Постанова № 14875901, 17.03.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( у порядку письмового провадження)

17 березня 2011 року Справа № 2а-4829/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Нагібіної Г.П., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції до Державної льотної академії України про стягнення заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кіровоградська ОДПІ (далі позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Державної льотної академії України (далі відповідач) заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9650,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що працівниками податкового органу проведено перевірку кафе «Екіпаж», що належить Державній льотній академії України.

Перевіркою встановлено, що кафе «Екіпаж»здійснює роздрібну торгівлю у сфері громадського харчування без придбання відповідного торгового патенту.

На підставі акту перевірки позивачем винесено рішення по застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004202320 від 29.09.2010 р., яким Державній льотній академії України нараховані штрафні санкції у сумі 9650,66 грн.

Як зазначає позивач, сума податкового боргу на день звернення до суду не сплачена.

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не зявився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 43).

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання на зявився. Про причини неявки у судове засідання суду не повідомив.

Від відповідача до суду надійшли заперечення проти позову.

Відповідач вважає, що позовні вимоги є незаконними і необґрунтованими, оскільки ДЛАУ є неприбутковим державним навчальним закладом, який не здійснює підприємницьку діяльність.

Кафе «Екіпаж»обслуговує виключно відвідувачів, які відносяться до працівників або студентів академії, тому для відповідача законом не встановлено обовязку придбавати відповідний торговий патент.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд вирішив подальший розгляд справи провести у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 14.12.1990 р. № 509-XII (далі - Закон 509-XII) державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Пунктом 8 ст . 11 Закону № 509 ХІІ встановлено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.

Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», передбачена можливість державної податкової інспекції звертатися до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Підпунктом 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі Податковий кодекс) встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 41. 1. 1. ст. 41 Податкового кодексу контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Пунктом 41.5 цієї ж статті встановлено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Отже, Кіровоградську ОДПІ слід вважати субєктом владних повноважень, який вправі, у межах своєї компетенції, звертатися до адміністративного суду з позовами про стягнення заборгованості з субєктів господарювання.

Державна льотна академія України зареєстрована Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 30.06.1994 р. про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи(а.с. 11).

Відповідач взятий на облік Кіровоградською ОДПІ 30.06.1994 р. як неприбуткова організація. (а.с. 20).

09.09.2010 р. працівниками податкового органу проведено перевірку господарської одиниці кафе «Екіпаж», що розташоване по вул. Добровольського, 8А у м. Кіровограді та належить Державній льотній академії України щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.

Про результати перевірки складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 09.09.2010 р. № 0442/11/28/23/01132353.

В акті перевірки, зокрема, зазначено, що в кафе «Екіпаж»за готівкові кошти здійснюється роздрібна торгівля холодними закусками, першими блюдами, гарячими напоями, проводяться поминальні та інші заходи. В кафе проводиться обслуговування відвідувачів, які не відносяться до студентів академії або її працівників. З акту перевірки вбачається, що робота кафе здійснюється з 03.04.2009 р. (а.с. 5-6).

На підставі акту перевірки позивачем винесено рішення про застосування до ДЛАУ 9650,66 грн. штрафних (фінансових) санкцій № 0004202320 від 29.09.2010 р., яке отримано відповідачем 05.10.2010 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР (далі Закон № 98/96-ВР), чинного на час виникнення правовідносин, торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Частинами 1 та 2 ст. 3 3акону №98/96-ВР встановлено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Згідно абз. 7 ч. 3 цієї ж статті під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування.

Відповідно до ч. 12 ст. 3 3акону №98/96-ВР не потребує патентування діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.

Суд вважає спростованим твердження відповідача про те, що кафе «Екіпаж»обслуговує виключно студентів та працівників академії виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки працівникам податкового органу, які не є працівниками або студентами (курсантами) академії, при перевірці правильності проведення розрахункової операції на місці реалізації товарів було здійснено продаж однієї пляшки води «Бонаква»(а.с. 9).

Крім того, з пояснювальної записки офіціанта ДЛАУ ОСОБА_1 вбачається, що у кафе «Екіпаж»будь яка особа має можливість за готівкові кошти придбати товари.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що кафе «Екіпаж»ДЛАУ здійснює продаж товарів не виключно працівникам та студентам академії, а необмеженому колу осіб, тому у даному випадку не може застосовуватися ч. 12 ст. 3 3акону №98/96-ВР щодо необовязковості патентування діяльності у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.

Суд не приймає твердження відповідача про те, що ДЛАУ не є субєктом підприємницької діяльності, оскільки кафе «Екіпаж»є фактично підрозділом ДЛАУ, який провадить торгівельну діяльність у сфері громадського харчування, здійснює продаж товарів не тільки своїм працівникам та студентами, а й іншим особам, а тому законом на ДЛАУ покладено обовязок придбати торговий патент.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону №98/96-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004202320 від 29.09.2010 р. не є зміненим або скасованим. Штрафні санкції відповідачем не сплачено.

За таких обставин, враховуючи, що діючі рішення субєктів владних повноважень, прийняті в межах компетенції останніх, підлягають виконанню субєктами, стосовно яких такі рішення прийнято, у суду немає підстав для відмови у задоволенні позову.

Суд зазначає, що відповідач був не позбавлений права оскаржити рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004202320 від 29.09.2010 р. у адміністративному або судовому порядку.

Визнання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004202320 від 29.09.2010 р. незаконним та необґрунтованим не може бути здійснено під час розгляду цієї справи виходячи з приписів ч. 2 ст. 11 КАС України, відповідно до яких суд розглядає справу не інакше як за позовною заявою зацікавленої сторони, яка розпоряджається своїми вимогами на власний розсуд.

У ході судового розгляду справи відповідачем не подано судові доказів про сплату заборгованості у встановлений законом строк або оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004202320 від 29.09.2010 р.

Суд приходить до висновку, що позивачем правомірно застосовано штрафні санкції на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону №98/96-ВР у розмірі 9650,66 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт наявності у відповідача заборгованості у сумі 9650,66 грн., а тому вона підлягає стягненню до Державного бюджету України.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції до Державної льотної академії України про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Державної льотної академії України ( ЄДРПОУ 01132353) на користь держави в особі Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції ( ДКУ м. Кіровограда, банк: УДК у Кіровоградській області, МФО 823016, ід.код 24145329, рахунок № 31114104700002) 9650 (девять тисяч шістсот пятдесят) гривень 66 коп.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна