Постанова № 14873791, 28.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1843/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд»

доДержавної податкової інспекції в Іллічівському районі

м. Маріуполя

про скасування податкових повідомлень-рішень

№ 0000052301/0 від 20 січня 2011 року,

№ 0000062301/0 від 20 січня 2011 року.

за участю:

від позивача: Романюк В.А. (протокол № 2 від 17 листопада 2003 року)

від відповідача:Чайкіна К.О. (за дов. № 1/10 від 04 січня 2011 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Ідллічівському районі м. Маріуполя про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000052301/0 від 20 січня 2011 року та № 0000062301/0 від 20 січня 2011 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення перевірки товариства, відповідачем встановлено формування валових витрат та податкового кредиту за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Текфорум», свідоцтво платника податку на додану вартість якого скасоване у 2009 року рішенням суду з моменту його видачі - тобто з 2007 року. На підставі встановлених перевіркою фактів, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток. Посилаючись на те, що товариство на час здійснення господарських взаємовідносин не знало та не могло знати, що в майбутньому реєстрація ТОВ «Текфорум» як платника ПДВ буде скасована, прийняті податковою інспекцією податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, зауважував на тому, що постановою суду від 03 липня 2009 року, визнаний недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Текфорум» з моменту реєстрації з 15 травня 2007 року та визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість з 22 травня 2007 року.

В судовому засіданні представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення заявленого позову, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Септіма Фонд»» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 00191129. Згідно довідки Управління статистики в м. Маріуполі (арк. справи 12) основними видами діяльності товариства є наступні: проведення розслідувань та забезпечення безпеки інші спеціалізовані будівельні роботи, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, інші види оптової торгівлі.

Позивач перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя, що підтверджується даними акту перевірки (арк. справи 48-54).

Згідно копії свідоцтва № 08631772 про реєстрацію платника податку на додану Товариство з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд» є платником податку на додану вартість з 10 січня 2006 року (арк. справи 14).

11 липня 2008 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Текфорум» (підрядник) був укладений договір субпідряду (арк. справи 21). Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору підрядник зобовязався виконати роботи щодо здійснення ремонтно-будівельних робіт обєкту Спортивний стадіон «Іллічівець», а замовник зобовязався надати підряднику обєкт, забезпечити будівельним матеріалом або своєчасним фінансуванням, прийняти обєкт після закінчення робіт та в повному обсязі сплатити вартість виконаних робіт. Пунктом 2.2. зазначеного договору обовязок щодо забезпечення підрядника необхідним матеріалом та фінансування придбання такого матеріалу покладений на замовника. Пунктом 5.1. договору загальну вартість робіт визначено згідно із доданими кошторисами на рівні 149806,00 грн. Згідно пункту 6.1. акти приймання передачі виконаних робіт підписуються сторонами не пізніше 3-х днів після отримання замовником від підрядника повідомлення про закінчення робіт.

Згідно акту типової форми КБ-2в № 1 (арк. справи 22-23) позивачем були прийняті виконані підрядником (ТОВ «Текфорум») роботи по ремонту стадіону. Загальна вартість виконаних робіт складає 63500,00 грн., у тому числі ПДВ 10583,33 грн.

Згідно акту типової форми КБ-2в № 2 (арк. справи 24) позивачем були прийняті виконані підрядником (ТОВ «Текфорум») роботи по ремонту стадіону. Загальна вартість виконаних робіт складає 86306,00 грн., у тому числі ПДВ 14384,33 грн.

Здійснення господарських операцій за умовами договору субпідряду від 11 липня 2008 року відображено в податковому обліку позивача наступним чином.

22 вересня 2008 року позивач надав до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток за звітний податковий період 9 місяців 2008 року (арк. справи 109-110). Згідно рядку 04.1 зазначеної декларації сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг) платника складає 292859,00 грн. Згідно рядку 17 декларації сума податку до сплати складає 8336,00 грн.

До складу валових витрат третього кварталу 2008 року позивачем було включено витрати в сумі 124840,00 грн., повязані зі сплатою виконаних ТОВ «Текфорум» ремонтних робіт на виконання умов договору від 11 липня 2008 року.

19 серпня 2008 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2008 року (арк. справи 34-37). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 32347,00 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 664 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2008 року) до складу податкового кредиту липня 2008 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Текфорум» (індивідуальний податковий номер 351509505639) в сумі 10583,33 грн. До складу податкового кредиту звітного податкового періоду позивачем було включено суму сплаченого податку за податковими накладними, виданими ТОВ «Текфорум», а саме: № 210701 від 21 липня 2008 року, ПДВ в сумі 6666,67 грн. (арк. справи 39), № 1110701 від 11 липня 2008 року, ПДВ в сумі 3 916,67 грн. (арк. справи 38).

22 вересня 2008 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2008 року (арк. справи 30-31). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 18389,00 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 947 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2008 року) до складу податкового кредиту серпня 2008 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Текфорум» (індивідуальний податковий номер 351509505639) в сумі 14384,33 грн. До складу податкового кредиту звітного податкового періоду позивачем було включено суму сплаченого податку за податковими накладними, виданими ТОВ «Текфорум», а саме: № 180808 від 18 серпня 2008 року, ПДВ в сумі 9 166,67 грн. (арк. справи 40), № 190802 від 19 серпня 2008 року, ПДВ в сумі 2 717,67 грн. (арк. справи 41) та № 190803 від 19 серпня 2008 року, ПДВ в сумі 2 500,00 грн. (арк. справи 42).

Протягом липня - серпня 2008 року на виконання прийнятих зобовязань щодо сплати виконаних робіт, позивачем були перераховані кошти в сумі 149806,00 грн. на користь ТОВ «Текфорум», що підтверджується платіжними дорученнями № 164, 165 від 19 серпня 2008 року, № 163 від 18 серпня 2008 року, № 135 від 21 липня 2008 року та № 130 від 14 липня 2008 року (арк. справи 43-47).

В період з 20 грудня 2010 року по 27 грудня 2010 року Державною податковою інспекцією в Іллічівському районі було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Септима-Фонд» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, що мала правові відносини із платником податків ТОВ «Текфорум» за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2009 року, за наслідками проведення якої був складений акт № 682/23-1/31317334 від 27 грудня 2010 року.

20 січня 2011 року на підставі висновків, викладених в акті № 682/23-1/31317334 від 27 грудня 2010 року про порушення позивачем пункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 та статті 123 Податкового кодексу України, підпункту 7.4.1. та підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Державною податковою інспекцією в Іллічівському районі м. Маріуполя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052301/0 (арк. справи 62), яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 24967,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 6242,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000062301/0 (арк. справи 63), яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 31210,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 7803,00 грн.

Підставами для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень № 0000052301/0 та № 0000062301/0 від 20 січня 2011 року стали висновки, викладені в акті перевірки щодо завищення позивачем валових витрат у 3-му кварталі 2008 року в сумі 124838,00 грн., та завищення суми податкового кредиту у липні 2008 року на 10583,00 грн. та серпні 2008 року на суму 14384,00 грн. внаслідок відображення в податковому обліку господарських операцій, які фактично не відбувалися.

В акті перевірки № 682/23-1/31317334 від 27 грудня 2010 року зазначено, що через відображення в податковому обліку позивача наслідків здійснення господарських операцій за умовами договору, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Текфорум», відносно якого Донецьким окружним адміністративним судом прийнято постанову від 03 липня 2009 року у справі № 2а-10363/09/0570, якою визнано недійсним запис пор проведення державної реєстрації з моменту реєстрації з 15 травня 2007 року та визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість, видане Державною податковою інспекцією в Калінінському районі м. Донецька з 22 травня 2007 року, позивачем безпідставно було відображено в податковому обліку наслідки виконання господарських операцій із зазначеним контрагентом.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначного пунктом 4.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Порядок визначення суми валових витрат звітного податкового періоду визначений статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пунктом 5.1 цієї статті валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану варітьсь визначені статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Підтвердженням набуття субєктом господарювання статусу платника податку на додану вартість є свідоцтво платника податку на додану вартість.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до вимог пункту 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року за № 166 дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках підписами відповідальних посадових осіб (керівник, головний бухгалтер), печаткою.

Відповідно до вимог пункту 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29 березня у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі Закон № 996).

Визначення основних термінів, що вживаються в цьому законі міститься у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні». Згідно цієї статті, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 9 цього закону визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, здійснення господарських операцій на підставі умов укладеного договору від 11 липня 2008 року супроводжувалося складенням первинних документів Актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в. За дослідження в судовому засіданні первинних документів, на підставі яких позивачем до складу валових витрат у 3-му кварталі 2008 року віднесено 124840,00 грн., встановлено, що всі ці документи підписано директором ТОВ «Текфорум» - Скальчук С.С.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-10363/09/0570 від 03 липня 2009 року визнаний недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Текфорум» через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, який не можна усунути, з моменту реєстрації тобто з 15 травня 2007 року і визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість № 10004202, видане ТОВ «Текфорум» з 22 травня 2007 року. Зазначеною постановою встановлений факт незаконної реєстрації ТОВ «Текфорум», а також те, що директор підприємства Скальчук С.С. ніяких документів податкового та бухгалтерського обліку не підписував, до діяльності ТОВ «Текфорум» відношення не має. Відповідно до ст. 255 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначене, первинні документи, на підставі яких позивачем сформовані валові витрати 2008 року є такими, що оформленими із порушенням вимог чинного законодавства через відсутність в них підпису уповноваженої особи. З огляду на таке, суд дійшов висновку про безпідставність включення позивачем до складу валових витрат 3-го кварталу 2009 року витрати в сумі 124840,00 грн.

Податковий кредит звітних податкових періодів липня та серпня 2008 року формувався на підставі виданих ТОВ «Текфорум» податкових накладних.

Відповідно до підпункту 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 того ж Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-10363/09/0570 від 03 липня 2009 року встановлено, що реєстрація ТОВ «Текфорум» платником податку на додану вартість відбулася з порушенням вимог закону, а тому вона є незаконною з моменту її вчинення.

Враховуючи встановлені Донецьким окружним адміністративним судом у постанові від 03 липня 2009року факти суд дійшов висновку про правомірність висновків податкової інспекції про завищення позивачем валових витрат звітного періоду 3-го кварталу 2008 року на 124840,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 31210,00 грн. та завищення суми податкового кредиту у липні та серпні 2008 року на 24968,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на 24968,00 грн. в зазначених періодах. Отже, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0000052301/0 від 20 січня 2011 року та № 0000062301/0 від 20 січня 2011 року є правомірними в частині донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 31210,00 та податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 24968,00 грн.

Що стосується визначення відповідачем штрафних санкцій у звязку із виявленням порушень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000052301/0 від 20 січня 2011 року та № 0000062301/0 від 20 січня 2011 року, штрафні фінансові санкції були донараховані позивачу на підставі статті 123 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року.

Проте порушення, виявлення яких стало наслідком застосування штрафних (фінансових) санкцій мали місце до набрання чинності Податковим кодексом України.

В силу вимог частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з офіційним тлумаченням цього положення, наданим у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Крім цього, згідно статті 11 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв до 01 січня 2011 року відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України. Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, перевірку було закінчено 27 грудня 2010 року, до набрання чинності Податковим кодексом України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку на безпідставності визначення відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за виявлені порушення податкового законодавства на підставі положень Податкового кодексу України. Отже, з огляду на наведене, суд дійшов висновку щодо неправомірності застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6242,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0000052301/0 від 20 січня 2011 року та в сумі 7803,00 грн. за повідомленням-рішенням № 0000062301/0 від 20 січня 2011 року, через що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в цій частині.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, з огляду на що, за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати здійснені позивачем підлягають стягнення на користь позивача з державного бюджету України пропорційно задоволеній частині вимог.

З огляду на наведене, на підставі Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та керуючись ст.ст. 2, 8 - 11, 40,69-72, 94, 122 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд» до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000052301/0 від 20 січня 2011 року, № 0000062301/0 від 20 січня 2011 року задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя № 0000052301/0 від 20 січня 2011 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6242,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя № 0000062301/0 від 20 січня 2011 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7803,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд» (87524, м. Маріуполь, пр. Металургів, 205 /38, ЄДРПОУ 31317334) судові витрати зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

В судовому засіданні 28 березня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови буде виготовлений та підписаний 04 квітня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.