Постанова № 14875796, 04.03.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2011 року Справа № 2а-3381/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючоїсудді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дегтярьові Д.В.

за участю:

представників позивача Ковальової О.А., Кузьменко О.Д.

представників відповідача - Савкова Д.С., Вініченко С.Г.

прокурора Сігіди Л.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агромет і К»до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень.

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ «Агромет і К»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Олександрійської ОДПІ

-№ 0000771710/0 від 18.06.2010 р., № 0000771710/1 від 03.09.2010 р. щодо визнання податкового зобовязання за платежом: донарахування по прибутковому податку в розмірі 257740 грн. 05 коп.;

- № 0000652310/0 від 29.06.2010 р., № 0000652310/1 від 03.09.2010 р. щодо визначення податкового зобовязання за платежом: податок на прибуток підприємств у розмірі 7057551 грн. 10 коп.;

- № 0000632310/0 від 29.06.2010 р., № 0000632310/0 від 03.09.2010 р. щодо визначення податкового зобовязання за платежом: податок на додану вартість у розмірі 5191410 грн.

В обґрунтування позовної заяви товариство стосовно визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств зазначає, що посилання Олександрійської ОДПІ в акті перевірки на те, що відсутність товарно-транспортних накладних за формою 1 СГ безперечно підтверджує безтоварність господарських операцій є помилковими, виходячи з наступного.

П.2.8, п.2.16 Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних підприємствах, затверджена Міністерством аграрної політики України від 13.10.2008 р. № 661, визначено, що у разі доставки зерна без товарно-транспортної накладної підприємство складає у присутності представника поклажодавця акт, у якому вказуються найменування поклажодавця, номер автомашини, вид зерна, установлена маса вантажу і вид надходження. Акт є підставою для оприбуткування зерна.

Всі документи бухгалтерського та податкового обліку згідно з протоколом обшуку від 16.03.2010 р. були вилучені у товариства і знаходяться в матеріалах кримінальної справи, які були податковим органом при проведенні перевірки вивчені.

Податковий орган при проведенні перевірки прийшов до помилкового висновку про те, що понесені товариством витрати на суму 15857671 грн. не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Також товариство зазначає, що помилковим є висновок податкового органу щодо безтоварності господарських операцій між ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «Агромет і К»на суму 15857671 грн.

Щодо визначення податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 5191410 грн. товариство зазначає наступне, що документи на підтвердження факту здійснення господарських операцій з подальшого продажу сільськогосподарської продукції, придбаної у ФОП ОСОБА_7, згідно з протоколом обшуку від 16.03.2010 р. були вилучені у ТОВ «Агромет і К», зберігаються у матеріалах кримінальної справи № 90-0017 та досліджувались податковим органом при проведенні позапланової перевірки.

ТОВ «Агромет і К»дотримано усіх обовязкових умов на формування податкового кредиту, що підтверджені податковими накладними, виписаними ФОП «ОСОБА_7, а саме: товари придбано з метою їх використання у господарській діяльності, що підтверджується тим, що зерно, яке було закуплене у ФОП ОСОБА_7 в подальшому було реалізоване іншим контрагентам.

Також ТОВ «Агромет і К»зазначає, що податкове зобовязання з ПДВ з операцій з придбання сільськогосподарської продукції за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. в сумі 3460940 грн. визначено невірно і з огляду на те, що за висновками акту перевірки податковим органом фактично встановлено завищення податкового кредиту на суму 3182672 грн. Тому, податкове зобовязання в сумі 278268 грн. визначено без будь-яких ґрунтовних посилань на документи первинного обліку ТОВ «Агромет і К».

На неправомірність визначення податковим органом податкового зобовязання в розмірі 257740 грн. 05 коп. вказує той факт, що товариство фізичними особами ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 винагороду у грошовій, натуральній чи іншій формах не виплачувало, будь-яких цивільно-правових договорів з вищезазначеними громадянами товариство не укладало. У акті перевірки посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку товариства, що підтверджують проведення таких виплат відсутні, а є лише посилання на пояснення вищезазначених громадян у протоколах допиту від 16.04.2010 р.

Відповідач не погоджуючись з вимогами адміністративного позову подав заперечення на нього, які обґрунтовані тим, що матеріалами перевірки встановлено завищення податкового кредиту на 3 182 672 грн. внаслідок безпідставного включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість без підтвердження фактичної поставки товару від ФОП ОСОБА_11

Документальною перевіркою ФОП ОСОБА_7 встановлено, що постачальником товару, який в подальшому реалізовувався ТОВ «Агромет і К», згідно даних податкової звітності ФОП ОСОБА_7 є ТОВ «ТБ «Мегаполіс», але перевіркою встановлено, що угоди між ТОВ «ТБ «Мегаполіс»та ФОП ОСОБА_7 не укладались, операції не здійснювались, розрахунки не проводились.

Оскільки фінансово-господарські операції з ФОП ОСОБА_7 не відбулися або відбулися не за тим змістом, який відображений в укладених платником податку договорах та товари фактично не поставлялись, то придбання таких товарів не відбулося, відповідно право на податковий кредит у ТОВ «Агромет і К»не виникає.

Вказане порушення вплинуло і на визначення валових витрат, так як товариством занижено суму податку на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. на загальну суму 3964 418 грн., внаслідок безпідставного віднесення до складу валових витрат, витрат без підтвердження здійснення господарських операцій, факту поставки товару від ФОП ОСОБА_7 та не підтверджених відповідними первинними документами, розрахунками, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На визначення податку з доходів фізичних осіб вплинуло те, що товариство при виплаті доходів фізичним особам не утримало та не перерахувало податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 85 913,35 грн.

В рамках розслідування кримінальної справи від 04.02.2010 р. за № 90-0017 слідством встановлено взаємовідносини ТОВ «Агромет і К»та фізичних осіб та виплата доходів фізичним особам за продану зернову продукцію без документального підтвердження. В матеріалах кримінальної справи є протоколи допиту в якості свідків ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_26, ОСОБА_9, ОСОБА_10, згідно наданих пояснень вищезазначеними фізичними особами, розрахунки проводились через посередника ОСОБА_14 в готівковій формі без надання розрахункових документів, а саме: шляхом надання посередником накладних з штампом ТОВ «Агромет і К»зазначеним фізичним особам продавцям зернової продукції та виплатою від посередника готівкових коштів, про що засвідчив також ОСОБА_14 в своїх поясненнях.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позовної заяви, просили суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Також представники позивача звернули увагу суду на той факт, що податковим органом одночасно зроблено висновок про безтоварність по господарським операціями між ТОВ «Агромет і К»та ФОП ОСОБА_7 в звязку з чим товариству донараховане податкове зобовязання та податок на прибуток, і одночасно з ФОП ОСОБА_7 стягнуто податки по тим же самим операціям з ТОВ «Агромет і К», що сам факт донарахування податкового зобовязання з товариства виключає факт нарахування податків ФОП ОСОБА_7 за тими ж операціями.

Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Представник позивача в судовому засіданні наголошував на тому, що підставою для винесення оскаржуваних повідомлень рішень став факт безтоварності господарських операцій саме між ТОВ «Агромет і К»та ФОП ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_15 головний бухгалтер відкритого акціонерного товариства «Користівське хлібоприймальне підприємство»(далі елеватор) в судовому засіданні пояснила суду, що виконати вимоги ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 р. щодо надання для огляду оригіналів первинних документів щодо господарських операцій з ТОВ «Агромет і К»за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. не має можливості, оскільки всі оригінали первинних документів за господарськими операціями з ТОВ «Агромет і К»на підставі постанови про проведення виїмки б/н від 01.03.2010 р. вилучені у товариства (а.с.126 т.3). Свідок ОСОБА_15 надала суду протокол виїмки від 16.03.2010 р. (а.с.127-130 т.3), протокол виїмки від 19.03.2010 р. (а.с.131-151 т.3), протокол виїмки від 22.03.2010 р. (а.с.152-162 т.3), протокол виїмки від 23.03.2010 р. (а.с.163-198 т.3), протокол виїмки від 24.03.2010 р. (а.с.199-223 т.3).

Свідок ОСОБА_15 зазначала, що всі господарські операції між ТОВ «Агромет і К» відбувались в дійсності, було зерно і всі необхідні первинні документи. На картку ТОВ «Агромет і К»зараховувалось зерно, яке привозилось різними автомобільним транспортом, зарахувати зерно на іншого субєкта господарювання не було можливості, оскільки зерно може бути прийнято елеватором лише у тому випадку, коли у елеватора та субєкта господарювання укладені відповідні договори. Між ВАТ «Користівське хлібоприймальне підприємство»та ТОВ «Агромет і К»тривалий час існують договірні відносини.

Після пропуску машини з зерновими культурами, лаборантом ВАТ «Користівське хлібоприймальне підприємство»проводився аналіз зернових культур, які повинні зарахуватись на картку ТОВ «Агромет і К», і лише після відповідного аналізу зернові потрапляли до сховища елеватора. Про проведення відповідних дій лаборантом елеватора здійснювався відповідний запис в книзі реєстрації. Свідок пояснила суду, що надати копії усіх первинних документі не має можливості, оскільки це дуже великий обсяг документів, тому суд визначив період за який витребував копії первинних документів, а саме початок господарських операцій за 2009 р. і кінцевий період 2009 р. До суду за вибірковий період, який був оголошений судом, надано копії вищезазначеної книги. За цей же період свідок до суду надала договори та первинні документи, в копіях, завірених печаткою елеватора, так як оригінали первинних документів вилучені.

Свідок ОСОБА_16, головний бухгалтер відкритого акціонерного товариства «АТ Каргілл» (далі елеватор 1) в судовому засіданні пояснила суду, що виконати вимоги ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 р. щодо надання для огляду оригінали первинних документів щодо господарських операцій з ТОВ «Агромет і К»за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. не має можливості, оскільки всі оригінали первинних документів за господарськими операціями з ТОВ «Агромет і К»вилучені у елеватовара 1 та надала суду протокол виїмки від 25.03.2010 р. (а.с.227-250 т.3). Свідок ОСОБА_16 зазначала, що всі господарські операції між ТОВ «Агромет і К»відбувались в дійсності, було зерно і всі необхідні первинні документи. На картку ТОВ «Агромет і К» зараховувалось зерно, яке привозилось різними автомобільним транспортом, зарахувати зерно на іншого субєкта господарювання не було можливості, оскільки зерно може бути прийнято елеватором 1 лише у тому випадку, коли у елеватора 1 та субєкта господарювання укладені відповідні договори. Між ВАТ «АТ Каргілл» та ТОВ «Агромет і К»тривалий час існують договірні відносини.

Також свідок пояснила, що перед зарахуванням зерновими культурами на картку ТОВ «Агромет і К», лаборантом елеватора 1 проводився аналіз зернових культур, які повинні зарахуватись на картку ТОВ «Агромет і К», і лише після відповідного аналізу зернові потрапляли до сховища елеватора 1. Про проведення відповідних дій лаборантом елеватора здійснювався відповідний запис в книзі реєстрації. Свідок пояснила суду, що надати копії свіх первинних документі не має можливості, оскільки це дуже великий обсяг документів, тому суд визначив період за який витребував копії первинних документів, а саме початок господарських операцій за 2009 р. і кінцевий період 2009 р. До суду за вибірковий період, який був оголошений судом, надано копії вищезазначеної книги. За цей же період свідок до суду надала договори та первинні документи, в копіях, завірених печаткою елеватора, так як оригінали первинних документів вилучені.

Свідок ОСОБА_7, який є фізичною особою підприємцем, платником податку на додану вартість та контрагентом ТОВ «Агромет і К», пояснив суду, що він за попередньою домовленістю з ОСОБА_17 (застосновник ТОВ «Агромет і К») домовились про ведення господарських операцій наступним чином. Від ТОВ «Агромет і К»на свій рахунок ОСОБА_7 отримував грошові суми, які знімав в банківських установах, та повертав дані суми ОСОБА_17 за мінусом невеликого відсотку із зазначеної суми, яку ОСОБА_7 залишав собі, як заробіток. Свідок зазначив, що жодних господарських операцій по придбанню зернових культур у будь-яких інших осіб та відповідно реалізації не існуючого зерна ТОВ «Агромет і К»він не проводив, товарно-транспортних накладних він не виписував, де бралось зерно, яке було направлене до елеваторів він не знає. По факту співучасті у скоєнні злочину проти нього була порушена кримінальна справа, вироком Олександрійського міськрайонного суду від 01 листопада 2010 р. він був визнаний винним у вчиненні злочинів та засуджений до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 2 роки та з конфіскацією ? частини майна, яке є його власністю, а на підставі ст..75,76 КК України його звільнено від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 роки не вчинить нового злочину.

Свідок ОСОБА_18, яка є представником товариства з обмеженою відповідальністю «ХПП Добронадіївське»в судовому засіданні надала пояснення, що протягом 2009 р. на складську картку ТОВ «Агромет і К»від ТОВ «Агромет і К»надходили зернові культури, відповідно до договору № 062 від 06.08.2009 р. Всі поставки зернових культур були з дотриманням вимог законодавства і всі необхідні податкові документи були в наявності, однак для огляду їх в суді надати не має можливості, оскільки відповідно до протоколу виїмки від 22 березня 2010 р. всі первинні документи по господарських операціях з ТОВ «Агромет і К»були вилучені. Суду надала кілька копій первинних документів, які товариство під час виїмки мало змогу зробити копії.

Свідок ОСОБА_19, який є представником товариства з обмеженою відповідальністю «УкрАгроКом»в судовому засіданні надав пояснення, що протягом 2009 року на підставі договору, укладеним між товариством і ТОВ «Агромет і К», на картку ТОВ «Агромет і К»надійшло соняшника в розмірі 41700 т. Договір укладений між товариствами та первинні бухгалтерські документи надати для огляду не має можливості, оскільки відповідно до протоколу виїмки всі первинні документи по господарських операціях з ТОВ «Агромет і К»були вилучені. Суду надав копії первинних документів по господарській операції 09.01.2009 р., які товариство зробило з оригіналів зазначених документів при проведенні виїмки. Свідок зазначив, що зернові культури від «Агромет і К»в дійсності поступали на елеватор, і всі необхідні первинні документи також були.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 04.03.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 09.04.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем, відповідачем та прокурором документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, свідків, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромет і К»(далі позивач) зареєстроване як юридична особа та є платником ПДВ.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ст.1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ, в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Посадовими особами ДПА у Кіровоградській області спільно з посадовими особами Олександрійською ОДПІ на підставі наказу від 20.05.2010 р. за № 336 у період з 20 травня 2010 р. по 31 травня 2010 р. проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агромет і К»з питань дотримання вимог податкового, законодавства при здійсненні господарських операцій з ФОП ОСОБА_7 за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт № 266/2310/32744668 від 09.06.2010 р. (а.с.36-49, Т.1), висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, ТОВ «Агромет і К»:

- п.5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуто, затвердженої наазом ДПА України від 29 березня 2003 р. за № 143;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено, на думку відповідача, податок на додану вартість в перевіряємому періоді на загальну суму 3460 940 грн.

- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»та п.п.а,в п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого занижено, на думку відповідача, податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за перевіряє мий період в сумі 2573716,34 грн., в тому числі за період 2008 р. на суму 712 230,92 грн., за період 2009 р. 1861485,41 грн.

- п.п. 3.1.1 ст.3, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено, на думку відповідача, податок на додану вартість в перевіряємому періоді на загальну суму 73920,67 грн.;

- п.п.а, в в п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у частині неведення обліку доходів та витрат за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р.;

- п.п. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. а) п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині несвоєчасного подання декларацій по ПДВ за листопад та грудень 2009 р.

Зазначені висновки відповідач зробив в звязку з тим, що плановою перевіркою ФОП ОСОБА_7 встановлено, що постачальником товарів (сільськогосподарської продукції), проданої тов. «Агромет і К»є ТОВ «ТІ «Мегаполіс». ФОП ОСОБА_7 не надано до перевірки первинні документи, що підтверджують придбання товару у ТОВ «ТБ «Мегаполіс». Головним бухгалтером ТОВ «ТБ «Мегаполіс»ОСОБА_21 надано пояснення начальнику ГВПМ СПДІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжя Стаднику О.Г., що ТОВ «ТБ «Мегаполіс»не мало взаємовідносин з ФОП ОСОБА_7

Олександрійською ОДПІ на підставі акту перевірки акт № 266/2310/32744668 від 09.06.2010 р. винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000771710/0 від 18.06.2010 р. (а.с.72, Т.1) по прибутковому податку в сумі 85 913,35 грн. за основним платежем та 171 826,70 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 257 740,05 грн.;

- № 0000632310/0 від 18.06.2010 р. (а.с.74, Т.1) з податку на додану вартість у сумі 3460 940,00 грн. за основним платежем та 1730470,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 5191410,00 грн.;

- № 0000652310/0 від 18.06.2010 р. (а.с.76, Т.1) з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3964 418,00 грн. за основним платежем та 3 093093,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 7057 511,10 грн.

