Постанова № 14876266, 29.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2011 року Справа № 2а-1824/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петросян К.Є.,

за участю секретаря Ковіної І.В.,

представників сторін:

позивача Плешакової О.В. (довіреність №2н/14 від 04.01.2011),

відповідача Меркулової М.В. (довіреність №235/10 від 10.01.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 року позивач - ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, в якому зазначив наступне.

ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» зареєстровано виконавчим комітетом Брянківської ради народних депутатів 19.04.2000 та перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ.

ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» сплачено суму податкового зобовязання у розмірі 211138,49 грн., самостійно узгодженої наступними податковими деклараціями:

- за вересень 2010 року сума ПДВ згідно декларації складає 47038,01 грн. Сплачено позивачем - 47050,00 грн. платіжним дорученням №16 від 13.10.2010,

- за жовтень 2010 року сума ПДВ згідно декларації складає 52831,46 грн. Сплачено позивачем - 52810,49 грн. платіжним дорученням №92 від 11.11.2010, та 21,00 грн. - платіжним дорученням №124 від 23.11.2010,

- за листопад 2010 року сума ПДВ згідно декларації складає 46482,91 грн. Сплачено позивачем - 37700,00 грн. платіжним дорученням №162 від 17.12.2010, а також платіжним дорученням №149 від 07.12.2010 - 8800,00 грн.,

- за грудень 2010 року сума ПДВ згідно декларації складає 64757,00 грн. Сплачено позивачем - 64750,00 грн. платіжним дорученням №27 від 17.01.2011, та платіжним дорученням №31 від 21.01.2011 - 7,00 грн.

Позивач зазначив, що не враховуючи призначення платежу, які наведені ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» у платіжних дорученнях, Алчевська ОДПІ зарахувала суми, перераховані платіжними дорученнями в рахунок податку на додану вартість, в порядку календарної черговості його виникнення, розділивши при цьому перераховану позивачем суму податку на податковий борг та пеню.

Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо самостійного зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу та інших зобовязань, які не вказані в призначенні платежу, при перерахуванні платником податку коштів до бюджету. Тому просить суд визнати протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо розподілу сплачених ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» сум з призначенням платежу та спрямування їх на погашення податкового боргу з податку на додану вартість та не пеню, всупереч призначенню платежу, вказаному у платіжних дорученнях; а також зобовязати Алчевську ОДПІ суми, сплачені ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» зарахувати у відповідності з призначенням платежу, а саме:

- суми, сплачені за платіжним дорученням №16 від 13.10.2010 на суму 47050,00 грн. спрямувати на погашення податку на додану вартість за вересень 2010 року;

- суми, сплачені за платіжним дорученням №92 від 11.11.2010 на суму 52810,49 грн. та за платіжним дорученням №124 від 23.11.2010 на суму 21,00 грн., спрямувати на погашення податку на додану вартість за жовтень 2010 року;

- суми, сплачені за платіжним дорученням №162 від 17.12.2010 на суму 37700,00 грн., а також за платіжним дорученням №149 від 07.12.2010 на суму 8800,00 грн., спрямувати на погашення податку на додану вартість за листопад 2010 року;

- суми, сплачені за платіжним дорученням №27 від 17.01.2011 на суму 64750 грн., а також за платіжним дорученням №31 від 21.01.2011 на суму 7,00 грн., спрямувати на погашення податку на додану вартість за грудень 2010 року;

про що внести відповідні зміни до картки особового рахунку позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких пояснив наступне.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), у звязку із чим Алчевська ОДПІ вважає, що спірні правовідносини повинні регулюватися виключно Законом №2181.

П.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. Тобто, платник податків матиме право вибору черговості погашення своїх податкових зобовязань тільки у разі наявності у нього активів, вільних від заставних зобовязань, та саме за їх рахунок. Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону №2181, активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Таким чином, платник податків не може мати активів, за рахунок яких він міг би самостійно визначити черговість задоволення претензій кредиторів. Крім того, у законі йде мова саме про право вибору платником податків «задоволення претензій кредиторів», а не право вибору черговості погашення кредиторської заборгованості.

Також, п.5.3 ст.5 Закону №2181 чітко встановлено обовязок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобовязання та терміни її сплати. Відповідно до закону узгоджену суму податкового зобовязання платник податків зобовязаний сплатити протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідно граничного терміну, або у терміни, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення про їх нарахування; у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобовязання - протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. У випадках, передбачених ст.14 Закону №2181, платник податків може використати право на розстрочення або відстрочення податкового боргу та отримати право сплатити їх у більш пізній термін.

Інших випадків можливості сплатити платником податків податкових зобовязань наступного періоду до сплати податкових зобовязань попереднього періоду законом не встановлено. Тобто, платник податків, визначивши суму узгодженого податкового зобовязання бере на себе обовязки по сплаті та сплачує її у повному обсязі або на умовах розстрочення, відстрочення податкового боргу у терміни, встановлені нормами Закону.

