Постанова № 14875791, 12.03.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2011 року Справа № 2а-4980/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мирошниченка В. С.

при секретарі Поцелуйко А.І.

за участю:

представника позивача Романяка М.Я.

представника відповідача Панасенко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Альбіон-Агротрейд»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Альбіон-Агротрейд»(позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (далі- ОДПІ- відповідач) від 08.10. 2010 р. № 0000212360/0, яким ТОВ «Альбіон-Агротрейд»донараховано податок на додану вартість в сумі 242 124 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 121 062 грн. та податкового повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 08.10.2010 р. № 0000222360/0, яким ТОВ «Альбіон-Агротрейд» донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 302656 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 264 870 грн.; визнання протравним та скасування прийнятого Кіровоградською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 22.12.2010 р. № 0000212360/1, яким ТОВ «Альбіон-Агротрейд»донараховано податок на додану вартість в сумі 242 124 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 121 062 грн.; визнання протиправним та скасування прийнятого Кіровоградською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 22.12.2010 р. № 0000222360/1, яким ТОВ «Альбіон-Агротрейд»донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 302656 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 264 870 грн.; визнання протиправним та скасування прийнятого Кіровоградською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 22.12. 2010 р. № 0000522360/1, яким ТОВ «Альбіон-Агротрейд»по податку на прибуток підприємств застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 423990,5 грн.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що при формуванні у відповідні податкові періоди з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. суми валових витрат та суми податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з ПП «Агрокомтехсервіс»та ПП «Агро-По»позивачем не були порушені вимоги закону, оскільки, господарські операції з вказаними контрагентами носили реальний характер, послуги та товари фактично придбані позивачем з метою їх використання у власній господарській діяльності позивача. Позивач також посилається на те, що діяльність ПП «Агрокомтехсервіс» та ПП «Агро-По»не мала фіктивного характеру, і взагалі позивач не повинен нести відповідальність за недотримання вимог закону своїм контрагентом. Відповідно, позивач зазначає про те, що ним не порушувалися вимоги п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідач надав заперечення на адміністративний позов, яке обгрунтоване тим, що діяльність контрагентів позивача ПП «Агрокомтехсервіс»та ПП «Агро-По»носила фіктивний характер. Фактично товари та послуги позивачеві від вказаних підприємств не поставлялися, так як у позивача відсутні товаро-транспорті накладні, шляхові листи, які підтверджували б факт перевезення товаро-матеріальних цінностей від контагентів. Відповідач зазначає, що оскільки діяльність ПП «Агрокомтехсервіс»та ПП «Агро-По»є фіктивною, відповідно правочини, укладені вказаними підприємствами з позивачем, є нікчемними правочинами в силу положень статей 203, 215, 228 ЦК України. Таким чином, позивачем при формуванні валових витрат та податкового кредиту по господарським операціях з ПП «Агрокомтехсервіс»та ПП «Агро-По»порушено вимоги п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та доповненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, наполягаючи при цьому на правомірності дій відповідача та відсутності підстав для задоволення вимог позивача. Пояснила, що відповідно до довідки УДАІ в Кіровоградській області у ПП «Агро-ПО»відсутні транспортні засоби, що підтверджує неможливість здійснення перевезень для ТОВ «Альбіон-Агротрейд»(т.5 а.с. 136).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.3.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови в повному обсязі відкладено на 17.03.2011 р., про що повідомлено сторони після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Проаналізувавши правовідносини сторін та надавши їм правову оцінку, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю виходячи з наступного.

ТОВ «Альбіон-Агротрейд»(далі позивач) є юридичною особою згідно свідоцтва про державну реєстрацію Серія А00 № 076184 (а.с.7 т.1) та відомості про нього внесено до ЄДРПОУ (а.с.8 т.1).

Згідно ст.1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ (далі відповідач), в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

20.09.2010 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ складений Акт № 39/23-60/32615805 (далі акт перевірки) про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Альбіон-Агротрейд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. (а.с.9-70 т.1).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2010 р. № 0000212360/0 (а.с.79 т.1), яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 242 124 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 121 062 грн.; податкове повідомлення-рішення від 08.10.2010 р. № 0000222360/0 (а.с.80 т.1), яким позивачеві донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 302 656 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 264 870 грн.

В процедурі адміністративного оскарження, рішенням Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції № 26482/10/25-018 від 20.12.2010 р. податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

В порядку доведення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2010 р. № 0000212360/1, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 242 124 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 121 062 грн. (а.с.114 т.1); податкове повідомлення-рішення від 22.12.2010 р. № 0000222360/1, яким позивачу донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 302 656 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 264 870 грн. (а.с.115 т.1).

Також, в процедурі адміністративного оскарження, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2010 р. № 0000522360/1, яким позивачеві з податку на прибуток підприємств застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 423 990,5 грн. (а.с.116 т.1).

Стосовно винесених Кіровоградською ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 08.10.2010 року № 0000212360/0, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 242 124 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 121 062 грн., від 08.10.2010 року № 0000222360/0, яким донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 302656 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 264 870 грн.; від 22.12.2010 року № 0000212360/1, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 242 124 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 121 062 грн., від 22.12.2010 року № 0000222360/1, яким донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 302656 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 264 870 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з податкових повідомлень-рішень та акта перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В акті перевірки зазначено, що позивач упродовж перевіреного періоду придбавало у ПП «Агро-По»послуги по транспортуванню сільськогосподарської продукції на загальну суму 1211931 грн. (без ПДВ). Розрахунки за надані транспортні послуги проведено в повному обсязі грошовими коштами, заборгованість відсутня. При цьому, вартість наданих транспортних послуг ТОВ «Альбіон-Агротрейд»в повному обсязі віднесена до складу валових витрат відповідних періодів, а саме: у 2-му кварталі 2009 р. в сумі 1044289 грн. та в 3-му кварталі 2009 р. в сумі 167642 грн. Суми податку на додану вартість, сплачені ПП «Агро-По»у складі вартості наданих транспортних послуг ТОВ «Альбіон-Агротрейд»в повному обсязі віднесені до складу податкового кредиту відповідних періодів, а саме: у квітні 2009 р. в сумі 101349,72 грн.; у травні 2009 р. в сумі 93769,19 грн.; у червні 2009 р. в сумі 13738,94 грн.; у липні 2009 р. в сумі 33528,42 грн. З пояснень директора ПП «Агро-По» ОСОБА_3 вбачається, що вона ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності даного підприємства не має; жодних бухгалтерських, податкових документів не підписувала, фінансово-господарською діяльністю не займалася, тощо. Також в акті перевірки вказано, що в перевіряємому періоді ТОВ «Альбіон-Агротрейд»мало господарські відносини з ПП «Агрокомтехсервіс», а саме, ТОВ «Альбіон-Агротрейд»придбавало у вказаного підприємства сільськогосподарську продукцію та продавало вказаному підприємству сільськогосподарську продукцію. Однак, з пояснень директора ПП «Агрокомтехсервіс»ОСОБА_4 вбачається, що він ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності даного підприємства не має; жодних бухгалтерських, податкових документів не підписував, угод не укладав, тощо. ПП «Агрокомтехсервіс»на території м. Кіровограда, Кіровоградського району та області не має у власності нерухомості та транспортних засобів. Виходячи з цього, відповідач робить висновок, що діяльність контрагентів позивача ПП «Агрокомтехсервіс»та ПП «Агро-По»носила фіктивний характер. Фактично товари та послуги позивачеві від вказаних підприємств не поставлялися. Оскільки діяльність ПП «Агрокомтехсервіс»та ПП «Агро-По»є фіктивною, відповідно правочини, укладені вказаними підприємствами з позивачем є нікчемними правочинами в силу положень статей 203, 215, 228 ЦК України, а отже, позивач не мав права формувати свої валові витрати та податковий кредит по господарським операціях з ПП «Агрокомтехсервіс»та ПП «Агро-По».

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, виходячи з наступного.

П. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на день виникнення спірних правовідносин, визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на день виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Частиною 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на день виникнення спірних правовідносин визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених будь-якими документами взагалі.

Пунктом 5.11 статті 5 вказаного Закону визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зміст вищенаведених норм Закону України «Про податок на додану вартість»свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Суд також враховує, що наявність вищевказаних законодавчо визначених обставин для формування валових витрат та податкового кредиту є обовязковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Слід зазначити, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття "добросовісний платник податків". Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас суд вважає за необхідне визнати обґрунтованим застосування цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку в галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві. Статті Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так само як і інших законів, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, виникнення у платника податку на прибуток права на віднесення понесених витрат до складу валових витрат, від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Саме таку правову позицію викладено в Ухвалах Вищого адміністративного суду України від 29.07.2010 р. К-5814/07, від 30.11.2010 р. К-33194/1, постанові ВАСУ від 11.11.2010 р. у справі № К-23404/07, від 28.10.2010 р. у справі № К-19470/07, від 08.07.2010 р. у справі № К-23280/07, інформаційному листі ВАСУ від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби».

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та сум витрат до складу валових витрат, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Такої правової позиції притримується Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби».