На вищезазначені податкові повідомлення рішення позивачем були подані скарги до начальника Олександрійської ОДПІ в порядку апеляційного оскарження (а.с.78-83). За результатами розгляду скарг винесені рішення про результати розгляду первинних скарг, за якими відмовлено позивачу в задоволенні скарг (а.с.84-88) та винесені податкові повідомлення рішення:

- № 0000771710/1 від 03.09.2010 р. (а.с.73, Т.1) по прибутковому податку в сумі 85 913,35 грн. за основним платежем та 171 826,70 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 257 740,05 грн.;

- № 0000632310/1 від 03.09.2010 р. (а.с.75, Т.1) з податку на додану вартість у сумі 3460 940,00 грн. з а основним платежем та 1730470,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 5191410,00 грн.;

- № 0000652310/1 від 03.09.2010 р. (а.с.77, Т.1) з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3964 418,00 грн. за основним платежем та 3 093093,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 7057 511,10 грн.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0000652310/0 від 18.06.2010, № 0000632310/1 від 03.09.2010 р. з податку на прибуток приватних підприємств та податкових повідомлень-рішень № 0000632310/0 від 18.06.2010 р. № 0000632310/1 від 03.09.2010 р. з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

В розділі 3.1 акту перевірки зазначено, що позивач завищив скориговані валові витрати за 2009 рік на суму 15857671 грн., а саме: за І квартал 2009 р. в сумі 587830 грн., за ІІ квартал 2009 р. в сумі 335011 грн., за ІІІ квартал 2009 р. в сумі 10286503 грн., за ІУ квартал 2009 р. в сумі 4648327 грн. Дане твердження відповідач обґрунтовує тим, що позивачем не надані до перевірки товарно-транспортні накладні за формою № 1-СГ або іншою формою щодо господарських операцій на вищезазначені суми.

Також в акті перевірки зазначено, що всі ці господарські операції відбулись з одним контрагентом ФОП ОСОБА_7 Плановою документальною перевіркою ФОП ОСОБА_7, проведеною податковим органом встановлено, що постачальником товару проданого ТОВ «Агромет і К»є ТОВ «ТБ Мегаполіс». Головним бухгалтером ТОВ «ТБ «Мегаполіс»ОСОБА_21 надано пояснення, що дане товариство не мало взаємовідносин з ФОП ОСОБА_7 Останнім при проведенні перевірки не надані первинні документи, що підтверджуєть податковий кредит за перевіряємий період.

В розділі 3.2 акту перевірки зазначено, що позивач завищив податковий кредит з ПДВ: - за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. на загальну суму 852965 грн.;

- за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. на загальну суму 3182672 грн.

Твердження про безтоварність господарських операцій між ТОВ «Агромет і К»та ФОП ОСОБА_7, підтверджується, як зазначає в акті відповідач, перевіркою складських документів (складських квитанцій на зерно, реєстрів накладних на прийняте сіменне зерно з визначенням якості за середньодобовим зразком, накладних на поставку поклажодавцем сільськогосподарської продукції на зерновий склад, тощо) не встановлено фактів надходження та прийняття на склади на картку ТОВ «Агромет і К»сільськогосподарської продукції в ТОВ «УкрАгроКом», ВАТ «Користівьке ХПП», ВАТ «Куцівський елеватор», ТОВ «ХПП Добронадіївське»від ФОП ОСОБА_7

Тобто, позиція податкового органу полягає в тому, що зернові культури повинні були зараховуватись спочатку на картку ФОП ОСОБА_7, а вже потім списуватись на рахунок ТОВ «Агромет і К». Такий висновок відповідача, суд вважає необґрунтованими, та такими, що спростований в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_18, ОСОБА_19, які пояснили суду, що на картку ТОВ «Агромет і К»дійсно надходили зернові та надали копію документів, які підтверджують даний факт. На всіх чотирьох елеваторах на підставі постанови слідчого були вилучені первинні документи щодо правовідносин з ТОВ «Агромет і К».

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. укладено з ФОП ОСОБА_7 договори купівлі-продажу:

- № 2-07-08 від 10.07.2008 р. Відповідно до п.1.1 договору ФОП ОСОБА_20 (продавець) зобовязується передати у власність ТОВ «Агромет і К»(покупець), а покупець зобовязується прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію;

- № 1-01-07 від 01.07.2009 р., доповнення до договору № 1-01-07 від 22.07.2009 р., доповнення до договору № 1-01-07 від 24.07.2009 р., доповнення до договору № 1-01-07 від 20.07.2009 р., доповнення до договору № 1-01-07 від 15.07.2009 р., доповнення до договору № 1-01-07 від 08.07.2009 р. Відповідно до п.1.1 договору ФОП ОСОБА_20 (продавець) зобовязується передати у власність ТОВ «Агромет і К»(покупець), а покупець зобовязується прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію.

Документальною невиїзною перевіркою ФОП ОСОБА_7 встановлено, що постачальником товару, який в подальшому реалізовувався ТОВ «Агромет і К», згідно даних податкової звітності ФОП ОСОБА_7 є ТОВ «ТБ «Мегаполіс», але даною перевіркою встановлено, що угоди між ТОВ «ТБ «Мегаполіс»та ФОП ОСОБА_7 не укладались, операції не здійснювались, розрахунки не проводились.

Вироком Олександрійського міськрайонного суду від 01 листопада 2010 р., який на час розгляду справи в суді, набрав законної сили, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.27, ч.2 та ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.2 ст.366 Кримінального Кодексу України та засуджено до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 2 роки та з конфіскацією ? частини майна, яке є власністю засудженого, а на підставі ст..ст.75,76 Кримінального Кодексу України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 роки не вчинить нового злочину (а.с.1-9 т.5).

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 18 січня 2011 р. вирок Олександрійського міськрайонного суду змінений, виключено з резолютивної частини вироку додаткове покарання у виді конфіскації ? частини майна, в решті вирок залишений без зміни (а.с.46-47 т.5).

Ч.4 ст.72 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вирок Олександрійського міськрайонного суду від 01 листопада 2010 р. суд визнає як належний та допустимий доказ.

Вироком Олександрійського міськрайонного суду від 01 листопада 2010 р. встановлено, що ФОП ОСОБА_7 фактично протягом липня 2008 р. грудня 2009 р. закупівлю сільськогосподарської продукції та подальшу її реалізацію ТОВ «Агромет і К»не здійснював.

Також вироком Олександрійського міськрайонного суду від 01 листопада 2010 р. встановлено, що ОСОБА_7 підписував договори купівлі-продажу зернових, укладених з ТОВ «Агромет і К», накладних, податкових накладних, коригуючи розрахунків кількісних і вартісних показників податкових накладних, тим самим надавши ТОВ «Агромет і К»відповідні права збільшити податковий кредит з ПДВ, чим зменшити належну до сплати в бюджет суму зобов»язань, а також збільшити валові витрати, чим зменшити оподатковуваний прибуток і, відповідно, зменшити належну до сплати в бюджет суму прибуткового податку.

А відтак, суд приходить до висновку, що оскільки господарські операції між ФОП ОСОБА_20 та ТОВ «Агромет і К»щодо реалізації сільськогосподарської продукції не відбулись та наведені у договорах товари фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулось. Відповідно, право на податковий кредит та віднесення витрат, повязаних з даними господарськими операціями з ФОП ОСОБА_20, до валових витрат у ТОВ «Агромет і К»не виникає, оскільки не дотримано умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. А сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце, а наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності податкового кредиту та валових витрат, але не є вичерпною.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В судовому засіданні позивачем був доведений факт, що до елеваторів дійсно надходила сільськогосподарська продукція, але дана продукція надходила не за господарськими договорами укладеними між позивачем та ФОП ОСОБА_20

Так, як в судовому засіданні знайшов підтвердження факт, що позивач не отримував саме від ФОП ОСОБА_20 сільськогосподарську продукцію, то суд приходить до висновку, що грошові суми, які позивач відніс до суми валових витрат та відповідачем правомірно не були прийняті, так як в разі відсутності реальної господарської операцій саме між зазначеними вище сторонами не можуть бути віднесені до валових витрат суми, які позивачем були використані за такими господарськими операціями. Також суд приходить до висновку, оскільки видаткові накладні, виписані ФОП ОСОБА_20, як це встановлено в мотивувальній частині вироку, були виписані останнім без наміру створенні реальних правових наслідків, тому такі документи не можуть вважатись такими, які відповідають змісту господарської операції.