П.п.7.7 ст.7 Закону №2181 визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що у платника податків відсутнє законодавчо-нормативне обґрунтоване право при наявності боргу за минулі періоди погашати поточні зобовязання.

Відповідно до п.1.6 Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 №276, зареєстровано в Мінюсті України 02.08.2005 №843/11125, проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку, тому податковим органом зараховані платежі з податку на додану вартість в хронологічному порядку.

Відповідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Мінюсті України 29.03.2004 за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «призначення платежу».

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, у разі наявності у платника податків податкового боргу орган державної податкової служби зобовязаний зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати. Закон №2181, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин також передбачає погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення. На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень субєктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п.87.9 ст.87 якого у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Проте на момент вчинення дій, які оскаржуються позивачем в даному адміністративному позові, діяв Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181), тому в даному випадку суд застосовує норми Закону № 2181.

Судом встановлено, що позивач ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» зареєстрований виконавчим комітетом Брянківської ради народних депутатів 19.04.2000 та перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ.

ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобовязання у загальному розмірі 211138,49 грн. відповідно до наступних податкових декларацій.

1. За вересень 2010 року сума ПДВ згідно декларації складає 47038,01 грн. Позивачем платіжним дорученням №16 від 13.10.2010 було сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобовязання у розмірі 47050,00 грн. з призначенням платежу: «податок на додану вартість згідно податкової декларації за вересень 2010 року - аванс» (а.с. 10). Алчевською ОДПІ сплачена сума була розподілена наступним чином: 1616,75 грн. на погашення пені відповідно до ст.16 Закону №2181; 8196,00 грн. на погашення недоїмки відповідно до рішення Господарського апеляційного суду №22-а-1819 від 10.09.2007; 1039,42 грн. на погашення недоїмки по штрафним санкціям відповідно до повідомлення-рішення №0000191501 від 21.01.2009; 10213,43 грн. на погашення недоїмки по штрафній санкції за рішенням Господарського апеляційного суду №22-а-1819 від 10.09.2007; 567,11 грн. на погашення недоїмки по штрафній санкції за повідомленням рішенням №0001121501 від 15.03.2010; 25417,29 грн. - на погашення недоїмки поточного року по декларації з ПДВ від 19.08.2010 №9148 за липень 2010 року.

2. За жовтень 2010 року сума ПДВ згідно декларації складає 52831,46 грн. Позивачем платіжним дорученням платіжним дорученням №92 від 11.11.2010 було сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобовязання у розмірі 52810,49 грн. з призначенням платежу: «податок на додану вартість згідно податкової декларації за жовтень 2010 року - аванс» (а.с. 7). Алчевською ОДПІ сплачена сума була розподілена: 3748,75 грн. на погашення пені відповідно до ст.16 Закону №2181; 25330,71 грн. на погашення недоїмки поточного року відповідно до декларації по ПДВ від 19.08.2010 №9148 за липень 2010 року; 2158,10 грн. на погашення недоїмки поточного року по декларації з ПДВ від 18.05.2010 №4308 за квітень 2010 року; 10727,40 грн. на погашення недоїмки минулих років по декларації з ПДВ від 21.12.2009 №11088 за листопад 2009 року; 10213,43 грн. на погашення недоїмки за рішенням Господарського апеляційного суду №22-а-1819 від 10.09.2007; 248,41 грн. - на погашення недоїмки по штрафним санкціям відповідно до повідомлення-рішення №0000191501 від 21.01.2009; 383,69 грн. на погашення недоїмки по штрафним санкціям, нарахованим у минулому році відповідно до повідомлення-рішення №0000191501 від 21.01.2009.

Також, платіжним дорученням №124 від 23.11.2010 позивачем сплачено 21,00 грн. з призначенням платежу: «податок на додану вартість згідно податкової декларації за листопад 2010 року» (а.с. 6). Алчевською ОДПІ сплачена сума була розподілена: 1,49 грн. на погашення пені відповідно до ст.16 Закону №2181 та 19,51 грн. на погашення недоїмки по штрафним санкціям відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000191501 від 21.01.2009.

3. За листопад 2010 року сума ПДВ згідно декларації складає 46482,91 грн. Позивачем платіжним дорученням №162 від 17.12.2010 було сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобовязання у розмірі 37700,00 грн. з призначенням платежу: «податок на додану вартість згідно податкової декларації за листопад 2010 року - аванс» (а.с. 8). Алчевською ОДПІ сплачена сума була розподілена: 2644,95 грн. на погашення пені відповідно до ст.16 Закону №2181; 35055,05 грн. на погашення недоїмки поточного року відповідно до декларації по ПДВ від 18.11.2010 №13201 за жовтень 2010.

Також, платіжним дорученням №149 від 07.12.2010 позивачем сплачено 8800,00 грн. з призначенням платежу: «податок на додану вартість згідно податкової декларації за листопад 2010 року - аванс» (а.с. 9). Алчевською ОДПІ сплачена сума була розподілена на погашення недоїмки поточного року по декларації з ПДВ від 18.11.2010 №13201 за жовтень 2010 року.

