2011 року на підприємстві мається заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 90233 тис. грн. Додатково зазначив, що ДП «Первомайськвугілля» є особливо небезпечним і потребує негайного забезпечення виробничих потреб, що повязані з забезпеченням виконання заходів з охорони праці та додержання правил безпеки, для чого потрібно вільний доступ до розрахункових рахунків в установах банків. Тому просив позовні вимоги задовольнити частково з урахуванням проведеної сплати зі збору за забруднення навколишнього середовища за 2010 рік у сумі 2400,00 грн.; відмовити у задоволенні позовних вимог щодо способу стягнення податкового боргу за забруднення навколишнього природного середовища з усіх рахунків банку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі Державним підприємством «Первомайськвугілля» податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 69010,13 грн., виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати норми раніше діючого законодавства. Однак, слід зазначити, що згідно пункту 3 підрозділу 10 розділу XX перехідних положень податкового кодексу України (інші перехідні положення) було встановлено, що в разі якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим Кодексом, застосовуються правила цього кодексу. Таким чином, правила інших законодавчих актів, які регламентують податкові правовідносини застосовуються лише в той частині, що не суперечить приписам Податкового кодексу України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно ч.1 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Порядок нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища визначений Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII, 25.06.1991.

Зазначеним вище Законом встановлено, що субєкти господарювання зобовязані у встановленому порядку сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища, визначено розміри та порядок його сплати, відповідальність платників збору та контроль за правильністю його обчислення та справляння.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Державне підприємство «Первомайськвугілля» (код ЄДРПОУ 32320594) є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом 31 березня 2003 року за реєстраційним номером 13881200000000004, ДП «Первомайськвугілля» в якості платника податків у Алчевській ОДПІ Луганської області знаходиться на обліку з 18.04.2003 року за № 873, є користувачем надр загальнодержавного значення та платником податку зі збору за забруднення навколишнього природного середовища (аркуші справи 7 - 9).

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Станом на 25.02.2011 року за Державним підприємством «Первомайськвугілля» рахується податковий борг перед бюджетом зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, сума якого становить 69010,13 грн., у тому числі Червонопрапорська сільська рада - 69010,13 грн. (основний платіж 68744,97 грн., пеня - 265,16 грн.) Податкові зобовязання в сумі 68744,97 грн. визначені платником податків самостійно в податкових деклараціях від 29.10.2010 року № 14811, від 27.01.2011 року № 18792. Нарахована пеня 265,16 грн.

Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується податковими розрахунками збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2010, 2011 роки від 29.10.2010 року № 14811, від 27.01.2011 рок № 18792, зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 28.02.2011 року, першою податковою вимогою форми «Ю1» №1/36 від 29.05.2009, другою податковою вимогою форми «Ю2» №2/58 від 11.09.2009 (аркуші справи 11-13, 14-24).

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також, цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зважаючи на те, що боржник не сплатив узгоджені суми податкових зобовязань у встановлені строки, податковим органом відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ відповідачу були сформовані та направлені перша податкова вимога форми «Ю1» № 1 від 29.05.2009 року, яку отримано головним бухгалтером відповідача 11.08.2009 року, та друга податкова вимога форми «Ю2» № 2/58 від 11.09.2009 року, яку було отримано уповноваженою особою відповідача 28.09.2009 року. (аркуші справи 11,12).

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Податкові вимоги відповідачем не оскаржені та вважається узгодженими.

Даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу судом не встановлено.

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків.

Факту оскарження відповідачем податкових зобовязань судом не встановлено.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно ст.ст. 9, 11 Закону України «Про систему оподаткування», платники податку несуть обовязки щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) та відповідальність за порушення відповідно до законів України.

Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податку це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до частин 1, 3 ст.112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган мА є право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, твердження представника позивача про те, що податковий орган не має право здійснювати стягнення податкового боргу з рахунків у банках, які обслуговують такого платника податків, враховуючи приписи п.3 підрозділу 10 розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо заборони стягнення коштів із рахунків у банках, які обслуговують платника податків за податковим боргом у звязку із цільовим призначенням рахунків, а саме: на виплату заробітної плати, сплати податку на додану вартість, електроенергію та інші суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На думку суду, питання в частині стягнення коштів за податковим боргом із розрахункових рахунків у банків, які обслуговують платника податків із конкретних цільових рахунків відноситься до процесу стадії виконання рішення суду. Виконання рішення суду податковим органом з цього приводу повинно здійснюватись із врахуванням чинного законодавства України, яке регламентує ці правовідносини, а саме: Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про оплату праці» та інші.

Так, згідно з ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Проте, представником відповідача не надано суду переконливих доказів того, що на підприємстві існує цільових рахунок, який використовується відповідачем лише для оплати праці.

Із пояснень представника відповідача в судовому засіданні було встановлено, що банк не надає довідку про цільове призначення рахунку у банку для здійснення виплати заробітної плати, оскільки рух коштів по цьому рахунку здійснюється і за іншими призначеннями.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для заборони позивачу стягувати із зазначеного рахунку у банку грошових коштів за податковим боргом, проте відповідне стягнення податковим органом слід здійснювати відповідно до вимог Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про оплату праці» та інші нормативно-правових актів з цього приводу.

Твердження представника відповідача про те, що податковий борг вже був частково сплачений згідно із платіжним дорученням № 264 від 11.08.2010 року на суму 2400,00 грн. також не заслуговує на увагу суду, оскільки як вбачається із облікової картки платника податку зазначена сума вже була зарахована згідно призначення платежу 11.08.2010 року, що не заперечувалось сторонами та окремо не оскаржувалось представником відповідача (аркуші справи 19-24).

Таким чином, позовні вимоги Алчевської ОДПІ Луганської області знайшли своє обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства, визнанням позову відповідачем в частині суми податкового боргу. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля» податковий борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 69010,13 грн. з розрахункових рахунків, відкритих платником податків в установах банків.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 06 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 12 квітня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» податковий борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 69010,13 (шістдесят девять тисяч десять грн. 13 коп.) задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля» податковий борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 69010,13 грн. (шістдесят девять тисяч десять грн. 13 коп.) з розрахункових рахунків, відкритих Державним підприємством «Первомайськвугілля» в установах банків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 12 квітня 2011 року.

СуддяА.А. Лагутін