Постанова № 14873772, 04.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3381/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучко В.М.

при секретаріБолхова А.В.

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М. при секретарі Болховій А.В., за участю представників: позивача Сущенка С.В. (довіреність від 16.03.2011 року № 823), Свідерської О.А. (рішення про призначення директора від 08.02.2011 року № 1), відповідача Сніменка О.І. (довіреність від 04.01.2011 року № 4), розглянувши у судовому засіданні позовну заяву Приватного підприємства «Наша фірма» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про відміну податкового повідомлення-рішення від 18.02.2011 року № 0000122302/0/5798, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Наша фірма» (надалі ПП «Наша фірма», позивач) звернулося до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2011 року № 0000122302/0/5798, яке складено Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області (далі ДПІ у м. Краматорську, відповідач). Згідно даним податковим повідомленням-рішенням позивачеві нараховано податок додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість у розмірі 373 844,00 грн. у звязку з неправомірним віднесенням у травні та червні 2010 року до податкового кредиту наведеної суми податку на додану вартість по податковим накладним отриманим від товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Улан» (далі ТОВ «АПК Улан») - є необґрунтованими, оскільки відповідачу при проведенні перевірки надані всі необхідні первинні документи (видаткові та податкові накладні, розрахункові та інші документи), що підтверджує правомірність формування позивачем податкового кредиту за травень і червень 2010 року. Таким чином, позивач не згоден із висновками акту перевірки від 11.02.2011 року № 91/23-2-36167056, вважає їх необґрунтованими, а тому у судовому порядку просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.02.2011 року № 0000122302/0/5798, що складене відповідачем за результатами зазначеної перевірки.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що при проведенні доперевірочного аналізу та опрацюванні відхилення між сумами податкових зобовязань та податкового кредиту по ПП «Наша фірма» та його контрагентів за допомогою програмного забезпечення «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлена розбіжність між сумами податкового кредиту та податкового зобовязання між ПП «Наша фірма» та його контрагентом ТОВ «АПК Улан». А саме: позивачем до податкового кредиту у травні-червні 2010 року віднесено суму податку на додану вартість за отриманими від ТОВ «АПК Улан» податковими накладними у загальному розмірі 373844,00 грн. (в т.ч.: у травні 2010 року в сумі 171542,00 грн., у червні 2010 року в сумі 202302,00 грн.), при цьому, контрагентом ТОВ «АПК Улан» зазначені суми податку на додану вартість в період травень-червень 2010 року до складу податкових зобовязань не віднесено. Таким чином, у порядку п. 1.7 ст.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДПІ у м. Краматорську встановлено заниження суми податку на додану вартість, що призвело до недоотримання державним бюджетом коштів у розмірі 373844,00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Наша фірма» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 23.09.2008 року за № 1270107 0003 002866, заміна свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 608163 ПП «Наша фірма» здійснена державним реєстратором 16.09.2010 року у звязку із зміною юридичної адреси. Місцезнаходження ПП «Наша фірма»: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, буд. 8, ідентифікаційний код 36167056. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР) серії АЕ № 840489 ПП «Наш фірма» має право займатись наступними видами діяльності: 51.38.0 «Оптова торгівля іншими продуктами харчування», 52.27.2 «Роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами». На податковому обліку перебуває в ДПІ м. Краматорську з 24.09.2008 року за № 2306, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 24.09.2008 року № 2306/10/29-014-8. Відповідно до свідоцтва № 100156024 від 18.12.2008 року (серія НБ № 107355) ПП «Наша фірма» є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 361670505157.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Краматорську в період з 17.01.2011 року по 04.02.2011 року на підставі направлення від 17.01.2011 року № 3, наказу на продовження терміну проведення перевірки від 28.01.2011 року № 59 та направлення від 28.01.2011 року № 23 проведена планова виїзна перевірка ПП «Наша фірма» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 24.09.2008 року по 30.09.2010 року, про що складений акт від 11.02.2011 року № 91/23-2-36167056 (далі за текстом акт перевірки № 91/23-2-36167056).