4. За грудень 2010 року сума ПДВ згідно декларації складає 64757,00 грн. Позивачем платіжним дорученням №27 від 17.01.2011 було сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобовязання у розмірі 64750,00 грн. з призначенням платежу: «податок на додану вартість згідно податкової декларації за грудень 2010 року - аванс» (а.с. 11). Алчевською ОДПІ сплачена сума була розподілена: 8976,95 грн. на погашення недоїмки минулих років по декларації з ПДВ від 18.11.2010 №13201 за жовтень 2010 року; 6991,60 грн. - на погашення недоїмки минулих років по декларації з ПДВ від 20.11.2009 №10695 за жовтень 2009 року; 3735,80 грн. - на погашення недоїмки минулих років по декларації з ПДВ від 21.12.2009 №11088 за листопад 2009 року; 1369,82 грн. - на погашення недоїмки минулих років по декларації з ПДВ від 19.09.2007 №59500 за серпень 2007 року; 8861,12 грн. на погашення недоїмки минулих років по мировій угоді; 28818,00 грн. - на погашення недоїмки минулих років по декларації з ПДВ від 17.10.2007 №61174 за вересень 2007 року; 5996,71 грн. - на погашення недоїмки минулих років по мировій угоді.

Також, платіжним дорученням №31 від 21.01.2011 позивачем сплачено 7,00 грн. з призначенням платежу: «податок на додану вартість згідно податкової декларації за грудень 2010 року» (а.с. 12). Алчевською ОДПІ сплачена сума була розподілена на погашення недоїмки минулих років.

Суд вважає, що відповідачем безпідставно було проведено перерозподіл зазначених платежів, оскільки позивачем було конкретно визначено призначення платежів у погашення заборгованості з податку на додану вартість згідно декларацій за період з вересня по грудень 2010 року.

Законом № 2181 визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Згідно зі пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” від 20.05.99 № 679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

На момент вчинення оскаржуваних дій податкового органу, не було передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону № 2181 або іншими законами з питань оподаткування.

За таких обставин у відповідача не було підстав для перерозподілу перерахованих позивачем сум, у тому числі і в рахунок погашення пені, тому вимоги позивача про визнання протиправними дій Алчевської ОДПІ в Луганській області щодо розподілу та спрямуванню сум, сплачених позивачем ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» згідно з платіжними дорученнями №16 від 13.10.2010, №92 від 11.11.2010, №162 від 17.12.2010, №149 від 07.12.2010, №27 від 17.01.2011 та №31 від 21.01.2011 на погашення податкового боргу та пені та зобовязання Алчевську ОДПІ в Луганській області сплачені ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» за вказаними платіжними дорученнями суми - зарахувати відповідно призначенню платежу та внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» є обґрунтованими.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позову в частині зобовязання відповідача спрямувати суму 21 грн., сплачену за платіжним дорученням №124 від 23.11.2010 на погашення податку на додану вартість за жовтень 2010 року, оскільки як вбачається з платіжного доручення №124 від 23.11.2010, позивачем сплачено 21,00 грн. з призначенням платежу: «податок на додану вартість згідно податкової декларації за листопад 2010 року» (а.с. 6), а тому підстав для зобовязання відповідача зарахувати зазначену суму на погашення податку на додану вартість за жовтень 2010 року, суд не вбачає.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо часткового задоволення адміністративного позову ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)».

Згідно частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом квитанцією № 00595 від 17.02.2011 сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн. (а.с.2), тому суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1,70 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 31 березня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо розподілу та спрямуванню сум, сплачених ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» згідно платіжних доручень №16 від 13.10.2010, №92 від 11.11.2010, №162 від 17.12.2010, №149 від 07.12.2010, №27 від 17.01.2011 та №31 від 21.01.2011 на погашення податкового боргу та пені.

Зобовязати Алчевську обєднану державну податкову інспекцію в Луганській області, сплачені ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» суми за:

- платіжним дорученням №16 від 13.10.2010 на суму 47050,00 грн. зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок погашення податку на додану вартість за вересень 2010 року;

- платіжним дорученням №92 від 11.11.2010 на суму 52810,49 грн. зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок погашення податку на додану вартість за жовтень 2010 року;

- платіжним дорученням №162 від 17.12.2010 на суму 37700,00 грн., а також за платіжним дорученням №149 від 07.12.2010 на суму 8800,00 грн., зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок погашення податку на додану вартість за листопад 2010 року;

- платіжним дорученням №27 від 17.01.2011 на суму 64750 грн., а також за платіжним дорученням №31 від 21.01.2011 на суму 7,00 грн., зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок погашення податку на додану вартість за грудень 2010 року;

та внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «Підприємство Брянківської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№11)» (м.Брянка, вул.Железняка, 6, код 08680313) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1,70 (одна гривня сімдесят копійок) грн.

В решті заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 31.03.2011 року.

СуддяК.Є. Петросян