Відповідно до п. 7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

П. 7.4.5 ст.7 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд приходить до висновку, що у позивача не було правових підстав для формування податкового кредиту із сум по господарських операціях з ФОП ОСОБА_20, оскільки фактично господарські операції з цим контрагентом не відбувались.

Висновки суду кореспондуються з правовою позицією, викладеною в Інформаційний листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби».

Так як в судовому засіданні підтверджені доводи податкового органу про безтоварність операцій, тому суд приходить до висновку, що оскаржені податкові повідомлення рішення, якими визначено податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість та податку з доходів підприємств, а також штрафні санкції визначені податковим органом правомірно з дотриманням вимог податкового законодавства.

В судовому засіданні спору щодо розміру цих зобовязань сторонами не заявлялось.

Судом не прийнято як належний та допустимий доказ копію висновку № 2720/23 судово-економічної експертизи по кримінальній справі № 90-0017, оскільки судом оригінал висновку не оглядався, дана експертиза проводилась в межах кримінальної справи і судом експерт про кримінальну відповідальність не попереджався (а.с.231-252 т.4).

Щодо податкових повідомлень рішень Олександрійської ОДПІ № 0000771710/0 від 18.06.2010 р., № 0000771710/1 від 03.09.2010 р. щодо визнання податкового зобовязання за платежом: донарахування по прибутковому податку в розмірі 257740 грн. 05 коп. суд зазначає наступне.

В розділі 3.2.4.7 акту перевірки зазначено, що на підставі протоколів допиту свідків фізичних осіб, що співпрацювали з СГД встановлені фізичні особи, які займались вирощуванням зернових культур, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_24, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які продавали ТОВ «Агромет і К»зернові культури. Згідно наданих фізичними особами пояснень, розрахунки проводились через посередника в готівковій формі без надання розрахункових документів.

Тобто, відповідач на підставі протоколів допиту вищезазначених осіб в якості свідків прийшов до висновку, що позивач є податковим агентом і донарахував податок з доходів фізичних осіб.

Вищезазначені висновки відповідача не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання, так як суду не надано жодного доказу який би підтверджував висновки зазначені в акті перевірки, також, в судовому засіданні представники відповідача не змогли пояснити (що відображено в журналі судового засідання), яким чином відбулось нарахування даного зобовязання, з якої суми, начеб - то отриманих фізичними особами доходів здійснювалось нарахування податку з доходів з фізичних осіб.

Відповідно до п. 1.13 ч.1 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV, податок - податок з доходів фізичних осіб; оподаткування - порядок, пов'язаний з визначенням об'єкта оподаткування, обчисленням та сплатою (утриманням) податку з доходів фізичних осіб; платник податку (у відповідних відмінках) - платник податку з доходів фізичних осіб. Податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

Податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону (п. 1.15 ч.1 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV).

Пп. 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV, визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Суду наданий Додаток № 3-п до акту перевірки ТОВ «Агромет і К»розрахунок правильності обчислення сум податку з доходів фізичних осіб (а.с.92 т.3), зі змісту якого вбачається в розділі 1 прізвище та ініціали осіб, яким виплачувався дохід, розділ 2 період, розділ 3 сума виплаченого та розділ 6 сума податку, яку слід утримати.

Але жодного доказу, якій би доводив, що фізичним особам ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 позивачем виплачувалась винагорода та розмір цієї винагороди, ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні надано не було.

В звязку з вищезазначеним, суд приходить до висновку про протиправність винесеного рішення щодо визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, оскільки суд не приймає, як належним доказ посилання відповідача на протоколи допиту в якості свідків вищезазначених осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх висновків, а оскаржуване рішення прийняте не на підставі, та не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Ч.3 ст.94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією № 11 від 27.12.2010 р. (а.с.12), так як адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, то і відшкодування витрат, повязаних зі сплатою судового збору підлягають частковому відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агромет і К»до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції № 0000771710/0 від 18 червня 2010 р., № 0000771710/1 від 03 вересня 2010 р. якими визначено податкове зобовязання за платежом: донарахування по прибутковому податку в розмірі 257740 грн. 05 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Агромет і К» з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1,13 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09.03.2011 р.

Суддя:підпис

Згідно з оригіналом:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративногосуду Г.П.Нагібіна