Згідно висновкам акту перевірки № 91/23-2-36167056 (а.с. 36) ДПІ в м. Краматорську встановлено, що ПП «Наша фірма» в порушення п. 1.7 ст.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 373844,00 грн., у т.ч.: за травень 2010 року в сумі 171542,00 грн. та червень 2010 року в сумі 202302,00 грн.

Перевіркою встановлені інші порушення податкового законодавства, але вони не є предметом даного адміністративного спору та доказування, а тому судом не розглядаються.

За результатами акту перевірки № 91/23-2-36167056 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення 18.02.2011 року № 0000122302/0/5798 з податку на додану вартість (далі ПДВ) на загальну суму 467 305,00 грн. (у т.ч., за основним платежем 373 844,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 93 461,00 грн.) (а.с. 58).

Проведеною ДПІ у м. Краматорську виїзною плановою перевіркою встановлено, що ПП «Наша фірма» протягом 2010 року мало господарські взаємовідносини із товариством з обмеженою відповідальністю «АПК Улан» (ТОВ «АПК Улан») стосовно придбання товару, а саме: цукру.

Як вбачається з акту перевірки № 91/23-2-36167056 підставою для встановлення відповідачем висновку щодо заниження ПП «Наша фірма» податку на додану вартість у наведеній вище сумі став результат проведення ДПІ у м. Краматорську доперевірочного аналізу підприємства, а саме: опрацювання відхилення між сумами податкових зобовязань та податкового кредиту по ПП «Наша фірма» та його контрагентів за допомогою програмного забезпечення «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (далі система автоматизованого співставлення ПЗ та ПК), під час якого встановлено, що ПП «Наша фірма» віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість (далі ПДВ) у загальному розмірі 373 844,00 грн. (у т.ч.: за травень 2010 року в сумі 171 542,00 грн. та червень 2010 року в сумі 202 302,00 грн.) на підставі податкових накладних, які отримані від контрагента ТОВ «АПК Улан». При цьому, за даними системи автоматизованого співставлення ПЗ та ПК вбачається, що ТОВ «АПК Улан» не віднесена наведена сума ПДВ до податкового зобовязання у відповідні періоди (травень-червень 2010 року), тобто, не задекларована (а.с. 181, 182).

У звязку із зазначеним, ДПІ у м. Краматорську надано первинний запит від 21.01.2011 року № 2264/7/23-2 та повторний запит від 01.02.2011 року № 3480/7/23-2 про проведення зустрічної звірки ТОВ «АПК Улан» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, де зареєстроване дане підприємство. Отриманий акт від 02.02.2011 року № 143/233/36371820, складений ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова свідчить про неможливість проведення такої перевірки у звязку з тим, що ТОВ «АПК Улан» не знаходиться за юридичною адресою, про що складений відповідний акт від 27.08.2010 року № 1744/233/36371820 та передано запит на розшук до відділу податкової міліції ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 30.08.2010 року № 581 (а.с. 236 - 238).

На підставі зазначеного відповідач дійшов до висновку про безпідставність віднесення ПП «Наша фірма» до податкового кредиту наведених вище сум.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру (ЄДР) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ТОВ «АПК Улан» зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.04.2009 року. Юридична адреса ТОВ «АПК Улан»: 61200, Харківська область, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7. Види діяльності 74.82.0 «Пакування», 4.82.0 «Неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами», 51.19.0 «Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту», 60.24.0 «Діяльність автомобільного вантажного транспорту», 01.11.0 «Вирощування зернових та технічних культур». Відомості про припинення ТОВ «АПК Улан» в ЄДР відсутні.

Судом в тому числі встановлено, що ПП «Наша фірма» (покупець) придбавав у ТОВ «АПК Улан» (продавець) цукор протягом січня 2010 року липня 2010 року на загальну суму 5036210,02 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 839368,34.

Формування податкового кредиту у травні-червні 2010 року (спірний період) по взаємовідносинам з ТОВ «АПК Улан» здійснено позивачем на підставі отриманих від контрагента наступних податкових накладних:

-від 06.05.2010 року № 1258 на суму 143 750,00 грн., ПДВ на суму 28 750,00 грн.;

-від 12.05.2010 року № 1303 на суму 143 125,00 грн., ПДВ на суму 28 625,00 грн.;

-від 13.05.2010 року № 1315 на суму 142708,33 грн., ПДВ на суму 28 541,67 грн.;

-від 18.05.2010 року № 1357 на суму 142708,33 грн., ПДВ на суму 28 541,67 грн.;

-від 19.05.2010 року № 1373 на суму 141666,67 грн., ПДВ на суму 28 333,33 грн.;

-від 21.05.2010 року № 1394 на суму 143750,00 грн., ПДВ на суму 28 750,00 грн.

Всього у травні 2010 року ПП «Наша фірма» від ТОВ «АПК Улан» отримано податкових накладних на загальну суму у розмірі 857708,33 грн., ПДВ на загальну суму у розмірі 171541,67 грн.

-від 01.06.2010 року № 1521 на суму 153 125,00 грн., ПДВ на суму 30 625,00 грн.;

-від 07.06.2010 року № 1579 на суму 154166,67 грн., ПДВ на суму 30 833,33 грн.;

-від 10.06.2010 року № 1632 на суму 152083,33 грн., ПДВ на суму 30 416,67 грн.;

-від 24.06.2010 року № 1734 на суму 156041,67 грн., ПДВ на суму 31 208,33 грн.;

-від 29.06.2010 року № 1780 на суму 186 250,00 грн., ПДВ на суму 37 250,00 грн.;

-від 29.06.2010 року № 1793 на суму 209841,67 грн., ПДВ на суму 41 968,33 грн.

Всього у червні 2010 року ПП «Наша фірма» від ТОВ «АПК Улан» отримано податкових накладних на загальну суму у розмірі 1011508,34 грн., ПДВ 202301,66 грн.

За придбаний в період травень-червень 2010 року у ТОВ «АПК Улан» цукор, ПП «Наша фірма» через ПАТ «ПроКредитБанк» (ідентифікаційний код 21677333, МФО 320984) на підставі рахунків-фактури перераховано грошові кошти в загальній сумі 2243 060,00 грн., в т. ч. ПДВ у сумі 373843,33 грн. (у травні 2010 року 1029250,00 грн., у т.ч. ПДВ 171541,67 грн.; у червні 2010 року 1213810,00 грн., у т.ч. ПДВ 202301,66 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями, та банківськими виписками за особовим рахунком позивача у ПАТ «ПроКредитБанк» (а.с. 68 85, 92 - 109). Суму в розмірі 1869 216,67 грн. позивачем віднесено на валові витрати, а суму податку на додану вартість в розмірі 373 844,00 грн. до податкового кредиту у відповідні звітні періоди травень 2010 року та червень 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи наведені суми відображені ПП «Наша фірма» у розділі І «Отримані податкові накладні» реєстрів отриманих та виданих податкових накладних у травні та червні 2010 року, а також у податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень 2010 року від 18.06.2010 року та за червень 2010 року від 18.07.2010 року, що підтверджується додатками № 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до цих податкових декларацій з ПДВ, що є обовязковими для подання до податкового органу відповідно до п. 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2008 року № 159), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982(чинний на момент виникнення спірних відносин) (а.с. 62 67, 86 91, 179, 180).

В ході судового засідання судом зясовано, що постачання цукру здійснювалось за рахунок позивача.

Так, ПП «Наша фірма» на підставі договору від 01.03.2010 року № 1 в період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року орендував у приватного підприємця ОСОБА_4 вантажний автомобіль марки MERCEDEC 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; на підставі договору від 01.03.2010 року № 2 в період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року орендував у цього ж приватного підприємця вантажний причіп марки KAESBOHRER 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Крім того, судом зясовано, що ПП «Наша фірма» на підставі договору оренди від 01.01.2010 року орендує з 01.01.2010 року у підприємця ОСОБА_5 нежитлове приміщення загальною площею 150 кв.м. за адресою: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, 8 для використання під складське приміщення, та має у власності за зазначеною адресою (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, 8) земельну ділянку загальною площею 0,0811 га для розміщення складських приміщень згідно з рішенням Краматорської ради від 07.07.2004 року № 18/-IV-42, про що укладений договір купівлі-продажу від 04.08.2004 року № 035 який посвідчений 04.08.2004 року Першою Краматорською державною нотаріальною конторою та зареєстрований в реєстрі за № 1-8342 (а.с. 219 225).

Згідно податковому розрахунку за формою 1ДФ, що подається до податкового органу вбачається, що ПП «Наша фірма» має у штаті 6 осіб, серед яких є фізична особа ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_3), що займає посаду «механік-водій», про що свідчить наказ по підприємству про прийняття на роботу від 01.04.2010 року № 6 (а.с. 211, 212, 218). До матеріалів справи позивачем надані видаткові накладні, що виписані ТОВ «АПК Улан», накази на відрядження штатного механіка-водія ОСОБА_6 для здійснення поставки товару (цукру), посвідчення про відрядження, що виписувались на імя ОСОБА_6, товарно-транспортні накладні з яких вбачається маршрут руху транспортного засобу, назва товару, що поставлявся, а саме: цукор, а також сертифікати відповідності на цукор серії ВВ № 323962 та серії А № 0083873 (а.с. 183 210, 228 230, 232 - 235).

У ході судового розгляду справи представник відповідача в тому числі зазначав, що всі податкові та бухгалтерські документи стосовно придбання цукру у ТОВ «АПК Улан», поставки та подальшої його реалізації, які позивач надавав під час проведення планової виїзної перевірки, не викликали будь-якого сумніву та зауважень з боку перевіряючих. Це підтверджується і актом перевірки № 91/23-2-36167056, в якому відсутні висновки щодо незаконності господарських відносин між ПП «Наша фірма» та ТОВ «АПК Улан».

Таким чином, факт здійснення господарських операцій з поставки цукру від підприємства-продавця (ТОВ «АПК Улан») у травні-квітні 2010 року підтверджений у ході судового розгляду справи, при цьому дані обставини фактично не спростовувалися відповідачем, та відображені у акті перевірки № 91/23-2-36167056.

Але, виявлена відповідачем розбіжність у віднесені ПП «Наша фірма» суми ПДВ у травні 2010 року в розмірі 171541,67 грн. та у червні 2010 року в розмірі 202301,67 грн. до податкового кредиту та відсутність у ці періоди наведених сум ПДВ у податковому зобовязані контрагента ТОВ «АПК Улан», а також неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «АПК Улан» у звязку з відсутністю за юридичною адресою, виступило підставою для висновку ДПІ у м. Краматорську про заниження позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 373844,00 грн.

При цьому, суд вважає за необхідне відмітити необґрунтованість посилання відповідача у висновку в акті перевірки № 91/23-2-36167056 щодо зазначеного вище порушення податкового законодавства на пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (у редакцій, чинній на момент виникнення спірних відносин), оскільки наведені норми цього Закону встановлюють порядок складання податкових накладних та виникнення податкових зобовязань у продавця товару (робіт, послуг), що, як вбачається, має відношення до продавця товару (у даному випадку - ТОВ «АПК Улан», а не покупця (ПП «Наша фірма»).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд не приймає посилань відповідача на дані програмного забезпечення «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», на підставі якого зроблений висновок про заниження позивачем податку на додану вартість, оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на формування податкового кредиту не поставлене в залежність від несвоєчасності формування податкового зобовязання його контрагентами.

Систему автоматизованого співставлення ПЗ та ПК розроблено Департаментом інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування та Департаментом розвитку та модернізації Державної податкової служби (ДПС) з метою реалізації вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.08 № 262-р «Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість» та на виконання Закону України «Про податок на додану вартість», наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 року№ 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» та Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, який затверджено наказом ДПА України від 18.04.08 № 266 (далі Наказ ДПА України № 266).

