Постанова № 14876268, 05.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2011 року Справа № 2а-1189/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання Бойко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» про стягнення податкового боргу по земельному податку в сумі 225867,66 грн.,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2011 року Державна податкова інспекція в Лутугинському районі Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» про стягнення податкового боргу по земельному податку в сумі 225867,66 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке. Державне підприємство «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 32473323) створено згідно з Еаказом Міністерства палива та енергетики України від 13.02.2003 №82, зареєстровано в якості юридичної особи в Управлінні державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09.04.2003 за реєстраційним номером №25370169Ю0043256. ДП «Луганськвугілля» має в своєму складі відокремлений підрозділ «»Шахта «Лутугинська», який створений згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.02.2003 №82 та наказом ДП «Луганськвугілля» від 11.12.2003 №119 без права юридичної особи, взятий на облік ДПІ в Лутугинському районі Луганської області в якості платника податків з 03.03.2004 за №31. Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-XII від 25.06.1991р. (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни. Так, станом на 18.01.2011 року ДП «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» має податковий борг по земельному податку в сумі 225867,66 грн., який складається з основного зобовязання в сумі 204397,60 грн. та пені в сумі 21470,06 грн. Згідно з абз.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. У звязку з несплатою податкового зобовязання, відповідно до п.п 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. (що діяв на момент виникнення податкового боргу) та з метою погашення податкового боргу платником податків ВП «Шахта «Лутугинська» ДП «Луганськвугілля», ДПІ в Лутугинському районі Луганської області проводилися відповідні заходи шляхом направлення на юридичну адресу останнього першої податкового вимоги №1/72 від 05.08.2004 та другої податкової вимоги №2/85 від 27.09.2004. Однак, до цього часу відповідачем не вжито заходів добровільного погашення існуючого податкового боргу. Такими діями відповідач завдає шкоду державному бюджету, порушуючи права та законні інтереси держави. Враховуючи, що з граничного строку сплати податкового боргу минув значний період часу, а податковий борг відповідачем у добровільному порядку не сплачено, позивач просив стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» як з юридичної особи, оскільки відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугинська» не має права юридичної особи, суму податкового боргу по земельному податку в сумі 225867,66 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі поясненнями на адміністративний позов №03/815 від 04.04.2011 (а.с.40) та заявою №03/816 від 04.04.2011 (а.с.41-42) просив встановити порядок виконання постанови шляхом розстрочення сплати податкового боргу по земельному податку в сумі 225867,66 грн. на десять років згідно наданого графіка шляхом сплати з травня 2011 року по березень 2021 року по 1882,00 грн. щомісячно, в квітні 2021 року 1909,66 грн., у звязку з важким фінансовим становищем підприємства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі відокремленим підрозділом «Шахта «Лутугинська» Державного підприємства «Луганськвугілля» податкового боргу по земельному податку в сумі 225867,66 грн., виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосовувати норми раніше діючого законодавства.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що Державне підприємство «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 32473323) зареєстровано в якості субєкта підприємницької діяльності-юридичної особи Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09.04.2003 за реєстраційним номером №25370169Ю0043256 (а.с.8), має в своєму складі відокремлений підрозділ «»Шахта «Лутугинська», який створений згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.02.2003 №82 та наказом ДП «Луганськвугілля» від 11.12.2003 №119 без права юридичної особи та взятий на облік ДПІ в Лутугинському районі Луганської області в якості платника податків з 03.03.2004 за №31, відповідно до довідки Головного управління статистики у Луганській області серії АА №290406 від 16.09.2010 року відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугинська» Державного підприємства «Луганськвугілля» внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.10,11,13,12).

Станом на 18.01.2011 за відокремленим підрозділом «»Шахта «Лутугинська» Державного підприємства «Луганськвугілля» лічиться податковий борг по земельному податку в сумі 225867,66 грн., визначений самостійно платником податків у податкових розрахунках земельного податку за 2008,2009,2010 роки №1435 від 31.01.2008, №1632 від 31.01.2009, №1629 від 31.01.2009, №6438 від 20.05.2010, №1789 від 30.01.2010, №1788 від 30.01.2010, №1787 від 30.01.2010, №1791 від 30.01.2010 (а.с.14-21).

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) ДПІ в Лутугинському районі Луганської області на юридичну адресу відповідача були надіслані перша податкова вимога №1/72 від 05.08.2004, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 26.08.2004, та друга податкова вимога №2/85 від 27.09.2004р., яка також була отримана уповноваженою особою відповідача 05.10.2004 (а.с.27,28).

Даних про оскарження відповідачем зазначених податкових вимог на час розгляду справи судом не встановлено.

Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю” передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугинська» є суб'єктом плати за землю (платником).

Відповідно до ст. 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснювався органами державної податкової служби відповідно до статті 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

За прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку, відповідно до ст. 25 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю”.

Позивачем вживалися встановлені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) заходи щодо погашення відповідачем існуючого податкового боргу, однак позитивних результатів не досягнуто.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач- визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач- визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання позовних вимог відповідачем суд не вбачає.

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг по земельному податку в сумі 225867,66 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорено, визнано в судовому засіданні в повному обсязі та до теперішнього часу не сплачено.

Суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Розглядаючи заяву відповідача щодо встановлення порядку виконання постанови суду шляхом надання розстрочення виконання судового рішення, яка обгрунтована тим, що ДП «Луганськвугілля» є планово-збитковим підприємством, коштів від реалізації вугільної продукції не вистачає для оплати всіх необхідних видатків, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Представник позивача не заперечував проти задоволення заяви відповідача.