Юридичний статус ПП «Агрокомтехсервіс»та ПП «Агро-По»підтверджується наступними документами: витягом з ЄДРПОУ стосовно ПП «Агрокомтехсервіс»(а.с.121-123 т.1), свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Агрокомтехсервіс»(а.с.124 т.1)), довідкою органу статистики про включення ПП «Агрокомтехсервіс»до ЄДРПОУ (а.с.125 т.1), свідоцтвом про реєстрацію ПП «Агрокомтехсервіс»платником ПДВ від 28.09.2001 р. (а.с.126 т.1), витягом з ЄДРПОУ стосовно ПП «Агро-По»(а.с.166-168 т.1), свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Агро-По»(а.с.169 т.1), довідкою органу статистики про включення ПП «Агро-По»до ЄДРПОУ (а.с.170 т.1), свідоцтвом про реєстрацію ПП «Агро-По»платником ПДВ (а.с.172 т.1), довідкою про реєстрацію ПП «Агро-По»платником податків (а.с.171 т.1).

З вище перелічених документів слідує, що контрагенти позивача - ПП «Агрокомтехсервіс», ПП «Агро-По», на момент проведення господарських операцій не ліквідовані, діяльність їх в установленому законом порядку не припинена, з ЄДРПОУ підприємства не виключені, щодо підприємств не порушено справу про банкрутство, підприємства є платниками ПДВ, статус відомостей про юридичну особу підтверджений.

Відповідачем не надано суду доказів анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість ПП «Агрокомтехсервіс», ПП «Агро-По».

Доказами, які підтверджують реальність господарських операцій позивача з ПП «Агрокомтехсервіс», ПП «Агро-По», а також факт використання придбаних позивачем товарів та транспортних послуг у межах власної господарської діяльності є первинні бухгалтерські документи, а саме: договори (а.с.132-133,177-178), видаткові накладні, податкові накладні, виписки по банківському рахунку позивача, акти здачі-прийняття виконаних робіт, виписки по банківським рахункам, заяви про заліки зустрічних однорідних вимог, договори зберігання сільськогосподарської продукції, сертифікати елеваторів, реєстри товарно-транспортних накладних від елеватора, акти зважування автомобілів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Вказані документи мають усі обовязкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

В акті перевірки на сторінках 10, 11, 12 відображено, що ТОВ «Альбіон-Агротрейд»повністю проведено розрахунки грошовими коштами з ПП «Агрокомтехсервіс»та ПП «Агро-По». Тобто, позивач сплатив суми податку на додану вартість в ціні придбаних від ПП «Агрокомтехсервіс»та ПП «Агро-По»товарів і транспортних послуг.

Проаналізувавши доводи відповідача в частині того, що господарські операції позивач здійснював з фіктивними підприємствами - ПП «Агрокомтехсервіс», ПП «Агро-По», суд не погоджується з такими висновками враховуючи наступне.

В акті перевірки та в судовому засіданні відповідач в обґрунтування фіктивної діяльності ПП «Агро-По»посилається лише на пояснення директора ОСОБА_3, які вона давала до проведення податкової перевірки позивача працівникам ГВПМ м.Черкаси (т.5 а.с.118).

Судом не прийнято як належний та допустимий доказ копії висновку № 3856 експертного почеркознавчого дослідження підпису від імені ОСОБА_4 від 11.10.2010 р., висновку № 3547/02 експертного почеркознавчого дослідження за листом начальника ГПМ Кіровоградської ОДПІ від 20.09.2010 р., оскільки судом оригінал висновку не оглядався, дана експертиза проводилась на підставі листа начальника ГВПМ Кіровоградської ОДПІ і судом експерт про кримінальну відповідальність не попереджався (а.с.124-135 т.5).

Суд вважає, що пояснення директора підприємства не можуть бути єдиним та достатнім доказом обґрунтованості висновків викладених в акті перевірки, та ці пояснення не можуть бути визнані належним доказом у розумінні ст. 70 КАС України.

Також, суд не приймає як належний доказ пояснення ОСОБА_3, в яких вона спростовує свої попередні пояснення (а.с.131 т.1), оскільки даних, що ці пояснення надані саме ОСОБА_3 жодним чином не підтверджені і не завірені, а також вони адресовані не суду, а директору ТОВ «Альбіон-Агротрейд».

В обґрунтування фіктивної діяльності ПП «Агрокомтехсервіс», відповідач посилається лише на пояснення директора ОСОБА_4, які він давав до проведення податкової перевірки позивача працівникам ГВПМ м.Черкаси (а.с.т.5 а.с.149), а також, відповідь ОКП «Кіровоградське ООБТІ»від 26.07.2010 р. № 7074 та відповідь МРЕВ ДАІ від 10.06.2010 р. № 10/5318 про відсутність зареєстрованих на праві власності за ПП «Агрокомтехсервіс»нерухомого майна, транспортних засобів.