Порядок дій підрозділів податкових органів з використання системи автоматизованого співставлення ПЗ та ПК визначається саме Методичними рекомендаціями, що затверджені Наказом ДПА України № 266.

При цьому, у відповідності до листа Міністерства юстиції України від 18.06.2009 року № 1072-09-24 «Про незаконність наказу ДПАУ від 18.04.2008 р. № 266 щодо розшифровки ПЗ та ПК з ПДВ у розрізі контрагентів» вбачається про відмову у державній реєстрації цього наказу, а також, що за результатами його (наказу ДПА України № 266) перегляду Міністерством юстиції України встановлено що норми цього наказу фактично призводять до юридичних наслідків, повязаних із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій до платника податку, та, відповідно, зачіпає його права та законні інтереси, а тому запропоновано Державній податковій адміністрації України скасувати зазначений наказ, або у разі необхідності та за наявності повноважень затвердити новий нормативно-правовий акт із зазначеного питання або внести зміни до відповідних нормативно-правових актів ДПА України та подати на державну реєстрацію до Міністерства юстиції в установленому законодавством порядку.

Суд зазначає, що наказ ДПА України № 266 не скасований, а також, до відповідних нормативних актів зміни не внесені.

З урахуванням зазначеного суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість дій ДПІ у м. Краматорську щодо висновку про порушення позивачем податкового законодавства в акті перевірки № 91/23-2-36167056 у звязку з відсутністю даних про декларування податкового зобовязання ТОВ «АПК Улан» у травні-квітні 2010 року в системі автоматизованого співставлення ПЗ та ПК.

Згідно приписів Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару.

Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку покупця.

Закон України «Про податок на додану вартість» не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку покупця товару (послуг), за правильність визначення платником податку продавцем обєктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, зазначене узгоджується із практикою Верховного Суду України та Європейського Суду з прав людини.

Так, в тому числі у рішеннях: від 19.11.2010 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, та від 21.01.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобовязання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи.

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених документів первинного бухгалтерського обліку та податкових накладних, виданих йому продавцем (ТОВ «АПК Улан»).

Отже, суд дійшов до висновку, що ПП «Наша фірма» правомірно віднесено до податкового кредиту суму у загальному розмірі 373844,00 грн. (у т.ч. за травень в сумі 171542,00 грн. та за червень 2010 року в сумі 202302,00 грн.) у звязку із здійсненням господарських операцій з ТОВ «АПК Улан», а тому податкове повідомлення-рішення від 18.02.2011 року № 0000122302/0/5798 з податку на додану вартість на загальну суму 467305,50 грн. (в т.ч. основного платежу в сумі 373 844,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 93461,0 грн.) не ґрунтується на нормах законодавства та підлягає скасуванню.

За ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Беручи до уваги викладене, здійснивши аналіз матеріалів справи та пояснень представників сторін у їх сукупності суд дійшов висновку, що докази, надані позивачем у якості підтвердження предмету позову, є належними доказами у справі, адже вони містять вичерпну інформацію, яка об'єктивно обґрунтовує незаконність податкового повідомлення-рішення від 18.02.2011 року № 0000122302/0/5798.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства, не відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду доказів, що спростували б доводи позивача, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного підприємства «Наша фірма» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про відміну податкового повідомлення-рішення від 18.02.2011 року № 0000122302/0/5798 задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області від 18.02.2011 року № 0000122302/0/5798 про збільшення приватному підприємству «Наша фірма» суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 467305,00 грн., з яких: 373844,00 грн. за основним платежем, та 93461,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнути з Державного бюджету України (рахунок 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Казначейства України у Донецькій області) на користь Приватного підприємства «Наша фірма» (84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, буд. 8; код за ЄДРПОУ 36167056; п/р 26003210033055 в АТ «Про кредит Банк», МФО 320984) 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) судових витрат.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено в присутності представників сторін 04.04.2011 року. Повний текст постанови виготовлений 08.04.2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.