Відповідачем в підтвердження зазначених в заяві обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, - скрутний фінансовий стан підприємства, недостатність бюджетного фінансування - надано суду балан станом на 31.12.2010 року, з якого вбачається, що Державне підприємство «Луганськвугілля» дійсно має складне фінансове становище, яке унеможливлює виконання постанови суду (а.с.49,50). Суд вважає зазначені обставини такими, що ускладнюють виконання судового рішення.

Оскільки позивач відноситься до субєкта владних повноважень, вказаними вище Законами йому надано право на звернення до суду з позовами у зазначених випадках про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, при цьому передбачено, що таке стягнення можливе тільки виключно на підставі рішення суду, тому суд вважає, що виниклі правовідносини носять характер публічно-правових, а тому адміністративний суд має право розглядати такі спори та приймати відповідні рішення з цього приводу.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 05 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 11 квітня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» про стягнення податкового боргу зі сплати земельного податку в сумі 225867,66 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти в сумі 225867,66 грн. (двісті двадцять пять тисяч вісімсот шістдесят сім тисяч 66 коп.) за податковим боргом зі сплати земельного податку, який виник у Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» (код ЄДРПОУ 32473323, місцезнаходження: 91000 м.Луганськ, вул.Лермонтова,1-в) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих боржника, а саме:

-з р/рахунків №2600630285085, №2600630287807, №2600730187807, №2600833387807, №2604330987807 в Філії ПАТ ПІБ,м.Луганськ, МФО 304308;

-з р/рахунків 260000253902, №260030253901 в ПАТ «Конверсбанк», МФО 339339;

-з р/рахунків №26000119220410, №26003019220410 в Луганській філії АТ «Брокбізнесбанк», м.Луганськ, МФО 304632;

-з р/рахунку №26002682 в Філії ПАТ «Кредитпромбанк», м.Луганськ, МФО 364382;

-з р/рахунків №26001301730, №2600830101730 в Філії Лутугинського відділення ВАТ «Ощадбанк» №7901, МФО 364296;

-з р/рахунку №37126020011206 ГУДКУ у Луганській області, м.Луганськ;

-з р/рахунку №26009001330001 в Філії ВАТ КБ «Надра», м.Луганськ, МФО 304193;

-з р/рахунку №2600001004520 в Філії АТ «Укрексімбанк», Луганськ, МФО 304289;

-з р/рахунків №2600330584767, №2600530384767, №2600430484767, №2600630284767, №2600834484767, №2604031384767, №2600730184767 в Філії ПАТ ПІБ, м.Луганськ, МФО 304308;

-з р/рахунків №26000019041410, №26045019040410, №26000019041410, №26000019041410, №26001019040410, №26008119040410 в Луганській Філії АТ «Брокбізнесбанк», м.Луганськ, МФО 304632;

-з р/рахунків №260003019190, №26047301919, №260093029190, №260083039190, №260223019190 в Філії Луганського обласного ВАТ «Ощадний банк», м.Луганськ, МФО 304665;

-з р/рахунків №2600012100762, №2604412100762 в АБ «Укркомунбанк», м.Луганськ, МФО 304988;

-з р/рахунку №26009006570001 в АТ КБ «ТК Кредит», МФО 322830;

-з р/рахунку №260009800478 в Ясинуватській філії ПАТ «АКБ «Капітал», МФО 335656;

-з р/рахунку №26002010301687 в ДФ ПАТ «АКБ Банк», МФО 335764;

-з р/рахунків № 260000237902, №260070237903, №260030237901 в ПАТ «КОНВЕРСБАНК», МФО 339339;

-з р/рахунків № 26001672, №26045672 в Філії ПАТ «Кредитпромбанк», м.Луганськ, МФО 364382;

-з р/рахунків №35247037001867, №35235027001867, №35248036001867, №35249035001867, №37122020011200, №37125234031200, №37129108011200, №35237025001867, №35240034001867 в ГУДКУ у Луганській області, м.Луганськ, МФО 804013,

стягнувши кошти за податковим боргом на наступні рахунки місцевих бюджетів:

-185110,13 грн. (сто вісімдесят пять тисяч сто десять грн. 13 коп.) - стягнути до місцевого бюджету Лутугинської міської ради на розрахунковий рахунок №33214811700171 ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013;

-23000,50 грн. (двадцять три тисячі гривень 50 коп.) стягнути до місцевого бюджету Врубівської селищної ради на розрахунковий рахунок №33211811700174 ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013;

-534,20 грн. (пятсот тридцять чотири грн. 20 коп.) стягнути до місцевого бюджету Волнухінської сільської ради на розрахунковий рахунок №33215811700181 ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013;

-17222,83 грн. (сімнадцять тисяч двісті двадцять дві грн. 83 коп.) стягнути до місцевого бюджету Челюскінської селищної ради на розрахунковий рахунок №33217811700178 ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013.

Встановити строки і порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення Державному підприємству «Луганськвугілля» (в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська») сплати податкового боргу по земельному податку в розмірі 225867,66 грн. (двісті двадцять пять тисяч вісімсот шістдесят сім тисяч 66 коп.) рівними частинами з травня 2011 року по березень 2021 року по 1882,00 грн. щомісячно, в квітні 2021 року 1909,66 грн.

Зобовязати Державну податкову інспекцію в Лутугинському районі Луганської області внести відповідні зміни в картку особового рахунку платника податків Державного підприємства «Луганськвугілля» (в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська») по земельному податку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 11 квітня 2011 року.

СуддяО.О. Цицюра