Довідки ОКП «Кіровоградське ООБТІ»від 26.07.2010 р. № 7074 та МРЕВ ДАІ від 10.06.2010 р. № 10/5318 не є беззаперечними доказами здійснення ПП «Агрокомтехсервіс»та ПП «Агро-По»фіктивної діяльності, оскільки не виключають факт наявності в ПП «Агрокомтехсервіс», ПП «Агро-По»орендованих основних засобів, або власних обєктів нерухомості, транспортних засобів, які територіально зареєстровані в іншій області, крім Кіровоградської.

Крім того, відповідачем не доведено суду, що ПП «Агрокомтехсервіс», ПП «Агро-По», створені з відома або за участі позивача, з метою ухилення від оподаткування, порушення економічних інтересів держави щодо несплати встановлених законом податків. В Акті перевірки відсутні дані про порушення кримінальної справи щодо винних осіб або по факту здійснення фіктивного підприємництва. Доказів створення підприємства з метою прикриття незаконної діяльності може бути тільки вирок суду, що набрав законної сили, відповідачем не надано.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від4.11.2010 р. в задоволенні позову Кіровоградської ОДПІ про скасування державної реєстрації, визнання установчих, первинних та фінансово-господарських документів, свідоцтва платника ПДВ недійсним ПП «Агрокомтехсервіс»відмовлено ( т.1 а.с.129-130).

Відповідно до ч.4 ст.11 КАС України, судом вжито всіх передбачених законом заходів, необхідних для зясування всіх обставин справи. Так, ухвалою суду від 02.02.2010 р. було застосовано привід до свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які викликались в судове засідання для допиту в якості свідків, але привід свідків здійснений не був, відомостей про причини неможливості здійснення приводу свідків суду не повідомлено.

Визначальним при винесенні податкових повідомлень-рішень, як зазначено в акті перевірки від 20.09.2010 р., перевіряючі вважають фіктивність контрагентів позивача - ПП «Агрокомтехсервіс», ПП «Агро-По», укладення угод позивачем з даними контрагентами без мети настання реальних наслідків. Тому, викладені в акті перевірки висновки суд не може взяти за основу при винесенні рішення з підстав, на які суд посилається раніше щодо наявності доказів фіктивності вказаних підприємств.

Отже, наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт придбання позивачем товарів, робіт, послуг. Відповідачем, в свою чергу, не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій позивачем, добросовісність позивача, як платника податків, а також доказів, які б свідчили про фіктивність господарських операцій зі сторони позивача.

Стосовно винесеного Кіровоградською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2010 р. № 0000522360/1, яким ТОВ «Альбіон-Агротрейд»по податку на прибуток підприємств застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 423990,5 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 1.5 ч.1 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Згідно п.17.1 ст.17 даного Закону, штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому п. 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

У відповідності з вимогами п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 п.4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, підставою для нарахування сум штрафних (фінансових) санкцій законом визначено обставину нарахування суми податкового зобовязання (основного платежу) податковим органом. Крім того, максимальний розмір штрафної (фінансової) санкції не може перевищувати 50 % від суми донарахованого податкового зобовязання.

Згідно податкового повідомлення-рішення № 0000522360/1 від 22.12.2010 р., відповідачем позивачеві сума основного зобовязання донарахована не була.

Суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000522360/1 від 22.12.2010 р. прийнято відповідачем протиправно, з порушенням вимог п. 1.5 ст. 1, п. 17.1, п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п. 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 06.03.2008 р. № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідач не надав суду безспірних доказів про наявність в діях позивача порушень Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем при формуванні валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, не порушувалися вимоги п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так як судове рішення ухвалене по справі у якій позивач не є субєктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Позивачем документально підтверджено сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією № QS8223938 від 24.12.2010 р. (а.с.2 т.1), так як адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, то відшкодування витрат, повязаних зі сплатою судового збору підлягає повному відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 70, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Альбіон-Агротрейд»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції від 08.10.2010 р. № 0000212360/0, яким ТОВ «Альбіон-Агротрейд»донараховано податок на додану вартість в сумі 242 124 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 121 062 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції від 08.10.2010 р. № 0000222360/0, яким ТОВ «Альбіон-Агротрейд»донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 302656 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 264 870 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції від 22.12.2010 р. № 0000212360/1, яким ТОВ «Альбіон-Агротрейд»донараховано податок на додану вартість в сумі 242 124 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 121 062 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції від 22.12.2010 р. № 0000222360/1, яким ТОВ «Альбіон-Агротрейд»донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 302656 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 264 870 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції від 22.12.2010 р. № 0000522360/1, яким ТОВ «Альбіон-Агротрейд»по податку на прибуток підприємств застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 423990,5 грн.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Альбіон-Агротрейд»з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З оригіналом вірно

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Мирошниченко В. С.